Сутність та структура інноваційної педагогічної діяльності

Сутність та структура інноваційної педагогічної діяльності

     Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямована на оновлення системи освіти.

Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів. 

        Актуальність дослідження обумовлена змінами, що відбуваються в суспільстві і впливають на структуру й зміст педагогічної освіти. В систему української освіти увійшли інновації, тобто, цілеспрямовані зміни, що вносять у педагогічний процес нові стабільні елементи, які спричиняють перехід системи освіти з одного стану в інший. Для подальшого вдосконалювання української школи виникає необхідність у педагогові, який орієнтується в широкому освітньому просторі й готовий включитися в інновації, що в свою чергу потребує розвитку різних компонентів інноваційної діяльності педагогів.

Для розгляду структури інноваційної діяльності вчителя я використала аналіз значеннєвої значимості термінів, що визначають базові поняття «інновації» і «педагогічна діяльність».

Діяльність - є специфічною формою активного ставлення до навколишнього світу, зміст якого складає доцільну зміну й перетворення цього світу на основі освоєння й розвитку різних форм культури.

Інноваційна діяльність за своєю сутністю є багатокомпонентною і визначається у психолого-педагогічній літературі по-різному, зокрема, як розуміння швидкоплинних процесів; формування нового типу мислення; особистісне розуміння професійної діяльності у системі інших видів діяльності; порівняння результатів якості діяльності з передбачуваними чи запланованими; знання сучасних технологій діяльності. Інноваційна педагогічна діяльність розглядається як багатокомпонентна і така, що своїм характером, формою та результатами свідчить про здатність суб'єктів освітньої діяльності до генерації ідей, їх втілення, аналізу моніторингових даних і продукування нових педагогічних ідей, оприлюднення результатів, забезпечення умов для їх реалізації у системі освіти [1, с. 33-34]. Інноваційну діяльність учителя можна трактувати як особистісну категорію, як творчий процес і результат творчої діяльності. Виділяють такі напрямки в структурі інноваційних процесів в системі освіти: створення нового в педагогіці; сприйняття, освоєння і оцінка нового; використання і застосування нового.

        Основою реального здійснення інноваційної діяльності є уміння побудови концептуальної основи педагогічного нововведення, що включають діагностику, прогнозування, розробку програми експерименту, аналіз її здійснення, а також реалізація інноваційної програми, відстеження ходу й результату її впровадження, корекція й рефлексія інноваційних дій [2]. Необхідною умовою успішної реалізації інноваційної діяльності вчителя є вміння ухвалювати інноваційне рішення, іти на певний ризик, успішно дозволяти конфліктні ситуації, що виникають при реалізації нововведення, долати інноваційні бар'єри. У зв'язку із цим особливе значення набуває вирішення питань, пов'язаних з регуляцією педагогічної діяльності.   

        Інноваційна діяльність поєднана не тільки з умінням вирішувати певні завдання, але й з наявністю мотиваційної готовності до пошуку й вирішенню завдань за межами будь-якого зовнішнього контролю. Проблема мотивації інноваційної діяльності виступає як проблема знаходження вчителем адекватного особистісного смислу професійної діяльності.

        М.Поташник виділяє таку ієрархію структур інноваційного процесу [3, с. 168]: 1) діяльнісна структура (сукупність компонентів: мотиви - ціль - завдання - зміст - форми - методи - результати); 2) суб'єктна структура - діяльність всіх суб'єктів розвитку: керівників, учителів, учених, учнів, батьків, викладачів, консультантів, експертів, працівників органів освіти й ін.; 3) рівнева структура - інноваційна діяльність суб'єктів на міжнародному, федеральному, регіональному, районному і шкільному рівнях; 4) змістовна структура - народження, розробка й освоєння нововведень у навчанні, виховній роботі, керуванні школою й ін.; 5) структура життєвого циклу, що виражається в етапності: виникнення - швидке зростання (у боротьбі з опонентами, консерваторами, скептиками) - зрілість - освоєння - дифузія (проникнення, поширення) - насичення (освоєння багатьма людьми, проникнення в усі частини навчальновиховного й управлінського процесів) - рутинізація - криза - модернізація нововведення; 6) управлінська структура - взаємодія планування, організації, керівництва, контролю; 7) організаційна структура включає наступні етапи: діагностичний, прогностичний, організаційний, практичний, узагальнюючий, впроваджувальний.

        Педагогічний досвід, будучи продуктом творчого пошуку, експерименту педагогів-новаторів, за певних умов може стати унікальним надбанням усієї навчально-виховної системи. Відбувається це у процесі реалізації технології впровадження в освітню практику досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.

Цей процес охоплює чотири етапи: 

Висновки. Отже, поняття «інновація» відноситься не тільки до створення й поширення нововведень, але й до перетворень, змін в способі діяльності, стилі мислення педагога, що із цими нововведеннями пов'язаний. Структурні і функціональні компоненти інноваційної діяльності вчителя знаходяться у взаємодії і утворюють цілісну, динамичну систему.

       Досягнення високого рівня сформованості інноваційної діяльності вчителя можливе не тільки як наслідок високого рівня творчого потенціалу особистості, але й у випадках:

1) обмежених можливостей здійснення творчого задуму при наявності професійної і мотиваційної готовності;

2) виконання системних, комплексних навчальних завдань, спрямованих на підвищення творчої активності вчителя.

       Я вважаю, що необхідна відповідна підготовка вчителів до інноваційної діяльності. Формування групи творчої педагогів з високим рівнем інноваційної готовності – дуже важлива процедура, підґрунтя успішного впровадження нових підходів і форм роботи, основа сприятливого інноваційного середовища в колективі.

ВИКОРСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.  Гончаренко С. Український педагогічний словник: [довідкове видання] / С. Гончаренко – Київ: Либідь, 1997. – 376 с

2. Сластенин В.А. Педагогика: Инновационная деятельность / .В.А. Сластенин, Л.С. Подымова – М.: ИЧП «Изд-во Магистр», 1997. – 308 с.

3. Поташник М.М. Инновационные школы России. Становление и развитие: [Учебн. пособие] / М.М. Поташник. – М.: Новая школа, 1996. – 243 с.