Світ середньовічного міста.

Світ середньовічного міста

Мета:сформувати уявлення про середньовічне місто, його населення та зовнішній вигляд; розвивати уміння учнів установлювати причинно- наслідкові зв’язки, досліджуючи причини та місця утворення середньовічних міст, порівнювати античні та середньовічні міста; висловлювати власні судження щодо ролі міст в економічному та соціальному розвитку середньовічної Європи.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси цехового ремесла;розповідати про населення та зовнішній вигляд середньовічного міста;порівнювати середньовічне та античне міста; висловлювати судження щодо виникнення середньовічних міст.

План: Як виникали міста в Європі. Чому і як міста боролись за самоврядування. Яку роль відігравали цехи у розвитку ремесла. Як розвивалась торгівля. Чому в містах розвивалась власна культура.

Як виникали міста в Європі У Х-ХІІІ столітті в Європі виростають міста. Спершу міста з”являються в Італії ( Венеція, Генуя, Піза, Флоренція, Неаполь та ін.), пізніше – у Південній Франції ( Марсель, Арль, Нарбон, Тулуза та ін.), ще пізніше – на півночі Франції, в Нідерландах, Англії, на півдні Німеччини, а в ХІІ – ХІІІ століттях – Північній Німеччині, країнах Скандинавії, Ірландії, Угорщині. Так почався новий етап середньовічного суспільства — становлення та розвиток міст.

Західноєвропейські міста були невеликими за розміром та населенням, оточені високими мурами, валами, ровами, наповненими водою. У центрі міста на ринковій площі знаходилася ратуша — адміністративний осередок. Тут проходили ярмарки, святкування, забави, всеміські збори, а також публічні страти злочинців. Від центральної площі на всі сторони розходилися головні дороги. Місто не мало каналізаційних споруд, нечистоти виливали прямо на вулиці. Все це призводило до спалахів епідемій чуми, холери, які часто спустошували міста.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ МІСТ

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД МІСТАМіста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі – житлові приміщення. Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз'їхатися два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов'язаний пропустити віз із вантажем. Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В період дощів на вулицях утворювалися калюжі, в яких можна навіть було потонути. На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради – ратуша, де засідала міська рада - магістрат

МЕШКАНЦІ МІСТЖителями міст, городянами, ( німці називали їх бюргерами, французи – буржуа, італійці – пополанами ), ставали переважно ремісники, торгівці, візники, моряки, слуги, лікарі, вчителі, духовеснтво.

Чому і як міста боролись за самоврядування Середньовічні міста виникали на землях короля, світських чи церковних феодалів, тому вважалися їхньою власністю. Тиск із боку власників міст змушував городян боротися за свої права, домагатися міського самоврядування, встановлення комуни, нерідко зі зброєю в руках. Спочатку містяни обмежувалися суто економічними питаннями, вимагаючи скасування окремих, найобтяжливіших повинностей на користь феодала. Згодом містяни почали висувати й політичні вимоги — домагалися допуску до адміністративних посад, установлення самоврядування. Міська комуна (від італійського «комуніс» — «спільний») — у Середньовіччі міська громада, що домоглася незалежності від феодала та права на самоврядування.

Наприкінці XII — на початку XIII ст. в Німеччині, у місті Магдебург, було упорядковано Магдебурзьке право — звід норм, що врегулював права міст на самоврядування, власне судочинство, оподаткуваннята свободу містян у виборі занять. Здобувши свої права, містяни могли купувати чи орендувати земельні ділянки, мати свої садиби. Тепер вони могли заснувати цех, вільно торгувати, будувати млини, розробляти земельні надра тощо.

Яку роль відігравали цехи у розвитку ремесла Основу виробничого життя середньовічного міста становили ремесла. Ремісники були дрібними самостійними виробниками, які використовували ручні знаряддя праці. На відміну від селян, вони працювали на замовлення чи для продажу виробів на ринку. Міське ремесло розвивалося жвавіше, ніж сільське господарство, та й ремісник значно менше залежав від сеньйора, ніж селянин. У містах ремісники однієї професії об’єднувалися в цехи. Цех — об’єднання середньовічних ремісників однієї або споріднених професій, поширені в містах Західної Європи, починаючи з ХІ–ХІІ ст.

Причини об’єднання в цехи. Організовувати та контролювати виробництво і збут ремісничих виробів. Зберігати рівність серед майстрів. Захищати себе від свавілля сеньйорів, конкуренції із сусідами-майстрами та ремісниками з інших міст

Кожен із цехів мав свій герб, прапор, церкву, святого покровителя. Кожен цех приймав свій статут — правила, обов’язкові для всіх майстрів. Цехи мали чітку структуру, до якої входили майстри, підмайстри та учні. Майстер. Власник майстерні, знавець ремесла,основний виробник, член цеху. Підмайстер. Найманий працівник, має виготовити шедевр — зразковий виріб, щоб стати майстром. Учень. Прислуга у майстерні і домі майстра, працюєпереважно безкоштовно за проживання і харчування у сім’ї майстра

Як розвивалась торгівля Розвиток міст Західної Європи в XI–XV ст. зумовив значне піднесення внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Торгівля – основа економічного життя середньовічних міст. Для значної частини міського населення вона стала основним заняттям. Протягом ХІ – XV ст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня і транзитна торгівля, яка зосереджувалася в двох районах:- район Середземномор”я, де головну роль відігравали торгівці міст Генуї та Венеції;район Балтійського та Північного морів, де важливу роль відігравали міста, об’єднані в союз під назвою Ганза. Центром союзу стало місто Любек. Для захисту своїх інтересів купці створювали особливі організації — гільдіїГільдія — об’єднання купців для захисту своїх інтересів та привілеїв

РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ

Важливу роль у розвитку середньовічної торгівлі відігравали ярмарки (з німецької «щорічний ринок») — торги, що регулярно, незалежно від пори року, влаштовувались у містах і селах. Як правило, на них продавались певні групи товарів — худоба, зерно, коні, вироби ремісників тощо. Кількість ярмарків на рік в тому чи іншому місті залежала від місцерозташування, попиту на певні товари. Багато з таких ярмарок переросли місцеві масштаби і стали центрами міжнародної торгівлі. ПОЯВА ЯРМАРКІВ

Чому в містах розвивалась власна культура Відтоді, як у Європі почали створюватися міста, вони ставали не тільки центрами ремесла і торгівлі, а й культури. Міська культура мала інакший зміст — світський, близький до народу. Жителі міст здобували освіту, аби орієнтуватися у складній ринковій економіці й досягати успіхів в органах самоуправління. Міські свята які проводилися супроводжувалися карнавальною ходою з музикою та яскравими видовищами. А в день ушанування святого, якого вважали покровителем міста, яскраво вдягнені містяни несли запалені свічки, статуї святих, прапори й герби ремісничих цехів. Стіни будинків обов’язково прикрашалися килимами та гірляндами квітів. На сценах, створених просто неба, на ринкових площах виступали мандрівні артисти: жонглери, танцюристи, музиканти, акробати та фокусники.