СВІТОВИЙ ОКЕАН. ВЛАСТИВОСТІ МОРСЬКОЇ ВОДИ. ТЕЧІЇ.

СВІТОВИЙ ОКЕАН. ВЛАСТИВОСТІ МОРСЬКОЇ ВОДИ. ТЕЧІЇ.

Мета уроку: актуалізувати знання про Світовий океан; проаналізувати знання про відмінності у властивостях його вод; формувати вміння складати картосхему «Течії Світового океану»; поглиблювати вміння користуватися джерелами географічної інформації.

Обладнання: підручник, атлас, довідники, фізична карта світу, картосхема «Течії Світового океану».

Тип уроку: комбінований.

Ключові поняття: Світовий океан, солоність, температура, щільність, океанічні течії.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Інтерактивна бесіда

1. Які частини Світового океану ви знаєте?

2. Чим відрізняються відкриті моря від закритих?

3. Що таке солоність? Від чого залежить солоність поверхневих шарів Світового океану?

4. Чому солоність Чорного моря нижча за середні показники Світового океану?

5. У яких районах Світового океану температура поверхневого шару води максимальна? мінімальна?

6. Як і чому змінюється температура води з глибиною?

7. Які причини утворення поверхневих течій?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На допомогу вчителю

Світовий океан — основна частина гідросфери. Він величезний і єдиний, оскільки всі його частини пов’язані між собою. Першим це довів Магеллан під час навколосвітньої подорожі. Світовий океан розділений ділянками суходолу на величезні частини — чотири океани. Їхніми межами є узбережжя материків й островів, по воді вони зазвичай проходять по меридіанах або найкоротшій відстані між ділянками суходолу.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

На допомогу вчителю

Морська вода — розчин із постійним сольовим складом, у якому розчинені наявні на Землі речовини, залишки морських організмів і гази.

Хоча середня солоність вод Світового океану становить 35 ‰, у різних районах цей показник неоднаковий. У поверхневих шарах він залежить від кількості

атмосферних опадів, припливу річкової води з прилеглих районів суходолу, танення льодовиків (це приводить до зменшення вмісту солей), а також випаровування з поверхні водойм (цим обумовлене збільшення солоності). Найвища солоність у тропічних широтах, де показник досягає 37 ‰, найнижча — у приполярних широтах, приблизно 33 ‰.

Температура поверхневого шару вод Світового океану також не однакова. У жарких екваторіальних широтах її показник досягає +27…28 °С. У помірних широтах середньорічні температури становлять +10…15 °С. Найнижчий показник у приполярних широтах. Так, в окремих районах Північного Льодовитого океану температура води знижується до –1…–2 °С. Ці загальні закономірності іноді порушуються, наприклад, у результаті дії течій.

Густина води в океані змінюється залежно від температури й солоності, а також із глибиною через тиск шарів, які розміщені вище. У найбільш глибоких частинах океану води зазвичай солоніші й холодніші, а отже, більш густі. Найгустіші маси можуть залишатися на глибині й зберігати знижену температуру понад 1000 років.

IV. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Побудуйте кругову діаграму «Океани Землі», використовуючи дані про їх площі: Тихий — 50 %, Атлантичний — 25 %, Індійський — 21 %, Північний Льодовитий — 4 %.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПРОДОВЖЕННЯ)

На допомогу вчителю

Найбільш яскравим прикладом горизонтального руху води у Світовому океані є течії. Вони являють собою горизонтальні переміщення водних мас на великі відстані. Течії розрізняють за походженням, часом дії, властивостями води та розташуванням у товщі Світового океану. За походженням у поверхневому шарі Світового океану найпоширенішими є вітрові течії.

Залежно від вітрів, які їх утворюють (за часом їхньої дії), вони бувають стійкі, тимчасові й періодичні.

Розподіл течій має закономірність — у кожному океані вони утворюють кільця океанічної циркуляції. Найбільші з них розташовані приблизно між екватором та 40-ми паралелями, причому в північній півкулі вода в кільці рухається за годинниковою стрілкою, у південному — проти годинникової стрілки. В обох випадках кільця оточують області стаціонарних субтропічних антициклонів.

Прикладом кілець океанічної циркуляції можуть стати кільце навколо Саргасового моря (Атлантичний океан): Північна Пасатна течія — Гольфстрім — Північно-Атлантична течія — Канарська течія — Північна Пасатна течія; кільце в Тихому океані: Північна Пасатна течія Тихого океану — Куросіо — Північно-Тихоокеанська течія — Каліфорнійська течія — Північна Пасатна течія.

VI. П РАКТИКУМ

Практична робота № 9 «Складання картосхеми течій Світового океану».

Учитель дає завдання позначити на контурній карті основні течії Світового океану. Особливу увагу треба приділити кільцям океанічної циркуляції.

Поверхневі течії океанів Землі

Після завершення роботи вчитель збирає контурні карти та виставляє оцінки.

VII. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Опишіть один із морських шляхів з Одеси (Україна) до Токіо (Японія). Учні повинні вказати: океани, моря, затоки й протоки, через які пролягає маршрут; властивості вод (солоність, температура) в окремих районах Світового океану й найбільш потужні течії.

VIII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель звертає увагу на основні положення розглянутого матеріалу.

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати §20 (стор. 61-63).

2. Підготуватись до конференції «Міжнародне використання Світового океану».