СВІТОВИЙ ОКЕАН. ВЛАСТИВОСТІ МОРСЬКОЇ ВОДИ. ТЕЧІЇ.

Про матеріал
Мета уроку: актуалізувати знання про Світовий океан; проаналізувати знання про відмінності у властивостях його вод; формувати вміння складати кар-тосхему «Течії Світового океану»; поглиблювати вміння користуватися джерела-ми географічної інформації.
Перегляд файлу

 

СВІТОВИЙ ОКЕАН. ВЛАСТИВОСТІ МОРСЬКОЇ ВОДИ. ТЕЧІЇ.

 

Мета уроку: актуалізувати знання про Світовий океан; проаналізувати знання про відмінності у властивостях його вод; формувати вміння складати картосхему «Течії Світового океану»; поглиблювати вміння користуватися джерелами географічної інформації.

Обладнання: підручник, атлас, довідники, фізична карта світу, картосхема «Течії Світового океану».

Тип уроку: комбінований.

Ключові поняття: Світовий океан, солоність, температура, щільність, океанічні течії.

 

Хід уроку

 

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Інтерактивна бесіда

1. Які частини Світового океану ви знаєте?

2. Чим відрізняються відкриті моря від закритих?

3. Що таке солоність? Від чого залежить солоність поверхневих шарів Світового океану?

4. Чому солоність Чорного моря нижча за середні показники Світового океану?

5. У яких районах Світового океану температура поверхневого шару води максимальна? мінімальна?

6. Як і чому змінюється температура води з глибиною?

7. Які причини утворення поверхневих течій?

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На допомогу вчителю

Світовий океан — основна частина гідросфери. Він величезний і єдиний, оскільки всі його частини пов’язані між собою. Першим це довів Магеллан під час навколосвітньої подорожі. Світовий океан розділений ділянками суходолу на величезні частини — чотири океани. Їхніми межами є узбережжя материків й островів, по воді вони зазвичай проходять по меридіанах або найкоротшій відстані між ділянками суходолу.

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

На допомогу вчителю

Морська вода — розчин із постійним сольовим складом, у якому розчинені наявні на Землі речовини, залишки морських організмів і гази.

Хоча середня солоність вод Світового океану становить 35 ‰, у різних районах цей показник неоднаковий. У поверхневих шарах він залежить від кількості

атмосферних опадів, припливу річкової води з прилеглих районів суходолу, танення льодовиків (це приводить до зменшення вмісту солей), а також випаровування з поверхні водойм (цим обумовлене збільшення солоності). Найвища солоність у тропічних широтах, де показник досягає 37 ‰, найнижча — у приполярних широтах, приблизно 33 ‰.

Температура поверхневого шару вод Світового океану також не однакова. У жарких екваторіальних широтах її показник досягає +27…28 °С. У помірних широтах середньорічні температури становлять +10…15 °С. Найнижчий показник у приполярних широтах. Так, в окремих районах Північного Льодовитого океану температура води знижується до –1…–2 °С. Ці загальні закономірності іноді порушуються, наприклад, у результаті дії течій.

Густина води в океані змінюється залежно від температури й солоності, а також із глибиною через тиск шарів, які розміщені вище. У найбільш глибоких частинах океану води зазвичай солоніші й холодніші, а отже, більш густі. Найгустіші маси можуть залишатися на глибині й зберігати знижену температуру понад 1000 років.

 

IV. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Побудуйте кругову діаграму «Океани Землі», використовуючи дані про їх площі: Тихий — 50 %, Атлантичний — 25 %, Індійський — 21 %, Північний Льодовитий — 4 %.

 

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПРОДОВЖЕННЯ)

На допомогу вчителю

Найбільш яскравим прикладом горизонтального руху води у Світовому океані є течії. Вони являють собою горизонтальні переміщення водних мас на великі відстані. Течії розрізняють за походженням, часом дії, властивостями води та розташуванням у товщі Світового океану. За походженням у поверхневому шарі Світового океану найпоширенішими є вітрові течії.

Залежно від вітрів, які їх утворюють (за часом їхньої дії), вони бувають стійкі, тимчасові й періодичні.

Розподіл течій має закономірність — у кожному океані вони утворюють кільця океанічної циркуляції. Найбільші з них розташовані приблизно між екватором та 40-ми паралелями, причому в північній півкулі вода в кільці рухається за годинниковою стрілкою, у південному — проти годинникової стрілки. В обох випадках кільця оточують області стаціонарних субтропічних антициклонів.

Прикладом кілець океанічної циркуляції можуть стати кільце навколо Саргасового моря (Атлантичний океан): Північна Пасатна течія — Гольфстрім — Північно-Атлантична течія — Канарська течія — Північна Пасатна течія; кільце в Тихому океані: Північна Пасатна течія Тихого океану — Куросіо — Північно-Тихоокеанська течія — Каліфорнійська течія — Північна Пасатна течія.

VI. П РАКТИКУМ

Практична робота № 9 «Складання картосхеми течій Світового океану».

Учитель дає завдання позначити на контурній карті основні течії Світового океану. Особливу увагу треба приділити кільцям океанічної циркуляції.

Поверхневі течії океанів Землі

Назва

Різновид, температура води, С°

Місце розташування, напрямок, особливості

Тихий океан

Північно-Тихоокеанська

Тепла, поверхнева, 7-16 (узимку), улітку до 18-23

Приблизно між 35 і 42° пн. ш., направлена до берегів Північної Америки; продовження Куросіо, у східній частині розгалужується на Аляскинську й Каліфорнійську течії

Східно-Австралійська

Тепла, поверхнева, 11—20 (узимку), 15—26 (улітку)

Відгалуження Південної Пасатної, уздовж східного берега Австралії

Перуанська (Гумбольдта)

Холодна, поверхнева, 15—20

Поблизу західних берегів Південної Америки, відгалуження течії Західних Вітрів

Північна Пасатна

Тепла, поверхнева, 24—29

На північ від екватора, направлена до Філіппінських островів

Куросіо

Тепла, поверхнева, 12—28

Поблизу південних і східних берегів Японії; продовження Північної Пасатної

Курильська

Холодна, поверхнева, 0—5 (узимку), 8—16 (улітку)

Направлена з півночі на південь уздовж східних берегів Курильських островів та о. Хоккайдо

Каліфорнійська

Холодна, поверхнева, 12—26

Із півночі на південь уздовж північно-західного берега Північної Америки

Південна Пасатна

Тепла, поверхнева, немає даних

Уздовж екватора від островів Галапагос до Нової Гвінеї, є продовженням Перуанської течії

Течія Західних Вітрів (Антарктична циркумполярна течія)

Холодна, поверхнева, 12—15 (північна частина), 1—2 (південна частина)

Огинає земну кулю приблизно між 40 і 55° пд. ш., перетинає Атлантичний, Індійський та Тихий океани; від неї відгалужуються холодні Бенгельська, Західно-Австралійська та Перуанська течії

Атлантичний океан

іГольфстрім

Тепла, поверхнева, 24—28 (у південній частині), 10—20 (у районі Великої Ньюфаундлендської  банки)

Продовження Флоридської, направлена від берегів Флориди на північний схід до Великої Ньюфаундлендської банки

Північна Пасатна

Тепла, поверхнева, 24—29

На північ від екватора, направлена від Африки до Антильських островів

Антильська

Тепла, поверхнева, 25—28

До північного сходу від Великих Антильських островів, північно-західне продовження Північної Пасатної

Північно-Атлантична

Тепла, поверхнева, 7—15

Продовження Гольфстріму, направлена на північний схід

Лабрадорська

Холодна, поверхнева, 0—5 і нижче (узимку), 2—10 (улітку)

Поблизу берегів Північної Америки, направлена на південь від м. Баффіна до Великої Ньюфаундлендської банки

Південна Пасатна

Тепла, поверхнева, немає даних

На південь від екватора, направлена від Африки до Південної Америки

Бенгельська

Холодна, поверхнева, 15—26

Поблизу західних берегів Південної Африки, направлена з південного сходу на північний захід; північне відгалуження течії Західних Вітрів

Канарська

Холодна, поверхнева, 12—26

Поблизу берегів Піренейського п-ва та північнозахідного узбережжя Африки Індійський океан

Індійський океан

Західно-Австралійська

Холодна, поверхнева, 15—19 (узимку), 21—26 (улітку)

Поблизу західних берегів Австралії, північне відгалуження течії Західних Вітрів, направлена з півдня на північ

Південна Пасатна

Тепла, поверхнева, немає даних

На південь від екватора, направлена від Австралії до Мадагаскару

Мозамбіцька

Тепла, поверхнева, 22—28

У західній частині океану, відгалуження Південної Пасатної течії, направлена з півночі на південь

Голкового мису (Агульясова течія)

Тепла, поверхнева, 16—27

Уздовж південно-східного берега Африки, утворюється при злитті вод Мозамбіцької та Мадагаскарської течій; близько 38° пд. ш. поринає в глибину

Сомалійська

Холодна, поверхнева, 21—25

У північно-західній частині океану, поблизу східних берегів п-ва Сомалі; викликана мусонними вітрами й змінює свій напрямок за сезонами (улітку — на південь і південний захід, узимку — на північ і північний схід) Північний Льодовитий океан

Північний Льодовитий океан

Східно-Гренландська

Холодна, поверхнева, 0—2,4

Уздовж східного берега Гренландії, направлена з півночі на південь; протягом року несе льоди Арктичного басейну

Після завершення роботи вчитель збирає контурні карти та виставляє оцінки.

 

VII. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Опишіть один із морських шляхів з Одеси (Україна) до Токіо (Японія). Учні повинні вказати: океани, моря, затоки й протоки, через які пролягає маршрут; властивості вод (солоність, температура) в окремих районах Світового океану й найбільш потужні течії.

 

VIII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель звертає увагу на основні положення розглянутого матеріалу.

 

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати §20 (стор. 61-63).

2. Підготуватись до конференції «Міжнародне використання Світового океану».

1

docx
Додано
7 червня 2023
Переглядів
423
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку