Світське обрядово-звичаєве свято на тему:Ой, на Івана, ой, на Купала, красна дівчина долі шукала

Про матеріал
План підготовки свята 1. Обрати раду справи із представників колективу. 2. Скласти план проведення свята. 3. Обрати творчі групи і розподілити між ними доручення: • Підібрати пізнавальний матеріал про історію виникнення звичаєво-обрядового свята • Підібрати пізнавальний матеріал про традиції світського обрядово-звичаєвого свята • Підібрати слайди про обрядове свято 4. Підготувати презентацію з підлітками 5. Забезпечити музичний супровід свята; 6. Запросити гостей.
Перегляд файлу

 

Тема: Ой, на Івана, ой, на Купала, красна дівчина долі шукала

                (світське обрядово-звичаєве свято)

Мета: поглибити знання дітей про світське обрядово-звичаєве свято – традиції, обряди, пов’язані з цим святом; збагатити учнів народознавчими поняттями, народною термінологією, образними виразами; формувати потребу берегти, продовжувати і примножувати загальнонаціональні традиції, звичаї; виховувати повагу до звичаїв і обрядів народу; виховувати доброту, милосердя повагу до ближнього.

 

Обладнання: два курені, купальську втіху, солом’яні опудало, польові квіти, віночки, національні костюми, неодмінна умова наявність води.

Форма проведення: колективна, свято.

Вік дітей: підлітки.

                                            План підготовки свята

  1. Обрати раду справи із представників колективу.
  2. Скласти план проведення свята.
  3. Обрати творчі групи і розподілити між ними доручення:
  •  Підібрати пізнавальний матеріал про історію виникнення звичаєво-обрядового свята
  • Підібрати пізнавальний матеріал про традиції світського обрядово-звичаєвого свята
  • Підібрати слайди про обрядове свято
  1. Підготувати презентацію з підлітками

     5. Забезпечити музичний супровід свята;

     6. Запросити гостей.

 

 

 

 

Хід свята

І. Вступна частина

Вступне слово педагога-організатора: Добрий вечір, шановні учні, гості! Сьогодні ми зібрались на святі, яке є одним із найстаріших літніх свят Івана Купала. Свято Купала – одне з найпоетичніших календарних дійств – веде свій відлік з давніх – давен. Наші далекі предки в такий спосіб возвеличували роз повінь літа – свято Купала припадає на ніч між 6 і 7 липня – період літнього сонцестояння, коли найбуйніше розквітає природа, досягає найбільшої сили. З цього часу починається її повільне відмирання. В цей переломний момент обов’язково відзначили. Треба було підтримати боротьбу, в яку, за уявленням наших предків, вступала природа. Сонце ставало до герцю з темним божеством, смертю. Людина вірила, що вона своїми вчинками допоможе побороти темні сили і сприятиме новому відродженню природи і сонця. Тому весь купальський обряд був спрямований на перемогу світлих сил.                  Так само, як під час обряду весни, на Купала палили, топили або розривали смерть скрізь її по різному називали: Морена або Марена, Мара або Марина, а також   Купало, Купайниця,   Купала. У ролі   Купайниці або   Марини – солом’яне опудало, прибране в яскраву  жіночу одежу, стрічки, намисто, вінки або   заквітчане   купальське  дерево (верба,   калини,   береза,   сосна),   навколо яких співають,  водять  танки,  а  потім  знищують:  обкладають  купою  соломи  і спалюють, кладуть в річку, топлять або  розламують.                                        Свято  Купала  дійшло  до  наших   днів.  Але  все   містичне   було    відкинуте, залишалося    тільки   його   естетична   функція      ( красивий обряд ).  Але те, що ми маємо, повинні знати, вміти, відтворювати.                                                                     У  кожному   селі    свято   проводили   в   певному   місці,   і   обов’язково   біля ставка,   річки.   У   деяких   місцевостях   напередодні   свята   хлопці   ходили селом і збирали хмиз для купальського вогнища.                                                           Навантаживши солом’яного козуба, парубки тягли його до левади приспівуючи:

  • Купало, Купало, де ти зимувало?
  • Зимувало в лісі, ночувало в стрісі.
  •  Зимувало в пір’ячку, літувало в зіллячку.

Як готувалися до свята дівчата? – Дівчата починали свято обрядом плетіння вінків. В цей час йшли до лісу чи на луку збирати квіти. Кожна дівчина намагалася плести як найкращий віночок, бо він на Купала був чарівний – мав знайти її судженого! Тому дівчата вставали вранці з росою, збирали квіти, вплітали у віночок  барвінок, м’яту пахучу, васильки запашні, полин, щоб відлякувати русалок, і навіть папороть. Ця робота супроводжувалась піснями. Ось, які пісні виконувались:

  • А ми рутоньку посієм, посієм, зеленую руту, жовтий цвіт посієм!
  • А ми рутоньку полем пополям! Зеленую руту, жовтий пополе!
  • А ми рутоньку нарвемо, нарвемо! Зеленую руту, жовтий цвіт нарвемо!
  • А ми віночки сплетемо, сплетемо! Зеленую руту, жовтий цвіт сплетемо!
  • А ми дівчаток вберемо, вберемо! Зеленую руту, жовтий цвіт вберемо!

Надвечір хлопці і дівчата збиралися на місце, де відбуватиметься обряд. Дівчата несли своє Купало, пишно оздоблене віночками, квітами та кольоровими стрічками дерево. Вибравши місце неподалік від нього, дівчата вправляли Купало в землю. На свято дівчата приносили з собою також по дві свічки і запалювали її на Мариноньці. І тоді починалися хороводи навколо неї.     Спробуємо і ми зазирнути в ті давні часи і відтворити картини тих прекрасних купальських обрядів і дійств. Музика стихає «На Івана, на Купала» слова Марія Влад, музика Ігор Іванців.                                                      

ІІ.  Основна частина  

В цей час дівчата з польовими квітами йдуть до Марени, сідають кругом дерева плетуть вінки вбирають Марену.                                                          Педагог-організатор: Вінкоплетіння  – це одне із найдавніших традицій на Івана Купала. До віночка впліталися багато різних квітів. Це, зокрема, ромашка, ружа, деревій, любисток, незабудка, калина та інші. Особливе місце належить барвінку – символові життя і безсмертя. Основу Вінка Кохання становили ромашка (символ ніжності) і вусики хмелю (символ гнучкості і розуму).
Дівчина 1. Ой, на Івана, та й, на Купала
Там дівчинонька квіти збирала,
Квіти збирала, в пучечки клала.
Марену, деревце зелене уквітчала.
Дівчина 2. Ну, а хлопці на Купала
Цілу ніченьку не спали,
Опудало купальське споряджали.
Дівчата прикрашають Марену.                                                                          Звучить пісня «Ой, на Івана тай на Купала» слова та музика народні.                             Дівчина 3. «Наша Марена з берези, з верби,
А ти, Іване, прийди, прийди.»                                                                              Дівчина 4. Вберем її квіточками,                                                                   Барвистими стрічечками,                                                                                          Аби гарно виглядала                                                                                                Щоб Купайла нам почала                                                                                     Дівчата співають і водять хоровод.                                                                                                 Звучить пісня «Ой, на Івана тай на Купала» слова та музика Інни Синягівської.                                                                                               1-ий куплет                                                                                                                   Ой на Івана та й на Купала
Дівчина в лузі квітоньки рвала
Та й у віночок їх заплітала
І соловейком защебетала
Як на водицю його пускала
Ой на Івана та й на купала
       Приспів
Пливи віночку, пливи віночку,
пливи до голубочка
Кого кохаю нехай дістане
і нареченим для мене стане
Іване...
2-ий куплет
Ой на Івана, та й на купала
Папороть-квітка, та й розцвітала
Полум'я в лузі гріло палало
Вниз за рікою поплив віночок
Забрав до того серце дівоче
Кого любила, кого кохала
        Приспів
Пливи віночку, пливи віночку,
пливи до голубочка
Кого кохаю нехай дістане
і нареченим для мене стане
Іване...                                                                                                                                                                Дівчина 5.Здається, гарна наша Маринонька, дівчата?                                    Мабуть краще буде ніж хлопчатий Купайло?                                                Дівчина 1. Хто знає.  Хлопці здатні на будь – які витівки.                                    (З гурту чути! Та наша краща! У нашої Марени он скільки прикрас, хіба хлопці на таке здатні?)                                                                                                  Дівчина 2. Не будемо гадати. Пізніше побачимо.                                         Дівчина 3. Дівчата, у всіх є свічки? (З гурту звучать відповіді. ”Є”.)        Дівчина 4. Скільки в кого свічок; стільки треба й віночків сплести!          Дівчина 1. Навіщо стільки вінків? Одного досить.                                       Дівчина 2. Один – для себе, а інший – для коханого.                                        Якщо вони спливуть до купи, то й подружитесь.                                             Дівчина 3. А коли ні?                                                                                           Дівчина 4. А то вже неважко здогадатися, що буде потім.                           Дівчина 5. Я ще не знаю, хто мій суджений і де він – у нашому чи сусідньому селі.                                                                                                                         Звучить пісня «На Івана Купала» слова Ю. Латуненко, музика І. Балан.      Отже, ворожитиму на села – до якого берега припливе вінок, туди й заміж піду! (Дівчата починають звивати квіти на галявині, а потім сідають і плетуть віночки. Ансамбль дівчат виконує пісню “На Івана, на Купала”. Пісня стихає. Дівчата закінчили плести віночки, прикрашають голови).Кілька юнаків, запаливши смолоскипи, йдуть до наготовленого хмизу. За хвилину – другу багаття приковує увагу всіх присутніх.                                                          Дівчата разом. Купало, Купало! Де ти зимувало?
Хлопці разом. Зимувало в лісі, ночувало в стрісі!
Хлопець 1. А чого це ваша Марена, як курка варена?
Дівчина 1. Краще подивіться на свого Купала!Начало формы Весь обідраний, наче пси покусали.
Хлопець 2. На Купала була, сорочку забула,
                    Не піду додому, боюся сорому!
Дівчина 2. А чого ти на мене усе поглядаєш?                                                     Хлопець 3. Ой, дівчата, перший погляд завжди обманенький, 
                    Стережіться ви мене, бо я удаленький!
Дівчина 3. Ой, дівчата, погляньте на цих соколів, такі дужі, а сопуть, як міхи.
Хлопець 4. У мене на подвір’ї кривоногі бики!
Дівчина 4. Я сама не кривонога, кривоногі парубки!
Хлопець 5. Підійди-но ти до мене, чорнява, кирпата…                                                   Ні, не ти… Нехай підійде ота язиката!
Хлопець 6. Та годі вам, дівчата, сваритися!                                                                  Ви ж у нас найкращі!                                                                                               Краще одягніть нашого Купала.
Дівчата беруть Купало та починають одягати.
Звучить пісня. «Ой Купало-розкупало» слова, музика    народні.                                                                                                                                                                            Ой Купало-Розкупало, в нас на вулиці й впало.
Приспів:
Купало на Йвано, Купало на Йвано.
В річці купався, води не боявся.
Ой купався Мусій, доведеться й усім.
Перший купався, води не боявся.
Ой купався Петро, та й упав у шатро.
Другий купався, води не боявся.
Да купався Дем’ян, та й упав у бур’ян.
В річці купався, води не боявся.
Педагог-організатор. О, тепер Купало гарний, парубок хоч куди! 
Дівчина 1. Ну що, дівчата, час вінки на воду пускати, свою долю шукати.
Дівчина 2. Але спершу треба у господаря цих вод, Водяника дозволу спитати та й на свято його викликати.
Дівчина 3. Добре! Гайда до річки! До Водяника! 
Дівчата біжать до річки. 
Педагог-організатор. (дівчата повторюють за нею кожну строчку):

                              Вийди, діду Водяник,
                              Вийди, вийди з глибини,
                              Дозволь нам купатися,
                              Над водою гратися,
                              Кидати віночки
                              І вести таночки.
Звучить фонограма. Підпливає на човні Водяник у супроводі русалок. Шум, гам, постріли ракетниці. Водяник зі свитою виходить на берег.
Водяник. День згорів, вечір настав,
Вперше я зі ставу встав,
Не лякайтеся, дівчата,
Йду до вашого багаття.
Я до всього тут вже звик,
Я старий вже Водяник.
І не бійтеся води,
Йдіть з вінками всі туди!
Дівчина 2. А чи не залоскочуть нас, Царю Водяник, твої доньки русалки?
Звучить музика. Русалки  починають загравати з глядачами, дратувати молодь, обливати присутніх водою.
Дівчина 1. Та годі вже вам бешкетувати, краще скажи, Водянику, чи дозволяєш дівчатам вінки на воду пускати?                                                                     Водяник. Ну, добре, досить! Русалки, всі до мене! Всім дозволяю купатися, над водою гратися, пускати віночки і вести таночки!                                           Звучить пісня «Ой на Івана та й на Купала»                                                          Ой на Івана,
Та й на Купала
Покохала Леля Змія, |
А ще й не світало. | (2)
Ой прийди, прийди,
Ой прийди, прийди,
Ой ти мій миленький,
Ой ти мій миленький,
Візьми мене молодую |
У вдовиці неньки. | (2)
А змій дівку взяв
Та й обдарував
Сріблом, златом, |
Ще й коника для синочка дав. | (2)
Ой виріс наш Бог
Та й на коня сів,
Та й у полі за Дунаєм |
Змія-батька вбив. | (2)
Ой на Івана,
Та й на Купала
Стало сонце із за моря, |
На все небо грало. | (2)
Слова і музика Олександра Босого

Дівчата з віночками йдуть до води, сідають в човни, відпливають від берега. В кожному віночку закріплені свічки. Перед тим, як пускати вінки, дівчата запалюють свічки і пускають вінки на воду. 
Звучить лірична мелодія.  Вінки  пливуть, свічки  сяють  у сутінках  над водою, відблискуючи у воді. На фоні музики ведучі кажуть:                                    Дівчина 3.  Коло води-моря ходили дівочки,
Уже дівочки поплели віночки.
Дівчина 2. Пущу віночок на чисту воду,
1их то прилине на мою вроду?
Дівчина 1. Пливе віночок, вогонь сміється,
Хай до коханого він приб’ється.
Дівчина 3. Поплинь, віночку, по блискучій хвилі,
Поплинь під хату, де живе милий.
Дівчина 4. Пливи віночок за водою, 
Пливе доля за тобою,
Пливи, віночку із барвіночку,
Під ворітечка, де живе милий.
Дівчина 5. Ой поплинь, віночку, прудко за водою,
На щастя, на долю милому зі мною.
Дівчата повертаються до берега.
Педагог-організатор. Гей ви, хлопці-молодці!
                                     Швидше в воду ви стрибайте                                                     
                                     І віночки переймайте,                                                                                 
                                     Свою доленьку шукайте.

Хлопці стрибають у воду, дістають вінки. Дівчата за мітками знаходять свої вінки. Хлопці й дівчата стають парами.  Найбільше диво на землі – кохання.    На ньому світ тримається. Отож, кохання вам усім вірного.
Дівчина 2. Шановні друзі, погляньте на той бік річки!                                       Бачите як з гори котиться вогняне колесо?
По той бік річки з гори у воду котиться вогняне колесо.
Педагог-організатор.Та це ж Вогневик подає знак, що настав час купальське вогнище запалювати.
Дівчина 1. А ось і сам Вогневик.
З’являється Вогневик зі смолоскипом. Вогневик підходить до вогнища.         Хай палає невгасно ця ватра, 
Без вогню ж бо нічого не варте,
Хай нудьгу і печаль розвіває
Щирий пломінь, що в серці палає.
Дужче, дужче гори, вогнище,
Возрадуємося купальському вогню,
Хай згорить в ньому вся нечиста сила,
Все віджите і старе.                                                                                               Дівчина 3. Не багато нас не мало,                                                                  Загорілося Купало,                                                                                          Загорілося Купало,                                                                                                Щоб козацтво пострибало!                                                                                 Дівчина 1. Наше Купало засумувало,
В нього серденько болить,
Треба його розвеселить.                                                                                      Педагог-організатор. Хлопці гайда розвеселіть Купало. Дівчата підготували для вас завдання:
1. Ложкою в роті принести води (7 разів і туди і назад);
2. «Ах, ти ж моя пір’їночка!»
3. «Хвости»
Грають  парами.  Кожен  з  гравців отримує  мотузку   однакової довжини  та суперника.  Мотузка заправляється за пояс штанів так, щоб 2/3 звисали ззаду зразок  хвоста.  Кожен з  гравців  повинен  відібрати  хвіст  у   супротивника, одночасно  не  віддавши  свій.   Під час  гри  не  можна  штовхатися,  битися, хапатися руками за все, крім хвоста,  ставити підніжки.  Переможець той, хто відібрав хвіст у супротивника, але врятував свій. Можна грати і по 4-5 чоловік одночасно, мета - врятувати свій хвіст і зібрати більше хвостів супротивників.
4. Стрибання у мішках чи скакалці.
5. За повір’ям, хто переповзе у Купальську ніч 12 меж на животі, той зуміє побачити, де закопані скарби.
6. Пантоміма.
7. Поцілувати жабу.
8. Загадки:
А що росте без коріння? (камінь)
А що сходить без насіння? (сонце)
А що плаче — сліз не має? (серце)
А що грає — голос має? (скрипка)
А що горить без полум'я? (любов)
А що шумить без буйного вітру? (річка)
А що біжить без перестанку? (час)
Б’ють литаври. Переможець стає королем свята.                                             Конкурси пройшли для хлопців, а зараз всі разом пограємо в ігри.        «Водяник»
Хлопець  сидить  у колі  з  закритими   очима.   Гравці  рухаються  по  колу  зі словами:
Водянику, Водянику,
Дамо тобі по прянику,
Під водлою не сиди
А до нас іди, іди
Коло зупиняється.  Водяник встає і, не відкриваючи очей, підходить до одного з  гравців.  Його  завдання - визначити,  хто  перед  ним.  Водяник може чіпати стоячого перед ним гравця, але очі відкривати не можна.
Якщо Водяник вгадав, він змінюється роллю, і тепер той, чиє ім'я було названо, стає ведучим.                                                                                                                                                   «Золоті ворота»
Гравці  діляться  на  рівні   команди.  Одна  команда  утворює  коло,  її  гравці беруться за руки і піднімають їх вгору. Гравці розташовуються з інтервалом у два  кроки,  щоб  між  ними  могла  пройти  людина,  хоча  б зігнувшись.  Інша команда  починає  рух,  обходячи  «змійкою»  по  черзі кожного гравця першої команди  і  кожного  разу  проходячи  через  ворота,  утворені  руками  гравців першої команди. Гравці другої команди тримаються за руки, розчеплювати які не можна!  Отже, друга команда опиняється то в колі, то за його межами.
Перша команда протягом гри повторює:
Золоті ворота
Пропускають не завжди.
Перший раз - дозволяється,
Другий раз забороняється,
А на третій раз
Не пропустим зовсім вас!
На  останньому  слові  команда  різко  опускає   руки.  Якщо  хтось  із  другої команди  опинився  всередині,  він  пішов  з  ланцюжка  і  встає  в центр кола. Природно, гравці другої команди намагаються на останньому слові бути поза колом, але це не завжди вдається.
Коли в другій команді залишається одна людина, він визнається переможцем. Команди міняються ролями.                                                                              "Чарівна квітка папороті"
Для проведення гри 3-5  чоловік  об'єднуються в команду шукачів скарбів, якій належить  зірвати  квітку  папороті  і  з  її  допомогою  знайти  скарб.  Інші  2-3 учасника будуть зображувати нечисту силу і заважати шукачам скарбів, а ще 2-3  гравця  виступлять  в  ролі  чарівних  тварин  і  лісових  духів,  які  підкажуть шукачам  скарбів,  як  знайти папороть  і  з його  допомогою  відшукати  скарб. Крім  того,  в  грі  можуть  брати участь як одна команда шукачів скарбів, так і декілька.Коли гравці знайдуть папороть, «лісові духи» запалять ліхтарик.  Він-то і  стане  квіткою папороті. Ми  пропонуємо  приклади завдань,  які  повинні виконати гравці, щоб зібрати розірвану навпіл схему.
 1. Скриня
Для  конкурсу  потрібні  кілька  порожніх  пакетів, які потрібно  розвісити  на деревах так, щоб  їх не можна було дістати з  землі.  В одну з коробок кладуть фрагмент схеми. Завдання гравців: залізти на дерева, дістати коробки і знайти схему,  де   має   розцвісти  папороть.  На   виконання   завдання   відводиться обмежений час.
 2. Річкова перлина
Перед початком гри необхідно спорудити смугу перешкод. У початковій точці дистанції ставлять  7-10-літрове відро з водою.  Тут же розташовуються шукачі скарбів,  яким  дають  гранований  стакан.  У  кінцевій точці дистанції ставлять порожню   ємність  з   невеликою   шийкою,  на  дно  якої  кладуть  кульку   для настільного тенісу.  Дуже  добре  підійде  5-літрова пляшка  з-під  питної  води.
Завдання: наповнити  ємність  водою,  щоб кулька сплив на поверхню. Перший учасник  команди зачерпує  склянкою воду з відра, біжить до ємності, долаючи смугу  перешкод,  виливає  воду,  повертається  до  команди  і  передає склянку наступному  учаснику.  На  виконання   завдання  відводиться  обмежений  час. Якщо команда успішно справляється з завданням, вона вимінювали у нечистої сили  «річкову перлину» -  кульку  - на фрагмент  схеми  місцевості,  де зацвіте папороть.
Склавши разом її фрагменти, шукачі скарбів йдуть до папоротнику і «зривають квітку».   З'являються   чарівні   тварини,   які   пояснюють,   як   знайти   скарб. Наприклад,  вони  можуть  запропонувати  кілька  загадок, а  перші літери слів-відгадок складуть назва схованки.                                                                        Хлопці  беруть  Купало  і  несуть  до  вогнища.   Кидають   у  вогонь   опудало.
Дівчата   розбирають   Марену,   стрічки,    квіти,   прикраси    роздають   усім присутнім.  Потім   разом  з  хлопцями  несуть  Марену  до   води  і  топлять.               В цей час звучать народні пісні.                                                                       Педагог - організатор.    Вогнище     дещо   згасає.    Хлопці      намагаються перестрибнути його: кожному прагнеться “очиститися” купальським вогнем, бо так велить звичай: прийшов на Купала – неодмінно мусиш перестрибнути багаття, підтвердивши цим свою спритність і справність. До хлопців згодом прилучаються дівчата. Потім через вогнище починають перестрибувати пари. Перед тим, як стрибати, хлопець знімає з голови дівчини вінок і кладе собі на голову, а  на    дівчину   одягає   свій   головний убір.    Перестрибнувши, пара проходить навколо Купали і  стає позаду інших  учасників гри, розмінюючись головним убором і віночком. Вважається, якщо  при  перестрибуванні  пара не розійдеться, то це знак, що вона візьме шлюб.                                                        У цей час ансамбль супроводжує драматичне дійство піснями.                Вогнище починає згасати.                                                                                  Дівчата оточують уквітчаного Купайла, заспівують прощальну:

          Ой на Івана Купайлочка.

          Там купалася ластівочка.

          На бережку сушилася, 

          Дівка Марійка журилася.

          Ой ще рушничків не напряла,

          А вже матінка заміж дала.

          Ой ще рушничків не вбілила.

          А вже матінка одділила.

Ведуча 2. Гей, громадо, розступись,                                                                           Хай вогонь палає.
Хто очиститися хоче,                                                                                                Над вогнем стрибає.
Хлопці й дівчата парами стрибають через вогнище.                                            Потім стрибають усі бажаючі.
Хлопці. А зараз всі через вогонь стрибаємо, кожен повинен не менше 3 рази перестрибнути ватру.
ІІІ. Заключна частина

Педагог-організатор.Дорогі друзі, настав час закінчувати наше свято.
Вже місяць і зорі вийшли на небо, 
Папороть відцвіла, багаття догоріло,
Купало-свято наше відшуміло,
Та напевно в серцях ваших
Згадку про себе залишило!
Нехай у вас завжди буде гарний настрій. Здоров’я вам, щастя та благополуччя! На все добре!

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

  1.  Алпанова Н. М. Ой на Івана, ой на Купала... // Позашкільна освіта - 2014. - N 6. -  40-43с.
  2.  Єрмакова Т. П. Ой, на Івана та й на Купала // Мистецтво в школі  - 2013. - N 6. -  24-26 с.
  3. Кириченко – Стасюк Л. Соціокультурні орієнтації молодших школярів на  прикладах з рідного фольклору. //Початкова школа – 2013. - №12.34 – 37с.
  4. Купальська ніч: сценарій театралізованого дійства на воді / О. М. Єремчук // Позакласний час : Часопис. – 2009. – N 9/10. – 97-100с.
  5. Мангова І.Г. Організація фольклорно-пошукової роботи//Початкова школа. – 2014. _ №6, - 24-27с.  
  6. Пансевич Н. В. Ти пливи, вінок, водою пливи... // Позакласний час : Часопис. - 2010. - N 5. - 135-138 с.
  7. Чужа Н. Душі народної криниця// Початкова школа –2014. № 11,16-18с.

 

 

 

 

docx
Додано
12 грудня 2019
Переглядів
1006
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку