«Свобода масмедіа – оманливе добро»

«Свобода масмедіа – оманливе добро»

Доброго дня, ми вас всіх щоро вітаємо!

На сучасному етапі державотворення права і свободи людини – є невід’ємна характеристика державної політики. Найвищою соціальною цінністю на конституційному рівні було проголошено людину, її права і свободи. Обов’яз-ком, що покладається на державу, є визнання, утвердження, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, а також створення всіх передумов для того, щоб людина могла користуватися цими правами в повному обсязі.

Згідно із сучасною концепцією прав і свобод, в Україні…

• найвищою соціальною цінністю визнається здоров’я та життя людини, її честь, гідність, недоторканність і безпека (ст. 3);

• права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави (ст. 3);

• забезпечення та утвердження прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3);

• усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21);

• конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ст. 22);

• при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22);

• громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (ст. 24).

Особливо важливими є також положення Конституції України, які передбачають, що права людини застосовуються безпосередньо і захищаються судом (ч. 3 ст. 8 і ч. 1 ст. 55).

Таким чином, Конституція України вважає основні права і свободи людини невідчужуваними, тобто такими, що належать їй від народження.

Ми з вами сьогодні поговоримо на дуже актуальну тему, в даний період історії україни, це «Свобода масмедіа – оманливе добро». На даний час в україні тривають важки часи розвитку, де на нашу думку одну з найважливіших елементів відіграє інформація яку отримують громадяни україни, тобто це так звані новини! Новини мають собі за мету донести до людей інформацію про будь-які події, що відбуваються в україні та світу. Ми гадаємо, що ви всі знаєте, що майже ввесь світ підтримує свободу слова масмедіа. Україна одна з таких країн, у нас прийняті закони які дають право кожній людині на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Ми хочемо задати таке питання, а чи хтось з вас може сказати, якою зі статей Конституції України затверджені ці прави? (статтею 34 Конституції України)

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Гаразд, що ж таке сама інформація? Інформація – це сукупність відомостей(даних), які сприймають із навколишнього середовища, видають у навколишнє середовище або зберігають. Засобами передачі інформації виступають медіа(від латин. media у значенні «передавач», «посередник») Потреба швидко інформувати велику кількість людей призвела до появи мас-медіа, або засобів масової інформації (ЗМІ).

А щож таке масмедіа (ЗМІ)? Різновид медіа, орієнтований на одночасне передавання інформації великим групам людей.

Давайте з вами розглянем які є види масмедіа:

•          Масова преса: газети, журнали, книги, бюлетні, листівки з текстом. Це друковані видання, що виходять зазвичай під постійною назвою, визначеним наперед накладом і з певною періодичністю, надаючи здебільшого текстову інформацію;
•          Масові статичні зображення: рекламні щити і листівки. Зазвичай рекламні зображення з невеликим текстом чи взагалі без нього, що демонструються чи розповсюджуються в людних місцях;
•          Рухомі зображення: кінематограф і телебачення, відеотекст, телетекст, вебсайти, комп'ютерні програми з візуальним інтерфейсом. Суттєва особливість таких медіа — візуалізація, використання асоціативної логіки та візуальних ефектів, які дають змогу унаочнити повідомлюване, показати його в привабливій та зрозумілій загалу формі. Насправді більшість масмедіа з рухомими зображеннями є мультимедіа. Переважно такі масмедіа за сучасності, тісно пов'язані з інтернетом у ході створення й розповсюдження.
•          Аудіозаписи чи трансляції: радіо, подкасти. Медіа, що діють винятково на органи слуху.
•          Тиражовані змінні носії інформації: касети, компакт-диски. Носії інформації, що відтворюють її за допомогою певного пристрою, яким, як передбачається, володіє користувач. 

На даний час світ переживає інтернет глобалізацію, що зумовлює прехід традиційнх масмедіа до нових електронних, так званих онлайн масмедіа.

Такий цікавий факт, USAID-INTERNEWS провели опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 р.», вже у 2019 році онлайн масмедіа має велику перевагу над традиційними медіа.

Лінк на джерело «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 р.»: https://pon.org.ua/novyny/7400-nternet-staye-osnovnim-dzherelom-nformacyi-rezultati-dosldzhennya.html (лінк скидаєм у чат для тих хто хоче детально ознайомитися з даним опитуванням)

Вже на 2019 рік 71% українців щодня користуються інтернетом і це на 12% більше за показник минулого року. Загалом кількість постійних користувачів інтернету за 5 років зросла з 48 до 72%. Разом з тим, кількість українців, що взагалі не користуються мережею, в 2019 скоротилася з 18 до 15% в порівнянні з минулим роком. Найбільше українці використовують мережу Інтернет для обміну миттєвими повідомленнями. Частка тих, хто користується такою опцією зросла з 45% у минулому році до 77% в нинішньому. Користувачі також шукають в мережі потрібну інформацію (71%), користуються соцмережами (61%) та електронною поштою (58%), читають новини (56%).

Зауважуєм ще раз, це дослідження було проведене в 2019 році, а зараз 2021 рік. За 2 роки що пройшли, суспільство ще глибше поринуло в цифрові технології, та глобальну мережу інтернет, що тязне за собою різні наслідки.

Нам вдалось знайти цікавий звіт, який показує, що станом на січень 2021 року кількість глобальних користувачів смартфонів становила 5,22 мільярда; кількість користувачів Інтернету становила 4,66 млрд; кількість користувачів соціальних мереж становила 4,2 мільярда. Звіт показує, що станом на січень 2021 року населення світу складає 7,83 мільярда. В даний час 5,22 мільярда людей у ​​всьому світі користуються смартфонами, що еквівалентно 66,6% усього населення світу.

Середній користувач проводить у соціальних мережах 2 години 25 хвилин щодня. У 2021 році глобальні користувачі соціальних мереж витратять на соціальні мережі 3,7 трильйона годин.

Але нажаль, така величезна кількість людей, котрі користується Інтернетом, не може бути невикористана поганими людьми для втілення своїх злих намірів! Масмедіа в даний час реалізовуються новим видом, тобто переходять на електронні носії, Інтернет, що в першу чергу забезпечує краще подання, розповсюдження “неперевіреної” інформації в великій кількості багатьом людям відразу, що й спокушає інших людей до поганих вчинків, що призводять до поганих наслідків.

То ми сьогодні хочемо з вами поговорити про те як же не стати жертвою маніпуляцій людей з поганими намірами, які втілюються їх через Інтернет новини.

Медіаграмотність – сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів для різних типів медіа, а також розуміти і аналізувати складні процеси функціонування медіа у суспільстві та їх вплив.

Приклади маніпуляцій у медіа:

•              надання неповної інформації;
•              навмисне приховування певного аспекту інформації;
•              зміщення акцентів у повідомленні;
•              маніпуляція символами;
•              використання лозунгів, «мови плакату»;
•              висмикування з контексту.

Джинса

•              сленгове слово, яким послуговуються переважно в медійній спільноті.
•              Синонім терміна - «прихована реклама». Він означає зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики, телевізійних програм тощо.

Фейк

Англійське слово fake перекладається як «підробний, фальшивий».

Спершу згаданий термін вживали лише в інтернеті, а потім він набув поширення і в повсякденному житті.

Сьогодні фейками називають:

•             фотографії, підроблені у фотошопі чи аналогічних програмах, а інколи й відеоролики, змонтовані у відеоредакторі або зняті не на місці подій, в інший час;
•             фальшиві новини, які не всі здатні відрізнити від правдивих (те, що раніше називали «газетними качками»);
•             сторінки в соцмережах, створені від імені інших (здебільшого відомих) людей.

Маніпуляції та можливі фейки на телебаченні:

•             неймовірні історії;
•             гостра та емоційна лексика;
•             невідповідність «картинки» і тверджень журналіста;
•             оцінкові судження журналіста;
•             «свідчення очевидців», які неможливо перевірити.

Маніпуляції та можливі фейки в друкованих медіа:

•             використання неідентифікованих джерел, чуток, які неможливо перевірити;
•             штучне об'єднання в один матеріал не пов'язаних між собою подій;
•             емоційно забарвлені слова, якими описують людей і явища;
•             категоричні оцінки судження;
•             заклики до дій.

Маніпуляції і фейки в соцмережах:

•             підозрілі аккаунти(зламані сторінки), з яких поширюється інформація;
•             неймовірна, шокуюча інформація;
•             хвилеподібне поширення певного повідомлення;
•             відсутність посилань на першоджерело;
•             боти(роботи), тролі;
•             сторінки відомих людей;
•             фейкові сторінки із фотографіямии привабливих жінок. 

Фейки бувають невинними. Їх створюють заради популярності та підписників. Часом таким займаються онлайн-ЗМІ: заради більшої кількості кліків, а отже, грошей від реклами.

Приклади:

1) У соцмережах просять поширити інформацію про перемогу на конкурсі чи змаганнях (див. відео з Олександром Лінником у цьому модулі);

2)  У маленькому українському містечку побачили нереально багато веселок. 

Пам’ятайте: Може виявитися, що сторінка, на яку ви підписалися завдяки фейку, почала просувати якогось політика або товар. Ви завжди можете від неї відписатися.

Інколи фейки пов’язані з життям (чи смертю) відомих людей. Як от, смерть акторів Сільвестра Сталлоне, Роана Аткінсона, Емінема.

А ось відомі фейки російської пропаганди:

1) Розп’ятий хлопчик зі Слов’янська

2) Перемога Дмитра Яроша на президентських виборах 

2) Концтабір у Маріуполі

Фейки здатні змінювати життя цілих країн, можуть призвести до справжньої ворожнечі та людських смертей. Але також важливо пам’ятати, що брехня українських політиків не менш небезпечна, ніж пропаганда від зовнішнього ворога. Вона вводить виборців в оману й також змінює долю країн. 

Опитування

Вони бувають різні, але не варто думати, що на всі опитування можна посилатися. 

Ми натрапили на дослідження Стенфордського університету. У ньому стверджується, що більшість американських студентів не відрізняють фейкові новини від достовірних.  

У 2016 році це дослідження розтиражували американські ЗМІ, але його достовірність викликає сумніви. Адже не вказано, яких саме студентів опитували і скільки студентів у США загалом. Без цієї інформації неможливо узагальнити та зробити висновок. Крім того, вибірка становила близько 400 студентів — а це занадто мало. 

Пам’ятайте: якщо хтось посилається на наукове дослідження, це ще не означає, що воно правдиве.

Яка ж мета їх створення?  

•              За допомогою фейків сіється паніка серед людей, розпалюється міжнаціональна ворожнеча.
•              Неправдиву інформацію поширюють для того, щоб заплутати, приховати правду і маніпулювати свідомістю.
•              Також фейки створюються для реклами когось, або навпаки, заплямування чиєїсь репутації. 

Як розпізнати фейк ? 

1.           Звертайте увагу на джерело. Остерігайтесь незнайомих сайтів з підрозрілими доменними іменами, заповненні оголошеннями, а також назвами, написаними Caps Lock. Перевіряйте також URL сторінок, сайти фейкових новин виглядають як підроблені. 
2.           Прочитайте новину повністю. У фейкових новин назва немає нічого спільного з текстом, або ж немає підтвердження достовірності інформації.
3.           Шукайте першоджерела. Якщо в новині є посилання на конкретну людину – перевірте наявність такої інформації на її сторінці. Якщо є посилання на організацію – подивіться її офіційний сайт. 
4.           Перевіряйте фотографію. Відкрийте Google картинки і перетягніть у стрічку фотографію. Після цього ви отримаєте схожі фото, де можна прослідкувати чи змінювалась фотографія, а також перевірити дату. 
5.           Перевіряйте відео. Для цього потрібно зробити скріншот на цікавому моменті відео і перевірити через пошук картинок Google.
6.           Зверніть увагу на те, що пишуть компетентні видання з цього приводу. 
7.           Перевірте, хто автор. Варто подивитись попередні публікації автора і зрозуміти, чи є він журналістом і чи писав інші фейкові новини. 
8.           Ставтесь скептично до будь-яких повідомлень в інтернеті, або соцмережах. 
9.           Не довіряйте новині, яка опублікована ботами. Ботів можна розрізнити за такими критеріями: дивне ім’я, неактивна сторінка у профілі (давно не було публікацій, або між ними є великий проміжок часу), надмірна надокучливість (спам у коментарях), бот не відповідає на особисті повідомлення, а також на звернення у коментарях.  

Пропаганда.

Не обов’язково повинна спотворювати правду.

Краще було б сказати, що вона може ґрунтуватися на різноманітних комбінаціях з відібраних істин, напівістин і явної брехні.

Мова ворожнечі.

Синонім - мова ненависті - це зміст, що свідомо чи підсвідомо програмує людину на агресію. Мова ворожнечі - це мова нетерпимості, спрямована на несприйняття відмінностей, притаманних іншим людям.

Мова ворожнечі (від англ. hatespeech) - систематичне вживання слів і висловів, що виявляють агресію проти людини або групи осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Інакше кажучи, мова ворожнечі - це вияв дискримінації.

Ознаками мови ворожнечі:

•             негативні вислови, по­чинаючи від підбурювання й закінчуючи упередженням, ненавистю, зловжи­ванням,
•             дискредитацією, образливими словами та епітетами, спрямовані проти особи або групи осіб, що належать до інших національностей, етнічних груп, конфесій, партій, орієнтацій тощо.

А зараз ми хочемо вам запропонувати пройти онлайн гру у формі тесту від Академії суспільного мовлення: «З.Р.А.Д.А. тест» 

Назва гри «З.Р.А.Д.А. тест» — це абревіатура, де кожна буква означає правило, через призму якого потрібно подивитися на інформацію.

Лінк на проходження «З.Р.А.Д.А. тесту»: https://academy.suspilne.media/zradatest  (лінк скидаєм у чат для проходження тесту)

Ну що ж, пройшовши даний тест тепер ви зрозуміли наскільки ви можете відрізнити правду від брехні, ми сподіваємося. Але для цього вислову існує термін який використовується в суспільстві.

Хто з вас нам скаже, що це за термін, що характеризує розуміння того як відрізнити правду від брехні в новинах? (Медіаграмотність)

Бути медіаграмотним означає:

•             вміти різнобічно самовиражатися, приймаючи на себе відповідальність за свої дії; розуміти, що хочуть повідомити інші люди;
•             розвивати свої навички управління інформацією; зіставляти, вибирати і використовувати отриману інформацію;
•             займати критичну позицію по відношенню до змісту інформації, яка передається через ЗМІ, і обмірковувати, які етичні та естетичні цінності несуть такі повідомлення;
•             створювати і передавати повідомлення, а також використовувати засоби масової інформації відповідним чином;
•             використовувати засоби масової інформації і засоби зв'язку для отримання і передачі інформації, а також в різних інтерактивних ситуаціях.

Тролінг — вид взаємодії в онлайн-дискусіях на віртуальних комунікативних ресурсах (на форумах, у групах новин, у вікі-проектах, блогах та ін.), коли взаємодія націлена на провокацію у читачів емоційної відповіді, емоційної реакції, емоційних аргументів, образ і тривалих марних дискусій, флейму, нагнітання конфліктів для реалізації цілей інтернет-троля

Як визначити троля онлайн?

•             Помилки: граматичні, смислові, пунктуаційні.
•             Нездатність вести аргументовану дискусію, провокування на конфлікт, повторювання одних й тих самих думок.
•             Використання нецензурної лайки, образ з метою вивести з рівноваги інших користувачів і змусити їх вийти з дискусії.
•             http://mediadriver.online/sotsialni_media/manipulyatsiya-ta-zagrozi

Як протистояти тролям?

•             Ігнорувати
•             Поскаржитися адміністратору сайту або соцмережі
•             Блокування (масовий бан)

Як перевірити стрінки на те чи справжні вони?

•             Подивітьсяна дати завантажених фото.
•             Подивіться чи є фотоальбоми, фотографії з буденого життя.
•             Збережіть кілька фотографій зі сторінки, перейдіть в Гугл-зображення і перетягніть фотографію в рядок пошуку. 

Ми хочемо вам продемонструвати майстер-клас «Перевірка фотографії та картинок». І ви зможете власноруч простим методом, якщо маєте сумнів у справжньості чи відповідності фотографії дійсності, це перевірити.

Можливо з вас вже хтось володіє такими методвми? Якщо так то поділяться з нами?  

Фото на правдивість можна перевірити за допомогою 2-х методів, це браузер Google Chrome та програма TinEye — пошукова система, що спеціалізується на пошуку зображень в Інтернеті. TinEye дозволяє знаходити в інтернеті зображення, схожі на зображення-зразки. Зразком може бути мініатюра файлу з низькою роздільною здатністю.

Ми вам продемонструєм як перевірити зображення на дійсність за допомогою програми TinEye. (Проводиться демонстрація перевірки фото)

Фейкові сайти.

•             Fishing - використання сайтів з фейковимипосиланнями або Е-мейлрозсилка з підробленими повідомленнями і пропозиціями негайно зайти в свій акаунт.

Мета – оволодіння інформацією про особисті дані користувача.

Як захиститися?

•             Перед тим, як вводити свій логін і пароль, потрібно обов'язково перевірити адресу сайту. Для цього подивитися у верхній рядок браузера. У ній має бути вказано офіційний сайт системи.
•             Додати всі сайти, які припускають вхід в особистий кабінет (введення логіна/пароля) в закладки браузера. І відкривати їх тільки через закладки.

Як розпізнати фейкову новину в соцмережах?

•             Читайте більше, ніж заголовок.
•             Перевірте, яке видання опублікувало новину.
•             Перевірте дату публікації та час.
•             Хто автор?
•             Дивіться на які джерела посилається новина.

•             Звертайте увагу на сумнівні цитати та фотографії.
•             Бережіться упередженості.
•             Подивіться, чи інші видання пишуть про це.
•             Подумайте, перш ніж робити репост.

Ми звами ознайомилися сьогодні з великим обсягом корисної інформації, для того щоб в подальшому зуміти відрізнити правдиву новину від фейку.

Тож давайте закріпим наші отримані знання, пройшовши онлайн-тест: FakeX.

Концепція гри полягає в тому, що за твердженнями дослідників соціальних
мереж на сьогодні людина витрачає на одну новину (заголовок) буквально
кілька секунд. Фейсбук сам зазначає, що на мобільному пристрої ми
гортаємо новинну стрічку із швидкістю 1,7 секунд на новину (на противагу
десктопу — тут ми витрачаємо 2,5 секунди). Людина може не приділити увагу
новині, яку вона отак “пролистала”, але ця новина може в тій чи іншій мірі
відобразитися у її свідомості, сформувати її картину світосприйняття або
принаймні настрій на сьогодні. Автори хочуть проілюструвати цей гнітючий
феномен. Вам пропонується вгадати наведена новина фейк чи правда. 15
простих питань та відповідей на них. Автори зазначають, що на відміну від
соціальних мереж, вони надають вам «фору» у вигляді 9 секунд на прийняття
рішення.

Лінк на проходження онлайн-тесту «Зможете відрізнити фейк від правди?»: https://www.fakex.com.ua/game/#help (лінк скидаємо в чат для проходження тесту)

Я гадаю ви впоралися вдало з даним тестом.

Хтось з вас може поділитися своїм результатом та враженнями?

Висновки:

Медіаосвіта: аксіоми

•             Сучасна людина перебуває під постійним впливом різноманітних медіа.
•             Людина може не усвідомлювати цей вплив – але тим він ефективніший.
•             Медійні повідомлення та впливи далеко не завжди є добросовісними або професійними.
•             ІНФОРМАЦІЙНА ЗБРОЯ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ.

Медіаосвіта: ЗАВДАННЯ

•             Навчити розуміти природу медійної інформації.
•             Захистити від маніпулювання.
•             Надати можливість власної творчості.
•             Допомогти у свідомому виборі професії.

Медіаосвіта: РЕЗУЛЬТАТИ

•             Формує критичність мислення та здатність протистояти інформаційній агресії.
•             Дозволяє розпізнавати спроби маніпулювання в медіа і не піддаватися їм.
•             Надає людині можливість власної творчої діяльності.

Медіаосвіта: ВИГОДИ ДЛЯ УЧНІВ

•             Розвиває критичне мислення та здатність адекватно сприймати медіапродукт: кіно, ТБ, рекламу, інтернет тощо.
•             Підвищує мотивацію до навчання: бо це близько, актуально, важливо.
•             Формує достатнє уявлення про професії в медіа: журналіст, редактор, фотограф, дизайнер тощо.
•             Надає можливість ще в школі випробувати себе в певних професіях і зробити усвідомлений вибір.

Медіаграмотна людина

•             розуміє природу інформації та роль медіа в її розповсюдженні;
•             усвідомлює, що знаходиться під постійним інформаційним тиском;
•             має навички критичного мислення та аналізу медіаповідомлень;
•             відрізняє думки і оцінки від фактів;
•             здатна захищати себе від маніпуляцій;
•             вміє створювати власний медійний контент.

З однієї сторони, можливість вільного висловлювання в мережі інтернет користувачам гарантовано Конституцією України, а саме ст. 34 гарантовано право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Встановлюється, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір. Однак така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порочити честь, гідність та ділову репутацію інших осіб.

Відповідно до ст. 3 Конституції України честь і гідність людини визнані найвищою соціальною цінністю. Порушення цих фундаментальних прав вимагає відповідного захисту. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таке ж право надається і юридичним особам згідно ч.2 ст. 94 Цивільного кодексу України.

Шкода завдана розповсюдженням в мережі Інтернет інформації, що не відповідає дійсності може бути нанесена як фізичній так і юридичній особі.

На даному гарному моменті ми хочемо закінчити наш виховний захід та побажати, щоб вам у житті якомога менше зустрічалися фейки, а якщо й зустрінуться то, що б ви могли їх розпізнати та навіть запобігти їх розповсюдженню, щоб убезпечити інших людей від них.

Дякуємо за увагу, бажаємо вам правдивих, та позитивних новин!