Свято Букваря на сучасний лад

Діти:

Вітаємо день у весняній красі

І як же тепер не радіти?

Дивіться, шановні, пишайтесь усі:

Це ми, дорогі ваші діти.

Наші любі мами й тата!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.

Ми тепер вже не малі,

Ми сьогодні школярі,

На уроках не жували,

Не дрімали і не спали,

Вчились ми сумлінно,

Поводилися гідно.

В путь щасливу і широку

Всіх виводить   1 клас.

Від уроку до уроку –

Чуєш, дзвоник кличе нас. (в руках дзвіночок)

Пісня «Мама двері відчиня»

Ми в групи фейсбукваря почали

Восени вступати.

А тепер вже до ладу

Вміємо читати.

Математика – наука найточніша.

Її треба наполегливо учить.

І чим далі – тим вона складніша,

А без неї людям не прожить!

Земля – це найбільше диво!

Оточує нас дивосвіт.

І природа – така красива –

Всіх приваблює з юних літ!

Головне завдання – всім здоровим бути!

Мусиш сам подбати – і не вередуй!

То ж про фізкультуру як же нам забути?

Дух і волю, й тіло вправами гартуй!

Вчимося добре малювати,

Бо в світі стільки є краси.

Щоб світ у фарбах передати,

І людям цю красу нести!

Всіх людей краса єднає,

Щастя, радість нам дає.

Всяк від радості співає –

І такі уроки є!

Ми сьогодні зійшлися на свято

Щоб здружитись, як добра сім’я.

Свят в нас буде ще дуже багато

Як пісень навесні в солов’я.

Сьогодні свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В сади весна прийшла – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!

Нам буквар вже не потрібний

Гордо кажем всюди ми.

• Всі читаємо несхибно,

Пишем букви й палички.

І англійську ми вивчаєм –

Незабаром в США злітаєм!

 (пісня та вірші  англійською мовою)

Живе абетка загадкова,

А в ній і звірі, і пташки, -

Щоб не забулась рідна мова,

Щоб добре вчились малюки!

За горами,  за морями,

Кажуть, є така земля

Із усякими дивами.

І це – царство Букваря!

Перша  книжка мудра й мила,

Вона читати всіх навчила.

Кожна буква букваря –

Це помічник ліхтаря.

Книжечка дитячих літ

Нас виводить всіх у світ.

Я теж свій комент додаю:

  Недавно, дуже  дивно

Здавалося мені.

• І як писати рівно ці літери складні?

І навіть з паличками я впоратись не міг

Криві та з закарлючками, ну, просто як на сміх.

А далі знов рядочок, мов бублик, кругле «о»,

Мені аж серед ночі ввижалося воно.

Пишу – виходить криво, неначе пада вбік.

А потім, як на диво, писав, писав – і звик.

Старався я не марно – кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать.

За це йому, букварику, спасибі хочу я сказать.

Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка,

Перша тривога і перша усмішка.

Сценка:

 Дівчинка: (сидить за партою, із залу чути нявкання)

• Мурчику, годі нявкати,

Я літеру буду вивчати!

(чути кукурікання)

• Не клич мене, Петько, облиш!

Я вчитися буду. А киш!

(Тетянко, ходім гуляти!)

• Я кинула ляльку, сиджу і мовчу,

Ой, ніколи гратись, бо літери вчу!

Вчитель: А скільки ж літер ти вже вивчила?

Дівчинка: Ой, багато!

Їх 33, аж 33, у них міцна сім’я

Складають всі слова нові від А до Я, від А до Я.

Вчитель:

Діти, давайте покличемо Букварика до нас на свято, адже сьогодні ж його іменини.

(Діти кличуть Букваря, але його немає).

РАЗОМ:

Ми  Букварика  чекаєм…

А його усе немає…

Де ж так довго забарився?

Може в лісі заблудився?

Сорока:

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке.

Нині свято Букваря, іменинника нема!

Не прийшов до діток вчасно!

Може, трапилось нещастя?!

Ведмідь:

(Звучить мелодія)

Та  дивіться,

В нашім лісі диво коїться якесь:

Усі десь-то подівались!

І казки забунтувались!

Усі назви поміняли…

Сюжети, і героїв…

Лихо хто ж таке накоїв?

(Виходить Незнайко  -    звучить мелодія).

Діти:

Ось хто лиха нам накоїв!

Хто читати не хотів!

Хто не вчився гарно в школі,

Хто Букварик загубив!

Незнайко:

Це все наклеп і брехня!

Доведіть, що винен я!

(Під мелодію виходить Казкова фея)

Фея:

Була у казці Шапочка Червона  –

А стала Синя Борода,

А Дюймовочка маленька

Стала вище Гулівера.

В Буратіно ніс відпав,

А Мальвіну  смерч забрав!

Ще продовжувать, чи досить?

Порятунку усі просять!

Що, хлопча ледачкувате,

Скажеш, що не винуватий?

Незнайко:

Це страшна якась облуда…

Більше  так чинить не буду!

Гарно я навчусь читати

Зможу все переказати!

Вчитель:

Ну добре, Незнайку. Діти, запросимо Незнайка на свято, нехай буде з нами.

Ну що ж, діти, може вже Букварика покличем.

Циганка: Циганка Гага вітає вас. Я потрапила на свято Букваря у 1 класі? Знаю, що ви нову мережу Фейсбуквар створили і на цю подію року Букварика запросили. А я знала, що людей на свято збереться багато, то прийшла на ваше свято гроші заробити.

(Підходить до татусів)

Позолоти ручку, чоловіче, я тобі погадаю.

(Дивиться по руці). Тобі на руці написано, що любиш багато працювати. Грошей багато будеш мати: дружині – на вії, донечці – на ляльку, ще й на ремонт школи захочеш дати.

(Підходить до матусь)

Ой, чорноброва! Бачу, що дуже полюбляєш селфі робити. А от камера в тебе не дуже… Хочеш, можеш у мене 12 айфон купити?

Бачу ще, що скоро твоє дитя буде діагностувальну роботу писати – раджу тобі заспокійливі приймати.

(Підходить до вчительки)

Ой красуне…. Багато роботи маєш, ночей не досипаєш. А скоро ще більше роботи буде – кінець навчального року – діагностувальні роботи треба складати. Моя тобі порада – став тільки плюси – батьки будуть завжди поважати, а діти – ще більше старатися.

(Підходить до першачків)

Бачу, що хтось ніжками почав перебирати

Може, хочете для Гаги й гостей пісню заспівати?!

Пісня «Гей ви, букви!»

(Він знову не чує).

(Забігає Баба Яга  (зла)з телефоном в руках   - звучить мелодія)

Баба Яга:

Я – сучасна Баба Яга – пластикова нога

На мітлі літаю, 1 клас шукаю. Розумнички

(Зневажливо) Інтернет,   піар,   створили, бачте, фейсбуквар!

Першокласники вже там, Гага вже там!!!

А я? Про мене навіть не згадали! Нічого! Я вам зараз покажу!

Знищу ….їх і їхню мережу Фейсбуквар. Не буде на святі того Букваря.

Раз – змахну, і всі заснуть.

Може я добріша стану

І Букварика верну!

(Баба Яга втікає)

Вчитель:

Ну що ж, звірята, вибігайте! До Бабусі – Ягусі дорогу шукайте!

(Вибігають під музику лисичка і білочка, Фея)

Лисичка:

 (співає)  Я Лисичка – я сестричка

Не сиджу без діла

Я гусяток пасла,

Полювать ходила.

А тепер мені в неділю

Треба відпочити

Свою хатку гарнесенько

Треба прикрасити.

Фея:

А скажи нам, Лисичко,

Як до хатинки Баби Яги потрапити?

Лисичка:

Тут Ягуся пролітала

І усюди чаклувала

А мені так пощастило

Пролетіла вона мимо.

Фея:

Може, Білочко, ти знаєш і хатинку відшукаєш?

Білочка:

Я -  руденька білка

Скачу з гілочки на гілку.

На ліщині рву горішки

На сосні – маленькі шишки.

А от зайчик - побігайчик знає,

Він мудрий, все вивчає.

Фея:

Скажи, будь ласка, зайчику - побігайчику

Ти не знаєш дороги до хатинки Баби Яги?

Зайчик - побігайчик:

Ну що ж, шлях наш небезпечний

Розум буде нам доречний

То ж, звірята, не зівайте,

І за мною поспішайте!

(Під музику виходять Мальвіна і Буратіно)

Вчитель:

Може ви нам Букварика привели?

Мальвіна:

Та не прийде  Буквар,

Поки цей хлопчисько не навчиться рахувати!

Буратіно:

Оце влип!

Мальвіна:

У вашій кишені є  2 яблука.

Буратіно:

А ось і неправда, жодного!

Мальвіна:

Я кажу, припустимо, що у тебе є 2 яблука.

Хтось взяв 1 яблуко.

Скільки у тебе лишилось?

Буратіно:

Два.

Мальвіна:

Чому?

Буратіно:

Я ж не віддам «хтосю» яблуко.

Хоч віне і бився б.

Мальвіна:

Це неможливо!  Ти пустун

І тебе треба покарати!

Фея:

Ну ось і сварка – це все Баба Яга.

Вона чаклує десь близько!

Буратіно:

Я просто хочу, щоб було весело.

Фея:

Друзі, разом всі збираймось

Пісню весело співаймо!

(Звучить пісня )

(Виходять всі звірі, ведуть Бабу Ягу  - під мелодію веселу).

Лисичка:

Знайшли Бабусю ми Ягусю,

Але у неї в Букварі

Всі букви переплутались

Бо були на неї злі!

Білочка:

Як же  нам тепер читати,

Як всі букви позбирати!

Фея:

Вчитель         

(Чарівною паличкою)

Раз, два, три, чотири, п’ять

Вже все можна прочитать!

І Букварика позвать!

А що ж ми будемо робити з Бабою Ягою? Вона  ж, начебто, і красива. І очі, як каламутні озерця та недарма вона запала Кощею до серця. І волосся натуральне сиве …під рваною хустиною. Та й запрошення на свято ми вам надсилали давним – давно, але ж інтернету не було, як на зло.

Баба Яга: Та що ви  кажете? Красива? ( не вірить)

Ну, якщо чесно, то ..я…така (гордо і кокетливо)

А інтернет чому пропав? (задумливо)

Мабуть, Кощей давно рахунок  поповнював (сердито)

О.  Я вже зловила ваш вайфай, є інтернет. За компліменти – дякую. Зараз сфотографуюсь ..і скину селфі в інстаграм. (робить фото). Я буду доброю. Не буду більше капостить. Я хочу дуже-дуже побути у вас на святі. Можна? (складає руки і стає на коліна)

Вчитель: Дітки давайте ще раз покличемо Букварика.

(Діти кличуть Букваря)

(Заходить Букварик   із звірятами за руки  - під мелодію )

Буквар:

Що я скажу вам від душі,

Мої малі товариші:

Цілий рік я вас учив,

Ви тепер письменні.

Допоміг я вам відкрити

Диво те чудове,

Як з малих зерняток – літер

Виростає слово.

Літеру за літерою

Вчили ви щодня,

Підійшли до світлого

Справжнього знання.

Хай не зринає у ваших снах

Підле й потворне слово «війна».

Хай вам щастить на шляху широкім

Любі дівчата мої ясноокі.

Вмійте боротися з лихом завзято,

Непосидющі мої хлоп’ята!

Хай підростає ваш 1 клас, а я сьогодні покидаю вас!

Всі:

Прощавай, Букварику

В школі перший друже,

Ми  тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Добрий Букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем  ніколи про тебе.

Пісня « Беру до рук Букварик я»

Вчитель: Наші діти вже читають, пишуть, рахують. А ще вони співають і танцюють.

(Танець спочатку самі, а потім з батьками)

Мама 1: Навчатися старанно бажаємо вам нині

                Батькам своїм на радість. На славу Україні!

Мама 2: Нехай щастить, вам, любі діти

               Ростіть розумні та сміливі.

               Життя шкільного сторінки

               Хай будуть сонячні й щасливі!

Вчитель: На згадку про наше свято кожному першокласнику вручається «Свідоцтво про закінчення Букварика», яке вручить директор школи Н.П.Вакульчик.

(Виступ директора)

Вчитель: Дитинство веселковими мостами

                  Як в казці – швидко-швидко  пролетить

                  А потім юність росами – стежками..

                  Всі роки в школі – найсвітліша мить!

                  Тому у дружбі, радості зростайте,

                  Хай сонце щастя світить вам щораз.

                  І свято наше назавжди запам’ятайте.

                  Нехай щастить вам, в добрий час!

Вчителі: І Вам, шановні батьки, спасибі хочу я сказати

                Зі щирим вчительським теплом

             За допомогу у навчанні, старанність, витримку, любов.