Свято для молодших школярів"Великоднє диво"

Свято для молодших школярів «Великоднє диво»

 

Входять хлопчик, дівчинка, господиня з короваєм на рушнику.

Хлопчик

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вечора, сьогодні, щодня!

Хай не псується годинник на вежі,

Хай буде все на Землі, як належить!

Дівчина

Здраствуйте, друзі хороші,

Здраствуйте, друзі мої,

В ясний цей день і погожий

Шлем вам вітання свої.

Господиня

У нас здавна є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці.

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити.

Хлопчик

Прийміть щиросердні вітання зі Святом Свят і Торжеством Торжеств – Великоднем!

Дівчина

Радіймо торжеству. Життя, дарованого нам Господом!

Звучить музика. Всі вклоняються. Коровай кладуть на стіл.

Господиня

Великдень – одне з найбільших після Різдва христового свят у християнській релігії. Друга його назва – Паска.

Паска – радість для всіх: і для дітей, і для дорослих. Коли Ісус Христос воскрес, то цим переміг смерть і зло, подарував надію, що всі люди силою Його воскресіння теж воскреснуть. За тиждень до Великодня у Вербну неділю влаштовують вхід Господній до Єрусалима.

За християнськими вченням, напередодні Паски Ісус Христос в’їхав до Єрусалима, і багато людей вітали його, встеляючи шлях пальмовими гілками. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то наші пращури обрали червону вербу, яка весною починає зеленіти найпершою.

Українці здавна вірять, що верба оберігає від багатьох хвороб і лих, символізує вічність життя. У вербну неділю жінки, зрізавши вербні гілки несли їх до церкви, щоб посвятити. І досі поширений обряд «бити» один одного посвяченою вербовою гілочкою, промовляючи:

«Будь великий, як верба.

Будь здоровий, як вода.

Будь багатий, як земля.»

Дівчина – старшокласниця (в українському вбранні):

«Ой, вже близько любе свято!

Діточки, скоріш до хати!

То вже недалечко Червоне Яєчко!

Як верба розцвіла на зелене гілля –

Вербова Неділя!

Через тиждень вже Великдень!

Жартома б’є зеленим гіллям дітей, що входять до залу промовляючи:

«Не я б’ю, а верба б’є. Не я  б’ю, а верба б’є. Через тиждень Великдень! Недалечко – Червоне Яєчко!»

Господиня

Тиждень перед Великоднем має назву Білий. Кожний його день наділений своїми функціями:

Понеділок – білять у хатах;

Вівторок – прибирають, натираючи підлогу;

Середа – перуть і прасують;

Четвер – називають Чистим або Живим;

П’ятниця – Страсна п’ятниця;

Субота – Великодня субота;

Неділя – Паска.

Сьогодні ми будемо говорити про найважливіші дні Білого тижня:четвер, п’ятниця, субота та неділю.

У мене в кошику є кілька питань і відповідати на них будуть сьогодні наші «історики».

Четвер

Чому четвер називають Чистим або Живим?

1. Історик

Існує повір’я, що в Чистий четвер до сходу сонця ворон носить із свого гнізда своїх дітей купати до річки. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим, міцним, щасливим протягом року. Отож хворі люди купалися уночі – «поки ворон дітей не купає». Викупавшись, людина набирала води і виливала на перехрестя: щоб там усе лихо залишилось, промовляючи при цьому: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки!» обережні люди в цей день намагались не виходити з дому, щоб минути перехресну дорогу і не захворіти.

2. Історик

В четвер ввечері в церкві відправляли «страсті». Ні сміху, ні світу, ні голосних розмов, коли в церкві читались молитви, а повертаючись додому, люди намагались донести «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Це був поганий знак, якщо свічка згасне. Щоб цього не сталося, робили спеціальні ліхтарики з кольорового паперу або фарбованого скла. Червоні, сині, зелені, жовті, у формі зірки, місяця або церкви – такі ліхтарі були колись гарною оздобою цього вечора. В цей день майже ніхто нічого не робить.

Запевняють, що в того, хто працює в цей день, виросте на тілі «мертва кістка» - наростень.

Вчитель

Саме в цей день пізно ввечері один з дванадцяти учнів – Іуда – за 30 срібних монет продав свого вчителя, якого і розп’яли опівночі.

Вчитель достає з кошика слово «п’ятниця» і питання до нього.

П’ятниця

1. Чому цей день називають «Страсним»?
2. Що таке плащаниця?
3. Як пекти паску?

1. Історик

У п’ятницю (опівночі) Ісуса розп’яли – і сонце сховалось за чорні хмари, і страшна темрява спустила на Землю! Цього дня у Божому гробі кладуть плащаницю.

2. Історик

Плащаниця – образ на полотні покладеного в гробі Христа, що виставляється у церкві у Великодню п’ятницю або суботу. У Страсну п’ятницю плащаницю обносили тричі навколо церкви. Це гарний звичай. Під час проведення обряду біля церкви в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені. Дзвони в цей день замовкають. А люди до виносу плащаниці нічого не їдять, зберігаючи протягом дня спокійний урочистий настрій.

3. Історик

Повернувшись з церкви, родина сідала за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю пісний, навіть риби не їдять. Їдять картоплю, капусту, огірки. Ні шити, ні прясти в цей день не можна. Великий гріх рубати дрова або тесати сокиру. Робили тільки 2 роботи: садили капусту і пекли паски.

Виходять кухарі з підносами в руках. На них – паски.

1. Кухар

Паска – великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Господиня дуже хвилюється в цей              день позичати нічого не можна, щоб нічого чужого в домі не було. Відомо, що до випікання пасок не можна братися в поганому настрої. Треба господині вимитися і одягнутися в чисті одежі.

2. Кухар

Потурбуйтеся, щоб в хаті не було сторонніх людей. Та й своїх рідних краще відправити з якимись справами або погуляти, щоб була повна тиша й повний спокій. Паски не люблять галасу, голосних та різких звуків, метушні й поспіху – говорять, що можуть «перелякатися» й не підійти. В піч паску ставлять з молитвою, з прославлянням:

«Паско, в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці – геть з хати!»

Вчитель достає слово «субота» і питання до нього

Субота

1. Що люди виготовляють у суботу?
2. Чому на Великдень фарбують яйця?
3. В які кольори фарбують яйця?

1. Історик

У суботу готують писанки та крашанки. Люди вірили, що вони мають магічну силу, тому символом паски, початком усього живого стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

За легендою, найперше яйце мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкарлупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками – писанками.

Учень

Великодні писанки – є справжнє диво:

Все так чітко, правильно і красиво.

На них диво-лебеді випливають

І квітки чарівні розквітають.

Кожна наша писанка – то перлина,

Бо старалась – малювала кожная дитина.

Всі писанки –малюванки барвисті,

Як дівчата красуні в намисті.

                                   (В. Федоренко)

2. Історик

Часто задають питання:Чому на Великдень фарбують яйця? Існує багато легенд про це. Ось одна з них.

Після смерті Ісуса Христа сім іудеїв зібралися на банкет. Серед страв була смажена курка і зварені яйця. Під час банкету хтось сказав : Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді Він воскресне. І тієї ж миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.

2. Історик

я хочу розповісти про те, в які кольори фарбують яйця і що вони означають:

червоний колір – життя, крові;

зелений колір – весни, пробудження природи, радості буття;

блакитний колір – символ неба, простору, здоров’я;

жовтий колір – символ місяця, зірок, сонця, це колір хлібного лану, жита.

Вчитель

Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує про кров Спасителя. Коли вмитися водою, в якій була червона крашанка, то будеш увесь рік гарним і здоровим. Червону крашанку називають галункою. Виготовляють на Паску 13 яєць (12 апостолів і Спаситель)

Робота в групах. Практична робота.

Вчитель

Діти, у вас на партах є пасхальні яєчка.

На кожному з них цифра (1, 2, 3, 4, 5). На столах прапорці з номерами : 1, 2, 3, 4, 5. Ви вже, мабуть здогадалися, що вам треба сісти за свої столи. Цифра на яєчку та на столі повинні співпасти.

Займіть свої місця.

Кожна група отримує технологічну картку за якою вони повинні виготовити : писанку, дряпанку, крашанку, мальованку…

Після практичної роботи вчитель підводить підсумки. Потім дістає з кошика слово «неділя»

Неділя

1. Що відбувалося на Паску?

1. Історик

Як тільки задзвонять дзвони, люди поспішають до церкви, де відбувається відправа коло Плащаниці. Спливають урочисті й радісні хвилини…

І ось вже людський натовп, хор і священики виходять із церкви, обходять навколо храм зі співом «Христос воскрес». Священик читає молитву: «Хай воскресне Бог і розвіються вороги Його!»

Після святої літургії на церковному майдані відбувається благословення і освячення їжі.

У кошиках – паски, писанки, шинка, ковбаса, крейда,дрібок солі…

Входять діти в костюмах паски, крейди, писанки

Паска (гордо)

Я головна на святі,

Мій рід йде з давнини.

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Та й Паскою Великдень

Звуть люди на Землі!

Тоді і день великий,

Як паска на столі…

Писанка

Я писанка – красуня

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі!

Без мене цеє свято

Не буде тим, чим є!

Бо ж писанка багато

Вам радості дає!

Крейда

Я теж, як ви, свячена.

Лиш з церкви принесли

На дверях, хоч не вчена,

Малюю я хрести.

Звучить магнітофонний запис дзвонів. Входять діти, в руках тримають запалені свічки.

1. Співає жайворонок з небес: «Христос воскрес! Христос воскрес!»
2. У небо дзвін гуде з села: «Христос воскрес! Його хваліть!»
3. В проміняях сонячних блакить: «Христос воскрес! Йому хвала!»
4. Дзюрчить струмок – весняний дзвін: «Воскрес Христос – Господній син!»
5. Радіють діди у вінках: «Христос воскрес на небесах!»
6. І вся земля, мов той вінок – з чудесних трав, дітей, квіток! І в серці радість через край: Воскресни поле, річка, гай! І лине пісня до небес: «Христос воскрес! Христос воскрес!»

Вчитель

Коли приходили додому, господар ніс свячене яйце до худоби, щоб водилася господарство, нічого не хворіло. Перед тим, як сісти за стіл, вся рідня вмивається. Мати наливає холодної води в миску, на дно 3 свячених галунки.

Першою вмивається дівчина, хлопці, мати, останнім – батько. Потім вносять до хати свячену паску і промовляють: «Свята паска в хату, вся нечесть із хати». Їли спочатку все свячене, а починали з крашанки. Після сніданку виходили на святкову гаївку. Давайте гратися і ми.

Гра «Грумка»

Хлопчики перестрибують один через одного, а дівчата співають:

«Скакали дикі кози

Через зелені лози…

То в гору, то в долину,

То в ружу, то в калину.

А за ними – козак –

Верніться всі назад!»

Гра «Подоляночка»

Одна з головних дитячих Великодніх забав.

Гра « У навбитки» (варіанти: «Битки», «Чий батько сильніший»)

Двоє, тримаючи в руках яйце, кажуть: «Христос Воскрес!» - і вдаряють одночасно крашанками. Той чия крашанка залишалась цілою, забирає розбиту собі.

Гра «Катючки»

З похилої площини в ряд пускають кілька яєць. Чиє скочується в бік, тобто збивається іншим яйцем, дістається тому, хто збив.

Гра «В булько»

Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п’ять кроків. Іншому гравцеві зав’язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п’ять кроків. Потім він намагався дотягтися до крашанки рукою, якщо дотягався, то забирав її собі.

Гра «Вдряпко»

Гравця відводили далеко від крашанки, і він закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.

 Гра «Півник»

З невеликого жолобка або з похилої поверхні скочується яєчко вниз, і той, хто його скочує, неодмінно повинен влучити ним у те яєчко, яке лежить у низу. Хто більше «наклює» яєчок, той стає «півником», тобто ватажком хлопців. А до кінця гри цей хлопець має найбільшу кількість крашанок, стає переможцем. Бо, влучивши у крашанку внизу, гравець забирає її собі (разом зі своєю), а не влучили і ту не бере, і свою залишає на полі для інших гравців.

Гра «Олень»

На траві крашанки викладаються попарно. По рівній площині треба так прокотить третю крашанку, щоб вона потрапила посередині між парою і зачепила обидві крашанки (ніби олень нарощує собі два роги). Переможець забирає три крашанки відразу.

Інтерактивна вправа «Карусель»

Вчитель

А зараз перевіримо, які ви були уважні. У нас з’являється святкова «Карусель»

А) Рухається зовнішній круг

Б) Питання на картах у учнів зовнішнього кола

В) «Ціна» 1 питання – 1 бал

Ґ) Час роботи в парах – 1 хв.

Г) Переходять за сигналом

Д) Картка віддається учню внутрішнього кола, якщо він відповідає на всі питання

Питання на «картках-яєчках»

1. Коли святкується Великдень?
2. Чому четвер називають Чистим або Живим?
3. Чому п’ятниця носить назву «страсна»?
4. Що таке плащаниця?
5. Що символізує собою паска?
6. Як пекти паску?
7. Що люди виготовляють у суботу?
8. Чому на Великдень фарбують яйця?
9. В які кольори фарбують яйця?
10. Які види крашанок та писанок ви знаєте?
11. Що кладуть у Великодній кошик, який беруть із собою до церкви?
12. В які ігри грали в цей день?

Підсумок «Каруселі»

А) Підрахувати кількість балів;

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Б) На які питання було важко відповідати?

Вчитель

Ось і зустріли ми Великдень. Це свято буває завжди весною, яка приходить разом з теплим сонцем, зеленою травичкою і квіточками.

Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі.

Веснянку діти хороводять –

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

А сяє й сяє із небес.                       (Л. Храплива)

Вчитель на згадку про цей захід дарує кожній дитині листівку – писанку зі своїми побажаннями.

Вчитель

Діти, а кому ми з вами подаруємо ті писанки, що виготовили сьогодні?

Діти роблять композиції

Вчитель

Добре. Коли будете дарувати писанки, скажіть такі слова: «Крашанка мальована, з Любов’ю подарована»