Свято до Дня незалежності "Всім серцем любіть Україну свою"

Свято до Дня незалежності Україии  «Всім серцем любіть Україну свою»

Учень1 Є багато країн на землі,

               В них -  озера,річки і долини…

               Є країни великі й малі,

               Та найкраща завжди – Батьківщина.

Учень2 Є багато квіток запашних,

               Кожна квітка красу свою має,

               Та гарніші завжди поміж них

                Ті, що квітнуть у рідному краю.

Учень3 Є багато пташок голосних,

               Любі,милі нам співи пташині,

               Та завжди наймилішими з них

               Будуть ті ,що у рідній країні.

Учень4 І тому найдорожчою нам

               Є і буде у кожну хвилину

               Серед інших країн лиш одна -

               Дорога нам усім Україна.

Ведучий:  Дорогі друзі. Шановні гості! Ми раді бачити всіх на нашому святі. Сьогодні ми святкуємо  річницю  незалежностіУкраїни.  Україна -  молода незалежна держава, історія якої сягає сивої давнини. Позаду залишився тернистий шлях боротьби за незалежність, попереду -  нелегкий і непростий процес побудови нової держави , громадянського суспільства, утвердження демократії. Перед світом постала держава з давньою історією,оригінальною духовною культурою,працьовитим народом. Тут наші давні корені, тут наша земля , яка дала нам горде ім ’я - українці.

 Учень-      Хто ти,  дівчино маленька?

      Учениця-  Доня України – неньки.

                          Українкою зовуся -

                           Й тою назвою горджуся ..

Учень1 Любі друзі, хоч маленькі

     Ми вже добре знаєм ,

              Що звемося українці

              Й українських предків маєм.

Учень2 Батько ,  мати, брат, сестричка

               І всі інші члени роду -

              Всі належать до одного

              Українського народу.

Учень3 Бо родитись українцем –

              Це велика честь і слава

              Рідний край свій полюбити –

              Найважніша в світі справа.

Учень4 Свою Україну любіть,

              Любіть її. Во врем’я люте,

              В останню тяжкую минуту

              За неї господа моліть.

Учень 5 Як завтра день угледять люди,

                Як зійде сонце золоте,

                Так Україна жити буде,

                 Так наша доля процвіте.

Ведучий: Україна – це край, де ми народились і живемо, де живуть наші батьки, де жили діди і прадіди. Україна – це земля з багато – віковою історією , мальовничою природою , мудрими і талановитими людьми.

Ведучий :       Вишита колоссям і калиною,

                          Вигойдана співом солов’я,

                           Звалась веселково Україною,

                           Наче зачарована моя.

                           Вишиту колоссям і калиною,

                           Виборену кров’ю і мечем

                            Називаєм гордо  Україною

                           І ніхто нам  цим не дорікне.

 Ведучий :        Я все люблю в своїм краю:

                           Криницю,звідки воду п’ю,

                            Та повні гомону ліси,

                            Та дзвони срібної роси,

                             Я все люблю в своїм краю,

                             Найбільше матінку свою –

                             Ласкаву,радісну,єдину,

                            Люблю, як сонце, Україну.

Ведучий  :     Сонце на небі і зоряна ніч  солов’їна - Моя Україна.

                          Мамина пісня і мамина тиха сльозина – Моя Україна.

                          Батькове слово і врода небесна калини – Моя Україна.

                          Слово молитви і лагідний усміх дитини - Моя Україна.

Ведучий:      Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка                                                             випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і   долю,бо Україна – це пісня , яка вічна на цій землі.

Ведучий:             Україна – це держава,

                              Що іде до майбуття.

                               Є в нас сила,

                               Є в нас слава

                               Будувать нове життя.

                               Україно!Україно!

                               Засівай поля добром,

                               Розквітай, як та калина

                              Над Славутою – Дніпром.

Ведучий:      Україно!Ти для мене диво!

                        І нехай пливе за роком рік,

                        Буду,мамо горда і вродлива,

                         З тебе дивуватися повік.

Ведучий:  Є щось святе в словах «мій рідний край»

                    Для мене – це матусі пісня ніжна,

                    І рідний сад від квіту білосніжний,

                    І той калиновий у тихім лузі гай.

                    Для мене – це твої стежки й мої,

                    В містах і селах стоптані любов’ю

                    Й пісень людські прозорі ручаї,

                   Усе,що серцю рідне невимовно.

Ведучий:Не забуваймо , що ми – українці . Бережімо рідну землю, українську мову,національну гідність.

 Любіть Україну,як сонце любіть,

 Як вітер,і трави,і води,

 В годину щасливу,і в радості мить,

 Любіть у годину негоди.

 Любіть Україну у сні й наяву

 Вишневу свою Україну

 Красу її,вічно живу і нову,

 І мову її солов’їну.

На святі звучать пісні «Немає України без калини», «Є на світі одна країна», «Одна калина», «Це край, де я родилась і живу».