Свято до Дня української писемності і мови "Рідне слово - диво калинове"

 Т.В.Боровик,

вчитель початкових класів

Лукашівського НВК

СВЯТО ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ

«РІДНЕ СЛОВО – ДИВО КАЛИНОВЕ»

МЕТА. Формувати в учнів розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови; ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями; пробуджувати почуття національної гідності; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Наочне оформлення: вишиті рушники, таблиці письма глаголиці та кирилиці, макети млина, рослинних символів країни, костюм Королеви Абетки.

Музичне оформлення: українські народні мелодії, пісні: «Україно – ми твоя надія!» муз. і сл. невідомого, «Лише у нас, на Україні!» муз .і сл. Микола Янченко.

Технічні засоби: музичний центр.

     Хід заходу

Сцена святково прибрана, на сцені ведучі- дівчатка в українському національному одязі.

Вчитель

«Рідна мова дорога людині, як саме життя»,говорить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати народ та його культура.

   Наша мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Відомий український поет Дмитро Білоус так говорив про українську мову:

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Ведучий 1

 Мова моя українська, 
Батьківська, материнська, 
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну, 
Не з-за морів покликану 
Не з словників насмикану.
Ведучий 2

 Ти у мені із кореня, 
Полем мені наговорена, 
Дзвоном коси накована, 
В чистій воді смакована, 
Болем очей продимлена, 
Смутком багать продимлена, 
З хлібом у душу всмоктана, 
В поті людськім намокнута, 
З кров'ю моєю змішана, 
І аж до скону захищена.

Ведучий 1.    9 листопада - День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено  1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. 

Ведучий 2.    У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

1. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітає­мо вас на нашому святі! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.
2. Спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.
3. Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
4.  Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
5.  Весь світ віддає шану великим володарям українського слова —

Т. Шевченкові та Франкові, Ле­сі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багат­ство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спад­щину, котру треба примножувати та оберігати.

6. Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

 Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

7. А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

8. Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

9. Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є!

10. І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

11. А знехтуємо рідне слово —

Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

12. Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи!

Учитель

   Відзначаючи День української писемності та мови, ми маємо знати, як народилися наші літери, адже мовознавці твердять, що наша мова – давня. Запросимо на наше свято Королеву Абетку і поросимо розповісти про походження нашого письма.

Королева Абетка

   Понад тисячу років тому це зробив болгарський священник, учений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. Для створення букв скористалися візантійським алфавітом, а своє письмо назвали глаголицею. Разом вони створили два письма. У першому, глаголиці, позначки були дивно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Довелося придумувати інші значки. У новій абетці позначки прості та зручні й пишуться швидко. Назвали кирилицею. Вона складалася із сорока трьох букв. В її основі лежав грецький алфавіт. Кирилиця точно передавала на письмі звуки мови. Глаголиця мала 38 букв. У X столітті кирилиця і глаголиця існували одночасно. Пізніше почали користуватися лише кирилицею. Так виникла писемність, якою ми зараз користуємося. Тож, коли ви будете читати свої улюблені книги, згадуйте про те, скільки пригод і змін довелося зазнати літерам, перш ніж вони стали такими, як зараз.

ВЕДУЧИЙ 1

Рідна мово моя українська,

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг...

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла.

Будь прихильною, Матінко Божа!

Жити праведно в світі навчи!

Щоб світила нам зірка погожа.

Мово рідна моя, не мовчи!

1. Розповідь вчителя

   Зараз не тільки наша мова, а й наша Батьківщина переживає важкі і складні часи. Нам приходиться доводити всьому світу своє право бути вільними, право вирішувати самим свою долю. Це дуже важко. Кращі сини кладуть життя на алтар свободи. Прикро, що в ХХІ ст., технічний прогрес досягнув нечуваних висот,  а моральність, духовність занепала настільки, що людське життя стало розмінною монетою. Та попри все ми віримо, що правда на нашому боці, а де правда, там і перемога. І ми обов’язково побудуємо нову європейську  Україну, з новими правдивими законами, заживем по-новому, вільно і щасливо, бо інакше і бути не може.

Ведучий 2

Як важко зводитись з колін…

Ще важче бути підневільним

І підійматися з руїн

Людської гідності й терпіння.

А потім далі йти і йти -

Рішуче, мужньо, без упину -

До сокровенної мети

Свого народу України.

Не можна жити у ярмі

Та сподіватись на свободу.

Ганебно борсатись в багні,

Якщо ти син свого народу.

У вірності твоїх синів

Віднайдеш сили, Україно!

Не важко зводитись з колін.

Не варто жити на колінах!

Пісня «Україно, ми твоя надія»

             Усмішка П. Глазового  «Кухлик»

Автор

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші, не мина жодної крамниці.

Попросив він:

Дід 

Покажіть кухлик, той, що з краю.

Продавець

Што? Чєво? Я нє понімаю.

Дід

Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.

Продавець

Да какой же кухлік  здєсь, єслі ето кружка!

Автор

Дід у руки кухлик взяв і насупив брови:

Дід

В Україні живете й не знаєте мови!

Автор

Продавщиця теж була гостра та бідова:

Продавець

У мєня єсть свій язик, да к чєму мнє мова?..

Автор

І сказав їй мудрий дід:

Дід

Цим пишатися не слід, бо якраз така біда в моєї корови,

Має бідна язика та не знає мови!

Усмішки

               Підсумували

• Васильку, скільки у тебе двійок?
• Чотири. А в тебе?
• У мене лише три…
• Еге, хитрий, так ти ж один день у школі не був!..

             Іменник

Учителька: «Іменник – це назва предмету. Хто може мені навести приклади?»

Перший учень: «Корова»

Учителька: «Чудово. Ще скажіть наприклад»

Другий учень: «Ще одна корова»

        Який час…

• Я миюся, ти миєшся…
• Який це час, Федоте?
• Ну,раз ми з вами миємось, -

Виходить, що субота.

• Який це час: я бігаю, ти бігаєш, він бігає, вони бігають?
• Велика перерва.

Конкурс «Знавці мови»

1. Які алфавіти складаються з шести літер? (Абетка, азбука)
2. У якому вигуку є сто однакових звуків? (Стоп)
3. За який приголосний звук треба «заховати» інший приголосний, щоб вистрелили разом кілька гармат? (Залп)
4. Від яких букв (двох) стає жарко, гаряче? (Пече)
5. Який синонім прислівника «тепер» не змінює свого значення, якщо його прочитати справа наліво? (Зараз)
6. Що знаходиться всередині школи? (Літера о)
7. Що стоїть між підлогою і стелею? (Літера і)
8. Чим закінчується осінь? (ь)
9. Як написати слово «робота» п’ятьма (чотирма) літерами? (Праця, труд)
10. Які два слова, написані поруч, псують дороги? (Ями)

     11. Якою є державна мова в Україні? (Українська)

      12. Яке свято ми сьогодні святкуємо? (День української писемності та мови)

       Учні

         1.

Україно моя, Україно,

Доля в тебе була не проста

Та для мене ти в світі єдина,

Матір рідна, пречиста й свята!

2.

Хоч життя — не стежина у полі,

І буває нелегко в путі.

Ми з тобою пов'язуєм долі,

До кінця будем разом в житті.

3.

Мій край чудовий — Україна,

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

4.

Багато держав є, людей і мов різних,

Та кожному мила одна лиш, єдина

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша — моя Україна.

        5.

        У всьому світі кожен зна:

Є батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина —

Це наша славна Україна.

Про Україну, рідний край

Ти завжди, завжди пам'ятай.

        6.

        Українка я маленька,

Україна — моя ненька.

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду.

7.

Щиро я свій край кохаю,

Роду іншого не знаю.

Так я завжди буду жити,

Рідний край буду любити.

Українцям помагати,

        Україна — моя мати!

       8.

       Красивий, щедрий рідний край,

       І мова наша солов’їна.

       Люби, шануй, оберігай

       Усе, що зветься Україна!

       9.

  Моя найкраща в світі сторона,

  Чарівна, неповторна, Україно!

  Для мене в цілім світі ти — одна

  І рідна, й мила, дорога, єдина.

 10.

  Ми всі малі пагінчики твої

  Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

  Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

  Та нам судилось в Україні жити.

  11.

  Ми — патріоти, дочки і сини,

  Для твого блага все в житті здолаєм!

  Бо ти найкращий, краю мій ясний,

  Вітчизну й матір ми не вибираєм.

  12.

  А просто любимо, бо ця земля свята,

  Вона нас народила і зростила.

  Вітчизною зовемо неспроста,

  Бо нам вона дала і душу, й крила.

  13.

  Не забувай Шевченка спів

  Про горду славу козаків.

  Не забувай,що ти дитина

  Землі, що зветься Україна!

  14.

       Я українка  вірою і кров'ю,

       Моє коріння тут, у цій землі.

       Вона моєю живиться любов'ю,

       А я страждаю болями її.

       15.

       Я українець, син народу того,

       Що відвикає нині від ярма.

       Я не корюся, я молюся Богу

       І вірю в те, що все це не дарма.

      16.

      Я українка! - цього не відняти,

      В моїй душі співають солов'ї,

      Були такими мої мама й тато,

      Й такими будуть правнуки мої!

      17.

      Зі слова починається людина,

      Із мови починається мій рід.

      Ласкава, мамина, єдина,

      Щебече соловейком на весь світ.

      18.

      Не цурайтесь мови, люди,

      Рідного джерельця,

      Хай вона струмочком буде,

      Хай дійде до серця!

      19.

      Хай вона в піснях лунає

      Кожен день і в свято.

      Соловейком хай співає

      В українській хаті.

      20.

      Бо ж вона така багата

      І така чудова.

      Неповторна і крилата

      Українська мова!

Пісня «Лише у нас на Україні»

Вчитель

   «Як парость виноградної лози, плекайте мову», – благав нас, заповідав і наказував нам незабутній Максим Рильський.

   Ми повинні гідно виконувати цей заповіт. Плекаймо кожне слово рідної мови, полімо бур’яни у власному мовленні.  Не даймо вмерти рідному слову, не забуваймо його за жодних обставин!

          Пісня «Україно, ми твоя надія!» 

1. Одягну в неділю рано вишиту сорочку,

Вийду з хати, закружляю, запалю в таночку.

Засміється, заспіває сонце над ланами,

Прийме землю калинову з дивними піснями.

          Приспів:

          В кожнім серці синьоока мрія,

          Що для тебе розквітає знов,

          Україно, ми твоя надія!

          Україно, ми твоя любов!  / 2р.

              Лише у нас на Україні

1.

Де така ще є земля, щоб дерева так родили?
Де така ще є земля, щоб дівчата так любили?
Запитаю я у журавля – де на світі є така земля?

Приспів :

Лише у нас на Україні
Росте калина при долині,
Вода джерельна з небом синім
Лише у нас на Україні.
2.

Де така ще є земля – білі лілії в ставочку?
Де така ще є земля – соловейко у садочку,
Дикі гуси? Запитаю я – де на світі є така земля?

Приспів:
3.

Де така ще є земля, щоб дівчата мали вроду?
Де така ще є земля, щоб козацького роду?
Вільний вітер запитаю я – де на світі є така земля?

Приспів :

Лише у нас на Україні
Росте калина при долині,
Вода джерельна з небом синім
Лише у нас …
Лише у на Україні
Всі люди щирі і гостинні,
Вода джерельна з небом синім

Лише у нас на Україні.