Свято "Хай лунає пісня на добро".

Про матеріал

Знайомити дітей з великою спадщиною, геніальною поетичною біографією українського народу – українськими піснями. Формувати уявлення про те, як шанобливо і бережливо ставиться народ до українських пісень; набуття досвіду творчої діяльності. Розвивати естетичний смак. Виховувати глибокі почуття любові до своєї Батьківщини, до українських народних пісень, патріотичні почуття.

Перегляд файлу

Свято: « Хай лунає пісня на добро .»

Мета: Знайомити дітей з великою спадщиною, геніальною поетичною біографією українського народу – українськими піснями. Формувати уявлення про те, як шанобливо і бережливо ставиться народ до українських пісень; набуття досвіду творчої діяльності. Розвивати естетичний смак. Виховувати глибокі почуття любові до своєї Батьківщини, до українських народних пісень, патріотичні почуття.

Хід заходу

Вихователь 1: - Українська пісня!.. Хто не був зачарований нею! Хто не згадує її, як своє чисте , прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і хоробрим. Який митець не був натхнений її багатими мелодіями, безмежною широтою, красою барв, чарівною силою, що викликають в душі людській найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення до кращого, до вершин людської гідності, до людяності, до творчості.

Вихователь 2: - Із давніх часів до нас прийшли пісні. Багато століть лунають вони над нашою землею, як живий голос далеких предків. Скільки пісенних скарбів зберегла пам’ять українського народу, пронесла через криваві січі, життєві завірюхи.

Де ще є така чарівна пісня

Серед яких на світі славних мов

То серце від журби неначе стогне

А то – навіє радість та любов.

Існує така легенда: ( інсценізація легенди).

Учень: - Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність та красу, угорці – любов до господарства, поляки – здатність до торгівлі, німці – дисципліну та порядок, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові – багряний вінок з червоної калини.

Бог: - Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.

Дівчина – Україна: - Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті не має правди і волі.

Бог: - Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав, як же зарадити твоєму горю?

Учень: - Дівчина хотіла вже йти та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

Бог: - Є у мне неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Учень : - Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і ясним обличчям і вірою понесла пісню у народ.

Вихователь 1: - От і сьогодні у нас свято, присвячене геніальній поетичній біографії нашого народу – українським народним пісням. « Хай лунає пісня на добро.» Учень:

З народного напившись джерела

Як із Дніпра бере веселка воду.

О рідна пісня, знову ти прийшла

До матері, до батька, до народу.

О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити

Тебе ніхто не може побороть

Бо вільний дух твій –

Правдою повитий.

Скільки є пісень чарівних

Мелодійних, щирих, дивних

Линуть в небо голоси

В них гармонія і диво

І чарівна казка сива.

Вихователь 2: - Тож розпочинаємо свято Української пісні. Це не просто свято, а свято – конкурс.

Вихователь 1: - Звичайно, на нашому фестивалі присутні журі, яке визначить переможців.

Вихователь 2: - Дозвольте представити журі: ( представляє журі).

Вихователь 1: - І так зустрічайте , команди наші привітайте.

І команда: (представити учасників команди).

Учень 1:

Наше ім’я – « Калина»

Ненька у нас – Україна.

Ми веселі та кмітливі

Товариські та зичливі

В дружбі – вірні ми та щирі

Жити любимо у мирі.

Учень 2 :

А настане час дозвілля

Ми співаєм і танцюєм

Звичаї рідного краю

Любимо і шануємо.

Вихователь 2: - ІІ команда: ( представити учасників команди ).

Учень 3:

Ми команда – «Дивограй»

Любимо наш рідний край

Що зветься Україна.

Вітчизні хочемо своїй

Бути гідними синами.

Учень 3 :

Є в світі забави не малі

Цікава стежка кожна

Але до рідної землі

Ми не байдужі, так не можна.

Учень 4 :

Ми вміємо учитись, дружити, веселитись

А в потрібний час – працювати і співати.

Співайте й ви про рідний край,

Так, як робить « Дивограй».

Вихователь 1: - Пісні – це наші друзі. У них є якась дивна добра сила. Сила яка допомагає вистояти слабким і здобути впевненість розгубленим. На пісню можна опертися, як на плече друга.

Вихователь 2: - Українська пісня. Хто не був нею зачарований, хто не згадував її, як своє життя, щаслива дитинство, красиву і ніжну юність.

Вихователь 1: - Багато прислів’їв, приказок склав наш народ про пісню. Отже умови першого конкурсу: - назвати як найбільше прислів’їв про пісню.

Пісня складами славна.
Всяка пташина свої пісні співає.
Де праця, там і пісня.
З пісні слова не викинеш.
З моря води не випити , з пісні слова не викинути.
Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
Солов’їними піснями ситий не будеш.
Швидко пісня співається, та нешвидко складається.
Хто співає, той журбу проганяє.
Найдорожча пісня з якою мати колисала.
Як пісня дзвінко ллється, так і гарно живеться.
Співаєш добре, а перестанеш – ще краще.

Вихователь 2: - Наступний конкурс – вінок українських пісень « Словограй».

Командам потрібно сплести вінок з українських пісень. Вам потрібно взяти квітку на якій написано слово і заспівати декілька рядків з пісні де зустрічається це слово.

2к. Розпрягайте хлопці коней

Та й лягайте спочивать

А я піду в сад зелений

В сад криниченьку копать.

1к. Била мене мати – березовим прутом,

Щоб я не стояла з молодим рекрутом.

1К. Ой під вишнею, під черешнею,

Стояв старий з молодою, як із ягідкою.

2к. Несе Галя воду, коромисло гнеться,

А за нею Йванко, як барвінок в’ється.

1к. А мій милий вареничків просить ( 2 р.)

Навари милая ( 2 р.)

Навари уха – ха - ха, моя чорнобривая.

2к. Ніч яка місячна, зоряна, ясная

Видно, хоч голки збирай.

Вийди коханая, працею зморена

Хоч на хвилиночку в гай.

Вихователь 1 : - Наступний ІІІ Конкурс.

Треба заспівати українські пісні, що починаються зі слова «Ой».

2к. Ой у полі криниченька, там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе.

1к. Ой на горі два дубки ( 2 р.)

Ой на горі два дубки, два дубки,

Тай сплелися до купки.

2к. Ой у вишневому садочку, там соловейко щебетав,

Тіх. тіх, тіх, тьох, тьох, тьох, а, я, я, ой, ой, ой, й,

Там соловейко щебетав.

1к. Ой у лісі калина, калина (2 р.)

Комарики зюбрики, калина.

2к. Ой Марічко чичері ( 3 р.)

Розчеши мені кучері ( 3 р.) // 2р.

1к. Ой у гаю при, Дунаю соловей щебече,

Він свою всю пташину , до гніздечка кличе.

Вихователь 2 : - Наступний конкурс : « Музичний діалог».

Пісні – запитання, пісні – відповіді.

Запитання дівчат:

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,

Я ж тебе чекала, чи коня не мав , чи стежки не знав,

Чи мати не пускала.

Відповідь хлопців:

Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,

Ти жмене молодого з ума – розуму звела.

Запитання хлопців:

Ти признайся мені, звідки в тебе ті чари

Я без тебе всі дні, у полоні печалі.

Відповідь дівчат:

Кажуть хлопці я сама наче квіточка,

Що пливуть мої слова, як та річечка.

Що душа моя співає, як сопілочка,

А я просто українка, україночка ( 2 р.)

Запитання хлопців:

Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька,

Сподобалась мені ( 2 р.) тая дівчинонька.

Відповідь дівчат:

В саду гуляла, квітки збирала ( 2 р. )

Кого любила причарувала.

Причарувала серце і душу, тепер до віку любити мушу.

Запитання дівчат:

Ти до мене ( 2 р. ) не ходи, куций коротенький,

Бо до мене ( 2 р.) ходить хлопець, високий, тоненький.

Відповідь хлопців:

А я все, дивлюся, де моя Маруся.

А я все, дивлюся, де ж ти моя Маруся?

Вихователь 1 : - Пісень, як ми бачимо є дуже багато і на різні теми.

А які жартівливі пісні ви знаєте ?

« От Києва до Лубен».

От Києва до Лубен, насіяла конопель.