Тематична лінійка до Дня Соборності України "Ти у нас одна, єдина наша ненька Україна!".

 Тематична лінійка  до Дня Соборності України:

« Ти у нас одна, єдина наша ненька Україна !»

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Зал, прикрасити українською атрибутикою, державни символами України, портретом Т.Г. Шевченка, плакат із назвою свята: « Ти у нас одна, єдина наша ненька Україна !» .                                                                                                    Ведуча 1: -  Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності України, свято рідного краю, свято  нашої держави.                                                                                                            Ведуча 2: -  Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна,  земля, дорога та мила серцю кожного із нас.                                                                                                                                                   Учениця: ...Народилась Україна Нова,                                                                      Небувала, чиста, як дитя,                                                                                                           Україна Зоряної Мови,                                                                                                                 Україна Божого Буття!                                                                                                                 Україна казки і кохання.                                                                                                                Та Держава, де щезає тлінь.                                                                                               Україна творчого повстання                                                                                                            Для усіх безсмертних поколінь.                                                                                          Учень…                                                                                                                                                                                  Нехай же лине добре слово,                                                                                                  Звучить так щиро і вагомо                                                                                                       Про нашу неньку-Україну,                                                                                                    Найкращу, дорогу, єдину!                                                                                                                                                  Ведуча 1: - Життя іде. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Та ніколи не старітиме наша квітуча українська земля.                                                                                                          Ведуча 2: - Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.                                                                                                         Ведуча 1: -   Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.                                                                                    Українець:                                                                                                                                                                                 Не вір у те щастя,                                                                                                                    Що десь в чужині,                                                                                                                         Хоч і зове, і кличе,                                                                                                                                 На світі є Україна одна –                                                                                                                 Там журавлі курличуть.                                                                                                    Українка:                                                                                                                                                                                    Я україночка від роду                                                                                                               Землі цієї я краплинка                                                                                                                       Я – доля рідного народу                                                                                                    Його дитина – українка.                                                                                               Виконується пісня «Українська родина»                                                                                                    На сцені з 'являється мати-Україна і троє синів                                                              Ведуча: -  Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.                                                              Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,                                          Готові були віддати за неї своє життя.                                                                                  Син 1: -   Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.                                                                                                 Україна-мати: -  Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе.                                                                                                                         Ведуча: -  Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.                                                                                                  Син 2: - Пустіть, мамо, мене світ подивитися.                                                                          Україна-мати: -   Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.                                                                                                                   Ведуча: - Одержав син імення - Прапор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня.                                                                                 Україна-мати: -   Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.                                                  Ведуча: -  І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.                             Син 1:                                                                                                                                                             Знак країни головний –                                                                                                    Це тризубець золотий.                                                                                                           Він – як сонце в небі синім,                                                                                                                              В ньому слава, в ньому сила,                                                                                                             В нім священне слово «воля»,                                                                                                      Що рятує від недолі.                                                                                                           Син 2:                                                                                                                                                  Синьо-жовтий прапор України –                                                                                        Це безхмарне небо, синє-синє,                                                                                                    А під небом золотіє нива,                                                                                                           І народ – і вільний, і щасливий.                                                                                        Син 3:                                                                                                                                                      Лине пісня незабутня,                                                                                                              Горда, величава.                                                                                                                        В ній – надія на майбутнє,                                                                                                       України слава.                                                                                                                                        До нових здобутків кличе                                                                                                                        Пісня Україну,                                                                                                                                 А зовуть її велично                                                                                                                                           Всі Державним Гімном.                                                                                     Виконується Державний Гімн України .                                                                                                                         Учениця:                                                                                                                          Батько, мати, брат, сестричка                                                                                            І всi iншi члени роду,                                                                                                                              Всi належать до одного                                                                                               Українського народу.                                                                                                                                                   Учень:                                                                                                                                  Ми всi дiти українські,                                                                                            Український у нас рiд,                                                                                                                     Дбаєм, щоб про нас щасливих                                                                                                                         Добра слава йшла у свiт.                                                                                                       Учень:                                                                                                                                   Все, що рiдне, хай нам буде                                                                        Найдорожче i святе.                                                                                                                    Рiдна вiра, рiдна мова.,                                                                                                       Рiдний край наш над усе!                                                                                                     Щоб про це ми не забули                                                                                                                          Нi на хвилю, нi на мить,                                                                                                 Хай Господь святий iз неба                                                                                                               Нас усіх благословить.                                                                                                                      Пісня «Українка я маленька».                                                                                                                                            Ведуча 1: - Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.                                                                                                          Ведуча 2: - У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.                                                                                Учень:                                                                                                                                                            Україно, ти моя молитва,                                                                                                    Ти моя розпука вікова…                                                                                                   Гримотить над світом люта битва                                                                                               За твоє життя, твої права.                                                                                                    Хай палають хмари бурякові,                                                                                                     Хай сичать образи — все одно                                                                                                              Я проллюся крапелькою крові                                                                                                              На твоє священне знамено.                                                                                                   Учень:                                                                                                                                          Коли крізь розпач випнуться надії                                                                                                   І загудуть на вітрі степовім,                                                                                                    Я тоді твоїм ім'ям радію                                                                                                                     І сумую іменем твоїм.                                                                                                            Коли грозує далеч неокрая                                                                                                           У передгроззі дикім і німім,                                                                                                                    Я твоїм ім'ям благословляю,                                                                                        Проклинаю іменем твоїм.                                                                                                  Коли мечами злоба небо крає                                                                                                      І крушить твою вроду вікову,                                                                                                                                            Я тоді з твоїм ім'ям вмираю                                                                                                                         І в твоєму імені живу!                                                                                                             Пісня «Україна – це ми».                                                                                                                                         Ведуча 1: - Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.                                                                                                                                                          Ведуча 2: - Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.                                                                                                         Діти з’єднують дві частини карти України.                                                                                                    Ведуча 1: - Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.                                                                Учень: - Нам дух волелюбний від скіфів дістався,                                                                                        Широка душа – від безмежжя степів.                                                                              Хто серцем тебе, Придніпров’я, торкався,                                                                                       Той душу твою осягнути зумів.                                                                                                                                                         Учень:                                                                                                                                                          Любіть Україну у сні й наяву,                                                                                 вишневу свою Україну,                                                                                                                       красу її, вічно живу і нову,                                                                                                                   і мову її солов’їну .                                                                                                                                                                                                                                                            Ведуча 2: - 26 років ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн.  Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.                                                                         Ведуча 1: - Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.                                                                                                            Ведуча 2: - Любов до землі, до рідного слова прирекли багатьох славних синів і дочок України на тюрми і поневіряння. Серед них – наш Кобзар і пророк Т.Г.Шевченко.                                                                                                      Учень:                                                                                                                                   Хай собори на руїні                                                                                                   Стануть там, де ти прорік.                                                                                                 Незалежній Україні –                                                                                                                 Разом – Слава нині і повік!                                                                                                                                                Учень:                                                                                                                                                    Живи та міцній, Українська державо!                                                                    Вмирали у битвах мільйони бійців,                                                                                                      Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво                                                                                        Й над Києвом стольним віки майорів!                                                                                                                       Учениця:                                                                                                                     Зацвітає калина, зеленіє ліщина,                                                                            Степом котиться диво-луна.                                                                                                            Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,                                                                              Що, як мама, як тато, одна.                                                                                                 Ведуча 1: - Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.                                        Флешмоб на  пісню  «Перлина Україна».                                                                                                                                   Ведуча 2: - Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою. Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами , які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.                                                                                                           Ведуча 1: - Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України. Більше півстоліття тому відомий український поет Дмитро Чередниченко написав чудовий вірш «Єдина Україна», актуально звучить він і сьогодні.                                                                                                           Учень 1:                                                                                                                             Нехай ніхто не половинить,                                                                                            Твоїх земель не розтина,                                                                                                                 Бо ти єдина, Україно,                                                                                                                       Бо ти на всіх у нас одна.                                                                                                              Учень 2:                                                                                                                                Одна від Заходу й до Сходу                                                                                                   Володарка земель і вод –                                                                                                           Ніхто не ділить хай народу,                                                                                                              Бо не поділиться народ.                                                                                                                               Пісня «Боже, я молюсь за Україну»                                                                                       Учні: -   Ми (Разом)  Не хочемо війни!                                                                                                               Хай буде мир на всій землі!                                                                                                         Мир – це квіти у сонячних росах.                                                                                            Мир – це радість малих і дорослих.                                                                                                         Мир – це усмішка в очах матусі.                                                                                           Мир – це лани золотаво-русі.                                                                                                      Мир – це потоки весняні сині.                                                                                                 Мир – це дружній танок при гостині.                                                                                      Мир – це все, що у світі найкраще,                                                                              Не забувайте цього нізащо!                                                                                                                    Пісня: «Ми за мир»                                                                                                                Ведуча 2: - Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!                                                                                                                                     Ведуча 1: - Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.  Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.                                                         Учениця: - Соборність – це символ.                                                                                            Учень: - Символ боротьби за волю,                                                                                         Учениця: - Порозуміння між людьми…                                                                  Учень: - І часточка надії і віри у майбутнє.                                                                                                               Ведуча 1: - Так, вір в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною!