Свято інсценованої казки "Пан Коцький" (Авторська робота)

 

 

 

 

 

 

СВЯТО ІНСЦЕНОВАНОЇ

 

КАЗКИ

 

( Авторська робота )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПАН КОЦЬКИЙ

 

( Українська народна казка)

 

Дійові особи:

 

Автор

 

Дід

 

Баба

 

Kim

 

Пан Коцький

 

Вовк

 

Лисиця

 

Засць

 

Кабан

 

Комар

 

І Картина

 

Сільська хата, стіл, на столі глечик, тарілка з млинцями, лавка,

 

сидять дід і баба.

 

( Звучить мелодія у виконанні ансамблю Троїстих музик )

 

Автор :          Жила баба,

 

                        Жив і дід,

 

   Жив із ними й старий кіт.

 

 

 

Баба :        - Ох і напасть же така ,-

 

Автор :       каже баба на кота,-

 

Баба :       - Миші бігають по клуні,

 

                    Завелись уже й на кухні.

 

                    Голова болить, ой, дуже ,

 

                   йому немов байдуже !

 

                   Діду, діду, не лежи ,-

 

                   впіймать кота допоможи !

 

                  Лови ! Держи ! В'яжи !

 

 

( Дід бабою ловлять кота )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баба:           - Неси ледачого у ліс

 

                        І в торбу цю положиш хмиз.

 

                       А я тут маку натовчу

 

                       І пиріжечків напечу.

 

11картина

 

Макети дерев, кущів, пеньок. Дід приніс кота у ліс.

 

Дід:            - Ох – ох- ох!

 

Автор:        Каже дід.

 

Дід:           - Вилазь із торби, дармоїд !

 

                    Живи у лісі, будь здоров,

         

                    Прощавай, а я пішов.

 

Кіт:          - Мяу! Мну ? Мяу! Мяв!

 

                    Скільки я мишей впіймав.

        

                    Коли був ще молодим,

 

                    То і діду не входив.

 

                    А як став уже старим,

 

                   Мяу ! Мяу!

 

                   я ж, дасться, і не спав ( береться за голову)

 

(Зійшлися всі звірі, які є у казці. Із – за дерева виглядають)

 

Автор: Не встиг наш кіт засумувати,

як хтось його почав питати :

 

Вовк:         Ти хто такий ?

 

                  Як тебе звати ?

 

Автор :           І кіт тут став метикувати. Якщо піхто і до цих пір

 

                        не нас, що це він за звір, то чому ж не назватись паном.

 

                        І він промовив незабаром

 

Kim:             - Я – Коцький Пан оцих лісів,

 

                        я тут устав, і тут я сів,

 

                       прийшов дізнатися до вас,

 

                       як вам живеться у цей час.

 

Звучить мелодія М. Лисенко . Пісня Лисички з опери «Коза-дереза».
 

Автор :            Лисиця, на те вона й лисиця,

                          Їй курятина завжди сниться.

                         Враз підходить до кота

                         І так хитренько промовля :

Лисиця :      - Коли не гребусте мною, То можу бути вам жоною.

 

Автор :         На цьому так і порішили,

   

                       Взялись за лапки й похилили .

 

 

 

ІІІ картина

 

Лисиччина хатка . За столом сидить кіт у вишитій сорочці,  в червоних шароварах і чоботях, на голові капелюх. Лисичка інсценує  слова автора.

 

Автор :          Лисичка так йому все годить :

                        Де курочку чи мишку зловить –

                       Сама не їсть, коту несе.

 

 

                       Одного разу на світанні

 

                       була Лиса на полюванні.

 

                       Зустріла зайця – стрибунця,

 

                       Лісів тутешніх молодця .

 

Заєць :        - Добридень, лисонько,

 

                      як справи ?

 

                      Давно тебе ми не видали.

 

                     Ти пам'ятаєш, як бувало,

 

                     Пісень з тобою ми співали ?

 
 

Лисиця :  - Ой, ле – ле, батеньку !

 

                    А коли ж це, бач, було ?

 

                    про те уже й забула !

 

Заєць :     - То може, ввечері я завітаю,

 

                   І разом ми усе й згадаєм ?

 

Лисиця :( хмикає )    - Тепер живу я не одна.

 

                                       Я тепер уже - жона.

 

                                      Є у мене Коцький Пан.

 

                                     Не якийсь собі гурман

 

Звучить мелодія укр. народної пісні « Ой, на горі жито».

 

Заєць :      - Ведмедю, вовчику , кабане !

 

                    Ану, ідіть мерщій до мене !

 

До зайця прибігли ведмідь, вовк, кабан )

 

 

Автор :           Довго думали, гадали,

 

                        Щось вони ще й рахували.

 

                        І сказав їм тут ведмідь :

 

Ведмідь:     - А зготуємо обід !

 

Автор :        І взялися міркувати, що ж його приготувати ?

 

Вовк :           Може, м'яса принести ?

 

Заєць :       - І картоплю, й буряки ?

 

                  -  Ікапустку ?

 

Ведмідь:   - Та й медку ще на закуску ?

 

Ведмідь:   - Добрий звариться обід,

 

Автор :      Каже голосно ведмідь.

 

Ведмідь :  - І гостей не сором звати !

 

Кабан :       Пора й за Паном посилати ...

 

Ведмідь :  - Я – старий, неповороткий.

 

Вовк :       - А я - сліпий.

 

Заєць :    - Ну то добре, я піду.

 

                  Біду, можливо, обійду.

 

                 А як щось трапиться, почуйте –

 

                буду кричать,

 

                мерщій рятуйте !

 

 

Автор :            Прийшов зайчик до хатинки.  

 

                         тремтить, малий , біля ялинки.

 

                         Аж тут лисичка вибігає.

 

Лисиця :       - Чого прийшов ?

 

Автор :         - В нього питає.

 

Заєць :          - Просили вовк, кабан, ведмідь,

 

                        приходьте з Паном на обід.

 

Лисиця :      - Я з ним прийду,

 

                        а ви ховайтесь,

           

                       Розірве вас –

 

                       не попадайтесь !

 

Автор :         Почувши це, зайчик побіг.

 

                       І друзів всіх

 

                       він застеріг.

 

Заєць:         - Ховайтеся, не попадайся !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 картина

 

Лісова галявина Стіл. На столі стоять різні страви.

Звірі поховались хто куди.

 

Звучить мелодія української народної пісні «Ой під вишнею»

 

Автор :          Аж ось іде лисиця

 

                       в Коцьким Паном.

 

                       Не з якимсь простим гурманом.

 

                      Шерсть вилискус на сонці,

 

                      Сам у вишитій сорочці.

 

                      Як побачив вражий кіт,

 

                     На столі стоїть обід –

 

                     Занявчав, заверещав,

 

                     Кинув миску й пострибав !

 

Кіт:          - Мяу ! Мяу ! Мяу ! Мяу !

 

Кабан:     - От вражий син, йому замало !

 

Автор :     А кіт наївсь, напивсь, облизався

 

                   І на столі, наситившись, простягся.

 

                  Лежить собі, муркоче,

 

                  А лисонька його лоскоче.

 

                                Аж тут летить клятий комар .

 

                                Почув, мабуть, смачний навар.

 

Комар : - Д3 -3-3-з!

 

 

 

Автор :            I кабану він сів на хвіст,

 

                         та й укусив.

 

                         Ох, як йому він не вгодив !

 

                         Кабан хвостом поворушив

 

                         Собі відразу ж й нагрішив.

 

                         Ледь — ледь пошарудів у тиші,

 

                         кіт подумав, що то миші,

 

                         Та й стрибнув мерщій туди.

 

Кабан злякавсь і навіки.

 

Звучить мелодія української народної пісні «Ой лопнув обруч»

 

                     А кіт на дерево забрався,

 

                     Туди - куди ведмідь сховався.

 

                    Все вище й вище кіт дереться,

 

                    А ведмідь як обірветься !

 

                                    Г- гуn!

 

                    Прямо вовкові на чуб.

 

                    Як схопились вони разом

 

                    І у ліс як дременуть,

 

                    Ми тільки свист змогли почуть.

 

                    А заєць, і собі за ними,

 

                    Аж дорога вкрилась пилом ...

 

А згодом всі посходились та й кажуть :

 

Ведмідь:             - От якби не поховались,

 

                              Не добре б нам тут почувалось.

 

Звучить мелодія у виконанні ансамблю Троїстих музик.

 

Автор :               А лисиця холодком

 

                            Пробиралася тайком

 

                            До нори своєї в гай,

 

                            А де є вона вгадай ?

 

                                             А тим часом Коцький Пан

 

                                            Скинув вишитий жупан.  

 

                                            Став, як завжди, просто кіт,

 

                                            Ловить мишок на обід.

 

                         Ось на цьому і казочці кінець,

 

                         Хто нас слухав — молодець.

 

                         Вам хороша казка, а нам бубликів в'язка.