Стаття "Культура мовлення студентів – важливий чинник виховання майбутніх вчителів НУШ"

Культура мовлення студентів – важливий чинник виховання

майбутніх вчителів НУШ

Даценко Раїса Павлівна

викладач української мови КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий  коледж»

(м.Білгород-Дністровський)

Сучасний період розвитку суспільства в нашій державі відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що сприяє формуванню духовно багатого й професійно підготовленого покоління.

Першочергове значення набуває проблема виховання особистості сучасного вчителя, формування в нього якостей професійної компетентності. Насамперед, це реалізується у висококультурній мовленнєвій поведінці молодої людини, що пов’язано з виконанням певних професійних завдань. Культура мовлення студентів – це найяскравіший показник стану їх моральності, духовності, культури взагалі.

Зокрема, це стосується молодих людей педагогічного фахового коледжу – майбутніх вчителів НУШ. Саме вони повинні втілювати той український мовленнєвий етикет, який «є національний кодексом словесної добропристойності». На думку М.Стельмаховича, «він сформувався історично в культурних верствах нашого суспільства і передається від поколінні до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності й честі, української шляхетності й аристократизму духу. Українське виховання застерігає дітей і молодь від вживання грубих, лайливих, образливих слів».

Мовленнєвий етикет висуває перед студентами певні вимоги:  їх розмова має бути ввічливою, статечною, пристайною, а самі комуніканти  мають виявляти один до одного уважність і чемність.

Мовний етикет сприяє формації мовної особистості, тобто того, хто відповідально ставиться до свого мовлення та володіє сукупністю мовленнєвих вмінь.

Тому робота над культурою мовлення сучасного студента – це і велика виховна взаємодія з молоддю, яка в майбутньому буде відповідальною за духовний мікроклімат шкільного колективу. В стінах коледжу формується в студентів змістовність, правильність і чистота мовлення, точність, логічність, виразність, доречність, образливість висловлювання.

Цьому передує тривалий процес оволодіння всіма нормами літературної мови, практичне застосування її функціональних можливостей кожним студентом зокрема, специфіка фактичного мовного матеріалу, професійна спрямованість навчання.

Хоча соціальне середовище впливає на мовну поведінку та етичні правила – і не все так бездоганно студентському середовищі. Використання «суржику», молодіжного сленгу, ненормативної лексики, жаргонізмів – це те що є наслідком експансії засобів масової інформації, засилля «бульварної» літератури, заповнення ефіру низьковартісними передачами – це ті чинники, що обмежують залучення молоді до справжніх скарбів української культури.

Підвищенню рівня культури професійного мовлення студентів сприяє збагачення їх словникового запасу на кожному занятті, і не тільки з мови. Важливого значення набувають завдання редагувати, аналізувати висловлювання своїх однокурсників, коректно вказувати на недоліки, шукати оптимальні варіанти вирішення проблеми. Важливо проводити з молоддю дискусії на цікаві їм теми, при цьому зважати на невербальні засоби ефективного спілкування – міміку, жести, поставу.

Студенти оволодівають правилами поведінки, вивчають формули мовного етикету, пам’ятаючи, що необхідною й важливою складовою частиною спілкування є ситуації ввічливого контакту між комунікантами, зокрема ситуації вітання, знайомства, прощання, подяки, вибачення, поздоровлення.

Мовленнєва культура майбутнього вчителя визначається через його мовленнєвий досвід, який включає в себе практику мовного спілкування в межах коледжу, в шкільному  закладі освіти, в студентському колективі, в сім’ї, в суспільстві в цілому. Реалізується завдання викладачів коледжу – навчити студентів застосовувати правила етики і естетики, адже саме таке органічне поєднання добра і краси у комунікативній взаємодії породжує мистецтво спілкування. Для того, щоб бути успішним у цьому мистецтві,  потрібно з умінням застосовувати його у щоденній мовній практиці, а саме зацікавлювати ровесників, дітей, колег при розмові, навчитись критикувати, не образивши нікого, бути приємним співрозмовником, правильно володіти голосом при спілкуванні.

Викладачі коледжу націлюють студентів на те, що в наш час затребуваність фахівця на ринку праці, його конкурентноспроможність у значній мрії залежить від вільного володіння рідною мовою, вміння ефективно спілкуватися, від прийомів мовленнєвого впливу та переконання.

Для реалізації цього непростого завдання кожному студенту потрібно постійно дбати про піднесення свого авторитету як професіонала і як людини. Отже, формування мовленнєвої культури відіграє важливу роль в успішній професійній діяльності майбутнього вчителя нової української школи.