Свято-конкурс "Українська пісня"

Про матеріал

Вже декілька років підряд я проводжу у школі серед учнів Свято-конкурс «Українська пісня». Мета цього заходу розвивати творчі здібності дітей, залучати їх до успадкування українського фольклору, виховувати любов до національних традицій і бажання відроджувати, оберігати їх. Діти з радістю приймають участь у цьому святі, а присутні батьки і бабусі згадують своє дитинство і щиру українську пісню.

Перегляд файлу

ХОТЯНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СВЯТО – КОНКУРС «УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи

вчителя історії та правознавства

Крупельницької Оксани

Олександрівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016 р.

 

 

Свято – конкурс  «Українська пісня»

Назва заходу: Українська пісня

Форма проведення: свято – конкурс

Місце проведення: актова зала  школи

Виховна мета : розвивати творчі здібності дітей, залучати їх до успадкування українського фольклору, виховувати любов до національної спадщини і бажання відроджувати, оберігати її.

Підготовчий етап:

  1. Оголошення  про назву заходу, його основний зміст
  2. Підготовка матеріалів учасниками (підбір репертуару, музики)
  3. Підготовка матеріалів організаторами заходу (музики, сценарій, матеріал для журі, нагороди)
  4. Оформлення місця проведення заходу
  5. Запрошення гостей
  6. Організація  фотозйомки

Завжди  у селах наших так було –

Після закінчення, та і під час роботи

Піснями наповнялося село,

Бо пісня проганяє всі турботи.

І в довгі зимові вечори,

І в літні короткі теплі ночі

Завжди мої співали земляки –

Про козаків, калину, карі очі

Весь час жилося тяжко на селі,

Та пісня душу людям зігрівала

Пісень співати навчали дочок матері,

Батьки синів співати пісень навчили.

Століттями  складалися  пісні –

пісні народні – жартівливі і серйозні,

вони єднали в мирі й на війні,

звучали на весіллі і в поході.

Що ж сталося? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче, аніж  предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків, про чорнобривці, чорну редьку?

Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці – це народ співучий

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край співучий.

Ведучий. Щиро  вітаємо вас на нашому святі!!!

Але це не просто свято, а свято – конкурс, де кожен клас  представить свою улюблену пісню. Виступи буде оцінювати наше шановне журі.

 Ведучий. Дорогі друзі! Сьогодні ми зібралися, щоб віддати шану українській пісні. Бо саме вона вічна,  як і душа нашого народу! Пишається український народ милозвучними піснями, в яких джерельною водою струменять почуття радості, смутку, гумору, любові.

Ведучий.  Минають віки, змінюється покоління, а пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари.

  • Як же до людей прийшла пісня?

Ведучий. Існує легенда про пісню.

 Розповідають, що Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся він зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку,  руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.

  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
  • Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж, сини мої на чужині, вороги знущаються з сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
  • Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав.  Як же зарадити твоєму горю…

Дівчина хотіла вже йти та Бог, піднявши правицю зупинив її.

  • Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня. Пісня твоя звучатиме у віках.

Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям  і з вірою понесла вона пісню в народ.

Ведучий.  Українська народна пісня! Яке ж це диво! Невіддільна від життя, як квіти чепурної хати, як зорі на небі. В ній зберігається велика життєва правда.

Запрошуємо 1 клас з піснею «По дорозі жук, жук»

Ведучий.  З давніх-давен до нас дійшла велика кількість народних пісень. І кожна з них була складена за певних обставин. Пісня супроводжує  нас упродовж  усього  життя. Людина народжується з піснею, бо її співає мати. Скільки  ніжних  колискових ми знаємо?  І про вечірню зіроньку, і про сонка, і про котика-муркотика.  Колискова пісня передає ніжні сподівання на щасливу долю дитини,  наче  «програмує» її характер. Говорять, що без пісні, проспіваної матір`ю для дитини , людина виростає наче неповноцінною: без певної ніжності в серці, без краплини тієї духовності, яку несе в душу із собою пісня.

Запрошуємо  2 клас  з піснею «Ой ходить сон коло вікон»

Ведучий. Народження людини пов’язане з піснею, перше кохання, щастя любові і гірка тривожна розлука все це може передати пісня.

Запрошується  3 клас  з піснею «Ой у лузі калина»

Ведучий. Українська пісня – поетична біографія українського народу. А історичні пісні є славою нашого народу, викликають почуття гордості й поваги до національних героїв.

Запрошується  4 клас з піснею «Їхав козак за Дунай»

Ведучий. Українські люди дуже роботящі і працелюбні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.

Запрошується 1 клас з піснею «Лисичка»

Запрошується 2 клас з піснею «Два веселі гуси»

Ведучий. Серед українських народних пісень є і дитяча  пісня-гра, такі народні ігри несуть у собі джерело пізнання та виховання загальнолюдських цінностей, і зараз  прозвучить  пісня «Два півника» у виконанні 3 класу.

Ведучий.  Однією з визначальних рис українського національного характеру є  почуття  гумору. Яким би складним не було життя, люди завжди знайдуть привід пожартувати, посміятися над негараздами.

Ведучий.    Наш народ створив безліч жартівливих пісень, без яких не обходиться жодне свято. Вони додають оптимізму і допомагають долати життєві труднощі.

Звучить пісня «Од Києва до Лубен» у виконанні 4 класу.

Ведучий. Ось і підійшов до завершення наш пісенний конкурс і ми з задоволенням чекаємо на рішення журі.

Ведучий. А поки журі підводитимуть  підсумок ми з вами пограємось.

Ведучий. Перше завдання. Назвіть українські пісні, що починаються на «Ой».

Ведучий. Друге завдання. Я показую малюнок із зображенням на ньому певного предмета, а ви називаєте пісню де він зустрічається (калина, козак, вареник, вишня, кіт).

Ведучий. Молодці! Добре впоралися с завданням!

Ведучий. Ну, а зараз, станемо в коло і пограємо  в усім відому гру «Подоляночка»

Подоляночка

Узявшись за руки, діти ходять по колу, всередині якого стоїть Подоляночка і рухами відтворює все, про що співається. У кінці пісні вона обирає когось із кола замість себе, і гра починається спочатку.

Десь тут була Подоляночка, десь тут була молодесенька.
Тут вона впала, до землі припала, личка не вмивала, бо води не мала.

Ой устань, устань, Подоляночко, ой устань, устань, молодесенька,
Вмий своє личко, личко біленьке, та візьмися в бочки, поскачи навскочки,
Біжи до Дунаю, бери ту, що скраю.

Ведучий. А зараз слово журі

Ведучий.  Ми з вами   живемо в ХХІ столітті.  Пройшли  віки,  змінились епохи,  люди,  події.   Але народна пісня  назавжди  залишиться  з нами. Щоразу,  збираючись разом,  ми співаємо всім знайомі пісні та отримуємо   позитивний заряд. Тому кожен з нас   має стати охоронцем  пісні, щоб передати її нащадкам.

Ведучий. Ніколи і нікому не вдасться заглушити українську пісню. Вона як душа вічна. Нехай завжди з нами буде рідна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя, нехай підносить нашу національну і людську гідність.

Ведучий. На цьому наше свято завершується.

Ведучий. Ми дякуємо всім за участь!!!

 

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ

Назва заходу: Українська пісня

Форма проведення: свято

Виховна мета: розвивати творчі здібності учнів, залучати до успадкування українського фольклору, виховувати любов до національних традицій і бажання відроджувати, оберігати їх.

Підготовчий етап:

     1. Оголошення  про назву заходу, його основний зміст

     2. Підготовка матеріалів учасниками (підбір репертуару, музики)

3. Підготовка матеріалів організаторами заходу (музики, сценарій, матеріал для журі, нагороди)

     4. Оформлення місця проведення заходу

5. Запрошення гостей

  1. Організація  фотозйомки

1 вед.

І створив Бог небо голубе

Родючу землю і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов’ями

 2 вед.

Людей чудових тут він оселив

І дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив,

І рай назвав цей – українським краєм.

1 вед.

Співуча моя Україно,

Хай буде щасливим твій шлях,

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині, в віках.

2 вед.

Нехай все лихеє минеться,

 Щоб знала ти лише добро,

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий та дужий Дніпро.

1  вед.

Вишнева моя Україно,

Матусю рідненька моя!

Полями, садами твоїми

Стою зачарований я.

2 вед.

Нехай все лихеє минеться,

Щоб знала ти лише добро,

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий та дужий Дніпро.

Щиро вітаємо всіх!

Сьогодні ми зібралися, щоб віддати шану українській пісні!

1 вед. Українська пісня! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. То краєш ти серце невимовним болем, то смієшся і кличеш до танцю.

2 вед. Пісне моя! Ти супроводиш людину все життя, ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою. Ти ведеш тією горою, де росла вдовина пшениця, полита гіркою сльозою, степами, де рипіли чумацькі вози, дорогами полинової долі заробітчанина-бурлаки.

1 вед. Українська пісне! Ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ, битий шлях породили твою ніжність і красу.

 2 вед. Пісне моя! Червоні маки серед жита, червоні мальви і хрещатий барвінок біля хати, квітуча вишня у саду, сива зозуля і чарівник-соловейко на калині, вірні голуби і човен серед хвиль виколихали тебе.

 (1 клас Ой у лузі калина)

   1 вед . Душа народу не вмре ніколи
    Вона живе у пісні чарівній
    Усмішка щира й сльоза джерельна
    Найвища, мабуть, нагорода їй.

(2 кл Лисичка сестричка)

  2 вед. Пісня українська – дивовижний скарб
    Пісня українська – таїна...
    Теплий легіт хвиль душу доторка,
    Манить невідомістю глибина...
    1 вед. Народна пісня...
    Забували її, пригадали її,
    І до пісні життя повернулось.
    Десь луною озвались вечірні гаї,
    Десь до серця дівка пригорнулась.
     2 вед. О пісне! Від народу кров і плоть
    Ти узяла, щоб лиш йому служити.
    Тебе ніхто не може побороть,
    Бо вільний дух твій – правдою новий.
     1 вед. Затремтіли струни у душі моїй...
    Ніжна-ніжна пісня задзвеніла в ній...
    Що ж то їх торкнулось? Чи проміння дня?
    Чи журба і радість, і любов моя?

(3 кл На дорозі жук)
1 вед.: Українські жартівливі пісні  відрізняються дотепним гумором.   В них незлобливо викриваються різні комічні   ситуації.

(6 кл Ой ходить дівчина бережком)

2 вед.    Україна моя починається,
    Там, де туга моя кінчається.
    Край дороги, як пісня чаїна,
    Починається Україна.
    Україна моя починається
    Там де доля моя усміхається
    І як пісня, як спів солов`їний, не кінчається Україна

(9 кл Чом ти не прийшов)

1вед. Такого сплеску в музиці і слові

    Вогню такого не передаси,

    Нічим, крім пісні, посестри любові,

    Криниці невичерпної краси.

  2 вед. Буває пісня тугою налита,

    І туга душу наскрізь пропече

    Бува така, що наче серед літа

    Срібляста річка в синю даль тече.

(8 кл Ой у вишневому садочку)

   1 вед. Вона – любов, вона – печаль і втіха

   Жива вода на виразки душі

   Поки живе – убереже від лиха

   Понад стежками тихі спориші.

   2 вед. То вже здавен:

   Лиш пісню розпочни –

   Її підхоплять, аж у полі тісно…

   Вкраїнський хліб тому такий смачний,

   Що він завжди замішаний на пісні.

(7 кл. Розпрягайте хлопці коні)

1 вед. Українська пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух! Доки живе пісня, доти живе і народ.

(6 кл Наливаймо, браття кришталеві чаши)

 2 вед. Пісне! Велична рідна пісне!

В тобі є все: і древня наша слава,

Володимира хист і мудрість Ярослава,

І наших прабатьків ворогування злісне.

І Богдана розвага,

І Богуна відвага,

1 вед. І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,

І гомін гір,  і блискіт зір,

І шум лісів, і розмова степу.

І материна любов, і жар палкий кохання

За свободою жаль, і мрії про свободу.

І весь наш біль, всі наші сподівання.

Ти – дзеркало душі. Країни та народу!

2 вед . Хай завжди живе наша Україна-ненька.

1 вед . Хай завжди в наших серцях звучать її прекрасні мелодії.

2 вед . Хай знають українську пісню у всьому світі.

Разом . Будьте здорові! Будьте щасливі! Будьте з українською піснею!

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Пісні

«По дорозі жук, жук»

 

По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний;

Подивися, дівчинонько,

Який я моторний.

 

Який я моторний

І в кого я вдався!

Хиба даси копу гроший,

Щоби женихався!

 

По дорозі галка,

По дорозі чорна,

Подивися, козаченьку,

Яка я моторна.

 

Яка я моторна,

Гнучка чорнобрива!

Як побачиш, аж заплачеш,

Що я вередлива!

 

 

 

«Ой ходить сон коло вікон»

колискова

 

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота — коло плота.

Питається сон дрімоти:

— А де будем ночувати?

— Де хатонька теплесенька,

Де дитина малесенька,—

Там ми будем ночувати,

Дитиночку колихати.

 

Ой на кота та воркота,

На дитину та й дрімота,

Котик буде воркотати,

Дитинонька буде спати.

 

 

 

 

 

«Два півники»

Українська народна пісня

Два півники, два півники

Горох молотили,

Дві курочки-чубарочки

До млина ходили.

 

Цап меле, цап меле,

Коза посипає,

А маленьке цапенятко

Ківші одбирає.

 

Два півники, два півники

Горох молотили,

Дві курочки-чубарочки

До млина носили.

 

Цап меле, цап меле,

Коза засипає,

А маленьке козенятко

На скрипочку грає.

 

Танцюй, танцюй, козуленько,

Ніженьками туп, туп,

Татусенько з матусею

Надеруть нам круп, круп.

 

А вовчик-сірячок

З лісу виглядає,

Ухопив він козенятко

Та й далі тікає.

 

Як узяв старий цапок

Новенькії віжки,

Одібрав він козенятко,

Залигав за ріжки.

 

Хоч вовчик обідрав

Цапові реберце,

Зате в тата з матусею

Радується серце.

 

 

 

 

«Ой у лузі калина»

Українська народна пісня

 

Ой у лузі калина, (Двічі)

Калина-калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

Калина-калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

 

Там дівчина ходила, (Двічі)

Ходила, ходила,

Чубарики-чубчики, ходила,

Ходила, ходила,

Чубарики-чубчики, ходила,

 

Цвіт-калину ламала, (Двічі)

Ламала, ламала,

Комарики-дзюбрики, ламала.

Ламала, ламала,

Комарики-дзюбрики, ламала.

 

У пучечки в’язала, (Двічі)

В’язала, в’язала,

Комарики-дзюбрики, в’язала.

В’язала, в’язала,

Комарики-дзюбрики, в’язала.

 

На доріжку кидала, (Двічі)

Кидала, кидала,

Комарики-дзюбрики, кидала.

Кидала, кидала,

Комарики-дзюбрики, кидала.

 

Та й на хлопців моргала, (Двічі)

Моргала, моргала,

Комарики-дзюбрики, моргала.

Моргала, моргала,

Комарики-дзюбрики, моргала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Лисичка»

Українська народна пісня

Я лисичка, я сестричка

Не сиджу без діла,

Я гусятка пасла,        | (2)

Полювать ходила

 

А сьогодні у неділю

Треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько  | (2)

Треба прикрасити

 

А щоб краще, а щоб краще

Була моя хата,

Піти треба у гайочок,   | (2)

Квіточок нарвати.

 

Два веселі гусі»

Українська народна пісня

Жили у бабусі два веселих гусі:

Один - сірий, другий - білий,

Два веселих гусі!

Один - сірий, другий - білий,

Два веселих гусі!

 

Мили гусі лапки десь біля канавки,

Один - сірий, другий - білий,

Десь біля канавки!

Один - сірий, другий - білий,

Десь біля канавки!

 

Ой, кричить бабуся: "Ой, пропали гусі!"

Один - сірий, другий - білий,

Гусі мої, гусі!

Один - сірий, другий - білий,

Гусі мої, гусі!

 

Вийшли, вийшли гусі - кланялись бабусі!

Один - сірий, другий - білий,

Кланялись бабусі!

Один - сірий, другий - білий,

Кланялись бабусі!

Тішиться бабуся, що знайшлися гусі,

Один - сірий, другий - білий,

Гусі її гусі!

Один - сірий, другий - білий,

Гусі її гусі!

«Од Києва до Лубен»

Од Києва до Лубен
Насіяла конопель.

Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам  лиха дам,
Достанеться й передам!

Од Ніжина до Прилуки
Та побила закаблуки.

Од Полтави до Хорола
Черевички попорола.

А мій батько чоботар,
Черевички полатав.

Запряжу я козу в віз
Та й поїду по рогіз.

Запряжу я півня в сани
Та й поїду до Оксани.
 

Запряжу я барана –
Куди люди, туди й я.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.4
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Свіржевський Олександр
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Шматок Олена
    непоганий захід
    Загальна:
    3.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    3.0
doc
Додано
4 березня 2018
Переглядів
4681
Оцінка розробки
4.4 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку