Свято "Мова калинова".

Про матеріал
Свято проводиться з метою формування того, що мова українська - наш національний скарб, її значення в житті кожної людини, виховання любові і поваги до української мови.
Перегляд файлу

А.А. Павленко – вчитель початкових класів,

спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

Шполянської загальноосвітньої

Школи І-ІІІ ступенів №1

Шполянської міської ради

обєднаної територіальної громади

Черкаської області

 

 

Мова калинова

 

Мета. Розширювати знання дітей  про рідну українську мову, про її значення у житті кожного з нас. Розвивати уяву, мислення, память. Виховувати  прагнення досконало знати правильну літературну мову і навчитися нею говорити.

Обладнання. Вишиті рушники, заголовок свята, діти в українських костюмах.

Хід свята

Дівчинка

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Хлопчик

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини…

Є країни великі і малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Вчитель

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ви не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.

Дівчинка

Соловїну, барвінкову,

Колосисту на віки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина, так, як мати, -

Мова в кожного із нас.

(Виходять дівчатка і хлопчик в українському одязі)

1-а дівчинка

Українка я маленька.

Україна – моя ненька.

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

2-а дівчинка

Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду.

Щиро я свій рід кохаю,

Роду іншого не знаю.

3-а дівчинка

На Вкраїні народилась.

В свою маму удалась.

Все, що рідне, я кохаю.

Всім, хто рідний, помагаю.

І чужому я навчаюсь,

Але й свого не цураюсь.

Вчитель

  • Хто ти, хлопчику маленький?

Хлопчик

Я – син України-неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся.

В мене вдача щира й сміла, і відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

(Пісня «Деревце роду»)

Вчитель

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід і почуття.

 1 учень

Українська мова –

Давня й молода.

Світить рідне слово,

Як жива вода.

Звідки воно взялось –

Діло не просте…

В душу засівалось,

Із душі росте.

2 учень

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове.

Кохана материнська мова.

3 учень

Рідна мово українська,

Ти душа мого народу.

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська.

4 учень

Мово рідна, слово рідне!

 

 

 

 

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

Вчитель

Для кожного народу дорога його мова., а нам українцям, найближча до серця – українська. Вона співуча і багата.

5 учень

Зі слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Ласкава, мамина, єдина

Щебече соловейком на весь світ.

6 учень

Мати, мова, Батьківщина –

От і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три джерельні , вічні слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не розєднати.

 

7 учень

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна.

Моя українська,свята наша мова

Бринить, як бандури струна.

Вчитель

Світ мови оточує людину від народження. Ще дитина не вміє розмовляти, а вже уважно прислухається до голосу матері, засинає під колискову пісню. Любов до рідного краю, до мови починається з материнської  коли саночки. У ній – материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості.

8 учень

Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива,

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

9 учень

Як була я ще маленька,

Колисала мене ненька.

Колисаночку гойдала

Й ніжну пісеньку співала.

(«Колискова пісенька»)

Вчитель

Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки  в ній є чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам.

10 учень

Я слова чарівні знаю,

Вивчила охоче.

І в розмові їх вживаю

Зранку і до ночі.

  • Доброго здоровя, Галю!
  • Добрий день, Оленко!
  • Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько!

11 учень

І «спасибі» й «дуже прошу»,

«Вдячний Вам», «будь ласка».

Словом радість всім приношу,

Світ стає, як казка.

12 учень

«Всім привіт», «будьте здорові»,

«Дякую красненько».

Ось така чарівна мова

Радує серденько.

Вчитель

Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов джерельна вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Тож прислухайтеся , діти, до порад Мага Словесності.

Маг Словесності

Учи, дитино, рідну мову,

Гордися нею і лелій.

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.

Молися нею юними устами –

Вона твоя, як серце і душа.

Вона від прадіда, від тата і від мами,

Вона – Шевченкова, Франкова, Куліша.

Люби її, як матінку й природу,

Горнись до неї – ти ж бо її син!

Вона – безсмертя рідного народу,

Могутній, вічний України дзвін.

13 учень

Наша мова калинова

І ласкава, і медова,

І багата, і не бідна – От що мова наша рідна!

14 учень

Розцвітай же, слово!

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі.

Пречудесно, пречудово –

Розцвітай же слово!

(«Пісня про мову»)

Вчитель

Наше свято наближається до кінця. Ми  були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти та гості, залишили у своєму серці одну краплину любові до рідної України, рідної мови.

(Пісня «Барвінчата»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завантаження...
doc
Додано
20 листопада 2019
Переглядів
1301
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку