Свято «Мова – скарбниця українського народу», присвячене Дню української писемності та мови

Свято «Мова – скарбниця українського народу»,  присвячене Дню української писемності та мови

1. Музика як фон для інсценування

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ, ЯКУ ГОСПОДЬ ОБДАРУВАВ ПІСНЕЮ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Росії - владність, Польщі - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...

Обдарувавши всіх, підвівся Господь зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові мала вінок із червоної калини.

-   Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.

    -   Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині працюють, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

 -  Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її:

-  Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

2. Пісня «Ой ходила дівчина бережком»  (виконують 5-ті класи)

3. Вихід ведучих

Ведуча. 

Доброго дня, дорогі друзі!

Ведучий.

Вітаємо усіх присутніх в цьому залі на святі «Мова – скарбниця українського народу»,  присвяченому Дню української писемності та мови.

Ведуча.

Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма у різних народів земної кулі приблизно однакові.

Ведучий.

Первісні люди, щоб запам'ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізували про наявність якихось предметів або істот на тому чи іншому місці, використовували зламані гілки дерева, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо.

Ведуча.

Це були перші спроби людини передати повідомлення за допомогою мнемонічних знаків.

Ведучий.

Письмо, порівняно зі звуковим мовленням, є додатковим засобом спілкування. Письмо виникло в глибокій давнині через необхідність передавати думки та історичний досвід іншому племені та потомкам.

Ведуча.

Найдавнішими його видами є послання та надмогильні надписи. З розвитком людського суспільства писемність розвивалася та вдосконалювалася, виникали нові її види та розширювалися функції.

Ведучий.

А зараз пропонуємо Вам познайомитися з історією та пригадати вже відоме про виникнення української писемності. Тож увага на екран!

4. Перегляд відео «День української писемності» (7:37)

Ведуча.

У цілості збереглася найцінніша пам'ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». А найперша наша пам'ятка, «Остромирове Євангеліє», написана у Києві 1056—1057-го років. На «Пересопинському Євангелії» присягають на вірність Україні наші президенти.

Ведучий.

Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV cт.; безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, виступає праслов'янська мова, розпад якої розпочався у VII ст.

Ведуча.

Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретного датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.

Ведучий.

Ще одна дата — 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка,— можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху були і перепони, і заборони.

Ведуча.

Ну що б здавалося, слова?

Слова та голос.

Більш нічого.

А серце б'ється, ожива,

Як їх почує...

Ведучий.

Наше слово почалося з писемності. Воно набрало сили на пергаментах Нестора Літописця, відшліфувалося у творах Григорія Сковороди, вдосконалилося під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка…

Ведуча.

Весь світ віддає шану великим володарям українського слова — Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому, Сковороді та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність і багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

Ведучий.

«Мова - це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу».

Олесь Гончар

Ведучий.

Мова і музика… Який тісний взаємозв’язок! Мова – це мелодія серця, душі. Музика – це мова кохання, інколи щиріша від всемогутніх слів…

Ведуча.

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи!

5. Танець «Човен».

6. Вихід учениці-читця. Декламація поезії Ліни Костенко ____________________________________________________________

7. Звучить музика. Виходить учень-автор (оповідач) Ратош Данило. Вступне слово про «Кайдашеву сім’ю».

 8. Інсценування уривків з повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Ведучий.

Кожен з нас повинен дбати про мову, бо мова — це спадщина, нагромаджена для нас десятками поколінь. А ми зобов'язані передати її тим, хто прийде після нас. І примножити, прикрасити цю спадщину.

Ведуча.

Треба докласти всіх зусиль, щоб Говорити правильно, бо перед нами відповідальне завдання: узяти все краще з надбання наших предків, сконцентрувати весь розум і духовний потенціал нації, щоб відродилася і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашому народу.

9. Пісня «Україна моя» (хор «Соловейко»)

Ведучий.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіше від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм життям.

Ведуча.

Прислухайся, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів!

Ведучий.

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина!

Ведуча.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля,

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч в Грінченка і Даля.

Ведучий.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(М. Рильський)

Ведуча.

Дякуємо Усім за увагу!

Разом: Вітаємо зі святом! До нових зустрічей!

10. Звучить пісня «Мова єднання»