Свято мови "Мова моя калинова"
Сценарій свята
«Мова моя калинова»
Вчитель: Шановні гості, діти запрошую вас на свято української мови. Ми до цього свята готувалися: вчили вірші, пісні, пізнавали нове на уроках української мови, виготовили лепбуки до Дня української писемності і мови.
Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з подвір'я, по якому ви бігали, з рідної мови, якою розмовляють ваші батьки
Щасливі ми що народилися і живемо на такій чудовій ,багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.
Мова кожного народу неповторна і – своя.
В ній гримлять громи в негоду, в житі – трелі солов’я.
На своїй природній мові і потоки гомонять.
Зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову, колосисту – на віки –
Українську рідну мову в дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати будем всюди й повсякчас,
Бо ж єдина – так, як мати – мова кожного із нас.
Пісня про мову
Українська мова,
Мова барвінкова,
В лузі запашнім
Квітка польова.
Поруч ти зі мною,
Чаруєш красою,
У серцях гарячих
Ти жива!
Мово пустотлива,
Дзвінка і грайлива,
Мелодійна, легка,
Сонячна й проста,
Веселково-ніжна,
І морозно-сніжна –
Ти лікуєш серце
І вуста!
Приспів:
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти, як соловейка
Пісня у гаю!
Мово калинова,
Дивна, загадкова,
Рідну свою мову
Я люблю!
Українська мова
Лагідна, святкова,
Будеш ти з народом
Завжди навіки!
Тож шануймо мову,
Бережімо мову,
Що дали навіки
Нам батьки!
Приспів.
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти, як соловейка
Пісня у гаю!
Мово калинова,
Дивна, загадкова,
Рідну свою мову
Я люблю!
Мова – краса спілкування.
Мова – як сонце ясне.
Мова – то предків надбання.
Мова – багатство моє.
Мова – то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза джерело.
Мова – то наша світлиця,
Вона – як добірне зерно.
Мова – державна перлина,
Нею завжди дорожiть.
Без мови немає країни,
Мову, як матір любіть.
Мова
Я – наука непроста, хоч і цікава,
В королівстві я живу слова і забави.
І в свою майстерню мовну,
Доки ви зі мною,
Мовних скарбів пребагато візьмете з собою.
- Послухайте легенду про українську мову.
Відеоролик «Легенда про українську мову».
Мова
Хочу до вас я звернутися, діти.
Можна людині без мене, мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!
Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?
Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини — це щастя, це — диво!
Мова
Правильно думаєш. Мова — це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине — й людини не буде.
Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?
Буду я навчатись мови золотої.
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
Мова
В світі ми — люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Ще повідомити хочу вам я
В кожній країні є мова своя.
Кожна людина свою мову знає.
Любить безмежно її й поважає.
Рідна одним мова східна — японська,
Іншим найкраща — китайська, естонська.
Мова у світі панує англійська,
Нам найрідніша своя, українська.
Ми з вами всі живемо в Україні,
Мова чудова й пісні в нас чарівні.
Треба, щоб мову ми вчили і знали
Й нею частенько усі розмовляли.
У нас, українців, - українська мова!
У нас найсвітліші, лагідні слова.
І матусі ніжна пісня колискова,
Як сонечко нас щедро зігріва!
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.
О, рідна мово, серцю близька,
Ти - щира українська пісня!
Тебе ми любимо від роду:
Ти - мудрість нашого народу!
Вчитель Молодці, діти. Ви гарно говорите про мову. Але чи знаєте ви, що у нашій рідній мові є «чарівні» слова?
Є в нашій мові слова пречудові:
Гарні звертання, слова-привітання.
Треба їх добре нам пам’ятати
І повсякденно у мові вживати.
«Доброго ранку!» і «Доброго дня!» —
Не забувай говорити щодня.
А як збираєшся спати лягати.
Не забувай «На добраніч!» сказати!
Ще коли навіть дитятко в колибі,
Мама навчає казати «Спасибі!»
Слово подяки завжди пам’ятай,
«Дякую!» — слово частіше вживай!
Слово чарівне відкриє нам казку.
Лише скажи тепло й ніжно — «Будь ласка!»
«Прошу», «Пробачте» і «Будьте здорові!»
Музика лине у кожному слові.
Ще й усміхнися при цьому чарівно.
Все, як у казочці, зміниться дивно.
Настрій поліпшиться, стане приємно.
Кожен до тебе всміхнеться взаємно.
До гарного слова нам треба звикати.
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло.
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було.
З добром і любов’ю від серця летіло
Й до іншого серця зі щирістю йшло.
Пісня « Чарівні слова»
Добре слово ніби зайчик сонячний,
Зігріває душу й веселить
Добре слово всім почути хочеться,
А від злого серденько болить
Приспів:
Теплі й лагідні, серце гоїте
Теплі й лагідні, як вода жива
Ніби зайчики, зайчики сонячні
Якже ви потрібні нам чарівні слова
Ці слова яскраві, ніби квіточки,
Ніби то метелики легкі,
Будемо слова вживати ввічливі
Ніжні і приємні ось такі.
Приспів:
Теплі й лагідні, серце гоїте
Теплі й лагідні, як вода жива
Ніби зайчики, зайчики сонячні
Якже ви потрібні нам чарівні слова
Вчитель Молодці, діти, «чарівні» слова ви знаєте. Я запрошую вас у захопливу подорож стежками української мови.
- Вам потрібно виконати всі завдання.
Завдання 1
Загадки про мову
|
Маленька, менша від мачини,
Робота у групах Завдання 2. Розставте розділові знаки в реченнях. І група Яка чудова українська мова Мова – душа народу, її скарб Як потрібно ставитись до мови ІІ група Чи уявляєш ти своє життя без мови Мова – це обличчя народу Яке прекрасне рідне слово
|
Завдання 3 «Скоромовки»
- Доберіть відповідну скоромовку до малюнка. Навчіться швидко і дружно читати скоромовку разом.
І група
1. Росте липа біля Пилипа.
2. Їла Марина свіжу малину.
3. Обережний хитрий лис
До нори вечерю ніс.
ІІ група
1. Росте липа біля Пилипа.
2. Їла Марина свіжу малину.
3. Обережний хитрий лис
До нори вечерю ніс.
Вчитель: Як називаються влучні вислови повчального змісту? (Прислів’я )
Завдання 4 «Склади прислів’я»
Складіть прислів’я з розсипаних слів, поясніть зміст.
І група
Хто цурається себе стидається мови своєї той сам.
Хто мови своєї цурається, той сам себе стидається.
ІІ група
не полова її Рідна мова не розвієш за вітром.
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Завдання 5 «Допишіть вірш»
І група
Ходить лісом їжачок,
___________________.
ІІ група
Вночі їй завжди півник сниться.
___________________________ .
Завдання 6 «Назвіть потрібну цифру»
- Скільки козенят було у казці « Вовк та козенята»? (7)
- Скільки звірів зустрів колобок? (4)
- Скільки у півника було друзів – мишенят? (2)
- Скільки звірят помістилось у рукавичці? (7)
На екрані слайд. Печера, первісна людина.
Вчитель. А хто там боязко визирає з печери? Та це ж первісна людина.
В давні часи люди не вміли говорити.
- Скажіть, за допомогою чого спілкувались первісні люди? (жести, малюнкове письмо, предметне письмо)
- Але люди не могли порозумітися, тому й виникла потреба у мовленні. Спочатку виникло усне мовлення, а потім писемне.
- Хто винайшов слов’янську азбуку? (Кирило і Мефодій болгари за походженням.
- Кожного року 9 листопада в Україні відзначають свято української писемності та мови в день вшанування пам`яті преподобного Нестора -Літописця. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Відео «Цікаві факти про українську мову»
Вчитель: Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй землі, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового „Кухлик”.
«КУХЛИК»
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід: — Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
То ж мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
Любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова
Живе український народ.
Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід,
Ласкава, мамина, єдина,
Щебече соловейком на весь світ.
Бентежна, ясна, калинова,
Не випита, не вибрана до дна
Моя українська, свята моя мова
Бринить, як бандури струна.
Ми - українці - велика родина,
Мова і пісня у нас солов'їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх Україна.
Пісня «Квітуча Україна»
Де сяє сонце золоте
І журавлі курличуть,
В саду черешенька цвіте,
Вечерять мама кличе.
Співає сонячні пісні
Уся моя родина,
Бо я вродилась на землі,
Що зветься Україна!
Приспів:
За квітучі гаї
І калини цвіт у лузі
Станьмо, браття мої,
Помолімось разом друзі.
Хай молитви слова
В небо птахою полинуть,
Щоб завжди берегла
Матір Божа Україну!
Любові сповнена земля
Одна така на світі,
Тут кожен день стрічаю я,
Серця добром сповиті.
Ми покладемо за мету
Від малу й до загину
Любити землю цю святу,
Що зветься Україна!
Приспів. (3)
Вже кінчилось свято
І прощатись нам пора.
Ми бажаємо усім вам
Разом. Щастя, миру, добра.
Вчитель. Ось і підійшла до завершення наша подорож. Думаю, що ваші серця запам’ятали слова про багатство, красу та мелодійність української мови – нашої гордості. Мову, якою ми розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого існування.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку