Свято на тему "День захисників

У святі беруть участь:

Всі хлопчики класу;

Всі дівчата класу;

Ведучий

 

Концепція:

Оскільки дітки не сильно переймаються проблемами вітчизняної армії, ми пропонуємо зробити свято у веселому конкурсному настрої. Конкурси будуть пов'язані з армійськими термінами і вправами юного бійця.

 

Початок:

Дівчата стоять півколом на сцені. На першому ряді глядацької зали сидять хлопчики.

Дівчата по черзі читають віршик-привітання для хлопців:

 

Я вітаю діда, тата

З чоловічим справжнім святом!

 

Хто Вітчизну боронив -

Привітання заслужив!

 

Прадід мій пройшов війну -

Я вклоняюся йому.

 

В мирний час служив мій дід -

Захищав кордон, як слід!

 

Тато до армійських лав

Зовсім нещодавно став.

 

Відслужив належний рік

Як достойний чоловік.

 

Нині будем святкувати.

Дід почне розповідати,

Як у армії служив,

Всіх згадає, з ким дружив.

 

Прадід про війну розкаже,

Потайки сльозу змахне.

 

Фотографії покаже

І невесело зітхне…

 

Щось смішне про службу в війську

Пригадає тато звісно!

 

Всі ті спогади й байки

Буду слухать залюбки!

 

Треба швидше підростати

І професію обрати,

Щоб у армії служити

І Вітчизну боронити!

 

Виходить ведучий і вітає всіх зі святом. Пропонує вийти на сцену винуватців свята -

майбутніх захисників нашої Країни!

А оскільки вони ще й заразом і захисники наших дівчат,

то просить дівчат сісти поки на їх місця і подивитись на свою майбутню опору.

 

Далі ми пропонуємо такі конкурси для хлопців:

 

1 конкурс

"Лівоооо…руч!!!"

Хлопці мають вишикуватись у шеренгу. По команді ведучого, вони мають різко (рівнятися) повертатися у той бік, у який накаже ведучий. Ця гра на координацію і реакцію. Чому на реакцію? Тому що головним завданням ведучого є не просто давати команди, а затягувати слова, акцентуючи на останню частину команди "…руч". Тобто: "ЛівоооооооооооооРУЧ!", "ПравооооооооооооРУЧ!". І тільки на "…РУЧ" хлопці мають повертатися.

Хто повернувся останнім, чи не в той бік - виходить з гри. І так поки не залишиться один хлопець з шеренги. Він переможець. Йому приз - іграшковий літачок.

 

2 конкурс

"Смуга з перепонами"

На підлозі розкладаються гімнасичні обручі. Хлопці мають перестрибувати з одного обруча в інший виключно двома ногами. Якщо хлопчик промахнеться - він вибуває. І так до останнього. Переможець отримує приз - іграшковий танк.

 

3 конкурс

"Одягаємось по свистку на час"

Хлопці мають вишикуватись шеренгою чи "шахами" (в залежності від їх кількості). Перед ними мають стояти по стільчику, на яких мають лежати наступний одяг:

-        шкарпетки хлопця

-        сорочка хлопця

-        піджак чи кофтинка, яку потрібно застібнути, а не просто одягти

-        під стільчиком - черевички.

По свистку хлопці починають одягатись. Хто встигне першим, той і переможець і отримує приз - іграшковий корабель.

Важливо у суддівстві звернути увагу на акуратність. Сорочка має бути застібнута, заправлена в штанці. Черевички зашнуровані, піджачок - застібнутий. Адже український солдати має бути охайним.

 

4 конкурс

"Черговий кухар"

Український солдат має бути ситим. І нагодованим добре. Треба пояснити, що кожен з них може бути черговим по кухні. А своїх однополківців треба нагодувати швидко і смачно. Зараз ми будемо перевіряти, яким буде солдат - голодним чи ситим - якщо ви його годуватимете.

Цей конкурс на час. Перед хлопцями стіл (один великий, чи кілька парт…) У кожного хлопця є два апельсини розрізані навпіл і склянка. По свистку вони мають почати вичавлювати апельсиновий сік у склянку. Коли за дві хвилини (час варіюється залежно від віку, тобто сили, хлопців) час вийде. Вони мають відійти від склянок, а ведучий - суддя - перевірити в якій скляні соку більше.

Будьте готові, що соку може бути порівно у кількох склянках. Тому приготуйте кілька іграшкових призів. Приз - іграшковий гелікоптер.

 

5 конкурс

"Медсестри"

В цьому конкурсі головним чином беруть участь дівчата. Треба пояснити, що жінки мають піклуватись про солдатів. І щоб бути готовими до всього - будемо вчитися бинтувати поранених солдатів.

Кожна дівчинка підходить до хлопця, який сидить перед нею на стільчику. В руках у кожної по моточку бантика. Якщо хлопців менше ніж дівчат - можна запросити до участі їх батьків (татусів).

По команді ведучого вони починають бинтувати голови хлопцям. Хто перший впорається - той і переможець. Переможець (дівчинка) отримує приз - іграшковий набір доктора.

 

В кінці свята ведучий має підрахувати кількість призів у кожного з хлопців. Якщо у одного з них призів більше, ніж у інших (тобто він переміг не в одному конкурсі) - йому надається звання Генерал класу. Останній конкурс з дівчатами теж рахується за приз, чи-то додатковий бал, хлопцям. Тобто якщо у всіх хлопців призів порівну, а одного з них в останньому конкурсі дівчинка перебинтувала найшвидше, значить у цього хлопців балів більше і звання Генерала отримує він.

На наступний день можна зробити стінгазету, куди повісити його фото і написати - Генерал класу - ім'я хлопця.

 

В кінці підрахунку голосів і оголошення - хто з хлопців генерал класу,

дівчата та хлопці  вишиковуються півколом і читають наступний вірш (по рядку кожний):

 

Що то, люди за країна -

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м'який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов'їна -

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім'я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина -

(всі хором) Наша ненька - Україна!

 

Веселого свята! Ваш Левко.

 

СЦЕНАРІЙ

 ЛІНІЙКИ ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ

Святкуєм  цю чудову дату,

В ній — щастя, доля всіх людей.

Якщо твердіш хода в солдата, —

Дзвінкішим буде сміх дітей!

 

 

 

Ми — діти країни, де воля і мир,

Не хоче війни наш народ-богатир!

Стоять брати і батьки повсякчас

На варті свободи і щастя для нас.

 

Я за своїм братиком
Скучив дуже-дуже:
Старший брат мій в Армії
На кордоні служить.

 

Щоб листи писать йому,
Все розповідати,

Я щоденно літери

Вчу тепер завзято.

 

Скоро-скоро найбіліший

Я візьму листочок,

Напишу про маму, тата

Багато рядочків.

 

Як щасливо ми живем —
Про усіх хай знає!
І стоїть на варті він –

Мир оберігає.

 

Здоров'я хочемо вам побажати,

Такого міцного, як той граніт.

 І сил, і мужності багато,

Легких і довгих вам життєвих доріг.

 

Ми любимо вас,  дорогі наші
Ви для нас — завжди взірець!

І хочемо, як ви, сильними стати

І чути від вас завжди: — Молодець!

 

Вітаємо вас, вчителі дорогі!

Бажаємо вам здоров'я міцного.

І довгих, і довгих 100 років прожити,

І нас все міцніше й міцніше любити.

  

Прийміть подарунки від нас невеликі,
Самі готували для вас ми листівки,
Й медалі  самі вирізали для вас,

Писали гарненько вітання від нас

 

Хоч неприємності траплялись щомиті:
То клей потече, і малюнки залиті,

То ножиці ріжуть там, де не треба,

 Але я старався, татусю, для тебе!

 

Вітаємо вас зі святом і зичим:
Хай усмішка сяє на ваших обличчях,
Здоров'я міцного ми вам бажаєм,

І все що вам треба, хай кожен з вас має.

 

(Дарують подарунки).

 

А зараз, наші хлопчики,
Звертаємось до вас

Ви в нас майбутні льотчики,

Майбутні прикордонники.

Отож ми вас вітаємо

І щиро вам бажаємо:

Сміливими та дужими
Бійцями виростайте.

А поки що — вас просимо

«Дівчат не ображайте!»

(Дівчата вітають хлопчиків)

 

 

Тече вода каламутна,
Владік наш сьогодні  смутний.

Я не смутний, а сердитий,

Бо учора був я битий.

 

Била мама мене з ночі,
Що уроки вчить не хочу,
Що бігаю і гасаю,

За уроки не сідаю.

 

Кажу, ой, не треба бити,
Що урок не хочу вчити,

А бігати швидко треба,

Бо солдатом буду в тебе.

 

Тато лаявсь, що на гілці
Я штанами завісився.
Потім впав ще й у калюжу
І прийшов увесь у жужі.

 

Тату, тату, ти не лайся,
Що порвав штани на гілці.
Я ж до служби готувався,
Як десантник я спускався.

 

Ой не лайтесь, що в пиляці
Одяг мій увесь, як в паці.

Я ж ворога гнав від хати

Й довелося плазувати.

 

Мамо, мамо мила,
За що ж ти мене била?

Я ж так сильним хочу стати

Й Батьківщину захищати.

 

Тече вода каламутна,

Всі буваємо ми смутні,

І сердиті, й неслухняні.

Вибачайте, тата й мами.

 

Сьогодні той день, коли ми маємо нагоду звернутись з добрими словами до всіх чоловіків, висловити їм свою вдячність, свою любов і повагу. Та головне, що сьогодні ми можемо говорити про своїх батьків, своїх любих татусів і не приховувати своєї любові, свого захоплення їхньою силою і мужністю, їхніми добрими серцями та сталевими м’язами. Коли ми просто можемо сказати як ми любимо  своїх дорогих татусів. Мій рідний тату,

 

Добрий наш господар,

Мені ти дав і силу, і снагу,

До тебе йтиму в сонячні обнови,

За все я в безоплатному боргу.

 

Уклін тобі наш рідний тату,

За те, що ласка в тебе є,

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине.

 

За те, що можем мирно жити,

За те, що все ти бережеш,

За те, що вмієш нас любити,

То ж будь щасливим ти без меж

 

Нехай над вами небо голубіє,

Не знають втоми руки золоті,

Нехай душа ніколи не старіє

І серце не втрачає доброти.

 

Нехай для вас не згасне сонце,

Нехай не віють в душу холоди.

Хай жито на столі і Бог на небі

Вас завжди порятують від біди.

 

Хай щастя і радість вам ллються рікою,

Щоб ви не стрічались ніколи, з журбою,

Хай пісня дзвінка виграє на вустах,

Хай смутку ніколи не буде в очах.

 

Усе в житті міняється і в'яне,

Усе мина, відходить назавжди,

Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

 

Усе, що є в житті, то — долі повеління,

А все, що в мене є, — терпіння та удача,

І розум, батьку, мій, — це твоя добра вдача.

 

Люблю усе живе, що квітне і буяє.

Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам ти знаєш.

І наділив мене усім, що сам умієш.

 

Хай назавжди поселяться в наших сім’ях Любов, Повага, Статок. І той місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається. Щастя Вам усім!

Сценарій урочистої лінійки,

 присвяченої Дню Збройних Сил України

 

 

Мета. Ознайомити учнів із славними тра диціями українського війська, що бере початок ще з часів Київської Русі та Запорозької Січі, із ге роїчними сторінками періоду XX ст.; виховувати почуття патріотизму, людяності, любові до своєї Батьківщини.

 

 

 

 

Учень    Цими днями ми відзначатимемо славну 15-у річницю Збройних Сил України. Це — свято чоловіків, юнаків, які відслужили в армії, і тих, хто про це тільки мріє. Багато юнаків пов'язують своє май бутнє з військом, тобто хочуть стати військовими. Ми раді будемо привітати їх із святом, побажати здійснення усіх їхніх мрій. А сьогодні хочемр зроби ти невеликий екскурс у минуле. Якою ж була наша армія в минулому?

Учень.    Починаючи з Аскольда і закінчую чи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне створити власне військо або, точніше, дружину і організувати декілька походів на Візантію. Походи їхні були дуже вдалими, що говорить про добре організоване військо. Свято слав неодноразово здійснював військові походи ще й на Балкани, де також мав успіх. Але й доводи лося не тільки ходити у походи, а ще й захищати власні території, як це робили Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Га лицький.

                             Знаєте, як наші предки у бої ходили?

Як за честь Украйни-неньки   голови ложили ?

 

 Учень    Україно!  Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх днів. Про тягом віків численні вороги, ніби змовившись, тіль ки те й робили, що шматували твої землі, топтали твої  простори,   грабували  твої  багатства,  терзали твої серце і душу

.

Учень

В наших грудях — кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз,

Наші душі нидіють в іржі,

Але промінь віри — не погас.

 

Учень Героїчною сторінкою історії українсь кого війська, була Запорізька Січ, незламними ли царями духу були запорізькі козаки, такі як Д.Вишневецький, П. Сагайдачний, Б.Хмельниць кий, І.Мазепа.                                             

 

 

Учень

Є і нам про що згадати,                          у

Пісне, славу возвелич!

Гей, була в нас рідна мати,

Запорозька славна Січ!

Було колись на Вкраїні, —

Ревіли гармати,

Були колись, — запорожці

Вміли панувати.

Панували, здобували,

І славу, і волю...

Минулося. Осталися

Могили по полю.

 

Учень.   Немало завойовників знала Україна. Та найбільш сильним був багатовіковий гніт Росії і Польщі.  Героїчна  і коротка, як спалах, історія легіону Українських  Січових  Стрільців   (усусів). Створений   стараннями  українських  патріотів  у 1914 році, він поклав початок благородним зма ганням західних українців за свободу. Тернистою видалася доля усусів, серед яких 40% становила молодь з вищою  освітою.  Були на їх бойовому шляху походи  і  поневіряння,  лицарство  і жер товність. Варто пригадати битви на горах Лисоня і Маківка.

Неможливо не згадати і бій під Крутами, де ге роїчний опір чинили 300 необстріляних київських студентів і гімназистів. Переважаючий більшовиць кий загін Єгорова по-звірячому замучив їх. Матері, що прибули сюди похоронити своїх синів, не впізна вали їх.

Учень.

Україно моя! Ти не вправі тих хлопців забути, —

                         їх стежки пролягли, наче зморшки,

                                          до твого чола

                        Побратими мої!  Ви не вправі

                                                                 тих хлопців забути                                  

                        Бо жива Україна, і правда на світі жива.

 

Учень.

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,

Що вони од чужоземних сил

Заступили землю кучеряву

Горами високими могил.

Бо коли, закоханий в минуле,

Прокуняєш свій великий час,

Наша лінь нікого не розчулить,

Слава теж відмовиться від нас.

Спогади докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть нове?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе!

 

Учень.  Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробу вань та негараздів випало на долю україн ців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат.

Учень.      24  серпня 1991 року Україну було проголо шено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, яка отри мала незалежність і лише стала на шлях свого відродження та розвитку. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні Сили Ук раїни». Саме ця подія і стала підставою для офіційного встановлення свята  -  Дня Зброй них сил України.

 

Учень.   15 років, які минули з того дня, вже стали надбанням історії. Протягом цих років Збройні сили України пройшли непростий шлях становлення і сьогодні є гарантом забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості нашої держави.

Учень.    Воїни Збройних сил України продовжують славні бойові традиції ветеранів Великої Вітчизняної війни, примножують їх у нових історичних умовах...

Вагомий внесок роблять Збройні сили Ук раїни у розвиток міжнародного військового співробітництва. Українські солдати сьо годні забезпечують мир, спокій та злагоду в багатьох куточках планети.

Учень .    У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної ціліснос ті - почесний обов'язок кожного молодого громадянина.  І ми віримо,що наші хлопці і юнаки  з честю виконуватимуть свій  обов’язок перед  Батьківщиною, і що наше українське небо буде  мирним і безхмарним!

 

 

Учень.   А привітати наших майбутніх воїнів висловили бажання  дівчата другого курсу. Я перепрошую  - дівчата  другогокласу.

 

Бешкетній нашій половині

Вітання надсилаємо свої.

І для вітання є у нас причини.

Ура — завзятій хлопчиків юрбі!

 

Коли на ваші спільні бійки

 Ми на перервах глядимо,

То віримо, що Батьківщину

 Вам без вагань довіримо!

 

Нехай же квітне під очима

Синець пурпурно-голубий.

Спочатку важко у «навчанні»,

Та потім легко йти у бій!

 

А ми під захистом у вас

Спокійно будемо навчатись.

Дамо списати вам не раз —

На це вам можна сподіватись!

 

Тому, хлоп'ята, від душі

Без зайвих слів, усі підряд —

Руді, чорняві і біляві —

 Прийміть вітання від дівчат!

 

 

Звучить пісня ________________________________________

 

 

Сьогодні справжніх хлопців свято,

 А   в нас в ліцеї їх багато:

Сміливих, веселих і мужніх,

 Кмітливих, шляхетних і дружніх!

 

Хто сказав, що справжні хлопці

Лиш в казках існують?

Хто говорить, що в  ліцеї

Дівчата сумують?

 

Якщо є такі розмови,

Ми відповідаємо:

Кращих хлопців й веселіших

За наших не знаємо!

 

Ми бажаємо вам, хлопці,

Друзі наші щирі,

На «відмінно» всім навчатись

І жити у мирі!

 

Щоб зростали і мужніли

Ви кожну годину,

Щоб батьки пишались вами

У будь-яку днину!

 

Ну а ми, дівчата, разом

Хлопцям обіцяємо:

Про оцінки ваші добрі

Ми завжди подбаємо!