Свято "Подорож до Країни знань"

Мета:

- формувати ключові компетентності: спілкування державною та іноземними мовами, математична грамотність, культурна компетентність, навчання упродовж життя;

- розвивати вміння виступати перед аудиторією, пам'ять,  увагу, логічне мислення;

- виховувати любов до школи, батьків, працьовитість, відповідальне ставлення до

дорученої справи.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, презентація, ілюстрації з казок, обладнання для прикрашання актової зали.

Місце проведення: актова зала.

Хід заходу

 (Урочисто звучать  фанфари. На сцену виходить церемоніймейстер.)

 Церемоніймейстер. Шановні пані та панове! Вітаю вас на чудовому святі! Запрошую всіх взяти участь в урочистій церемонії «Подорож до Країни знань», яку я оголошую…

(Із-за завіси лиха Лиха Фея  забирає грамоту з рук церемоніймейстера, потім  знову зникає.)

Церемоніймейстер. Ви, взагалі, хто? Що коїться? Чиї це жарти?

Лиха Фея. Мої, а що вам до цього?

Церемоніймейстер. А…, зрозуміло. Шановна пані Лиха Фея, ти жартуєш не по темі. Тут серйозна церемонія – подорож до Країни знань наших першокласників.

Лиха Фея. Подорож до Країни знань кого?

Церемоніймейстер. Першокласників!

Лиха Фея. Ви це серйозно? Кого, кого?

Церемоніймейстер. Ще раз тобі кажу. Першокласників.

Лиха Фея. Ці діти нічого не знають, навіть елементарного. Які ж із них першокласники?

Церемоніймейстер. О ні, тут ви, шановна Лиха Фея, неправі, вони дуже гарні, кмітливі, ерудовані.

Лиха Фея. Що гарні, то гарні, але вони, навіть, не знайомі з моєю вірною подружкою.

Церемоніймейстер. Якою щ подружкою?

Лиха Фея. Ось вона! Зустрічайте!

(На сцені з’являється Одиниця).

Одиниця.  Любі друзі! Я так хочу з вами познайомитись! Зі мною вам буде так весело, давайте дружити!

Церемоніймейстер. Діти, не потрібна вам так подружка, нічого розумного вона вас не навчить. Дружба з нею небезпечна.

Одиниця. Як це небезпечна? Зі мною треба дружити. Я хочу, щоб мене ставили вчителі всім першокласникам.

Церемоніймейстер (перебиває одиницю). Годі балакати, йдіть геть з нашого свята, не заважайте нам веселитись.

Лиха Фея. Ах так, якщо ви нас проганяєте зі свята, то ми вам помстимося!

Одиниця (шепоче лихій феї). Давай заберемо з собою цей гарнесенький золотий ключик. І ці нерозумні діти ніколи не потраплять у Країну знань.

(Лиха Фея разом зі своєю помічницею викрадає золотий ключик від знань і зникає. Виходить фея).

Церемоніймейстер. Нарешті, де ти так довго була?

Фея. Я допомагала людям у біді.

Церемоніймейстер. Поки ти робила гарні справи, наші першокласники ледве не потрапили в біду.

 Ану, діти, швидше беріть золотий ключик та спробуйте відкрити двері у Країну Знань.

Фея. Де ключик? Він завжди був тут, а тепер його нема…(здивовано дивляться одне на одного). Діти, а ви не знаєте, де золотий ключик? Він завжди був тут (відповіді дітей). Його вкрала Лиха Фея зі своєю помічницею? Що ж тепер робити?

Церемоніймейстер. Ми зараз все добре обміркуємо та вирішимо, що будемо робити далі.

Фея. Діти! Навіть, якщо б у вас і був золотий ключик, ви все одно не змогли б відкрити двері у Країну знань. Сьогодні необхідно здійснити подорож просторами Країни знань, показати Лихій Феї, що ви дуже кмітливі, ерудовані, творчі. Лише тоді чари спадуть, ви повернете золотий ключик та зможете потрапити до Країни знань. А допомагати у подорожі будуть ваші друзі – найвідоміші казкові герої.

Церемоніймейстер.  Але як ми до них потрапимо?

Фея. Усе дуже просто! Ти забув, що у мене є чарівна паличка. Ось, дивись!

Фея взмахує чарівною паличкою. Музика.

Церемоніймейстер. Щасливої мандрівки, любі діти! ( уходять).

(Під музику забігає  Шапокляк.)

Шапокляк. Дайте зайти! Розійдіться! Я буду жалуватись адміністрації! Відійдіть! У мене термінова справа. О! Скільки людей навколо! Здрастуйте, ребйонкі, усім моє почтеніє. Надіюсь, ви мене впізнали? Хто я? Правильно. Я – мадемуазель Шапокляк – улюблениця крис, мишей, і інших, інших… ну тих хто мене любить. Я збираю зли і пакості, хочу прославитись. Зазвичай я роблю п’ять злів в день, але сьогодні день не звичайний, тому різних пакостів прийдеться зробити на багато більше. Для цього мені потрібні помічники. Ну, що, розпочнемо! Хто з вас буде крокодилом? Ти? А ну встань! Ні, ти не плоский і не зелений. А мені потрібен зелений і плоский, щоб його не було видно в траві. Уявляєте: ви лягаєте в траву і кидаєте на дорогу кошельок на вірьовочці. Коли перехожий нахиляється за ним, висмикуєте цей кошельочок у нього з-під носа. Здорово? Ну, так хто буде крокодилом? Да, я бачу серед вас нема нікого підходящого. Піду пошукаю там. Приветік!

Церемоніймейстер. А зараз для всіх присутніх музичний подарунок. Пісня____________________

Шапокляк. Безобразіє. Така велика школа і ні одного крокодила! Всі чепурненькі,  добренькі, розумненькі – благо розумненькі. Ну хоч би одного двієчника знайти. Є серед вас двієчники? Ні! Не може бути такого! Зараз перевірю. А ну, розв’яжіть мої  хитромудрі задачки.

1. Скільки хвостиків у зайця?
2. Півень залетів на тин,

А за ним іще один,

Скільки півників усіх?

Полічіть – но швидше їх.

3. В клас зайшов Мишко,

А за ним – Петько,

Потім – Федько,

А за ним – Марина,

Потім – Ярина,

А за нею – Гнат.

Скільки всіх малят?  (6)

Шапокляк. Які молодці! О, якщо ви першокласники, мабуть, у вас є портфелі, і порядок в них такий, як в моїй сумці. (витряхує). А чи знаєте ви, як правильно складати портфель? Тільки я знаю, як правильно це зробити. Ось послухаєте:

Якомога пізніше вранці прокидайтесь, тоді  обязатільно прийдете несвоєчасно на уроки.

     Портфель ще з вечора готуй:

     Туди спочатку поклади книжки,

     Долий до них відро води!!!

     Дрібненько зошити поріж,

     Ретельно розмішай…

     Але це все ти сам не їж, -

     Товаришам віддай!

Класні поради. Той, хто виконуватиме їх, стане моїм помічником. Пока!

( Виходить фея).

Фея. Діти, ви згодні з порадам Шапокляк? Можна так збирати портфель? Правильно.  Наші друзі і помічники -  книги і зошити. А хіба можна так поводитися з друзями? Тоді, поки нема Шапокляк, давайте пограємо у гру «Хто швидше збере портфель». Сподіваюсь, що ви всі вмієте швидко і акуратно збирати свого портфеля. Хто сам складає портфель? А кому мама складає? Зараз перевіримо. 

( гра «Хто швидше збере портфеля»)

(Виходить Шапокляк і Незнайко).

Шапокляк. Це знову я! Не марно я по всій вашій школі бігала, поки ви тут сиділи. Не хочете мені допомагати – не треба! Я сама знайшла собі помічника. Потрібно тільки йому перевірку влаштувати. Гей, малюк, іди-но сюди! Ось він! Знаєте, як його звати? Правильно, дуже підходяще ім’я. А ну, Незнайко, розв’яжи – но одну задачку. У тебе в кармані 2 яблука, хтось взяв у тебе одне. Скільки яблук у тебе залишилось?

Незнайко. Два.

Шапокляк. Чому два?

Н. А я не віддам, навіть якщо він битись буде.

Ш. Молодець, справжній двієчник! А ти віршики – дразнили складать умієш?

Н. Як це?

Ш. Дуже просто. Знаєш, що таке рима?

Н. Ні, не знаю.

Ш. Рима – це коли два слова закінчуються однаково. Наприклад: пічка – свічка, оса – роса, двійка – головомийка…Зрозумів?

Н. Зрозумів. Учишся – мучишся, відповідаєш – засинаєш – двійку получаєш.

Ш. Правильно! А тепер придумай риму до слова «пакля».

Н. Шмаркля.

Ш. Яка «шмаркля»? Хіба є таке слово?

Н. А хіба немає?

Ш. Немає.

Н. Ну, тоді рвакля.

Ш. Що це за рвакля така?

Н. Ну, це коли рвуть що – небуть , наприклад, сторінки із зошита чи щоденника, ось і получається «рвакля».

Ш. Да, я бачу, що у тебе немає ніяких здібностей до поезії.

Н. А ти сама спробуй придумати!

Ш. Зараз, хвилиночку. Пакля – бакля, вакля, макля, чебуракля… Тьфу, що це за слово таке? На його нема рими?!

Н. Ну ось! Сама задає такі слова, а ще говорить, що я не здібний.

Ш. Ну, здібний, здібний, тільки відчепись! У мене голова розболілась від твоїх рваклів – паклів. Пішли сходимо до вашої медсестри за таблеткою. ( виходить Церемоніймейстер.)

Церемоніймейстер. Немає у цих двох здібностей до поезії. А з нашими першокласниками вдома займаються батьки  і вчать з ними дуже гарні гуморески. А які, ви зараз почуєте.

( під музику виходять першокласники розповідати гуморески).

виходять Шапокляк та Незнайко

Ш. Так, ну добре, вірші складать ти не вмієш, ну а пісні які – небуть знаєш? А ну, заспівай мені що-небуть хуліганське.

Н. Будь ласка.

     От улыбки лопнул бегемот.

     Обезьяна подавилася бананом.

     Темный лес срубили дикари.

     А улитку придавило чемоданом.

Ш. Молодець! Все! Беру тебе в помічники! Зараз ми с тобою тут таке устроїм! Гей, дітвора! Хочете погратися? Нам потрібен м’яч. Будемо грати у футбол: всі вікна, всі лампочки переб’ємо… От сміху – то буде! Ну, у кого є м’яч? Нема? Ну і не треба. Тоді зіграємо в таку гру: я – питаю,  а ви відповідаєте: «Ето я, ето я, ето все мои друзья ». Запам’ятали? Зараз ми і дізнаємось, які ви уважні. Почали!

Кто ватагою веселой

Каждый день шагает в школу? (Ето я, ..)

   Кто из вас приходит в класс

   С опозданием на час? (Ето я, ..) 

 Кто из ваших малышей

 Ходит грязный до ушей? (Ето я, ..)

     Кто домашний свой урок

     Выполняет точно в срок? (Ето я, ..)

Кто из вас, скажите вслух,

На уроке ловит мух? (Ето я, ..)

Ш. Що, нема таких? Ну і не треба! Тоді ми з Незнайком ідемо звідси, а вам оголошуємо війну на весь навчальний рік. Прощайте! (Уходять. Виходить фея)

Фея. Ой, кого це я наколдувала? Ці герої не допоможуть знайти нам золотий ключик. А він ох як необхідний! А що це за хуліганські пісні я чула тут співали? Це ви, дітки, такі пісні співали? А ми можете співати? Тоді заспівайте, я хочу послухати.

(Співають учні 1 класів)

Фея. Зараз спробуємо ще раз. Може слід казковим героям допомогти нам повернути золотий ключик? ( махає чарівною паличкою)

Заходить Гарі Потер.

Гарі Потер. Добрий день, я радий вітати вас! (Те саме англійською).

Діти. Доброго дня!

Гарі Потер. Чи впізнали ви мене? Як мене звуть? (відповіді дітей). Так, я Гарі Потер, і  вважаю, що ви всі кмітливі та грамотні, тому загадаю вам загадки, а ви спробуєте їх розгадати (те саме англійською). Починаємо:

         Вчить писати, і співати

         І читати й рахувати,

         Всіх учнів довкола

         Наша мудра… (школа).

         My face is black,

         As black as night.

         On it with chalk

         All pupils write.    (дошка).

         Разом стіл я і стілець,

         Хто вгадає – молодець.  (парта).                                                                         

         I’m black.

         And red, and blue.

         I draw everything

         For you.   (ручка).

         I have many leaves,

         But, I’m not a tree.

         I’m a nice thing,

         Come and read me.(книга).

Фея. Наші діти вміють не тільки загадки розгадувати, а й дуже-дуже хочуть вивчити багато нового. Ось, послухайте!

( Під музику виходять першокласники)

1. Промайнуло тепле літо,

Осінь, кличуть журавлі.

Ми тепер не просто діти –

Ми віднині – школярі.

2.  В школу йдемо недарма:

           Вчення – світ, невчення – тьма.

           Ми прийшли знання здобути,

           Хочемо грамотними бути.

3.  I like to read,

           I like to play,

           I like to study

           Every day.

4.  I have a pen,

           I have a book,

           I have a pencil too.

    5.    I can read,

           I can write,

           I can draw.

           And what about you?

6.  Я гратися не маю часу,

         Бо вчора бачив дивний сон,

         Що до 12-го класу

         Стану розумним, як Ньютон.

     7. Сьогодні радісно, щасливо нині

         Складаємо дяку вчительці, батькам.

         І обіцяємо вчитися відмінно

         І будемо трудитись, повірте нам!

Гарі Потер. Молодці! Ви гарно справились з завданнями! Бажаю успіхів у навчанні та всього найкращого! До нових зустрічей!

(виходить Церемоніймейстер)

Церемоніймейстер.  Діти, а давайте  поглянемо, чи не з’явися наш золотий ключик? Ні, на жаль його немає…. Що ж нам робити? Давайте погукаємо нашу фею. Може вона чимсь допоможе. Фея, фея, допоможи нам! ( Чарівні звуки. Виходить фея з лихою феєю та одиницею)

Фея. Я рада допомогти вам, любі діти, потрапити у Країну знань.  Тому в мене є для вас сюрприз. Погляньте, кого я вам привела.

Церемоніймейстер. А ну, кажіть, куди ви діли наш ключик? Віддайте його першокласникам!

Лиха фея. Не віддамо! Нам він дуже подобається!

Одиниця. Ми також хочемо потрапити у Країну знань.

Церемоніймейстер.  А що ви  вмієте?

Лиха фея та одиниця (разом): Все вміємо. І читати, й рахувати.

Фея. Ну добре. Зараз подивимось:

- Лиха Фея! Ти до скількох вмієш рахувати?

- До…. кінця.

- Гаразд, а ну порахуй ось ці квадратики.

- Два, два, один…все!

- Все ясно!

Церемоніймейстер. Одиничко, а який сьогодні день тижня?

- Сьогодні четвер ( дивиться на годинник).

- Чому четвер?

- Четвер, тому що стрілка стоїть на чотирьох.

Фея. Як все погано. Нічого ви не знаєте. А хочете з нами здійснити подорож у Країну знань і всьому навчитись?

Лиха фея та одиниця (разом): З радістю, дуже хочемо!

Церемоніймейстер. Діти, пробачимо їх витівки? Візьмемо їх з собою в Країну знань?

Одиниця. Дякуємо вам, любі діти!  Ось, беріть свій чарівний ключ ( віддає його церемоніймейстеру).

Церемоніймейстер. Дорогі першокласники! Нелегкий шлях ви пройшли, щоб дістатись Країни знань. Здолали всі негаразди та незгоди, показали всім, що ви – дійсно справжні учні. Я з великим задоволенням віддаю вам чарівний золотий ключик та запрошую відкрити двері у Країну знань.

( Першокласники під музику відкривають замок. Всі герої уходять)

Фея. Слово для привітання  надається директору закладу Залізко Л.А. (туш)

Список використаних джерел:

Інтернет-ресурси:

www.sites.google.com/site/krivkoschool4/vihovni-za...vata-v-persoklasniki;

www.prodlenka.org/metodicheskie-razrabotki/455736-...proschanie-s-azbukoj;

forschool.in.ua/?p=62;