Сценарій свята «Подорож у казку»
Мета. Розвивати творчі здібності учнів, читацьку компетентність, дикцію. Виховувати любов до рідної мови, бажання читати та розповідати казки, доброзичливість, товариськість, вміння допомагати іншим.
Обладнання. Декорації до казки «Рукавичка», чарівний ключик, книги (подарунки для дітей),проектор, ноутбук.
Казкові герої: Казка, Зайчик, Лисичка, Червона Шапочка.
Світ казковий, світ чарівний
Кличе в подорож всіх нас.
Тож часу усі не гаймо-
В подорож ми вирушаймо.
За дрімучими лісами
І за синіми морями
Жила Казка-чарівниця,
Казка- вічна мандрівниця.
Ведуча. Діти, ви любите слухати та читати казки?
Діти: Так.
Ведуча. Тож сьогодні ми вирушаємо в чарівну подорож. Ми будемо мандрувати з вами країною Казок. У цій країні живуть казки та їх герої. Чи хотіли б ви з ними зустрітися.
Діти: Дуже.
Ведуча. Для цього нам потрібно промовити чарівні слова. Повторюйте за мною.
Діти: Казка, Казочка, прийди.
У світ казковий поведи.
Лунає музика. Заходить Казка.
Казка:
Мені птахи на крилах принесли,
Що звуть мене дитячі голоси.
Я линула до вас крізь час,
Щоб мандрувати разом по казках.
-Доброго дня, діти.
Діти: Добрий день!
Казка:
У мандрівці нашій незвичній ми будемо мандрувати по чарівній країні. Вам потрібно буде здолати чимало перешкод, виконуючи завдання героїв казок. Якщо ви їх успішно виконаєте, тоді отримаєте чарівний ключик. Він відкриває двері в будь-яку казку. Чи згодні ви мандрувати далі?
Діти: Так.
Казка:
Щоб потрапити в мою країну потрібно промовити чарівні слова. Повторюйте за мною:
Раз, два, три!
Двері, казко, відчини,
Світ казковий покажи.
Звучить музика. Вибігає зайчик.
Зайчик :
Я зайчик-пострибайчик,
Це казочка моя.
В ній весело живеться,
Бо друзів маю я.
-А хто це завітав до мене?
Діти: Ми мандруємо по казках, щоб знайти чарівний ключик.
Зайчик:
Я вам допоможу, але мені потрібна ваша допомога. Потрібно відгадати загадки, які мені загадала Лисичка. Допоможете мені?
Діти: Допоможемо.
Загадки від Лисички.
Котиться клубочок,
Зовсім без ниточок.
Замість ниточок-
Триста голочок (Їжачок)
Маленьке, сіреньке, а хвіст, як шило. (Миша)
Голодна – мукає, сита – жує, всім дітям молоко дає. (Корова)
По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк)
Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білочка)
Прийшла кума із довгим віником
На бесіду з нашим півником,
Схопила півня на обід
І замела мітлою слід. (Лисиця) [1]
Зайчик:
Дякую, ви мені дуже допомогли.
Лунає музика. Заходить Лисичка.
Лисичка (співає):
Я лисичка, я сестричка
Не сиджу без діла,
Я гусятка пасла,
Полювать ходила. [2]
-Привіт Зайчику. Ну як відгадав мої загадки.
Зайчик: Так. Мені допомогли діти.
Лисичка: Як ви потрапили в нашу чарівну країну? Що вам потрібно у нас?
Діти: Ми шукаємо чарівний ключик. Він відкриє двері в будь-яку казку.
Лисичка: Я зрозуміла, що вам подобаються казки.
Діти: Так.
Лисичка: Ну тоді, можливо, ви зможете показати казку. А ми подивимося. Ви згодні?
Діти: Так.
Інсценізація казки «Рукавичка» (Казка у додатку [1])
Зайчик: Лисичко, тобі сподобалась казочка?
Лисичка: Так, діти молодці. Дякуємо вам за гарну казку.
Лунає музика. [3] Заходить Червона Шапочка
Червона Шапочка:
Доброго дня, друзі. Я рада, що зустріла вас. Я дуже люблю співати та танцювати. Чи не потанцюєте ви зі мною?
Діти: З великим задоволенням.
Танок під пісеньку «Черепаха-Аха». [4]
Червона Шапочка:
У мене в кошичку є завдання для вас. Вам потрібно вгадати, з якої казки ці слова.
(Зачитує уривки з казок, а діти вгадують).
-Гуси, гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята
Та понесіть до батенька,
А в батенька- їсти й пити,
Ще й хороше походити! («Івасик-Телесик»)
-Ні дідусю, я не пила, я не їла: бігла через місточок, ухопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, - тільки пила, тільки й їла! («Коза-Дереза»)
Несе мене лиска
По каміннім мості,
На золотім хвості.
Котику-братику,
Порятуй мене. («Котик і Півник»)
-Я бичок-третячок, з соломи зроблений, смолою засмолений! («Солом’яний бичок») [1]
Червона Шапочка:
Молодці! Ви гарно знаєте казки. У мене в кошику була складена картина , але коли я йшла, всі пазли розсипались. Я хотіла подарувати її бабусі. Чи не допоможете ви мені?
Діти: Допоможемо.
(Складання пазлу, ілюстрація до казки)
Заходить Казка
Казка:
Дорогі діти, я бачу що ви виконали всі завдання та подружилися з казковими героями. З великою радістю дарую вам цей чарівний ключик.
Подорожуйте з ним по казках. Крім цього ми хочемо подарувати вам книжки з казками, щоб ви не забували про зустріч із нами.
Червона Шапочка:
Час уже прощатись
Нам уже із вами,
Щоби зустрічатись
З дітьми вечорами.
Діти: Дякуємо казочці і усім героям.
За чудову подорож в країну казкову.
Казочки чудові, будемо читати
Світ чудес казковий будемо відкривати.
Ведуча: До нової зустрічі! До побачення!
Додаток
Українська народна казка «Рукавичка»
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
— Тут я буду жити!
Коли це жабка плигає та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди!
От уже їх троє
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
— Тут я буду жити!
Коли це жабка плигає та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
— А хто-хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди!
От уже їх троє.
Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
— Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
— Та вже йди!
Уліз і той. Уже їх п'ятеро.
Де не взявся — біжить кабан.
— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
— Та вже влізу,— пустіть!
— Та що вже з тобою робити,— йди!
Уліз і той.
Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
— Та якось будемо.
— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.
Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.
Прийшов дід та й забрав рукавичку.[1]
Використані інтернет-джерела:
https://www.youtube.com/watch?v=Q-SAeLwMg18&t=11s