Свято прощання з Буквариком «Першокласники-рятівники»

СВЯТО БУКВАРЯ

 

 

 

Дерев’янко Олена, вчитель початкових класів ССЗОШ-І № 23                                                                  

Мета: 

• формувати  компетентності:  ключові  ( загальнокультурна  –  дотримуватись  норм мовленнєвої  культури;  здоров’язбережувальна  –  дотримуватись  правильної постави;  предметні  –  ознайомити  оточуючих про вивчені букви та здобуті знання протягом 1 класу, розвивати  активний  словниковий  запас  учнів;  розвивати уяву, мислення, увагу, пам’ять; виховувати толерантність у взаємодії з учнями);
• вчити дітей любити оточуючий світ, поважати однолітків та старших, прислухатися до порад вчителя, батьків;
• розвивати гармонійну особистість;
• виховувати у дітей бажання рости гідними громадянами неньки України.

 

Обладнання:  інтерактивна дошка, ноутбук, презентація «Рік шкільного життя», декорації до свята,  аудіо-записи пісень, картки літер, квіти, медальки та пам’ятні сувеніри.

 

Хід заходу:

І. Організаційний момент.

 

Вчитель. Благословенна та ясна година,
                 Коли Буквар бере до рук дитина.
                 Яка ж оце відповідальна мить!
                 Нехай Господь дитя благословить!

      Любі діти ! Ось і настав той довгоочікуваний день, коли ви закінчили працювати з першим у своєму житті підручником – «Букварем»!

 

 Любі гості, мами й тата!

 В нас – Букварикове свято.

 

 Добре, що прийшли до нас

 Ви усі  у перший клас.

 

 Ми усі вже букви знаєм,

 Книжку радо прочитаєм,

 

У такий щасливий день

Привітаємо гостей.

 

Нам Буквар вже не потрібний, -

Гордо кажуть первачки.

 

Ми читаємо несхибно,

Пишем букви й палички.

 

Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки…

 

Жаль розлучатися, хоч і треба
Ми не забудем ніколи про тебе!

 

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

 

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

 

Ми пам’ятатимем довгі роки,

Мудрі й повчальні твої уроки.

 

ІІ. Основна частина:

Вчитель:

Хвилинку!  Хвилинку!  А де ж той, чиє свято ми сьогодні відзначаємо, той, з ким ми сьогодні прощатимемося, той, хто допоміг нам вивчити усі літери, — Буквар?!

 

Поштар Пєчкін:

А чи у вас сьогодні свято? Ви першокласники? То отримуйте листа.

(Діти беруть листа та запрошують Пєчкіна на свято)

 

Вчитель: (читає листа)

«Дорогі мої першокласники! Мене продав Буратіно злому чарівникові! Я зможу повернутися на свято, якщо ви виконаєте усі завдання, які перед вами постануть від казкових героїв. Будьте сміливими, кмітливими. Я з нетерпінням чекаю визволення. Ваш Букварик.». Діти, допоможемо Букварику? (Так)

(З’являється Буратіно)

 

Буратіно:

Що ж я накоїв? Діти залишилися на святі без Букваря. Діти, мабуть, образилися на мене. Що робити? Хто допоможе? Де ти, добра Фея? З’явись, допоможи!

 

Фея:

Добрий день! Я чула голос.

Мене кликали сюди?

А, бешкетнику, це ти?

Скрізь ти встиг накоїть лиха,

А тепер сидиш вже тихо?

 

Буратіно:

Ой, пробачте, я не знав.

 

Фея:

Ти із дому утікав

І Букварика продав.

Гроші хитрий кіт украв,

А ти й далі ловив гав.

Неуважний, хвалькуватий!

Що з такими слід робити?

Ось якби ти не лінився,

А старанно й гарно вчився.

Якби щодня вивчав урок –

Не допустив би помилок.

 

Буратіно:

Що ж мені тепер робити?

 

Фея:

Швидко літери учити

Тобі допоможе перший клас.

 

Діти:

Але ж нема книжок у нас!

Якби Букварик нам вручили,

Читати вмить його навчили.

 

Буратіно:

Нема Букварика, продав.

Я скрізь його уже шукав.

 

Фея:

Ну добре, досить, не сумуйте.

І сльози ви свої вгамуйте.

А тепер всім треба бути уважними. Від вас залежить, чи повернеться Букварик. Ваше завдання – уважно слухати і допомагати казковим героям.

 

(Заходить лікар Айболить)

Вчитель:

А ось і перший наш гість.

 

Лікар Айболить:

Добрий день, друзі! Довго добирався до вас з далекої Лімпопо. Та чи впізнали ви мене?

 

Діти:

Так, Айболите!

 

Лікар Айболить:

Першокласники, стривайте!

Ви загадки відгадайте!

 

Йде по вулиці щасливий

І поважний чоловік.

Він відкрив найбільше диво,

Хоч йому лише шість літ.

Він долає першу в світі

Книгу мудрості – Буквар.

Ви його впізнали, діти?

Ну, звичайно, це … (школяр).

 

Є чарівник у школі в нас.

Ану, впізнайте, хто це?

Озветься – тиша йде у клас,

Озветься ще раз – гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає … (дзвінок).

 

У коробці спочивають спритні хлопці-молодці.

Убрання барвисте мають і загострені кінці.

На папері слід лишають, а зовуться… (олівці).

 

Молодці, завдання я вам зараховую, ви його виконали!

 

 

Незнайка:__________________

Добрий день!  Моє для вас завдання – розповісти про себе!

 

Тепер ми учні, перший клас,

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі.

 

І від дзвінка, і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всьому навчать.

І роки весело біжать.

 

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив я мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту!

 

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду , мабуть, футболістом,

Або зіркою кіно!

 

Поки ще сказати рано,

Може, в бізнес я піду.

 

Я фотомоделлю стану,

Як по росту підійду!

 

Я банкіром хочу стати –

Полюбляю рахувати!

 

А я стану депутатом,

Бо люблю голосувати.

 

А я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

Мріймо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всьому навчать!

 

Незнайка:

Молодцы! Це завдання зараховано!

 

Пісня «Вчать у школі»

 

(до залу заходить Шапокляк)

 

Шапокляк:

Я весела Шапокляк,

З святом вас вітаю!

Посилаю вам привіт

І завдання для вас маю.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «Ні» чи «Так»!

Треба гарно вам читати? (Так)

Треба менших ображати? (Ні)

На перерві пострибати? (Ні)

А всі парти пописати? (Ні)

Друга треба виручати? (Так)

А треба слухати матусю? (Так)

Тоді дратуйте хоч бабусю? (Ні)

 У школі вибийте шибки? (Ні)

Учительці робіть все навпаки? (Ні)

Брудне взуття носіть у школу? (Ні)

І книги кидайте додолу! (Ні)

Завжди старших поважайте? (Так)

І малюків не ображайте? (Так)

 

• Діти, чи хочете друзями моїми стати? Я вас краще за вчительку буду навчати…

 

Діти: Ні, не хочемо!

• З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити! (Йде)

 

 

Фея:

Діти, ви в школі вчитеся не тільки писати, читати, малювати, бігати, стрибати. Ви вчитеся ще і бути ввічливими людьми.

Щоб усі вас поважали,

Щоб любили і пишались,

Не багато  не мало –

Треба знати кілька правил.

 

1. Як прокинувся – вставай, ліні волі ... не давай.
2. Квіточку роса умила, а мене умило  … мило!
3. Але ти не поспішай,

Подивись спочатку.

Чи нічого не забув,

Чи в портфелі все … в порядку?

4. І дивись – не зівай, в школу швидко…  поспішай!
5. В школі, в класі – не брудни, сміття бачиш – … підніми!
6. Не носи в кишенях жуйки, крейду, яблука і булки,

Кнопки, цвяхи, сірники, а носи … носовички!

7. Будь охайним завжди сам, уникай дірок і … плям.
8. Вдома близьким не груби, менших захищай … завжди!
9. Скільки в небі ясних зірочок, стільки в щоденнику гарних … оціночок.
10.  Перший крок до добра – не робить нікому … зла.
11. Щоб тобою всі пишались, перехожі озирались.

     Так роби, щоб люди звикли – ти в усьому завжди … приклад!

 

Вчитель: Люба Фея, наші діти вже знають усі правила і виконують їх, подолали усі перешкоди.

 

Фея:Тоді настав час свята. Покличемо ж БУКВАРИКА!

 

Діти:

Букварику, іди до нас!

 

(Заходить Букварик)

Букварик:

Я – Букварик вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати,

Нема часу спочивати!

Кожен рік мене листають

Ніжні пальчики нові…

Хай же розум здобувають

Любі дітоньки малі.

Щиро зі всіма ділюся,

Не шкодую своїх знань;

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

Тож зростайте діти милі,

І читайте залюбки:

Слушну вам дадуть пораду

Щирі друзі-книжечки.

 

 

 

Вчитель:

Позаду – цікавий  навчальний рік. І на порозі другого класу естафету від Букварика приймають підручники, які навчатимуть вас далі.

 

Буквар:

Читанка добра, бери естафету,

Веди школярів шляхами планети.

 

Читанка:

Я читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

Про наш сучасний час.

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова

А ти спочинь до вересня,

Чи просто – погуляй.

Букварику, мій братику,

Спасибі! Прощавай!

 

Вчитель:

Але ми з дітьми вдячні не лише підручникам. Від першого вересня і до сьогоднішнього дня поруч були батьки. Вони допомагали своїм синочкам і донечкам вчитися. Побажаємо їм сил та наснаги!

 

Вам, шановні батьки,

«Спасибі» хочу я сказати

Із щирим учительським теплом

За допомогу у навчанні,

Старанність, витримку, любов,

За участь у виставках робіт,

За те, що вчились рахувати,

Старанно букви всі писати

Та гарно-гарно малювати.

Це – перший крок.

Попереду ще одинадцять років.

Отож, навчайтеся батьки,

І кожен день робіть уроки.