Свято "Прощавай 1 клас"

Сценарій  «Свято Букваря»

 

Вчитель:

Дорогі діти, шановані гості! Майже рік тому в ясний, сонячний день ви вперше прийшли в цю школу, в цей клас.

 

 У житті найкращий - перший клас,

Через те, що все тут – перший раз!

Перший раз – підручник, зошит – перший раз…

Вперше тут для нас луна дзвінок,

Вперше він покликав на урок.

 

          Сьогодні для всіх нас незвичайний день, ми прощаємося з Буквариком, прощаємося з 1-м класом.

 

В першім класі урочистий

День прощання з букварем.

Світить сонце променисто,

Всіх вітаю вас з цим днем.

Пісня.

 

Ясне сонечко проміння

Посилає щедро в клас.

Це воно, напевно, знає,

Що сьогодні свято в нас.

 

Другий учень:

Перший клас, перший клас,

Рік тому прийняв ти нас.

Переходим в клас наступний,

Вітер хай нам дме попутний.

 

Третій учень:

Зовсім, зовсім ще недавно

Вересневої пори

Мами в школу нас за руки

Несміливих привели.

 

 

Четвертий учень: 

А сьогодні ми вже справжні,

Справді справжні школярі!

 

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту.

 

Шостий учень:

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно,

Стану, може, футболістом,

Може – зіркою кіно.

 

Сьомий учень:

Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже президентом!

 

Восьмий учень:

Буду вчитися як слід,

Виросту – побачу світ.

Хочу капітаном стати,

Пароплавом управляти.

 

Девʼятий учень:

А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати!

 

Десятий учень:

Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

Одинадцятий учень:

Я в письменники подамся,

Або, навіть, в моряки.

 

Дванадцятий учень:

А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

 

 

Тринадцятий учень:

Поки ще казати рано,

Може в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Як за зростом підійду.

 

Чотирнадцятий учень:

Професій різних є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх!

 

Та є одна поміж професій,

Якої вчаться у житті.

Вона для кожного найперша,

Якої вчитимешся й ти!

 

Учитель, лікар та геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр —

Всі називають головною

Одну професію — школяр!

 

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

 

Рапорт:

Перший учень:

Вивчено 33 літери рідного алфавіту,

Що допоможе нам вивчити

Інші мови світу.

 

Недочитано, зачитано до дірок

Сто художніх книжок!

 

Третій учень:

Списано, недописано, переписано

В зошитах двісті сторінок.

15 гумок, 30 ґудзиків,

3 гривні і 52 копійки.

 

 

 Клас живе цікаво і не збирається

 Зупинятися на досягнутому!

 

Пісня.

Цілий рік ми працювали,

Розумнішими ми стали.

Ми старались, ми трудились,

Багатьох ми справ навчились.

 

Другий учень:

Ми навчилися читати,

І писати, й рахувати,

Додавати й віднімати,

Малювати і співати.

 

 Третій учень:

А ще креслити, ліпити,

Різні іграшки робити.

Мову свою українську любити,

Гарно писати, з книжками дружити.

 

Четвертий учень: 

І читати, і писати ми навчитися змогли.

І задачу розв'язати, і відняти, і додати...

Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягли!

 

Час настав нам відпочити, 

Посміятись, порадіти.

Ще й розважити гостей:

І дорослих, і дітей!

Ми Букварика сьогодні

Запросили в перший клас.

Скажемо йому: «Спасибі,

Що навчив читати нас!»

 

Сьомий учень: 

Цю найпершу книжку

Знає будь-який школяр,—

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш Буквар!

 

Ведуча:

Прощання з Букварем, а його ще досі немає. Діти, давайте покличемо Букварика (всі):

 

Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

(Заходить Букварик).

 

Букварик:

Я – Букварик вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати.

Нема часу спочивати!

Кожен рік мене листають

Ніжні пальчики нові…

Хай же розум здобувають

Любі дітоньки малі.

Щиро зі всіма ділюся –

Не шкодую своїх знань,

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

 

Ведуча:

Присядь, Букварику, і послухай слова подяки для тебе. 

 

Вірш «Свято Букваря»

Наш буквар, добру книжку найпершу,

З хвилюванням наш клас пізнавав.

І раділи ми щиро, хто звершив –

І цю книжку для нас написав.

Тридцять три чудернацькі гачечки

Розійшлись по його сторінках.

Танцювали крапки і кружечки

У здивованих наших очах.

Але згодом пройшли таємниці –

Ми вже букви складали в склади.

Із глибокої диво-криниці

Напилися святої води.

І відтоді не тільки картинки

Роздивлялись ми – малюки –

Зазирали на кожну сторінку

І читали його залюбки!

 

Пісня.

 

Ведуча:

А зараз Букварик хоче перевірити, чи знаєте ви основні правила поведінки в школі.

 

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «ні» чи «так»!

 

-                     Треба гарно вам читати? Так.

-                     Треба менших ображати? Ні.

-                     На перерві пострибати? Так.

-                     А всі парти пописати? Ні.

-                     Друга треба виручати? Так.

-                     А треба слухати матусю? Так.

-                     А бабусю? Так.

-                     У школі вибийте шибки! Ні.

-                     Учительці робіть все навпаки! Ні.

-                     Брудне взуття носіть у школу! Ні.

-                     Завжди старших поважайте! Так.

-                     І малюків не ображайте! Так.

 

Ведуча:

А зараз весела перерва.

Знайте, хто сміється,

Тому добре живеться.

Хай про перші наші кроки

І круті стежинки

Нагадають вам сьогодні

Веселі смішинки.

 

Гумореска «Мученик науки».

Повернувся першокласник із занять додому.

Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.

-                     Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати. –

Та невже ти в школі носом учишся писати?

-                     Смійся, смійся, - каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш,

Коли двійку у моєму зошиті побачиш.

 

Гумореска «Гідна заміна».

Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно:

-                     Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно,

Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках?

-                     Бо писати він не вміє строго по лінійках.

Чи то вправи, чи диктанти, - все він без розбору

навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору.

Бюрократ кричить: - Для двійок все це не причина!

Резолюції писати учиться хлопчина!

 

Гумореска «Однокашник».

-                     Хто там, синку, в двері стукав?

-                     Та якийсь дідок. Зовсім лисий, у куфайці, у руках  ціпок.

Він говорить, що приїхав із села до нас,

Що колись ходив з тобою у четвертий клас.

-                     Йди скажи: немає мами. То якесь брехло. У четвертім нашім класі лисих не було.

Вірш “Ну і мама, ну і тато!”

Ну і мама, ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,-

Смішно і сказать комусь!-

Бо щодня мене питають

Лиш одне «Чому й чому!»

Ти чому образив Віку?

А чому отримав двійку?

А чому в шкарпетках різних?

Ти чому такий непослух?

А чому не стелиш постіль?

Ти чому цей вірш не учиш?

А чому портфель без ручки?

І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи.

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!

Ведуча:

Сьогоднішнє наше свято – це перша сходинка у нашому шкільному житті, яку діти подолали власною працею. Як було тяжко починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих рук.

 

Перший учень:

В мене вдома є підмога.

Труднощів я не боюсь,

Бо зі мною допомога:

Мама і рідний мій татусь.

 

Другий учень:

Недавно – дуже дивно –

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери складні?

 

Третій учень:

Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики,

Пишуть палички.

 

Четвертий учень:

І навіть з паличками

Я впоратись не міг,

Криві та з карлючками,

Ну, просто, як на сміх…

Пишу – виходить криво.

Неначе пада вбік.

А потім, як на диво,

Писав, писав і звик.

 

Пʼятий учень:

Старалась я немарно,

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

Й виписує сама.

І літеру, і кому

Я можу написать

І вже несу додому

Похвалу «Молодець».

 

 

 

Шостий учень:

Добре нам читається

Вчителька всміхається

А як хтось не знає –

Хмуриться вона.

 

Сьогодні у нас на святі

присутні найдорожчі

для нас люди,

які подарували нам життя.

І без кого ми нічого не варті.

 

Восьмий учень:

А батьки в нас молодці!

Держать міцно нас в руці.

Просим нас не відпускати,

Щоб всю школу не злякати!

 

Девʼятий учень:

За те, що раненько вставали.

За те, що до школи водили.

За те, що втоми ніколи не знали.

Палке вам, велике спасибі!

 

Десятий учень: 

Бабусям, дідусям, і мамам, татам,

Бажаємо здоров'ячка багато.

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи.

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

 Одинадцятий учень:

Ми любим вас і обіцяєм:

учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити.

Щоб дарувати тільки радість вам…

Любесеньким нашим рідним батькам!

 

Дванадцятий учень:

Любі батьки, бабусі й дідусі,

шановні гості!

Прийміть від нас щирі побажання

і хай вони всі здійсняться.

 

 

Букварик побажань:

А – активності творчої.

Б – безхмарності небесної.

В – віри розсудливої.

Г – глузду неміряного.

Д – достатку життєвого.

Е – економії розумної.

Є – єдності сімейної.

Ж – життя безкінечного.

З - здоровʼя безмежного.

І – імені чистого.

К – кохання доброго.

Л – людяності щирої.

М – мрії здійсненої.

Н – наснаги професійної.

О – обрію барвистого.

П – посмішки чуйної.

Р – радості всесильної.

С – спокою літнього.

Т – теплоти родинної.

У – успіху великого.

Ф – фантазії гармонійної.

Х – хліба цілющого.

Ц – царини домашньої.

Ч – чарівності приємної.

Ш – широти духовної.

Щ – щастя невичерпного.

Ю – юності сердечної.

Я – ясності майбутньої.

 

 

Ведуча (5 клас):

Всі літери прочитані

Усіх їх тридцять три.

Тепер дітей учитимуть

Підручники нові.

 

(виходять Буквар, Читанка)

 

Перший учень:

Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки:

Жаль розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудем ніколи про тебе!

 

Другий учень:

Спасибі тобі про добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку!

Ми памʼятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки!

 

Третій учень:

Прощавай, Букварику,

Наш найкращий друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

 

Буквар:

Від нині буду серед книг

В бібліотеці я стояти.

А восени, інших діток,

Почну я знов навчати.

 

Ведуча (5 клас):

Читанко добра,

Прийми естафету,

Веди школярів

По дорогах планети.

 

Читанка:

Я читанка нечитана

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй.

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

 

Пісня.

 

 

 

 

Перший учень:

Рік для нас був непростий.

Хоч цікавий, та важкий.

Ми і літери вивчали,

і складні слова писали,

вчили вірші і казки,

завзято брались за книжки!

 

Другий учень:

Додавали, віднімали,

і задачі рахували.

Тепер з гордістю можем сказати –

Що ми уже - не малята!!!

 

Третій учень:

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас,

Як перша сходинка до нього,

Для всіх нас був цей перший клас.

 

Ведуча:

Ось зараз ми і перевіремо  як ви вмієте рахувати. Відгадайте,  діти, загадки – вірші.

 

- Три веселі киці

Грались у травиці.

Рижик до них прибіг,

Скільки кошенят усіх? (3+1=4)

 

- Ой, грибочки у гайочку

В капелюшечках сидять.

Два грибочки, три грибочки

Разом буде скільки? (2+3=5)

 

- На травиці біля хати

Метушаться цуценята:

Двоє – білих, наче сніг,

Двоє -  чорних. Скільки всіх? (2+2=4)

 

- Сім цукерок Толя мав,

Дві цукерки мамі дав,

Дві – малій сестричці Олі.

А зосталось скільки в Толі? (7-2-2=3)

 

 

- Посадив ведмідь в лісочку

Шість берізок, три дубочки.

Рахувати сам не вмів,

То зозулю попросив.

Почала вона літати,

Почала вона  кувати,

Та не може полічити.

А ну ж ви допоможіть! (6+3=9).

 

Ведуча:

Молодці! Добре впоралися із завданням.

 

Перший учень:

Співа шкільний дзвіночок

і весело, і дзвінко,

бо літо починається —

час гри і відпочинку.

 

Другий учень:

Співа дзвіночок голосно,

та трохи сумовито:

бо встигнемо за школою

ми скучити за літо.

 

Третій учень:

Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє.

 

Пісня.

 

Вчитель:

А тепер, мої любі першокласники, прошу приготуватись до урочистого моменту сьогоднішнього свята. Ви будете приймати клятву першокласника і отримаєте документ, який засвідчить, що ви дійсно закінчили навчання по Букварю.

 

Клятва:

Перший учень:

Обіцяєм не лінитись

Добросовісно трудитись,

Педагогів поважати

І оцінки гарні мати.

Всі: Обіцяємо!

 

Другий учень:

Книги й зошити любити,

Берегти і не губити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

Всі: Обіцяємо!

 

Третій учень:

Бути чесним і правдивим –

третє правило у нас,

Бути другом незрадливим,

Клас за тебе, ти – за клас!

Всі: Обіцяємо!

 

Четвертий учень:

На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати.

І домашні всі завдання

На дванадцять готувати.

Всі: Обіцяємо!

 

Пʼятий учень:

Будем вчитись ми сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти.

Всі: Обіцяємо!

 

Вручення дипломів.

 

 

Вчитель:

Свято наше закінчилося, та спогади про нього будуть з нами усе життя.

Бажаю вам і вашим дітям добре відпочити влітку, набратися сил, здоров’я для відмінного навчання у другому класі!