Свято рідної мови "Рідна мова калинова"

СВЯТО РІДНОЇ МОВИ

«Мова моя українська, мова моя материнська»

Вчитель: Корнієць Інна               Вікторівна ,

учитель української

мови та літератури

Танок учениць 5-В класу сестер Кулішових

Сл.1

Вчитель.  Нещодавно ще одним святом поповнився наш національний календар: День української писемності та мови, який відзначаємо з 1997 року за указом Президента України щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Саме з подвижницької праці цього ченця Києво- Печерського монастиря починається писемна українська мова. (сл.2)

Мова — це велике досягнення людства. Вона у кожного народу своя, тому ми, не знаючи чужої мови, можемо і не зрозуміти, про що людина говорить. І дуже важливо для людського спілкування добре знати мови інших народів, але найперше досконало потрібно знати свою рідну мову, вміти грамотно писати .(сл3).

У Конституції України  записано, що українська мова є державною. Більше того,  українська мова є символом держави.(сл4)

І свою рідну мову ми всі повинні дуже добре знати, розмовляти нею чисто і правильно, тому що кожна людина, яка себе поважає, повинна добре вміти розмовляти рідною мовою. Тим паче, що  мова у нас дуже мелодійна, багата, як земля, веселкова і чарівна, як пісня солов’їна . За красою звучання вона стоїть поряд з італійською та перською. А для нас вона найкраща у цілому світі, бо рідна нам від діда-прадіда, від самої колиски. (сл5)

Виходять ведучі

Ведучий1

Тож починаєм наше свято.
У рідній мові слів багато,
Вона чарівна, пелюсткова
І мелодійна, й пречудова.

Ведучий 2

І рідну мову треба знати,
Вона ж для нас як рідна мати.
Вивчаймо ж мову з юних літ,
Щоб українцями йти в світ. (сл6)музика на вихід

Виходить Чарівниця.

Чарівниця. Я — Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Мова — це найбільше багатство народу, а ви, українці, — славні нащадки нашого народу.

Хочу до вас я звернутися, діти.
Можна людині без мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!

1

Ведучий 1

Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?

Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини — це щастя, це — диво!

Чарівниця

Правильно думаєш. Мова — це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине — й людини не буде.

Ведучий 2

Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?

Чарівниця

В світі ми — люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Ще повідомити хочу вам я
В кожній країні є мова своя.
Кожна людина свою мову знає.
Любить безмежно її й поважає.

Рідна одним мова східна — японська,
Іншим найкраща — китайська, естонська.

Мова у світі панує англійська,
Нам найрідніша своя, українська.

Чарівниця. Молодці, діти, правильно ви все сказали. Але в повсякденній розмові українці частенько вживають «суржики», тобто такі слова, що їх немає в літературній українській мові. Це росіянізми, слова-кальки з інших мов.

Учні декламують байку «Кухлик»

Кухлик
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.

2

- Да какой же кулік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!

Танок дівчат 7-Б класу

Чарівниця. Молодці дівчата ! І це ви знаєте. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Бо в ній - материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості.

Звучить музика

Народна легенда про дівчину-Українку(сл.6 увімкнути відео)

Ведуча 2

(сл.7) Народе мій! Нас Бог благословив. Дарунок дав нам - скарб неоціненний. Прийміть його - це пісня голосна. Звучатиме вона тепер в віках мені — на славу, а вам - на пошану.

Ну що б здавалося, слова?

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

 Як їх почує...

(Лунає мелодія пісні «Край мій рідний край». (сл.8 відео)

Ведучий1

 Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. На долю України випали тяжкі поневіряння: турецько-татарські орди, польські феодали, російський царат - усі вони прагнули гнобити наш народ . Українцям забороняли мати власну історію, культуру, мову. Ось кілька сторінок «Скорботного календаря» .(сл.8)

Ведучий2

У 1720 році російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською

мовою.

Ведучий1

У 1769 році видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та текстів церковних книг.

3

Ведучий2

У 1775 році зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

Ведучий1

У 1862 році закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.

Ведучий2

 У 1863 році вийшов указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

Ведучий1

У 1876 році видано указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

Ведучий2

У 1884 році закрито всі українські театри.(сл.9)

Ведучий1

У 1914 році російський цар Микола ІІ ліквідовує українську пресу –

газети і журнали.

Ведучий2

У 1938 році сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим відтинає коріння мові українській.

Ведучий1

У 1983 році видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів на 2 групи – російські та українські, що призвело до нехтування рідної мови навіть багатьма українцями.

Ведучий2

У 1989 році видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну, цим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

Ведучий1

За весь час свого існування мова витримала 48 заборон.
Подібного не знає історія жодної мови! .(сл.10)

(Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою і читає “Молитву”

(Ольги Яворської) .

Молитва

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав,

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лже-людей,

Та сповнена любові і відваги

З-за ґрат летіла птахом до людей.

Ти – наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров, пролита в боротьбі.

4

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі. .(сл11)

Ведучий2

В історії української мови є дві видатні  дати: 1798 рік – вихід поеми “Енеїда” І. Котляревськог,1840 рік – видання “Кобзаря” Т.Г.Шевченка.

Ведучий1

Основоположником української літературної мови вважають Тараса Григоровича Шевченка, який відшліфував, показав світу дорогоцінне каміння - мову українського народу. .(сл12)

Ведучий2

Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський Василь Стефаник - ці імена визнані світом. .(сл13)

Ведучий1

(сл.14)

Золоту скарбницю рідної мови збагатили майстри художнього слова, сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Дмитро Павличко, (сл.15)Іван Драч, Павло Загребельний, Леонід Глібов.

Учні 6-В класу декламують гуморески Л. Глібова

Ведучий2

Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Тарас Шевченко і Леся Українка, Маруся Чурай та Володимир Сосюра, Павло Тичина і Максим Рильський .

Ведучий1

Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучасні відомі письменники та поети- Ліна Костенко та Ганна Чубач, Дмитро Білоус і Марія Познанська та багато інших.

Ведучий2

Прислухаймось до чарівних слів животворного трепету й вогню, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

Учні 6-А, 7-Б класів читають напам’ять уривки з віршів

Я так люблю, я так люблю тебе,
Моя співуча українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти — розуму народного скарбниця!

Мова — краса спілкування,                                                                                   

Мова — як сонце ясне,                                                                                           

Мова — то предків надбання,                                                                                  

Мова — багатство моє.                                                                                         

 Мова — то чиста криниця,                                                                                        

Де б'є, мов сльоза, джерело, 

  5                                                                                     

Мова — це наша світлиця,                                                                                

Вона — як добірне зерно.   

Мова — державна перлина,                                                                                       

 Нею завжди дорожіть:                                                                                          

Без мови немає країни —                                                                                      

Мову, як матір, любіть.                                                                                                   

Усі. Любіть, любіть, любіть!

Пісня учениці 10-Б Доценко Ангеліни «Україна-це ти»

Учитель. Гадаю, тепер ви будете ще наполегливіше вивчати рідну мову, щоб знати її і розмовляти нею, щоб збагатити свій словниковий запас. А для цього потрібно багато читати. Недаремно у народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає», «Книжка вчить, як на світі жить». Отож вчіться, читайте та іноземні мови вивчайте. Лише одне запам’ятайте — своєї мови не цурайтесь! Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.

Танок дівчат 6-А класу

6