Свято "Рідну свою мову я люблю"

Про матеріал

Виховний захід присвячений Дню української писемності і мови. Сценарій містить вірші та пісні про Україну та рідну мову, народні пісні, загадки та прислів`я., а також гуморески Павла Глазового. Мета проведення такого свята: виховання патріотизму, любові до рідної української мови.

Перегляд файлу

                                     СВЯТО «РІДНУ СВОЮ МОВУ Я ЛЮБЛЮ!»

Танець  «Лише у нас на Україні…»

 

 

 1-й ведучий                              Добрий день вам, добрі люди!

                                                     Хай вам щастя-доля буде,

                                                     Не на день і не на рік, а

                                                     на довгий, довгий вік.

 

2-й  ведучий                              Гостей дорогих
                                                    ми вітаємо щиро,
                                                    Стрічаємо з хлібом,
                                                    любов’ю і миром!
 

 

Ведучий.      Дорогі, гості! Сьогодні ми зібралися в цій залі, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову.

Ведучий .    Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа на­роду, це його трепетне серце.

 

Ведучий .    Ми - діти України любимо і цінуємо рідну мову. Пишаємося тим , що є українцями. Ми майбутнє нашої Батьківщини і будемо зростати справжніми патріотами рідної землі.

 

                    ПІСНЯ  «ДІТИ УКРАЇНИ»(відеопрезентація «Діти нашого класу»)

Дав нам Бог лани широкі і степи й поля!

Дав нам Бог гори високі, ріки і моря!

Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я!

Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!

 

Приспів: Діти України, квіти України!

Діти України чисті, як сльоза!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!

 

Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря,

Душу сповнену любові, мудрості й добра!

Тож співаймо українці, разом ти і я,

Що би квітами рясними розцвіла земля!

 

 

 

 

 

1-й учень

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

 Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

 

2-й учень

Мій край чудовий — Україна!

 Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

 

3-й учень

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

 Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

 

4-й учень

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

 

5-й учень

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі...

Мій рідний краю, Україно                                                                                          Найкраще місце на землі!  

 

 ПІСНЯ «НА НАШІЙ УКРАЇНІ»

На нашій Україні і небо голубіше,
На нашій Україні і сонце на тепло,
На нашій Україні дівчата наймиліші,
На нашій Україні і пісня на добро.
Приспів:
У саду калина, на ставку верба,
Пісня журавлина – радість і журба,
Сонячна долина, стежка в споришах,
І співа пташина, як моя душа! 
І співа пташина, як моя душа!


На нашій Україні і зорі найрясніші
І хата біла-біла, неначе у вінку.
На нашій Україні молитва найсвятіша                                                          

І пісня солов’їна в вишневому садку.
 

6-й учень

Всіх нас єднає рідна мова,

 Всіх, хто живе у цім краю.

 Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

 

7-й учень

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

 Поки в нас рідна мова є!

 

 

8-й учень

І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж  народів сміло йти!

 

9-й учень

А знехтуємо рідне слово —

 Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

 

10-й учень

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи!

 

«МОВА  ЄДНАННЯ» (ТАНЕЦЬ)

 

1-й ведучий. Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

 

2-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду,  щоб не загинула.

 

11-й учень

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

 

12-й учень                       

Мова — то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

 

13-й учень                                                                                                                             

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть!


14-й учень

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця                                                                                                                                                                                                         Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця. 

 

15-й учень                                                                                                                              Хай вона в піснях лунає

І щодня, і в свято,

Соловейком хай співає

В українських хатах.

 

16-й учень                                                                                                                              Бо ж вона така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова.  

 

17-й учень

 І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками.

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

 

18-й учень

Найрідніше, сокровенне,

 найдорожче в світі

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

 

19-й учень

Не цурайтесь люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово –

Не буде й  народу.

ПІСНЯ  «ЛИНЕ УКРАЇНОЮ…»

Лине Україною мова серцю милая
Заплету мелодію у слова.
Що було полинуло за водою сплинуло
Але мова рідная жива.

Приспів:
Не зів’яне джерело, у моєї мови
Буйним садом зацвіло, українське слово
І малечі заспіва мама- українка,
Як з лелечого крила падала пір’їнка.

Лине поміж веснами, понад перевеслами
Гордовито павою проплива,
Віді сну прокинулась, зацвіла калиною,
Соловейком радісно співа
Приспів
Україно матінко, я - твоє дитятонько,
А від діда-прадіда ті слова
Зустріча гостинною каравай-хлібиною
І ласкаво просимо, промловля

Приспів:
Мова, мова, ти співуча, колискова,
В тебе, в тебе закохаюся я знову – 2 р.
 

Ведуча: — Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.

(Загадки про мову).


Маленька, менша від мачини, 
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба, 
Й людини мову я спиню 
Що це таке?
(КРАПКА)

 

Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка. 
Робить паузу, всім знайома. 
Як вона зоветься?
(КОМА)

Він після речення, цитати 
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати 
А сам ні пари з вуст — мовчок.
(ЗНАК ПИТАННЯ)

Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис. 
Спонука до поклику, 
Хто ж бо він?
(ЗНАК ОКЛИКУ)

 

ЗАГАДКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Що має болото, озеро, море, а не має річка? (Звука [о]).

2. Що знаходиться всередині школи? (Звук [о]).

3. Яке слово складається з семи однакових букв ?

4. Якою косою не можна косити ?

5. Чим закінчується вечір і починається ранок ?

6. Назва якої птиці складається з 40 «а» ?

7. Чого немає в дині , а є в гарбузах і огірках ?

8. Що треба зробити , щоб майка злетіла ?

9. Як написати слово робота п’ятьма літерами ? А чотирма ?

10. Яку країну можна носити на голові ?

   

Ведуча: А тепер пригадайте прислів'я та приказки.


Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові. 
Без мови немає народу.
Пуста мова не варта доброго слова.
Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. 

 

Ведуча:                                                                                                                                                                                     

ТОЖ щоб розумним й мудрим стати,
Треба рідну мову ... (знати).
А щоб вміти говорити,
Треба рідну мову ... (вчити).
Знає кожен з нас чудово —
Не прожити нам без ... (мови).
Рідна ж мова пелюсткова,
Мудра, світла, ... (світанкова).
І дзвенить щодня і в свято,
Бо вона така ... (багата).
І така джерельно-чиста
Наша мова ... (промениста).
Чарівна і калинова
Наша мова ... (веселкова).
В ній такі слова чудові,
Хліб і сіль на ... (рушникові).
В ній в віках батьки і діти,
Як без мови в світі ... (жити)?
Понад світом хай лунає.
Хай ніхто не ... (забуває).
Рідну мову українську,
Мудру, щедру, ... (материнську).

 

Ведуча: - Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна.

Багатство  рідної  мови   зберігається  у  незлі­ченій    кількості  чудових   народних  пісень.

 

20-й учень

Пісня — то душа народу.

Народна пісня — голос  невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний

Не вийде з мови нашого життя.

 

21-й учень

Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.

(Інсценування  української народної пісні «Мене мати одну мала…») 

 

КАРАОКЕ  українських пісень для гостей

 

Ведучий.  А ще  український народ любить жартувати. Яка б не була втомлена людина, але, почувши влучний жарт, — усмiхаєтъся. 

Ведучий: Послухайте ще веселі усмішки.

Гумореска Павла Глазового “Найкраща  мова                                                                                                                                        Йде синок до школи вперше.                                                                                                                                                  Пита батька мати:                                                                                                                                                                             — Якій мові ми синочка                                                                                                                                                                                                                 Будемо навчати                                                                                                                                                                              — Українській чи російській?                                                                                                                                                Обидві ж хороші.                                                                                                                                                                       — Хай вивчає ту, якою печатають гроші.    

         КУХЛИК                                                                                                                                                                               Дід приїхав із села, ходить по столиці.                                                                                                                                 Має гроші – не мина жодної крамниці.                                                                                                                       Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю.                                                                                                   - Продавщиця: – Что? Чево? Я нє панімаю.                                                                                                                        Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.                                                                                                                            – Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.                                                                                                                           - Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:                                                                                                                                    – На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова.                                                                                 – У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.                                                                                                                           - І сказав їй мудрий дід: – Цим пишатися не слід,                                                                                                                                                          Бо якраз така біда в моєї корови:                                                                                                                                                      Має, бідна, язика і не знає мови.

НАШІ ХЛОПЦІ                                                                                                                                                                            Іде дядько Хрещатиком –                                                                                                                                                          Приїжджа людина.                                                                                                                                                                    Запитує у зустрічних:                                                                                                                                                                                                                – А котра година?                                                                                                                                                                              Перехожі пробiгають,                                                                                                                                                                     Позиркують скоса.                                                                                                                                                                                          Той рукою вiдмахнеться,                                                                                                                                                                   Той відверне носа.                                                                                                                                                                 А тут раптом двоє негрів Вийшли з гастроному.                                                                                                                   Один глянув на годинник:                                                                                                                                                                      – Зараз чверть на сьому.                                                                                                                                                   Вуйко низько поклонився.                                                                                                                                                                         – Дякую, шановнi!                                                                                                                                                                Значить, є ще у столиці                                                                                                                                            Україномовні.

 

22-й учень                                                                                                                                         Яка ж багата рідна мова!
Який чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій.


23-й учень

Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкаже і покаже.
Як правильно у світі жить.

 

24-й учень

В ній стільки слів, що й не збагнути,
І приказок, і порівнянь
А мову знаючи, здобути

Ти можеш просто безліч знань.

 

25-й учень
То ж мову вчи і прислухайся.
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім хотілось її вчить.

 

26-й учень
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона.


27-й чень

У нас на всіх одна надія,
Одна і радість, і біда,
Ми землю мудрістю засієм,
Розквітне мова золота.

28-й учень
І зацвіте в саду калина,
І нагадає нам вона,
Що ми усі – одна родина,
І Україна в нас одна!

ПІСНЯ «УКРАЇНСЬКА МОВА»                                                                                           Українська мова,
Мова барвінкова,
В лузі запашнім квітка польова.
Поруч ти зі мною,
Чаруєш красою,
У серцях гарячих ти жива.

Мово пустотлива,
Дзвінка і грайлива,
Мелодійна, легка, сонячна й проста.
Веселково-ніжна,
І морозно-сніжна –
Ти лікуєш серце і вуста.

Приспів:
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти як соловейка пісня у гаю.
Мово калинова,
Дивна, загадкова,
Рідну свою мову я люблю.

Українська мова
Лагідна, святкова,
Й будеш ти з народом завжди навіки!
Тож шануймо мову,
Бережімо мову,
Що дали навіки нам батьки!

 

Завантаження...
doc
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
2222
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку