Свято "Рідну свою мову я люблю"

                                     СВЯТО «РІДНУ СВОЮ МОВУ Я ЛЮБЛЮ!»

Танець  «Лише у нас на Україні…»

 

 

 1-й ведучий                              Добрий день вам, добрі люди!

                                                     Хай вам щастя-доля буде,

                                                     Не на день і не на рік, а

                                                     на довгий, довгий вік.

 

2-й  ведучий                              Гостей дорогих
                                                    ми вітаємо щиро,
                                                    Стрічаємо з хлібом,
                                                    любов’ю і миром!
 

 

Ведучий.      Дорогі, гості! Сьогодні ми зібралися в цій залі, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову.

Ведучий .    Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа на­роду, це його трепетне серце.

 

Ведучий .    Ми - діти України любимо і цінуємо рідну мову. Пишаємося тим , що є українцями. Ми майбутнє нашої Батьківщини і будемо зростати справжніми патріотами рідної землі.

 

                    ПІСНЯ  «ДІТИ УКРАЇНИ»(відеопрезентація «Діти нашого класу»)

Дав нам Бог лани широкі і степи й поля!

Дав нам Бог гори високі, ріки і моря!

Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я!

Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!

 

Приспів: Діти України, квіти України!

Діти України чисті, як сльоза!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!

Діти України, квіти України!

Діти України це ти і я!

 

Дав нам Бог чудову мову, слово кобзаря,

Душу сповнену любові, мудрості й добра!

Тож співаймо українці, разом ти і я,

Що би квітами рясними розцвіла земля!

 

 

 

 

 

1-й учень

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

 Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

 

2-й учень

Мій край чудовий — Україна!

 Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

 

3-й учень

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

 Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

 

4-й учень

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

 

5-й учень

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі...

Мій рідний краю, Україно                                                                                          Найкраще місце на землі!  

 

 ПІСНЯ «НА НАШІЙ УКРАЇНІ»

На нашій Україні і небо голубіше,
На нашій Україні і сонце на тепло,
На нашій Україні дівчата наймиліші,
На нашій Україні і пісня на добро.
Приспів:
У саду калина, на ставку верба,
Пісня журавлина – радість і журба,
Сонячна долина, стежка в споришах,
І співа пташина, як моя душа! 
І співа пташина, як моя душа!

На нашій Україні і зорі найрясніші
І хата біла-біла, неначе у вінку.
На нашій Україні молитва найсвятіша                                                          

І пісня солов’їна в вишневому садку.
 

6-й учень

Всіх нас єднає рідна мова,

 Всіх, хто живе у цім краю.

 Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

 

7-й учень

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

 Поки в нас рідна мова є!

 

 

8-й учень

І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж  народів сміло йти!

 

9-й учень

А знехтуємо рідне слово —

 Земля цього нам не простить,

То ж сяй над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

 

10-й учень

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи!

 

«МОВА  ЄДНАННЯ» (ТАНЕЦЬ)

 

1-й ведучий. Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

 

2-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду,  щоб не загинула.

 

11-й учень

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

 

12-й учень                       

Мова — то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

 

13-й учень                                                                                                                             

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть!

14-й учень

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця                                                                                                                                                                                                         Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця. 

 

15-й учень                                                                                                                              Хай вона в піснях лунає

І щодня, і в свято,

Соловейком хай співає

В українських хатах.

 

16-й учень                                                                                                                              Бо ж вона така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова.  

 

17-й учень

 І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками.

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

 

18-й учень

Найрідніше, сокровенне,

 найдорожче в світі

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

 

19-й учень

Не цурайтесь люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово –

Не буде й  народу.

ПІСНЯ  «ЛИНЕ УКРАЇНОЮ…»

Лине Україною мова серцю милая
Заплету мелодію у слова.
Що було полинуло за водою сплинуло
Але мова рідная жива.

Приспів:
Не зів’яне джерело, у моєї мови
Буйним садом зацвіло, українське слово
І малечі заспіва мама- українка,
Як з лелечого крила падала пір’їнка.

Лине поміж веснами, понад перевеслами
Гордовито павою проплива,
Віді сну прокинулась, зацвіла калиною,
Соловейком радісно співа
Приспів
Україно матінко, я - твоє дитятонько,
А від діда-прадіда ті слова
Зустріча гостинною каравай-хлібиною
І ласкаво просимо, промловля

Приспів:
Мова, мова, ти співуча, колискова,
В тебе, в тебе закохаюся я знову – 2 р.
 

Ведуча: — Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.

(Загадки про мову).

Маленька, менша від мачини, 
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба, 
Й людини мову я спиню 
Що це таке?
(КРАПКА)

 

Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка. 
Робить паузу, всім знайома. 
Як вона зоветься?
(КОМА)

Він після речення, цитати 
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати 
А сам ні пари з вуст — мовчок.
(ЗНАК ПИТАННЯ)

Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис. 
Спонука до поклику, 
Хто ж бо він?
(ЗНАК ОКЛИКУ)

 

ЗАГАДКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Що має болото, озеро, море, а не має річка? (Звука [о]).

2. Що знаходиться всередині школи? (Звук [о]).

3. Яке слово складається з семи однакових букв ?

4. Якою косою не можна косити ?

5. Чим закінчується вечір і починається ранок ?

6. Назва якої птиці складається з 40 «а» ?

7. Чого немає в дині , а є в гарбузах і огірках ?

8. Що треба зробити , щоб майка злетіла ?

9. Як написати слово робота п’ятьма літерами ? А чотирма ?

10. Яку країну можна носити на голові ?

   

Ведуча: А тепер пригадайте прислів'я та приказки.

Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові. 
Без мови немає народу.
Пуста мова не варта доброго слова.
Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. 

 

Ведуча:                                                                                                                                                                                     

ТОЖ щоб розумним й мудрим стати,
Треба рідну мову ... (знати).
А щоб вміти говорити,
Треба рідну мову ... (вчити).
Знає кожен з нас чудово —
Не прожити нам без ... (мови).
Рідна ж мова пелюсткова,
Мудра, світла, ... (світанкова).
І дзвенить щодня і в свято,
Бо вона така ... (багата).
І така джерельно-чиста
Наша мова ... (промениста).
Чарівна і калинова
Наша мова ... (веселкова).
В ній такі слова чудові,
Хліб і сіль на ... (рушникові).
В ній в віках батьки і діти,
Як без мови в світі ... (жити)?
Понад світом хай лунає.
Хай ніхто не ... (забуває).
Рідну мову українську,
Мудру, щедру, ... (материнську).

 

Ведуча: - Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна.

Багатство  рідної  мови   зберігається  у  незлі­ченій    кількості  чудових   народних  пісень.

 

20-й учень

Пісня — то душа народу.

Народна пісня — голос  невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний

Не вийде з мови нашого життя.

 

21-й учень

Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.

(Інсценування  української народної пісні «Мене мати одну мала…») 

 

КАРАОКЕ  українських пісень для гостей

 

Ведучий.  А ще  український народ любить жартувати. Яка б не була втомлена людина, але, почувши влучний жарт, — усмiхаєтъся. 

Ведучий: Послухайте ще веселі усмішки.

Гумореска Павла Глазового “Найкраща  мова”                                                                                                                                         Йде синок до школи вперше.                                                                                                                                                  Пита батька мати:                                                                                                                                                                             — Якій мові ми синочка                                                                                                                                                                                                                 Будемо навчати                                                                                                                                                                              — Українській чи російській?                                                                                                                                                Обидві ж хороші.                                                                                                                                                                       — Хай вивчає ту, якою печатають гроші.    

         КУХЛИК                                                                                                                                                                               Дід приїхав із села, ходить по столиці.                                                                                                                                 Має гроші – не мина жодної крамниці.                                                                                                                       Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю.                                                                                                   - Продавщиця: – Что? Чево? Я нє панімаю.                                                                                                                        Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.                                                                                                                            – Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.                                                                                                                           - Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:                                                                                                                                    – На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова.                                                                                 – У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.                                                                                                                           - І сказав їй мудрий дід: – Цим пишатися не слід,                                                                                                                                                          Бо якраз така біда в моєї корови:                                                                                                                                                      Має, бідна, язика і не знає мови.

НАШІ ХЛОПЦІ                                                                                                                                                                            Іде дядько Хрещатиком –                                                                                                                                                          Приїжджа людина.                                                                                                                                                                    Запитує у зустрічних:                                                                                                                                                                                                                – А котра година?                                                                                                                                                                              Перехожі пробiгають,                                                                                                                                                                     Позиркують скоса.                                                                                                                                                                                          Той рукою вiдмахнеться,                                                                                                                                                                   Той відверне носа.                                                                                                                                                                 А тут раптом двоє негрів Вийшли з гастроному.                                                                                                                   Один глянув на годинник:                                                                                                                                                                      – Зараз чверть на сьому.                                                                                                                                                   Вуйко низько поклонився.                                                                                                                                                                         – Дякую, шановнi!                                                                                                                                                                Значить, є ще у столиці                                                                                                                                            Україномовні.

 

22-й учень                                                                                                                                         Яка ж багата рідна мова!
Який чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій.

23-й учень

Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкаже і покаже.
Як правильно у світі жить.

 

24-й учень

В ній стільки слів, що й не збагнути,
І приказок, і порівнянь
А мову знаючи, здобути

Ти можеш просто безліч знань.

 

25-й учень
То ж мову вчи і прислухайся.
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім хотілось її вчить.

 

26-й учень
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона.

27-й чень

У нас на всіх одна надія,
Одна і радість, і біда,
Ми землю мудрістю засієм,
Розквітне мова золота.

28-й учень
І зацвіте в саду калина,
І нагадає нам вона,
Що ми усі – одна родина,
І Україна в нас одна!

ПІСНЯ «УКРАЇНСЬКА МОВА»                                                                                           Українська мова,
Мова барвінкова,
В лузі запашнім квітка польова.
Поруч ти зі мною,
Чаруєш красою,
У серцях гарячих ти жива.

Мово пустотлива,
Дзвінка і грайлива,
Мелодійна, легка, сонячна й проста.
Веселково-ніжна,
І морозно-сніжна –
Ти лікуєш серце і вуста.

Приспів:
Мово лебедина,
Ти одна-єдина,
Ти як соловейка пісня у гаю.
Мово калинова,
Дивна, загадкова,
Рідну свою мову я люблю.

Українська мова
Лагідна, святкова,
Й будеш ти з народом завжди навіки!
Тож шануймо мову,
Бережімо мову,
Що дали навіки нам батьки!