Виховна година: «Воїни нашого села – герої сучасності»

      Виховна година  на тему: «Воїни нашого села – герої сучасності»
        Мета: ознайомити учнів з сучасними подіями на території України, з життєвими долями бійців АТО, зміцнювати    почуття патріотизму, виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в країні, формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших  народів, віру в краще майбутнє України.
       Наочне оформлення: національна  символіка: Державний  Прапор, вишиті рушники, малюнки учнів, оберіг, портрети земляків. 

       Музичне оформлення: пісня «Україна – це ми»,пісня «Повертайтесь живими», пісня «Сонячний промінчик» , пісня «Моя Україно», слайд шоу фото учасників АТО , Гімн України.

       Матеріально технічне забезпечення: ПК, проектор, музичний цент.

                                                 Хід заходу

Звучить пісня  «Україна – це ми».
Ведуча. Моя рідненька Україно,
               На прапорі твоїм блакить,
               Багата й сильна ти країна,
               Де жито в колосі шумить!
Вчитель. Сьогодні  десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на Сході країни, на передовій, захищаючи нашу свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
       Здавалося, в наш час повернутися до страхів війни можна було тільки у фільмах та книгах. Але війна увірвалася в наше життя безжалісним буревієм, захоплюючи за забою все нові і нові життя.
        Вона не десь там…, а зовсім поряд…Незалежно від нас почалась. А протистоять цій неоголошеній війні, наші українські солдати – наші хоробрі серця.
Звучить пісня «Повертайся живим»
Ведуча. За єдність України, перебуваючи у східних областях, боролися воїни  смт. Есмань, захисники цілісності і незалежності України – справжні патріоти рідної землі.
Ведучий. Це наші земляки такі як: Давиденко Андрій Вікторович, Колпаков Олег Володимирович, Мазепа Євгеній Вікторович, Самусь Андрій Іванович, Отрошок В’ячеслав  Іванович, Алещенко Маргарита Миколаївна, Куценко Сергій Валерійович, Авраменко Ігор Вікторович, Бадулін Віктор Іванович, брати Панови Олександр Володимирович та В’ячеслав  Володимирович.
Учень1. Рясніє календар новими датами, 

                Але про це говорено, вже досить. 

                Ви ж назавжди залишитесь солдатами, 

                Коли життя тривогу оголосить. 

Учень 2. Ото ж здоров’я бажаємо щиро 

                І стійкості в скрутну годину, 

                Наснаги, щастя, радості і миру. 

                Бажає вам шкільна учнівська  половина.

Учень 3. Дорогі наші хлопці, наші герої, 
                Ми слідкуєм за вами щодня,
                Молим Бога, щоб вас не здолати, 
                Щоб скоріше скінчилась війна.

Учень 4. На екрані  бачимо щорання, 
                Як ви билися мужньо вночі,
                Радості мало, хіба що страждання, 
                Але раді, що ви здорові й  живі.

Учень 5. То ж вертайтеся, рідні, додому, 
                Щоб усмішка була на лиці,
                Вас чекають кохані і мами,
                Та ще в декого діти малі.

Всі.         Дякуємо Вам солдати, Ви герої!
Ведуча. Сьогодні нам хочеться розповісти про мужніх воїнів, які віддані  своїй Батьківщині – це брати Олександр та В’ячеслав Панови. Це хлопці, якими ми гордимося, бо вони є справжніми патріотами нашої землі.
Ведучий.  Народились юнаки в м. Глухові, але все їх дитинство та шкільні роки пройшли в мальовничому селі Есмань Глухівського району.
        Олександр Панов навчався в Есманській загальноосвітній школі, захоплювався спортом. Неодноразово приймав участь в спортивних змаганнях з футболу, баскетболу. Закінчив  Есманську ЗОШ у 2002 році. Після закінчення  школи  навчався у професійно – педагогічному коледжі Глухівського ДПУ, де здобув професію тракториста – машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автотранспортних засобів. У 2004 році був призваний  на строкову службу до Збройних Сил України.
Ведуча.  В’ячеслав Панов  у 1994 році пішов до 1 класу Есманської  загальноосвітньої школи. За  час навчання  проявив себе дисциплінованим та  цілеспрямованим учнем, займався спортом. У 2005 році закінчив Есманську  загальноосвітню школу. Після закінчення  школи навчався у професійно – технічному коледжі Глухівського Державного педагогічного університету, де  здобув спеціальність тракториста – машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автотранспортних засобів.  У 2006 році був призваний на строкову службу  до Збройних Сил України.
Ведучий.  Після служби в армії брати працювали в м. Глухові за спеціальністю «тракторист – машиніст» і здавалось, що попереду їх чекає щасливе і безтурботне життя.  (звучить мелодія)
Вчитель.  Але не так сталося, як гадалося…Над Україною чорною хмарою нависла біда: під загрозою опинилася цілісність Батьківщини. Думки про події на сході зараз у серці кожного українця запеклися рубцем, кровоточать та не дають спокійно жити, мислити, дихати…Це біда усієї країни і бути осторонь не може ні одна людина.
Ведуча. За покликом душі і серця, бажанням захистити свою неньку Україну брати Олександр та В’ячеслав Панови прийняли виклик долі. 6 серпня 2014 року, третьою хвилею,  хлопці були мобілізовані до служби у Збройних Силах України, де брали участь у антитерористичних операцій.


(На фоні мелодії звучить вірш Поліни Ворони учениці 9 класу)
                          «Пішов на ризик задня всіх»
                            Герой…  Хто він такий?
                           Зійшов з Олімпу наших днів,
                            Пішов на ризик задля всіх,

                            Стежину взяв серед доріг.

                            Обрав він каяття жорстоке,

                            Упав у прірву ту глибоку,

                            Пішов на ризик задля всіх,
                            Стежину взяв серед доріг.

                            Його вуста палать бажали,

                            Але не жили, а вмирали.

                            Пішов на ризик задля всіх,

                            Стежину взяв серед доріг.

                            І впав, з землею попрощався,

                            Із небом він покірно привітався.

                            Пішов на ризик задля всіх,

                            Стежину взяв серед доріг.
(На проекторі слайд шоу фото учасників АТО)
Вчитель. Вдивіться в ці обличчя! Вони різного віку. Хтось зовсім недавно залишив стіни школи, хтось має дружину, дітей. Вони живуть поряд з нами, працюють, є звичайними господарями. А сьогодні стали воїнами – нашою надією, нашим захистом.
Ведучий.  Колпаков  Олег Володимирович народився  3 листопада  1974 року в Сумській області Глухівського району селі Есмань  .В 1981 року пішов учитись в Есманську середню школу. В 1989 року вступив в с/х технікум на відділення  механізації, який закінчив  в 1993 році. Після  закінчення  вступив до лав  Армії  і  служив  у  Дніпропетровській області Новомосковського району  с. Черкаське на посаді зв’язкового. В 1991 році  звільнений  у запас. З 1996 року по 1997 р. працював  у  Глухівському ГРОУМВД  на  посаді  дільничого інспектора. Згодом  працював в м. Суми в  державній охороні.

        У квітні 2014 року був  мобілізований для  участі в зоні АТО. В 2015 році демобілізувався. Служив у Донецькій області м. Славянськ та с.Піски біля аеродрому.
Ведуча. Самусь Андрій Іванович народився 08 червня 1985 року.  З 09.01. 1991 р. по 1999 р. навчався в Есманській ЗОШ І-ІІІ ступенів.  Навчання продовжив у Глухівській школі-інтернаті ім. Жужоми, яку закінчив у 2002 році. У тому ж році вступив до Глухівського педагогічного університету ім.. О. Довженка.  Після закінчення ВНЗ у 2008 році працював  викладачем фізичної культури у вищезазначеному університеті. Цікавиться життям рідного селища- активний учасник спортивних змагань з волейболу,  футболу.
         29 січня 2015 року згідно указу Президента мобілізований до лав Збройних Сил України.

Вчитель. Зараз, як ніколи, наша армія потребує допомоги від нас, і не тільки матеріальної, а й моральної. Учні 3 класу намалювали малюнки і написали колективний лист для солдатів на їх підтримку.
(Учні 3 класу написали воїнам АТО листа)
(Звучить пісня «Сонячний промінчик» у виконанні учня 1 класу Дениса Ребенка) 

Ведучий. Авраменко Ігор Вікторович  народився 28 жовтня 1987 року в смт. Есмань , Глухівського району , Сумської області.У 1995 році  пішов до  1 класу і став учнем  Есманської ЗОШ І-ІІІ ступенів . Під час навчання в школі неодноразово брав участь у  шкільних та районних змаганнях з футболу та волейболу , займався спортом з легкої атлетики. З 2005 по 2010 рік навчався в Глухівському національному педагогічному університеті 
ім. Олександра Довженка на фізичному факультеті, отримав диплом спеціаліста фізичного виховання , вчителя Валеології та тренера з футболу. Після закінчення університету працював в Будівельницькому НВК І-ІІ ступенів вчителем фізичного виховання.                                                                                          12 жовтня 2010 року вступив до лав  ЗС України , проходив військову службу  в м. Житомир , а саме у 95 окремій  аеромобільній бригаді на посаді заступника командира відділення. За час проходження військової служби був неодноразово нагороджений грамотами і медалями , виконав стрибок з парашутом. У 2012 році пішов працювати у Глухівський міський відділ УМВС України на посаду дільничного інспектора .  Під час роботи неодноразово приймав участь в охороні громадського порядку.4 вересня 2014 року був відкомандирований в зону «АТО», перебував в м. Красний Лиман та в м. Авдіївка Донецької області. По прибуттю з зони «АТО» постановою призидії ради ПАПОВС України нагороджений відзнакою  «За відвагу та мужність».
Ведуча.  Давиденко Андрій Вікторович навчався в Есманській ЗОШ І-ІІІ ст.  Особливий інтерес проявляв до предметів гуманітарного циклу. Був неодноразовим призером II етапу та учасником III етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії та правознавства. Андрій був членом пошукового загону школи «Кліо».  Приймав участь у II районному конкурсі «Учень року - 2005» і став його призером. По закінченні навчання був нагороджений золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні».

Давиденко Андрій цікавиться спортом - баскетболом, легкою атлетикою, боксом. Брав участь у шкільних і районних змаганнях. Мав грамоти, нагороди за призові місця. Андрій був активним учасником художньої самодіяльності школи.

       За активну участь у шкільному житті і високі досягнення у вивченні історії і правознавства нагороджений у 10 класі Премією імені М.П.Василенка.

         Любить читати. Цікавиться літературою детективного жанру.

Після школи навчався в  Харківському   університеті внутрішніх справ за спеціальністю правознавство та на військовій кафедрі  Сумського державного університету. Після закінчення  має фах юриста та звання  молодшого  лейтенанта.  04. 02.2015 року призваний до лав Збройних Сил України.

(На фоні музики звучить вірш учня 3 класу Івана Шульги)
              Нехай швидше війна закінчиться
              І усміхнені будуть обличчя.
              Про героїв розкаже вчителька
              І ми будемо в мужності вчитися.
              І нехай береже їх Бог,
              Здобувають вони перемог.
              І нехай не загине ніхто
              І вернуться всі солдати з АТО.
(Вірш учениці 3 класу Еви Пилипенко)
              Героям АТО я пишу ці рядки
              Бажаю Вам одне, щоб Ви вціліли парубки.
              За нас малих діточок -
              Ви під кулі лягаєте,
              За Батьківщину, неньку свою,
              Ви ворогів долаєте.
(Учень 3 класу Ілля Бадулін звертається до свого дяді, яким пишається і хоче бути схожим на нього)
             Тримайся дядю ми з тобою,
             У цей страшний, болючий час.
             Ти захищаєш спокій наш

             Ми щиро молимось за Вас.
Ведуча. Бадулін Віктор Іванович народився 25 серпня 1992 року. З 09.01. 1999 р. по 2009 р. навчався у Есманській ЗОШ І-ІІІ ступенів. 

01.09. 2009 р. вступив до Глухівського медичного училища.26.04. 2012 р. призваний до лав Збройних Сил України.  Проходив військову службу в І окремій танковій бригаді. 04.04.2013 р. звільнився з лав.

15.04.2013 р. працював в «АгроПервомайське»

25.03.2014 р. згідно указу в.о. президента мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу в 27 реактивному артилерійському полку під Маріуполем.

(Звучить пісня «Моя Україно!»).
Вчитель. Давайте кожного дня молитись за Україну. Щоб вже нарешті настав мир та спокій, щоб більше не пролилась кров синів України.
                     Слава нашій Україні, з заходу до сходу!
                     Слава нації святій – нашому народу!!!
(Звучить гімн України).