7 квітня о 18:00Вебінар: Інтернет-середовище для професійного розвитку вчителів математики

Свято "Шевченко – це народ, І, як народ, він буде вічно жити!"

Про матеріал
Поданий матеріал має на меті показати, що Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум’яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.
Перегляд файлу

                                 Шевченко – це народ,

                        І, як народ, він буде вічно жити!

(Сценарій свята)

 

Демонструється фільм «Обличчя української історії.  Т. Шевченко», після його закінчення звучить фонограма пісні «Шлях до Тараса». Виходять ведучі в українських костюмах.

Вед.1.  Березень в Україні часто називають Шевченковим.

 І це не випадково : щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним.

 

Вед.2.  Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум’яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу.

 

 Вед.1. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

 

 Вед.2

 Шевченко - наш. Він для усіх століть,

 Він - як Ісус Христос для України .

 Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

 І з цим вогнем виходьте із руїни.

 

 Вед.1

 І стане вам певніше на душі,

 Засвітиться вона душею в храмі.

 Його слова - освячені ножі,

 Вони болять народові, як рани.

 

 Вед.2

 Шевченків біль. Він протинає нас.

 І гнівом вибухає в кожнім слові.

 І крізь віки іде сумний Тарас

 Предтечею в терновому вінкові.

 

 Вед.1

 Шевченко починається не з горя,

 Шевченко - уявіть собі! – не з горя,

 Шевченко – уявіть собі – з любові

 Правдиво, як із березня весна.

 Вед.2

 Життя його – пекельник не позаздрить -

 Таїть в собі для світу таємницю.

 Як з березня у березень дорога,

 З весни у весну незворотний шлях.

 

 Звучить пісня «Пророчий голос Кобзаря»

 

Вед.1. Минуло вже 206 років із Дня народження славного сина України, але в багатьох  українських родинах ви бачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він  -  як   член сім’ї , як найдорожча людина.

 

Учень: У нашій хаті на стіні

             Висить портрет у рамі

             Він дуже рідний і мені,

             І татові і мамі.

             Він стереже і хату  й нас,

             Він знає наші болі.

             Я добре знаю – це Тарас,

             Що мучився в неволі.

             Такий ріднесенький  -  дивись

             Він мов говорить з нами,

             Він на портреті мов живий,

             Ось -  ось і вийде з рами.

 

Вед.2 У День народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.

 

Вед.1

Тарасе, наш Кобзарю, всюди                

Приходиш нині ти, як свій,

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні моїй.

 

 

Вед.2                                                               

І кожен раз в весняний час

 Всі українські діти

 Згадають: нас любив Тарас!

 Йому дарують квіти.

 

Звучить пісня «Тече вода з-під явора»

 

 

Вед.1  Ти завжди в серцях людей, Тарасе,

            Хай замруть з повагою віки,

            Бо ніколи час твої не згасить

            Полум'яні золоті рядки!

 

Вед.2    В його душі-

              багато смутку і печалі.

              В його руці-

              папір казково оживає.

 

Вед.2    В його думках-

             Свобода України.

             В його устах-

             Жаль до кожної людини.

 

Вед.1   У його серці-

             біль за все навколо.

             У його думах-

            Любов і чесне слово.

 

Вед.2   За Україну,за Свободу,

             За все добро і за любов.

             За вірність до свого народу

             Ти оживаєш для нас знов...

Звучить пісня «Думи мої, думи»

 

                                                                                   

Вед.2    Спасибі, земле, що ти родиш хліб.

             Спасибі, земле, що на Україні,

              колись давно, з убогої хатини,

             Тарас великий вирушив у світ

              І в слово гнівне й ніжне перелив

             Снагу свою, і віру, і надію.

             Пройшов крізь пекло, та не відступив,

             А став борцем своєї  Батьківщини.

 

 

 Вед.2    Хай буде важко - легко не бува.

              Та не померти вічним твоїм думам,

              Бо - непохитні, як народ наш мудрий,

              Як невмирущі мамині слова.

 

Звучить фонограма мінорної музики. Виходить Тарас

 

 

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене

При лихій годині

Страшно впасти у кайдани,

Умирать в неволі,

А ще гірше – спати, спати

І спати на волі  -

І заснути навік-віки,

І сліду не кинуть

Ніяково, однаково,

Чи жив, чи загинув!

Доле, де ти? Доле , де ти?

Нема ніякої!

Коли доброї жаль Боже

То дай злої ! Злої!

 

Звучить пісня «Така її доля»

 

Тарас.

Тяжко , важко в світі жити

Сироті без роду

Нема куди прихилиться ,-

Хоч з гори та в воду…

В того доля ходить полем.,

Колоски збирає,

А моя десь ледащиця,

За морем блукає…

Дід.

Тяжка наша доля в кріпацькому ярмі , Тарасе!

 

Селянин.

Пани – кати…

Латану свитину з каліки знімають,

З шкурою знімають, бо нічим обуть

Княжат недорослих!

 

Дівчата.

А он розпинають

Вдову за подушне… А сина купують,

Єдиного сина, єдину дитину,

Єдину надію, у військо віддають!

 

 

 

Селянин.

А онде під тином

Опухла дитина – голоднеє мре,

А мати пшеницю на панщині жне…

 

Дід.

Чи Бог бачить із-за хмари

Наші сльози, горе?

Дівчина.

Чи довго ще на сім світі

Катам панувати?

 

Шевченко.

Україно! Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько.

 

Звучить пісня «Летить галка через балку»

Ведуча 1. Тарас мав феноменальну пам’ять. Все, що він почув, побачив живучи  в Україні перші чотирнадцять з половиною років, запам’ятає в найтонших  подробицях і загалом розповість про це в своїх геніальних творах живопису та в поетичній творчості.

 

Ведуча 2. Доля готувала Тарасові все нові і нові випробування. Із хлопчика – кріпака  виростає талановитий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його віри  в Україну в народ! Де він не був, завжди тужив за Україною.

 

Уч.1  Летять додому журавлі

          З далекої чужини,

          Летять до рідної землі,

          До неньки-України.

 

Уч.2   Їх пісня, серцю дорога,

           Понад землею лине,

          Журбою душу огорта,

          Вона - про Батьківщину.

Уч.3  Візьміть мене ви журавлі,

          До батьківського краю

          Візьміть на крилечка свої,

          Молю вас і благаю.

 

Дівчатка виконують танок «Чуєш, брате мій»

 

Вед.1   Сьогодні в нас велике свято,

             у дім народний люд прийшов.

            Прийми, Тарасе, в дар цю пісню,

            з якою в серце нам ввійшов.

 

Вед.2   А пісня ллється і палає,

            дає жалю і веселить.

            З тобою наша Україна

            зі сну збудилась, вже не спить.

 

Вед.1   Співає вся тобі Вкраїна

             від Дону до Карпатських гір.

             Несуть тобі вінки пахучі.

             Повір, Тарасе, в нас повір.

 

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя»

 

Уч.1         Хто, скажіть бо, міг подумать,

                  Що в такій неволі

                  Збереглись скарби в Тараса,

                  Незнані ніколи?

 

Уч.2.         Ні царі, ні їхні слуги,

                  Ні пани прокляті!

                  Не змогли забрать, украсти

                  Ці скарби багаті.

 

Уч.3         І пішли слова Тараса

                 Мандрувати всюди –

                 Просто в серце западали

                 Кріпацького люду.

 

Уч.4         Приходить Шевченко не мертвий,

                 Шевченко приходить живим –

                 З’являється дужий і впертий,

                 Поставши над часом новим.

 

 

Уч.5          Хай кожна освятиться хата

                  З козацького роду – коша,

                  Де мрія співцева крилата,

                  Тарасова щира душа.

 

 

Уч.1         Настане той час і година,

                 Коли на таланти рясна,

                 Шевченкова буде Вкраїна

                 Розквітне вона, як весна!

 

Звучить пісня «Туман,туман долиною»

Вед.2.. Шевченко хотів бачити Україну вільною, а людей – веселими і    

   щасливими.

А як не бачиш того лиха,

То скрізь здається любо, тихо,

І на Україні добро.

Між горами старий Дніпро

Неначе в молоці дитина,

Красується, любується на всю Україну

Апонад ним зеленіють

Широкії села,

А у селах у веселих

І люди веселі.

 

Звучить пісня «Утоптала стежечку»

 

Вед.1.   Його слова – то пісня, серцю мила,

              Вогненний клекіт, бунту буревій.

              Живе у них могутня  й вічна сила –

              Синівська вірність матері своїй.

 

Вед. 2.   Слова народжені із блискавиці

               І того серця, що дала Вкраїна.

               Його слова – із ніжності та криці –

               Переболілої душі сльозина.

 

Вед.1.  Тарас Шевченко лишив нам свої слова – заповіти, які допомагають нам жити. Їх називають золотими словами Шевченка.

 

Уч.1     Свою Україну любіть,

             Любіть її во время люте.

             В останню тяжкую минуту

             За неї Господа моліть.

 

 

Уч.2      Не цурайтесь того слова,

              Що мати співала,

              Як малого сповивала,

              З малим розмовляла.

 

Уч.3     Любітеся, брати мої,

              Вкраїну любіте.

              І за неї, безталанну,

              Господа моліте.

              Обніміте ж брати мої,

              Найменшого брата, -

              Нехай мати усміхнеться,

              Заплакана мати.

 

Уч.4       І на оновленій землі

               Врага не буде супостата,

               А буде син, і буде мати,

               І будуть люде на землі ...

 

Звучить фонограма пісні «Заповіт». Учень читає вірш. Одночасно демонструється презентація «Заповіт Шевченка»

 

Вед.1. Великий Кобзар народився на українській землі, проте він належить до тих світочів, що стають дорогими для всього людства.

 

Вед.2. Відданий син України відродив нашу націю, звеличив свій народ і присвятив йому власну творчість.

 

Уч.1

Багато літ минуло з того часу,

Праправнуки вивчають «Заповіт»,           

У Каневі вклоняється Тарасу                              

Не тільки Україна – цілий світ!!!

 

Уч.2

Великий майстер всіх часів,

 Його перо турбує душу.

 Він Заповіту не порушив

 І до кінця тягар довів.

 

Уч.3

 Ти янгол наш навіки, геній!

 Митець, своїм творінням ти

 Даєш нам кисень у легені,

 Рятуєш нас вид самоти.

 

 

 

 

 

Уч.4

 І скільки б не пройшло років,

 Тарасу ми вклоняємось донині,

 Бо кожний вірш, дарований людині -

 То пам'ятник з могутніх слів.

 

Вед.1

Це хто сказав, що вже помер Тарас,

Мовляв, сто літ минуло, навіть більше.

Неправда, ні! Він завше серед нас,

По всьому світу линуть його вірші.

 

Вед 2. 

Це хто сказав, що одлунав акорд

Його – і вже не воскресити?

Неправда, ні! Шевченко – це народ,

І, як народ, він буде вічно жити! 

 

Звучить пісня «Шевченкові рядки»   

 

 

docx
Додано
25 березня
Переглядів
19
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку