Свято "Стрітення", виховний захід, родинне свято

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проведено в 3 Б класі

Кл. кер. Цюрукало С. Г.

2019р.

 

Хід заходу:

Нумо разом привітаймося,

Теплом ручок обміняймося,

Вправо, вліво повернемось,

Одне одному всміхнемось.

До нас гостей прийшло багато,

Треба всіх їх привітати:

«Добрий день!»

Вчитель    Шановні батьки та гості! Ми раді вітати вас.

З миром зустрічаємо — щастя вам бажаємо!

Ми запросили вас і раді, що ви прийшли до нас,

У цей святковий, радісний,  веселий час.

Зібрались ми у залі, як у одній родині,

Тож починаймо свято — ми зараз всі єдині.

   Учень. А яке сьогодні свято?

 Учень. Зима з Весною зустрічається,

Про володіння свої домовляється.

В цей день сонце повертає на літо,

Все в природі прокидається.

Учитель

  .-  Діти, сьогодні незвичайний день. На останній  місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят - Стрітення, яке відзначають 15 лютого  Це свято  відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці.

     На Стрітення в церквах святять воду. Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому. Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.

                Запалю я свічку,

                Щоб горіла,

               Щоб вогняна громовиця

               Оселю не спалила.

      Подивіться всі на цю свічку - і не будете боятися грому і блискавки.

• Про свято Стрітення існує безліч інших легенд.
  Одну з них нам розкаже мама

    Мама  

       На 15 лютого припадає свято Стрітення, у церковному календарі – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа або Стрітення Господнє.

       Свято відзначають у пам'ять про те, як Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження для посвячення Богові. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав цієї події. За переказом, він жив майже 300 років. І одного дня з навіяння Святого Духа прийшов у храм. Він узяв Немовля на руки і, славлячи Бога, промовив: «Нині відпускаєш у спокої раба Твого, Владико, як і казав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє…».

     У тому ж храмі Діву Марію та Йосифа побачила благочестива вдова Анна-пророчиця. Вона взнала Спасителя, і славила Господа, і говорила про Нього всім у Єрусалимі, хто очікував пришестя на землю Христа.

   На честь події зустрічі в храмі Ісуса Христа з праведним Симеоном і Анною, тобто зустрічі Бога й людини, і встановлено свято Стрітення (зустрічі).

 

   Учитель А ще за народним повір'ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається з весною

 Зима - чудова пора! Які свята вона нам подарувала! День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща. Скільки радощів принесла зимонька дітям.

• Діти,ви любите зиму? Давайте заспіваємо їй пісню

                  Пісня « Зимонька жартує»

     Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються

.             Учень   Ще зима по нашім краї

                          На санчатах роз’їжджає.

                           Сніжок сипле без зупину –

                          Вже засипав всю Вкраїну.

            Учень   Де не гляну я, надворі –

                         Всюди бачу білий колір.

                        Сніг січе безперестанку –

                        Зима трудиться із ранку.

            Учень  І мороз не угаває,

                       Йому вітер помагає.

                      Не мети,не мети,

                     Зимонько, снігами,

                     А приходь ти до нас

                    З іграми й піснями

   Зима. Іду, іду-у, снігу намету,

             З вами разом поспіваю, потанцюю,

     Бо ще силу свою чую.

Учитель . Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.

Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?

Учитель. Аякже, сьогодні ж Стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.

Зима. Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну!

Діти. Весна-весна, весняночко!

Прийди до нас, паняночко!

Учитель. Тихше, діти, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь, це ж струмочок весняний співає, а от пролісок прокидається від сну.

• Затанцюємо для весни танок і покличемо її

 

ТАНЕЦЬ НІНА МАТВІЄНКО ОЙ НЕ ЗОРЯ

        

 

 Учень. Весна іде, весна іде!

                        Весну вітаймо, діти!

                       Весна пісні нам принесе,

                       Вінки, чудові квіти!

   Весна. А ось і я, весна-красна.

               Куди ступаю - сонце сяє,

               Усе навколо оживає.

             А ще пробуджую від сну 

            Я нашу землю чарівну.

Учень. Весно, весно, наша весно,

          А що ж ти нам принесла?

Весна. На дерева - цвіту,

            А на поле - жито,

          На травичку - росу,

          На дівчаток - красу,

        А на хлопчиків - сили,

Щоб росли міцними!

Зима. Щось ти швидко прийшла, сестрице.

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима. А от і не все! Не все! 

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна. А я - царівна. Куди ступаю - все навколо оживає.

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося. А діти нам допоможуть. Діти, допоможете?

Учитель  Не сваріться, Зимо і Весно. Діти люблять вас однаково.

Зима. Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти?

Прочитайте про мене вірші.

           Учень. Ліс і поле, і діброви

                      Білі одягли обнови.

                       Це зима нам натрусила

                      Стільки білого сніжку .

    Учень. Ну вже й диво ця зима

                Все у біле одягла,

               Сонце хмаркою закрила,

              І порошу розтрусила.

              Білі шубки всім дає

              Й подарунки роздає.

Зима. Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.

Весна. Так і про мене діти вірші знають. Так, діти?

Учень. Ще зимові віхоли літають,

            Та весни розгін не зупинити,

            І дзвінкі краплинки починають

           У промінні сонячнім бриніти.

Учень Хоч земля по-зимовому

         Ще одягнута в сніги,

        Та у березні додому

        Повертаються птахи.

Зима. А про мене діти ще й прикмети знають.

Діти. - Яскраві зірки взимку - на мороз.

     -     Зима з снігами - літо з хлібами.

-     Зимою завірюха - влітку негода.

Весна. Про мене також діти знають прикмети.

Діти. - Довгі бурульки - на довгу весну

-     Рано прилетіли жайворонки та граки - буде рання весна

-     Зозуля стала кувати - морозу більше не бувати.

Зима. А про мене діти ще й загадки знають. Ану, загадайте мені, а я спробую відгадати.

Учень . Хто наткав полотна

           Аж до лісу від вікна?

         І сміється-задається:

          От така ширина!

                                          (зима)

Учень. Зірка сніжно-біла

           На рукав мені злетіла.

           Поки ніс її сюди,

          Стала краплею води

                                       (сніжинка)

Учень. Сам не біжить, а стояти не дозволяє.

                                                                          (мороз)

Весна. Про мене теж діти знають загадки

 Учень Тане сніжок,

             Зеленіє лужок,

             День прибуває,

             Коли це буває?

                                            (весною)

Учень Прокинувсь, і відразу

           До сонечка біжить,

          Стрибає по камінчиках,

          Хлюпоче та дзюрчить 

                                       (весняний струмок)

Учень. Що за квітки у ліску

           На  прогалинці  в  сніжку?

            Білі та блакитні

           Квіточки тендітні?

                                        (підсніжники, проліски)

Зима. А про мене діти пісню знають чудову.

 

         ПІСНЯ ЗИМА КРАСУНЯ БІЛА

 

Зима. Як гарно ви співали про мене!

Весна. Про мене діти теж співають пісень.

 

         ПІСНЯ ЦЕ ВЕСНА

 

Весна. Як гарно ви співаєте!

Зима. Ой, як вам весело.

       Зараз насуплю я брови –

        І вітер холодний повіє,

       Усе захолоне, рятунку нема,

Під снігом замре, заніміє.

Весна. А я засміюся - сонце ласкаве засяє,

            прокинуться луки, ліси і поля.

           Усе зацвіте, заспіває.

Зима. Ой, яка ти в нас хороша!

            Зараз я снігу натрушу,

            Морозу напущу!

           Треба мені всю силу зібрати,

           Щоб з тобою до бою стати.

Учень   Утікай, утікай, біла зимонько!

            Вже нема, вже нема в тебе силоньки

           Вже весна, йде весна-чарівниченька,

           Потемніє, почорніє твоє личенько!

Учитель. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.

  Але негоже Зимі вирушати в дорогу, не помирившись з Весною. Моя бабуся казала: «Згода дім будує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкраще багатство». Діти, а як можна помиритися?

 Мати. А тепер ви, Зимонько і Веснонько, помиріться

Зима і Весна. Ти - не ворог, я - не ворог,

                        Нам сваритись просто сором

                        помирились-помирились,

                      Щоб ніколи не сварились.

ПІСНЯ ВЕСНА

Учень Всі ми Зиму проводжали,

            Красну Весну зустрічали.

     Весно, уквітчай наш край,

      Дай нам добрий урожай!

Весна. Піду я далі лугами й лісами,

             Встелю землю килимами,

            Я теплом людей зігрію,

            І здоров’я вам навію,

          З рідним словом щоб зростали,

          Щоб звичаї українські пам’ятали.

ПІСНЯ ВЕСНЯНА ХМАРИНКА

-ДЛЯ ВСІХ ПОДАРУНОК ВІД ШЕВЧЕНКО СОФІЇ

ТАНЕЦЬ ШЕВЧЕНКО ДЖАЗ

 

ФІНАЛЬНА ПІСНЯ

ПІСНЯ   СТРІТЕННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проведено в 3 Б класі

Кл. кер. Цюрукало С. Г.

2019р.