Свято української народної пісні «Українська пісня – гордість нації»

                                                                              Гнатенко Лариса Павлівна

       Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа – інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно - естетичного профілю Черкаської обласної ради

                                 Свято української народної пісні

                            «Українська        пісня – гордість нації»

Ведуча.  А пісня – це душа.

З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша.

Чим глибша пісня, тим ясніш душа.          (Іван Драч)

   Учень 1. Заспіваймо разом,

Заспіваймо щиро,

Щоби в Україні

Було щастя з миром!

Учень2. Коли пісні мойого краю

Звучать у рідних голосах

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

Учень 3. В піснях і труд,  і даль походу

І жаль, і усміх, і любов.

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

Учень4. В піснях дівоча світла туга,

І вільний помах косаря

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

Ведуча 1.«Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ - музикант – це українці». Цими  чудовими словами Іллі Рєпіна хотілось би розпочати наше свято, присвячене українській народній пісні.

 Ведуча 2 . Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. Коли закінчив, прибігла маленька дівчинка, стала під дверима та й заплакала. Почув Бог, відкрив двері та й питає:

•                  Чого ти плачеш, дитинко?
•                  Бо мені жодного подарунка не залишилося.

І тоді Бог відказує:

•                  Не плач. Дам я тобі подарунок, який залишив для самого себе.

І дав їй пісню. А тією дівчинкою була Україна.                                  

Пісня «Вишиванка»

Учень  5.  Як не любити українську пісню,

Просту, народну, славнозвісну,

Ту пісню, що співала мати

У надвечір’я, коло хати.

Ведуча 1.  Колискова пісня. Лагідний спів матері засівав дитячу душу любов’ю до людей, природи, до всього живого.

Ведуча 2.  Тихесенько наспівує матуся колискову і їй віриться, що піснею можна не тільки навіяти спокійний сон, а й відігнати лихо від свого дитяти. 

Ведуча 1.

Бринить колискова, дзвенить колискова,

О, тиха й задумлива матері мова

«Колискова» А. Мігай

Ведуча 2. Спливає час, дитина сказала перше слово, зробила перший крок. А ось ще один, ще… І вже самостійно ступає по землі , вже не сидиться їй на місці і вже хочеться в гурті пограти в якусь гру.

Учень 6.

Дівчаточка-гороб’яточка, радьмося.

Та виходім на травицю – граймося.

Та виходім на травицю в добрий час

Нема таких співаночок, як у нас.

Ведуча 1.

Нумо грати в «Подоляночку»!

Дівчинка :

• А я не хочу  бути «Подоляночкою»!

        Діти :

• Чому?

Дівчинка :

• Бо вона сім літ не вмивалася, а я вмиваюся щодня!

Подивіться, чи гарна я ?

Діти :

• Гарна!

Хоровод «Подоляночка»

Ведуча 2. Чарівний світ дитинства… З роками він здається сном. Юність, така неповторна, манить до себе.

Ведуча 1. Ось уже дівчинка перетворилась на красуню, а хлопчик став чорнобривим юнаком. І молоді серця тягнуться одне до одного, в них зароджується кохання.

Ведуча 2. Кохання… Пісня… Нероздільні слова. Які чарівні звуки дарує нам пісня про кохання, тривожить, торкається найпотаємніших куточків нашої душі.

Пісня «Чом ти не прийшов»

Ведуча 1. Виряджаючи сина в дорогу, мати давала йому вишитий рушник, як згадку про рідну домівку, про своїх батьків. І цей рушник, як часточка рідної Батьківщини, допомагав переносити труднощі в чужій стороні.

    Пісня «Виростеш ти, сину»

 Ведуча 2. Українська народна пісня – дорогоцінне надбання нашого народу. Пройнята любов’ю до рідної землі, пісня величала не тільки людину, а природу рідного краю, його красу  і багатство.

Учень 7.

Юначе серце пісня запалила,

Й воно звело орлині два крила,

    А в пісні тій співають про калину,

    Яка духмяно в лузі розцвіла.

 Пісня «Калина»

Ведуча 1 . Україно… Краса рідного краю, радості та печалі, розкішний вінок із рути та барвінку.

Ведуча 2.

Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє життя, свідками цього є високі могили в степу, обеліски, а в пам’ять про героїзм предків залишилась прекрасна на весь світ українська пісня.

Ведуча 1. Що брав воїн, ідучи в похід?

• Ідучи в похід, воїн брав три речі: хліб, зброю і пісню. Хліб – для життя. Зброю – для бою. А пісню – як душу Батьківщини.

Пісня «Їхав, їхав козак містом»

Ведуча 2.

На кожен життєвий випадок була своя пісня. А що вже вміє жартувати український народ, про це знає весь світ! Тому і пісня така ж весела, життєдайна.

Учень  8.

З нею тепло ставало і рідно –

Ніби сонця живий промінець

Лине пісня – і серцю привітно,

Лине пісня – і лиху кінець.

Пісня «Ти ж мене підманула»

Учень 9. Українська пісня,

Ти прийшла шляхами

До мойого серця,

І живеш у нім.

Українська пісня,

Чарівна, всесильна,

Ти такою будеш

Через сотні літ.

Українська пісня,

Учить шанувати,

Учить пам’ятати

Свій козацький рід.

Пісня «Любіть Україну»

Ведуча 1. Пісня, як сльоза, очищає душу. У пісні живе наш родовід, в ній живе наша прекрасна Україна. Кажуть, допоки живе мова, то живе народ, а якщо лине пісня народу, то живе історія, культура.

Ведуча 2. Живе в народі така притча. Вирішило щастя піти по білому світі. Постукало у ворота :

•                  Хто там ?

-        Це я, щастя.

•                  Заходь, я тебе подарую другові.

Подарував господар щастя другові, і сам став від того щасливим. А ми щасливі від того, що подарували вам зустріч з прекрасною, неповторною українською піснею.

Ведуча 1. Ось і закінчився наш захід, але з українською народною піснею ми не прощаємось. Вона залишиться з вами, як вірний товариш. Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу пісню, продовжуйте традиції і обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України!»