Свято українського частування

Тема заходу: «Свято української кухні»

Мета заходу: познайомити дітей зі стравами  української національної кухні; з традиціями, пов'язаними із приготуванням страв. Виховувати повагу до людської праці, бажання самим допомагати дорослим. Відроджувати звичаї і обряди нашого народу, примножувати його традиції. Формувати практичні вміння і навички культурної поведінки у колективі.

Слайд 1. (Звучить уривок пісні «Зелене жито»)

1 – й учень.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік!

2 – й учень.

Добрий день кажу я всім:

І дорослим, і малим!

Добрий день, любідрузі!

Учитель.

Яке чудове привітання «Добрий день». Це означає,що у нас гарний настрій, хороше на серці. Добрий день – це означає, щовсі ми бажаємо один одному добра.

1 учень каже привітання, а всі гості виконуютьзавдання.

Треба дружно привітатись:

Добрий день!

Дружно голосносказати:

Добрий день!

Вліво – вправо поверніться.

Туди – сюди усміхніться.

Усі:Добрий день! Добрий день! Добрий день!

1. Любі гості , мами, тата

В нас сьогодні гарне свято.

То ж часу свого не гаймо 

Швидше все розпочинаймо!

2. На свято наше поспішайте,

Гаманці повідчиняйте,

Сміх і жарти діставайте,

Веселіться і співайте.

3. Платять в нас не гривнями,

А піснями дивними,

Гумором з перцем

Та ще й добрим серцем.

4. Друзів у гості ми запросили,

Щедро столи для них накрили,

Просимо, гості, за столи сідати,

Будемо Вас частувати та про українську кухню все розповідати.

Слайд 2.

Учитель

-Діти, а чи потрібно вивчати звичаї і традиції українського народу? Чому?

-А що про українську кухню ви знаєте?

-Сьогодні ми влаштуємо свято  української кухні. Дізнаємося про традиційні й обрядові страви. Будемо відроджувати традиції української кулінарії.

- Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Сучасний великий досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв накопичувався протягом багатьох віків.А як зараз? Дивимося.

Слайд 3.

Веселинка.

Мамо, ти не могла б завтра приготувати улюблену татову страву?

- А навіщо?

- А я завтра буду показувати йому щоденник.

Учитель

-Одного разу наші діти засперечалися. Не могли з`ясувати  яка страва найсмачніша. Ось тоді і виникла їдея, а що як дослідити улюблені страви українців?

Українська народна кухня - це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким  варто пишатися, який не слід забувати.

• Діти, на столі багато  українських страв.
•  А хто нам їх приготував?

Українська кухня – дивина,

Фантазії та мрії...

Її витворюють, кують

Маги, чародії.

-А хто ж вони? Такими магами і чародіями є відомі для вас люди – це ваші бабусі, дідусі, мами, тата і працівники нашої шкільної їдальні .

• А цікаво вам дізнатися як наша кухня зародилася? То ж уважно слухайте повідомлення наших маленьких журналістів.

Слайд 4.

1. Учень

Для знаходження їжі первісні люди об’єднувались у племена, разом займались мисливством, землеробством. Примітивна кулінарія пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність.

Найбільший внесок в розвиток кулінарії зробили античні народи – древні греки і римляни. 

2. Учень

За 2500 років людство повільно удосконалювало як свої смаки, так і тонкощі приготуванняїжі. Після відкриття Америки,англійці та іспанці вперше скуштували кукурудзу, квасолю, соняшник і томати. Але найважливішим продуктом, що змінив і збагатив кухню європейців булла картопля.

Учитель

- Діти, ми живемо в Південній частиніУкраїни, де теж вирощують картоплю.

- Які  страви з неї ви знаєте?А сьогодні дізнаєтеся ще і про деруни.

-До вашої уваги пісня «Деруни»Пісня «Деруни»

Слайд 5.

3. Учень.(Входить під музичний супровід  дівчинка з хлібом на рушнику)

• Доброго дня усім вам!

Відгадайте загадку:

В полі ріс я колосився,

На стеблині уродився.

А тепер мене ви ріжте

На здоров`я смачно їжте. (Хліб)

1 – й учень.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

2- й учень.

Ми хлібом–сіллю друзів зустрічаєм.

Хай буде в світі більше в нас братів.

Хай в кожній хаті пахне короваєм,

Щоб люд ніколи хліба не просив!

3 учень

За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на століхліб-сіль. Зайдеш — і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір'я: «Хліб на столі — Бог удомі». В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.

4– та учениця.

Візьму я в руки хліб духмяний —

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе.

Цей хліб рум'яний на столі.

-Здавна народ України славиться гостинністю, бо веселий гість – дому радість". Споконвіку на столі, застеленному барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. За старовинним звичаєм, хліб-сіль підносили дорогим гостям при зустрічі на знак великої пошани. Хлібом-сіллю зустрічали молодят, проводжали парубків в армію, запрошували до столу. Шановні гості прийміть цей коровай на знак великої пошани до вас.

Слайд 6.

Учитель

- Діти, які прислів`я про хліб ви знаєте?

Гру «Віднови прислів’я»

Був би хліб, а зуби знайдуться.

Без солі, без хліба - половина обіду.

Без солі не смачно, а без хліба не ситно.

Слайд 7.

Учитель

   Українці —  хліборобний народ, відтак і традиційна українська культура  ґрунтується на цінностях хліборобної праці та шануванні хліба.

• Діти, чиї батьки є хліборобами?

Любов до хліба відобразилася й у традиційному і обрядовому меню українців, яке у всіх регіонах України в основному складалося з хлібних страв. Це  традиційні вареники, галушки, гречаники,  млинчики, і обрядові - коровай, калита, корочун, жайворонки, паска.

-Наш юний журналіст  знайшов цікаву  інформацію про обрядові хлібні страви України.

Слайд 8.

4.Учень

Обрядові страви українців з борошна.

Коровай- обрядовий хліб. Особливе значення має на весіллі. Його випікають з кращих сортів борошна. Зверху прикрашали виробами з тіста.

Калита- хліб, який готували на Андрія. У цей день відбувалися молодіжні гуляння. Поширеною була гра «Калита».

Корочун-різдвяний хліб, який випікали для колядників.

Жайворонки-печиво, що випікали на свято Сорока святих (22 березня).

Паска- весняний обрядовий хліб, який готували до Великодня.

• Діти, ваші мами приготували для вас ще одну гру «Склади слово, вгадай страву»
• (Вареники, млинці, коровай)

Слайд 9.

-Щоб з’ясувати наскільки популярні традиційні українські страви ми провели опитування  учнів нашої школи та їхніх родин :

- 1. Найулюбленіша  страва родин:борщ.

- 2. Найулюбленіша страва  школярів у нашій школі: товчена картопля.

Дід прийшов з роботи,

Сів біля стола,

Ну а я в тарілці

Борщ йому дала.

З'їв усе до ложки.

Дай - но ще мені.

Борщик нині

дуже посмачнів

Мама проказала,

Щоб не чула я:

Бо його зварила

Внученька твоя.

Учитель.

- Діти, з давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями. Послухайте цікаву інформацію про улюблену страву українців «Борщ».

Слайд 10.

Учень 5

Борщ... Хто не знає цієї страви?  На Україні існувало три різновиди борщу. Перший - червоний, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою, пізніше - з картоплею. У святкові  дні борщ варили на м'ясній юшці, в будень - засмажували салом із часником та цибулею. Для борщу звичайно заквашували червоний городній буряк . Для смаку додавали сироватку, а в  урочисті дні – сметану.

Учень 6 Другий різновид борщу - щавлевий або весняний. Його варили з молодим щавлем, кропивою, лободою, листям городнього буряка, додаючи у юшку круто зварені яйця і сметану. Так само як і червоний, щавлевий борщ у піст готували без сала і м'яса, на олії, з грибами та рибою.

Учень 7

Третій різновид борщу - так званий холодний  - готували виключно влітку. Молодий городній буряк варили, різали соломкою, заправляли квасом, сироваткою, додавали зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, по можливості круто зварене яйце. Це був сирий борщ, оскільки варили  лише буряк. Їли охолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба.

-А зараз послухайте пісню, яка так і називається «Борщ»

А зараз відгадайте загадку

Жовтобокий карапуз

Йшов городом та йзагруз,

Бо насіння стільки має,

Що аж боки роздимає.

Через те й загруз ... (гарбуз).

Учитель

- Погляньте, хто до нас завітав!

Інсценівка «Ходить гарбуз по городу»

Учитель

Але не тільки борщ полюбляли в Україні. Дуже славилися різнікаші: рисові, гречані, пшеничні, гарбузові. Ось послухайте вірш про найсмачнішу із каш.

УченицяЯ люблю гречану кашу,

Рисову, пшоняну.

Ще якусь – аби не нашу.

Їсти цю не стану.

І сказала гарбузова,

Найсмачніша каша:

Ну тоді бувай здорова, вередо Наташо.

Покрутилась по світлиці,

Стала під віконце

Гарбузова каша в мисці,

Золота, як сонце

Потім – скік до перелазу.

Вслід кричить Наташа:

Почекай – но, з’їм відразу,

Ти ж уже не наша!.

 (Заходить під музику козак)

Козак.

-Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви:  пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса. Особливо смачні і поживні страви з грибами.

А ось ще вам загадка

Ой, смачна вона, духмяна,

Рисова, гречана, манна...

Ложку в рот – і буде наша.

Здогадалися? Це ....(каша)

Правильно, це каша. А хто скаже, яка ще є українська страва, схожа на кашу? Трошки підскажу вам: її любили козаки й чумаки; варили її у великих казанах, додавали до неї для смаку одну – дві картоплини, сіль, по можливості зелень. Готову страву затирали салом із цибулею й часником. Називали цю страву ще й "польовою кашею". Здогадалися? Це куліш.

Учитель

• Дякуємо тобі, козаче,за гарну розповідь. Залишайся у нас на святі.

Сьогодні наші маленькі журналісти  пропонують свої репортажі з місця події. Давайте їх подивимося.

Учитель.

• А зараз до вашої уваги, репортаж від Міюца О.

Слайд 16.

Учитель

- З солодких страв найпоширенішою стравою є кисіль, хоча останнім часом його витісняє желе. В українське село прийшли фруктові салати, муси,  морозиво, італійська піца.

 З напоїв був поширений компот з свіжих та сушених фруктів, але його витісняють різні газовані напої.

Слайд 17. сценка.(Стук у двері)

Ведуча-Хто там?(З'являється хлопець, одягнутий в український національний одяг Ілля)

Ілля-Добрийдень, господине.

Ведуча-Добрийдень , хлопче.

Ілля-Ой, дайте води напитись, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де.

Ведуча-Щось не те ти говориш, хлопче. Краще ось скажи нам, що робити вмієш?

Ілля-Можу ложки змайструвати

Ще й затанцювати,

Вмію побрехеньки розказати

Й пісню заспівати.

Ведуча-О, це добре діло. Співай.

Ілля (співає на мелодіюпісні "Із сиром пироги...")

-Люблю я смачно їсти

І тістечка, й торти

І ще я полюбляю

Ізсиром пироги

Приспів:

Ой, чули, чули, чули,

Ой, чули, чуливи?

Я дужеполюбляю

Ізсиром пироги.

Ведуча-Гарноти, Ілюшо, співаєш, добре, мабуть, любишпоїсти.

Ілля. -Так люблю. А от я знаю осьтаку загадку. Вона теж про вирібізборошна:

В тістоубрався,

Сиром напхався.

Щоце?(вареник)

1– й учень.

Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдавніше?

Є багаторізнихстрав.

2 – й учень.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'єтьсядим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, щоце?

3 учень

Це - вареники всметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

Зчим вареники в нас є?

4 – й учень.

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплеюкиплять...

5 – й учень.

Полюбляютьукраїнці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами.  Поласуємо ще й

як. Учитель.

Майстер клас -  «Найкрасивіший вареник»

УчительМолодці! ...

• Діти, так навіщо ми вивчали звичаї і традиції української кухні?

А ось тепер прийшов час почастувати варениками вас і усіх наших гостей.

Слайд 18.

Учитель

В кожнійхаті на Вкраїні

Вареники варять інині.

Білолиці, круглолиці,

Із добірної пшениці,

Вас чекають у макітрі

Вареники дужеситні.

Їжте, гості, просим щиро,

Вареники наші з сиром, картоплею

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

А як візьмете із перцем,

За те знайте – з щирим серцем!

Пісня. «Вареники»