Свято в 6-Б до Міжнародного дня рідноі мови«Квітни, мово, зірницями слова »

            «Квітни,  мово, зірницями слова »

                        Свято  в 6-Б класі

Сцена 1

ВЕДУЧИЙ  Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

 ВЕДУЧА Запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є міцним корінням нашої вічно живої культури.

_____________________________________________________

 Сцена 2

 ВЕДУЧА  Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

 З молитвою звертаюся до Бога

 І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

 А мова українська, мов причастя,

 Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

 Мою вкраїнську мову порятуй.

 І в світлий день пришестя, день майбутній

 Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

 За долю України я боюсь,—

 З молитвою звертаюся до Бога

 І мовою вкраїнською молюсь.

__________________________________________________________ 

Сцена 3

ВЕДУЧИЙ   «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування»,— писав Панас Мирний.

          Мово рідна, слово рідне,

          Хто вас забуває,

          Той у грудях не серденько,

          Тільки камінь має…

          У тій мові ми співали,

          В ній казки казали,

          У тій мові нам минувшість

          Нашу відкривали… 

 __________________________________________________________

  Сцена 4

ВЕДУЧА  У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарвних кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов. Однією з кращих квіток якого є наша українська мова — державна мова України.

Мова кожного народу

неповторна і — своя 

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові 

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві 

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

 Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас.

_________________________________________________ 

Сцена 5

ВЕДУЧИЙ  Золота струна мови — символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.

ВЕДУЧА   Українська мова створила українську народну пісню. Вона піднесла мову до чарівних висот, розкривши все її багатство і красу. Мабуть, не існує такого куточка Землі, де б не лунала українська пісня.

Пісня

_____________________________________________________

Сцена 6 

ВЕДУЧА   Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. 

 ВЕДУЧИЙ  І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом нам даній землі , все ще зрікаємося мови наших пращурів. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового  „Кухлик”.

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: - Што? Чєво?
Я не панімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови:
- В Україні живете
Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свій язик,
Ні к чєму мне мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
– І не знає мови!  

_______________________________________ 

Сцена 7

ВЕДУЧА  Історiя кожного народу має героїчні й трагiчнi, щасливi й нещаснi сторiнки. На долю України випали великi поневіряння . Нам забороняли мати власну iсторiю, культуру, мову.

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків! 

Ти потрібна нам, як хліб насущний, 

Як дарунок вічний прабатьків. 

Знаю: вороги не раз топтали 

Нашу мову упродовж віків, 

«Рідні» доморощені вандали 

Поклонялись мові чужаків.

...Той, хто рідну мову забуває, 

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має 

І повагу втратить у людей.

 ________________________________________________
Сцена 8

ВЕДУЧА  Українська література має свою могутню класику визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Василя Симоненка, Ліни Костенко .

       Я знаю силу слова –

       воно гостріш штика

       І швидше навіть кулі,

       не тільки літака.

       Воно проміння швидше,

       в нім – думка й почуття

       воно іде в народи

       для вічного життя…

  ________________________________________________

 Сцена 9

ВЕДУЧИЙ  Мова — це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови  призводить  до мовної деградації,  до знищення особистості. 

ВЕДУЧА  Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою   наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

ВЕДУЧИЙ  Сьогодні ще актуальніше звучать слова  відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день    -немає громадянина».

Рідна мово моя українська, 

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська, 

Мово рідна моя, не мовчи!

Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг...

Ми звертаємось нині до Бога,

 Щоб тобі, мово, він допоміг.

Матір Божа, свята і єдина, 

Дай нам щастя, любові й тепла!

 Щоб квітуча моя Україна

 Рідну мову, як стяг, підняла.

Будь прихильною, Матінко Божа!

 Жити праведно в світі навчи!

 Щоб світила нам зірка погожа.

ВПРАВА1  Прикметниковий вінок «Рідна мова»

Підібрати прикметники до ло слова украінська мова

_______________________________  

 Сцена 10

ВЕДУЧИЙ Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

1 МОВОЗНАВЧИЙ КОНКУРС

(лексика)

(означення)

2 конкурс музичний

1.  Чого хотів милий, чорнобривий ?      ( вареничків )

2.   Де стояли два дубки ?     (на горі)

3.  Хто вився за Галею ?    (Іванко)

4.   Куди запрошувала дівчина хлопця в понеділок ?     (по барвінок)

5.  Що робить ставок, де колишуться віти ? (спить)

6.  Хто стояв під вишнею, під черешнею ?   (старий з молодою)

7. Що робили жінки на товчку, на базарі ?   (чоловіків продавали)

8. Що потрібно робити хлопцям, розпрігши коні ?   (лягати спочивати )

9.  Чорні очка схожі на що ?        (на терен )

10. Куди не треба ходити Грицю ?    (на вечорниці)

11. В кого були порвані чоботи, коли треба було працювати ? (У Грицька)

12. Що робив Роман у полі ? (воли пас)

13. Куди має світити місяченько (на перелаз)

14. Хто заважав козакові ходити до дівчини ?    (сестра)

15. Куди їхали козаки із Дону ?     ( додому )

 3 конкурс логічний

 1. З чого починається день? (Зі звука д)

2.  Що має болото, менше — море і зовсім не має річка? (Звук О)

3. До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб дістати крупу (М + Анна)

4.  Як можна із буряка зробити бурю? (Відкинути звук к)

5.  Якою частиною мови може бути слово КОСИ?  (Іменник, дієслово)

6.  Три зайця. Скільки у зайця вух? (два вуха.)

7.   Хоч не риба, але є  і в Дніпрі, і у Десні, і у Дінці? (Звук д)

8.  Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити м на ч)

9.   Як записати слово «робота» п’ятьма літерами? (Праця)

10. У якім числі стільки ж цифр, скільки букв у його назві? (Сто – 100)

11. Якого маленького коника треба поставити між двома однаковими займенниками, щоб отримати назву країни? (Я+поні+я)