Свято весни «СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА МАТЕРІ!»

Про матеріал
Свято весни «СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА МАТЕРІ!» (сценарій спільного свята до 8 Березня для учнів 7 та 3 класів) з метою формування патріотичних почуттів та любові до ближнього.
Перегляд файлу

                                                                                 Терьохіна Н.С., Кривий Ріг, КЗШ№126            

 

               Свято весни  «СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА МАТЕРІ!»

 

                           (сценарій до 8 Березня для учнів 7 та 3 класів)

                                                         (кадр 1 Презентації)

                                                  1. Весна, мама

 

7 клас  Добрий день, шановні батьки, гості! Дозвольте запросити вас на наше свято, присвячене Міжнародному жіночому дню – 8 Березня.

                                                         (кадр 2)

    Свято жінок приходить навесні із першими теплими днями. Мама...
Це слово із радістю вимовляє кожна дитина, бо змалечку супроводжує нас у житті матусина ласка і турбота.

 

     Нехай всі негаразди і нещастя покинуть вашу оселю. Хай завжди світить сонце у вашому домі, нехай ваші обличчя сяють від ласкавої посмішки. Щастя вам, дорогі жінки, добра, краси, кохання, вічної молодості і весни.
Зі святом вас, дорогі жінки-матері!

 

    Відшуміла зима лютими морозами, сніжніми хурделицями, а на зміну їй прийшла чарівна красуня — весна. Тож недаремно саме вона увібрала в себе одне з найкращих, найсвітліших свят — свято жінок.

                                                         (кадр 3)

 

Сьогодні, жінко, ваше свято!
І на зорі, ще в ранній час,

Йде славний березень вітати

Живими пролісками вас!

 

Іде він молодо і дзвінко,

Світ осяває у цвіту.

Сердечне вам спасибі, жінко,

За щедру вашу доброту.

 

3 клас  Сьогодні у світлому залі
Під поглядом теплих очей
Ми вас, наші мами, вітаєм
Від імені вдячних дітей!

                                                        (кадр 4)
 

Ще до того, як в цім залі
Перед мамами з’явиться
Біля дзеркала стояли
Ми хвилин, напевно, з тридцять.

Поправляли брюки, складки,
Щоб було усе в порядку!
І спочатку поодинці,
Ну, а потім всі разом
Ми розказували вірші
Разів триста чи п’ятсот!

Щоб сказали наші мами,
Посміхнувшись від душі:
- Ой, до чого ж наші діти
Гарні і чудові всі!

Хай дзвенить повсюди пісня
Про найкращих наших мам!
Ми за все, за все на світі
Щиро дякуємо вам!

 

              (учні 3 класу із портретами мам)

 

У моєї мами – руки золоті,
Очі карі, вії – довгі і густі.


А моя матуся – схожа на веселку,
Бо така чудова і така весела.


А моя – як ніжний лісовий дзвіночок,
Ніжні в неї руки, ніжний голосочок.


А моя матуся гарна, як калинка,
В неї – чорні брови, губки, як малинка.


Моя мамочка привітна, гарна, ніжна, як весна,
І ласкава, і тендітна, ніби пролісок, вона.


7   Ваші мами гарні,  з вами згоден я.


Всі:   Та найкраща мама все ж таки – моя!

 

                (кадр 5)              (танець «Зелене жито»)               (кадр 6)

 

7 Чи може хтось сказати, чому жіноче свято ми відзначаємо саме навесні? Все дуже просто. Навесні відбувається оновлення в природі, зародження нового. А жінка теж дарує світові нове  життя.

 

    Найсвятіше в жінці – материнство! Мама … Це прекрасне перше слово, як промовляє дитина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно. У мами найдобріші і найласкавіші руки. У мами найвірніше і найчуйніше серце – в ньому ніколи не згасає любов.

 

   І скільки б не було  нам років: 10, 20, 30 чи 50, нам завжди потрібна мама, її увага, її погляд. На великому материнському терпінні тримається земля наша. Царство матері – це царство ніжності  і терпіння!

 

Хто вас, діти, щиро любить,

хто вас ніжно так голубить,

хто кладе у постіль спати?    -Мати!

 

Хто ж вам казочку розкаже,

хто ж вам лялечку покаже,

як ви хворі - цілі ночі,

не стуляє свої очі –             - Мати!

 

Хто ж вас, діти, взявши руку,

вів до школи для науки,

вів, щоб розуму  научати?     -  Мати!

 

                        (кадр 7)        (музичний номер, гітара )        (кадр 8)

3 Вишиванка

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.

 

Гарне слово

„Мама! Мама!” – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

„Мамо, кашки!” – кашка є.

„Мамо, чаю!” – вже наллє.

„Мамо, спатки!” – вже роздітий,

І у ліжку, і укритий.

„Мамо, ніжку зав’яжи!”

„Мамо, казку розкажи!”

„Мама! Мама!” – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

 

Дуже люблю

Матусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу.

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю!

 

Моїй мамі

Мама люба, добра, мила...

Як іще назвать тебе?

Це ж для мене ти пошила

З шовку плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,

Хочеш розуму навчить.

Ляжу спати – ходиш нишком,

Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька –

Цілу ніч не будеш спать.

Тож дозволь тебе, рідненька,

За усе поцілувать.

 

Матінці

Матінко моя єдина!

Ти ж для мене цілий світ!

І хоч я мала дитина,

Хоч мені лиш кілька літ,

Та тебе, матусю мила,

Я кохаю над життя

І бажаю: будь щаслива,

Наче квітка весняна.

 

Кажуть, що на світі

Сонце найясніше,

Та всміхнеться мама,

І стає тепліше.

Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти,

А хіба без мами

Є щасливі діти?

Я до неї серцем

Любо пригорнуся-

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся!

 

Ти всіх світліша, наша ненько!

Моя ти квіточко біленька,

Моя маленька й неозора,

Моя ти втіха і опора.

Моя небесна і земна,

Моя, як білий світ, єдина.

 

Привітаю маму нині з святом я,

Хай живе щасливо матінка моя!

Хай у серці буде ласка і тепло,

Хочу, щоби добре їй завжди було!

 

                       (кадр 9)

 

З Восьмим березня, мамо, зі святом!        

З любим святом весни і пісень!                  

Ми для тебе сьогодні із татом                    

Подарунок шукаєм весь день.  

І ніяк ми не знайдем нічого

І не можемо вибрать — який?

Ти ж бо гідна дарунку такого,

Що лиш в казці бува золотій!

Ми купили вже квітів багато

І шкатулку з намистом рясним...

Та усе нам здається із татом —

Не таким, не таким, не таким.

Мама й каже: — Я знаю, я знаю,

Що було вам не легко... А втім,

Я від вас подарунок вже маю,

І цілком задоволена ним.

Ні, його не купити за гроші,

Не підлеглий він жодній ціні...

Що такі ви у мене хороші —

Це найкращий дарунок мені!

 

                                  (кадр 10)

 

 

                                          2. Україна, війна

3  Три матусі

Є у кожної дитини,

навіть сиротини,

наша мати солов’їна –

рідна Україна.

Мати, мова, батьківщина –

ось і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

три цілющих вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

нас повік не роз’єднати.

 

Українка я маленька,

Україна — моя Ненька.

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

Вірна я дочка народу,

Бо козацького я роду;

Щиро я свій рід кохаю,

Роду іншого не знаю.

Так,  я завжди буду жити,

Рідний край буду любити,

Українцям помагати,

Україна — моя мати!


7  Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися могла.

3  Ми малі і всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати –
Рідна Україна.

                                       (кадр 11)

 

                       (виходить Україна-дівчина)

 

7  -Чому ти плачеш, душенько тендітна?
Чому ти, Україно, у сльозах?
Чом сива стала небосинь блакитна?
Чому від суму не співає птах?


       - Від горя плачу я, від туги і від болю,
        За тих в сльозах, що згинули в боях.
        Що матір затулили ви собою,
        Долаючи нестерпний біль і страх.


Печаль і сльози розривають груди,
Як гинуть мої дочки і сини.
Якби ви тільки знали, добрі люди,
Як я стомилась від проклятої війни!


          Нелюдський біль, як тіло моє крають,
          Як душу мою хочуть розірвати.
          Та вороги мене не подолають,
          Бо встали матір діти захищати.

 

                             (кадр 12)


Піднімись, козаче! Помирати рано!
Знаю, неможливо, бо смертельна рана,
На тебе чекає вся твоя родина,
За тобою плаче ненька Україна.

Піднімайся, чуєш! Доки серце б'ється!
Рана не смертельна. Це тобі здається!
Не здавайся, друже! Не втрачай надії!
Доки кров гаряча, твоє серце гріє.

Ти повинен жити! Жити та радіти,
Бо тебе чекають дружина та діти.
Піднімись, козаче, хай ворог здригнеться!
Хай відчує силу, яка не здається!

Піднімайся, друже, бо час не спинити!
Бо тобі, козаче, є для кого жити!
Є для кого жити, є чому радіти,
Бо тебе чекають дружина та діти!

 

                        (кадр 13)

 

           ЛИСТ СОЛДАТУ

Я звертаюсь ночами до Бога,

Та молюся за твоє життя.

Щоб скоріша була перемога,

Прошу Господа кожного дня.

 

       Я благаю, щоб ти повернувся

       До родини своєї живим!

       Та в бою щоби не спотикнувся,

       Янгол став охоронцем твоїм!

 

Знаю, синку, ти скучив за мною,

Та за рідним будинком своїм.

Бог почує молитву ту мою,

Повернешся додому живим.

 

     Вірю, буде твоя перемога,

     Та майбутнє щасливе життя.

     В Україну я вірю та в Бога,

     І чекаю на тебе щодня.

 

                           (кадр 14)

 

3  Я знаю, чом в неньки

Заплакані очі,

Чому моя мама сумна.

Це тато учора

Пішов у солдати

А мама зосталась одна.

 

 7  Солдат:   Лебідко моя, я скоро вернуся,
                     Неначе уперше тебе обійму.
                     Я з ворогом лютим за правду борюся,
                     І тільки тобою я зараз живу.


7  Чекають синів своїх мами,
    І моляться день і ніч.
    Молитвами зцілюють рани,
    Запалюють тисячі свіч.

 

3. (хлопчик): Коли їхав батько, він сину казав:
                      «Синочку, мене дочекайся!
                      Щоб маму ти слухав та поважав».
                      А син йому вслід: «Повертайся!»

 

                                             (кадр 15)


7  І він повернувся, але неживий,
    Життя його згасло в хвилину.
    Тато сміливий і молодий.
    Загинув за Україну!

 

7 (солдат):  Можливо, знову загримлять гармати,

                     І танк зімне пшеницю на лану,
                     І буде плакать і журитись мати,

                     Коли сини  ітимуть на війну.

     І хтось востаннє поцілує милу,
     І хтось сльозу непрохану змахне,
     А може, дехто втратить віру й силу,
     Своє життя рятуючи одне.

             Але не я... Я квиснути не стану,

             Хоч як не буде боляче мені,—
             За нашу землю, дорогу й кохану,
             Я рад прийнять на себе всі вогні.

     За тих дітей, що бігають до школи,
     За матерів, змарнілих у труді,
     За рідні наші верби довгополі,
     За наші дні прекрасні й молоді.

             І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
             І тут не треба страху і ниття —
             Живе лиш той, хто не живе для себе,
             Хто для других виборює життя.

 

                                 (кадр 16)           


7  Горнусь до тебе, Україно.
     Як син до матері горнусь
     За тебе, рідна і єдина,
     Щодня я Богові молюсь.
     Молюсь за тебе, Україно,
     І свої сили віддаю,
     Щоб відродити із руїни
     Наш дух і славу бойову.
     Очистимо усі джерела, 
     Дніпро-Славутич оживе,
     І заспіваєм: „Ще не вмерла
     Україна наша і не вмре”.

 

                            (відео,  гімн)   

 

                             (кадр 17)

 

    (читають діти 3 та 7 класу, взявшись за руки)

 

3   Живи, Україно, живи для краси,
     Для сили, для правди, для волі!..
     Шуми, Україно, як рідні ліси,
     Як вітер в широкому полі.

 

7  До суду тебе не скують ланцюги,
    І руки не скрутять ворожі:
    Стоять твої вірні сини навкруги
    З шаблями в руках на сторожі.

 

                                 (кадр 18)

3 Ой ти, ненько, Україно,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я і не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.


Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.

 

                                          3. Мама

3 Мамо найдорожча,

   Мамочко єдина,

   Щирі побажання –

   Від доні, від сина!

   Квіточок пахучих

   Принесли багато

   В цей весняний ранок,

   У велике свято!

 

Я несу в дарунок квіти голубі,

За усе, матусю, вдячний я тобі:

За життя цікаве, за щасливі дні,

За любов і ласку, що даєш мені!

 

   У світле та радісне свято жіноче

   Матусю свою привітати я хочу.

   Вона в мене добра, вона в мене гарна,

   У домі ґаздиня вона бездоганна.

 

     ІГРАШКА ДЛЯ МАМИ

Яке нудне – скажу я вам –

життя-буття у наших мам.

Приходить ввечері з роботи –

а вдома в них самі турботи:

варити, прати, прасувати,

забити цвях - просити тата...

І хоч би раз за всі ці справи

хтось іграшку подарував їм!

Ось підросту лиш, і так само

я називатимуся МАМА,

але варити, прибирати

я буду лише разом з татом!

 

                                        (кадр 19)

 

     ПОМIЧНИЦЯ

Я у мами помiчниця.

Мамi я допоможу:

Складу книги на полицi,

Ляльку спати покладу,

На столi поприбираю,

Квiти на вiкнi поллю.

Тiльки трошки ще пограюсь.

Потiм... Завтра все зроблю.

 

               (кадр 20)      узичний номер, домбра)         (кадр 21)

 

                             3 і 7 клас.     Гумореска

 

Автор: Вітько - бідак страждає так,

             Аж дригає ногами!

             Він - за столом, він пише твір:

             "Я помагаю мамі".

             Старанно олівець гризе

             Та супить брови грізно,

             Але нічого - хоч умри! -

             До голови не лізе...

             Та ось тихесенько зайшла

             В його кімнату мама.

 

Мама: - Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

 

Син: - Ідея!

 

Автор: - Вигукнув синок мамі...

 

Син: - Ну й морока!

            Сама іди! Я твір пишу -

            Роблю важкі уроки.

 

Автор: - І мама вийшла...А Вітько

                Швиденько пише в зошит.

 

Син: (пише)  "Я в магазин завжди ходжу,

                         Коли мене попросять..."

 

Автор: - Хвилин за десять мама знов

                З'являється у дверях.

 

Мама: - Вітюнь, картопельки начисть,

               А я зварю вечерю.

 

Син: - Сама начисть!

 

Автор: - Кричить Вітько.

                Так, що ледь не лопне.

 

Син:   - Я твір пишу! Я - зайнятий!

              Сама вари картоплю!

 

Автор: - Виходить мама, а синок писати знов сідає.

 

Син (пише): "Я мамі сам варю обід,

                        Вечерю і сніданок..."

 

Автор: - Радіє син.

 

Син: - Не твір, а люкс!

            Оцінка буде гарна!

 

Автор: - І геть не думає про те,

                Що він радіє марно.................

 

                                  (кадр 22)

 

7 Давайте згадаємо прислів'я про маму...

 

3   - Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

     - Нема того краму, щоб купити маму.

     - Матері ні купити, ні заслужити.

     - Мама одною рукою б'є, а другою гладить.

     - Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

     - Нема цвіту білішого, як цвіт на калині. Нема в світі ріднішого, як мати дитині.

     - На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити. 

 

                   (кадр 23)            портивний номер 7)            (кадр 24)

 

7 Наші любі, дорогі мами! Ми хочемо вибачитися перед Вами за те, що іноді засмучуємо Вас. Ні, ми не можемо обіцяти, що завжди станемо слухняними, але можемо обіцяти, що з цього дня будемо намагатися менше завдавати вам турбот.

Але жінка – не лише мама, а й господиня, берегиня роду. Поряд із нею завжди – чоловік, господар.

   Людина створена для щастя. Жінка створена для чоловіка, а чоловік створений для роботи. Це чоловіки з нудьги придумали, для чого їм потрібна жінка, а Богові залишили клопіт, як її створити.

 

                                                      (кадр 25)

 

                                                      Легенда

    Завжди від жінок віє таємничістю, казкою. Згадаємо стародавню легенду.

    Після того, як Бог створив чоловіка, той заявив йому про свою нудьгу. Бог замислився, з чого зробити жінку, адже весь матеріал витратив на чоловіка.

 

    Після коротких роздумів почав змішувати

- промені сонця – кадр 26

- фарби зорі

- смуток місяця

- красу лебедя

- грайливість кошеняти кадр 27

- граціозність газелі

- ласкаве тепло хутра

- силу магніту

 

    А потім додав ще туди 

- холоду зірок - кадр 28

- набридливості мухи

- впертості віслюка

- зажерливості акули

- ревнощів тигрицікадр 29

- мстивості пантери

- прискіпливості п’явки

- безпощадливості стихії

 

-  І ось що вийшло...  непередбачуване і прекрасне...       (кадр 30)

 

    Такою Бог передав жінку чоловікові, при цьому промовив: «Бери її такою, яка вона вийшла, і не намагайся переробити, зазнай щастя з нею впродовж життя і терпи муки від неї до самої смерті. А щоб разом вам жилося легше, намагайтеся щодня влаштовувати хоча б маленьке свято».

 

    Створив Бог жінку – і з тих пір не знає спокою ні чоловік, ні Бог...

 

    Це, звичайно, легенда-жарт, але в ній є доля істини, бо жінка - це одвічний  біль і одвічна втіха. Вона може перетворити життя на рай, а може і на пекло.

    Українська жінка в усі часи славилась своєю чарівною вродою, ніжністю, тендітністю. І всім жінкам так хочеться, щоб це помічали і цінували чоловіки.

 

    Але історичні джерела свідчать і про те, що українська жінка завжди відзначалася самостійністю характеру, розсудливістю і розумом. Часто могла і чоловіка провчити.

 

                                                     (кадр 31)

 

           7  Я – жінка! Ви чуєтє, люди, я -  свічка.

               Запалена Господом на віки.

               Неправда, що я ребро чоловіче.

               Цю казку придумали чоловіки.

 

Я – жінка. Я річка бурхлива й неспинна,

Що в повінь зриває верхи берегів.

Хто каже, що я підкорятись повинна?

Це ще одна вигадка чоловіків.

 

        Я – жінка. Природою створена пісня.                   

        Яку чоловік заспівать не зумів.

        Я - мрія і спогад. Майбутнє й колишнє,

        Я – щось незбагненне для чоловіків.

 

Я – жінка.  Я, дійсно, слабка половина.

Нехай переможцям - лаврові вінки!

Історію творять, звичайно, мужчини,

Але лише так, як захочуть жінки.

 

       Вітайте жінку: матір і кохану,

       Живу, чарівну, грішну і святу.

       Без неї світ таким убогим стане,

       Цініть її терплячу доброту!

 

Вітаймо жінку – джерело любові

У свята і у будні, повсякчас.

І не жалійте ніжності у слові,

Вона стократ повернеться до вас.

 

     Вітайте жінку – Берегиню, Ладу,

     Даровану у радості й біді.

     Приймайте, як належне, її владу

     І станете сильнішими тоді.

 

      Вітаймо жінку – єдність протиріччя.

      Серця свої складаймо їй до ніг.

      У ній живе вся мудрість віковічна,

      Вітаймо жінку – щастя оберіг!

 

                  Жіноче свято і весна

                  Несуть з собою дні погожі.

                  По всій Землі, для всіх людей –

                  Весна і жінка дуже схожі.

                  Здоров’я , ніжності, тепла,

                  Кохання вам бажаємо,

                  Із першим святом навесні

                  Усіх жінок вітаємо.

 

    Весна у природі – це завше як диво,

    Так само і жінка буває вродлива,

    Буває примхлива, буває зрадлива...

    Нехай тільки кожна з них буде щаслива. 

 

                                             (кадр 32)

 

3 У мами добрі і ласкаві руки, вона все вміє. У мами вірне і чутливе серце — у ньому ніколи не згасає любов, вона ні до чого не залишається байдужою.

 

За все, що маю, дякую тобі,

За все, що маю і що буду мати.

Ночами сняться зорі голубі

І вишні білі на причілку хати.

 

    Прийміть мої вітання щирі,

    Хай Ваша доля розквіта,

    Хай у здоров’ї  і щедротах

    Рясні красуються літа,

 

Щоб доля дарувала тільки щастя,

Ні грама бід, ні крапельки страждань,

Хай квіти квітнуть і в яскраві ранки

Здійсняться тисячі бажань.

 

(Гримить грім, діти від страху присідають, прикривають обличчя руками)

 

Усі: - Що це??????????

 

                    (кадр 33)        (входить мольфар)      (кадр 34)

 

 

   - Я - карпатський мольфар-віщун, передрікаю долю людям і країнам. І сьогодні, у передсвятковий день, розповім прекрасним жінкам, що на них чекає у найближчому майбутньому. Зараз мої помічники піднесуть до кожної з присутніх жінок кошик, і кожна пані нехай візьме з нього конвертик із пророцтвом.

    Вельмишановні пані!  Виберіть конвертик, відкрийте його і подивіться, що ви собі обрали. А потім прослухаєте моє пророцтво.

    Діточки-квіточки, допоможіть мені!

 
                         (діти підносять жінкам кошики з конвертами)

 

  • А тепер, неперевершені красуні, послухайте моє пророцтво.

Доля людини у її руках. І щойно ви самі обрали, які події стануться у вашому житті найближчим часом, а тлумачиться це у предметах-символах. Ось що вони означають:

 

                                                          (кадр 35)


- гудзик – новий  одяг,
- цукерка –  солодке життя,
- монетка – багатство,
- лавровий листок – досягнення в работі,
- нитка –  далека дорога,
- посмішка – задоволення від життя,
- метелик –  крила  успіху,
- серце – кохання і злагода у родині,
- ключ –  нове житло.

 

               (кадр 36)        (танок «Одна калина» 7)          (кадр 37)

 

                                                     4. Бабуся

 

 

    Сьогодні особливе свято. У гості до нас прийшли улюблені для кожного з нас наші бабусі. Вони – невтомні трудівниці, носії мудрості народу, хранительки звичаїв та обрядів, цікаві казкарки.

 

3 Добрий день, бабусю, дорога моя,

Це для тебе сонечко лагідно сія,

Ласкою повняться рученьки твої,

Я люблю твій голос – рідний, дорогий


Ясно сонце світить в небі,
Веселить та гріє,
В рідній хаті при бабусі
Кожен з нас радіє.

І щасливо той живе,
В кого бабця люба є:
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.

Спасибі вам знову і знов.
За вашу ласку і любов.
За те, що вдома повсякчас
Ви так турбуєтесь про нас.
 

Що нас так смачно годували,
Що нас так пильно доглядали,
Що не стуляючи очей,
Не досипали ви ночей.

 

                                                 (кадр 38)

 

7    Коли бабуся вдома, нам добре живеться. Вона – найкращий наш друг. Бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила вдвічі більше і вдвічі більше знає.

 

    І онуки  удвоє дорожчі для неї. Бо вони - діти її дитини. Правду кажуть у народі:

«Діти – це діти, а справжні діти – це онуки».

 

    Дорогі наші бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Прийміть же від них низький уклін і велике спасибі.

                                             (усі діти кланяються)

 

3 Цілую бабусині втомлені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки,

Що вміють такий смачний хліб випікати,

І людям добро завжди дарувати.

 

Спасибі, рідненька, за недоспані ночі,

Вже діти великі й онуки ростуть,

А серце твоє молоде іще й досі,

І руки спочинку ніяк не знайдуть.

 

Колискова

Бабуся внука колисає,

А внук ніяк не засинає.

Розповіла вже всі казки,

І віршики, і приказки.

 

Стомилася, та все ж співає,

А внук ніяк не засинає.

І враз в кімнаті тихо стало,

Мабуть, уже заколисала.

 

Та ні, знов пісенька луна,

Якась тонка і голосна.

Піду в кімнату подивлюся,

Щось наче голос не бабусі.

 

Зайшла – побачила дива:

Бабуся – спить, а внук – співа.

 

7 Крізь дощі, крізь вітри і тумани

Чи снігами шляхи замете,

Приїжджайте частіше до мами,

Повертайтесь в дитинство своє.

 

     Забувайте обов’язок, втому,

     Не марнуйте дрібницями дні,

     Приїжджайте до рідного дому,

     Розвесняйте в нім душі свої.

 

Там ростуть чорнобривці і м’ята,

Де пройшли ваші дні золоті.

Лиш не можуть Вам вічними стати

Руки мамині — крила святі.

 

     Щоб не мучила совість потому —

     Не приносьте батькам Ви печаль.

     Бо для них Ви — жар, сонячний промінь,

     То ж не гасніть у рідних очах.

 

                                       (кадр 39)

 

7 Прилинь, прилинь до рідного села,

Приїдь, приїдь, тебе чекає хата.

Тут вишня соловейком зацвіла,

І в нього будуть солов’ята.

 

      Прилинь додому в солов’їний день,

      Хай зрозуміє тут дитина

      До дідових і бабиних пісень

      Подібна дуже мова солов’їна.

 

Не скупіться на теплі слова,

Сьогодні у світі так мало тепла,

Лиш від рідної милої хати

Та від лагідних рук мами й тата.

 

                             (пісня «Черешня»)

 

                                  (кадр 40)

 

 

7     Щастя вам, дорогі жінки! Хай воно входить у ваші домівки затишком,  дитячим сміхом, музикою, квітами, любов'ю. А кому ж, як не жінці, нести в наше життя  божествений вогонь любові? Ще раз бажаємо вам безмежного щастя, міцного здоров'я, успіхів, благополуччя, любові й усього найкращого!

 

Зі святом вас, любі жінки!

Хай сонце грає вам тепліше

І світять зорі золоті!

Хай 8 березня частіше

Буває у вашому житті.

 

Хай чоловіки вас цінують,

Складають оди і пісні.

Хай вашу усмішку шанують

Не тільки рано навесні.

 

                                   (кадр 41)

 

7  А вчителям  бажаємо здоров'я міцного, щастя п'янкого!

    Учнів вдячних, батьків обачних!

    Чистих ранків, сонячних світанків!

    Променів сонця у кожне віконце!

    Ніжної ласки, душевної казки!

 

    Грошей без ліку, довгого віку!

    Бувайте веселі, бувайте здорові!

    В багатій оселі, взаємній любові!

    Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках,

    І щедрої долі в дзвінких подарунках!

 

          (кадр 42)          (танок «Подоляночка» 3)           (кадр 43)


3 Дорогі наші дівчатка!
Щиро вас вітаємо.
І усякого добра
Щиро вам бажаємо!

Ще бажаєм дуже вам,
Стати подружками нам.
Щоб із нами ви дружили,
Нас не били, не сварили.

Запрошу я вас до танцю
І солодким пригощу.
Ну, а іноді, пробачте,
Може трохи ущипну.

З вами весело нам всюди
І сьогодні скажем ми,
Що кохати всіх вас будем,
Дайте трохи підрости.

 

                         (кадр 44)        


Подарунки всі і квіти, все для любих мам.
Ми за все, за все на світі кажемо:


ВСІ: СПАСИБІ ВАМ!

 

                       ( пісня «Мама-мамочка»)  

 

                               (кадр 45)


7 Чудове свято зустрічали
Сьогодні ми разом із вами.
Із днем жіночим привітали,
Всіх вас, бабусі, сестри, мами, вчителі!
 

3 Коли ви поруч – сонце сяє,
І веселіш птахи співають.
І кожна з вас несе тепло,
Надію, щастя і добро!

 

    Щороку, коли сонце виходить на весняну орбіту, від подиху теплих вітрів зацвітають проліски, ми відзначаємо свято весни, надії і любові. У цей день ми вітаємо жінку, від якої пішло все прекрасне на землі. Тому і наше свято ми присвятили найдорожчим людям на землі – мамам, бабусям, сестрам, однокласницям, вчителям -усім жінкам.

 

                                                    (кадр 46)

 

   -  Ми приходимо у цей світ завдяки Жінці,  і все найсвітліше, що є у нашому житті,

      пов'язане з нею - життя, любов.

 

   - Без вас всі багатства світу нічого не варті! 

 

   - Нехай поряд з кожною з вас буде справжній чоловік, який зніме тягар життєвих

     проблем!

 

   - Бажаю вам взаєморозуміння з близькими людьми, сімейного затишку, здорових і 

     благополучних дітей!

 

   - Нехай ваші посмішки частіше зігрівають нас!

 

   - Нехай ця весна принесе мир в Україну і щастя й радість у ваші родини!

 

   - Прийміть найщиріші вітання з нагоди 8 Березня - свята весни з ароматом пролісків.

 

- Бажаємо Вам щастя, міцного здоров'я, привітної долі, миру і злагоди у нашій

  вільній Україні і вашій родині! 

 

                                                   (кадр 47, 48)

 

                                         (пісня «Україна – це я»)

 

 

 

 

 

docx
Додано
28 серпня 2019
Переглядів
646
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку