Т е м а. Оздоблювання поверхні. Урок "Полірування і притирання (доведення) зовнішніх і внутрішніх поверхонь абразивною шкіркою, абразивними порошками"

Зміст роботи за завданням

Інструктивні вказівки і пояснення

I. Полірування абразивною шкіркою

1. Ознайомитися з видами шліфувальних шкірок і способами їх використання.

1. Шліфувальні шкірки з електрокорунду марок Э5, Э4, Э6 застосовують для шліфування стальних і кольорових металів. Для шліфування чавуну і крихких металів застосовують шкірки з зеленого або чорного карбіду кремнію марок К37, К36, К38, К39 (зеленого карбіду кремнію) і К45, К47, К48 (чорного карбіду кремнію).

Маркіровка шліфувальних шкірок вказана на зворотному боці листа і включає: найменування шкірки, марку абразивного матеріалу і номер зернистості.

Залежно від необхідної шорсткості поверхонь застосовують різні номери зернистості  абразивного матеріалу. 

2. Полірувати зовнішні   поверхні деталей абразивною шкіркою.

2 - Встановити і пустити верстат на середнє або на максимальне число обертів шпинделя. Узяти шматочок абразивної шкірки 2 (рис. 1) і, притискаючи його до поверхні деталі 1 трьома пальцями, переміщати рівномірно вліво - вправо до отримання необхідної чистоти. При жорсткому задньому центрі 3 стежити за його мастилом.

При остаточному поліруванні поверхні використовувати шкірку, натерту крейдою

3.   Дотримуватись правил техніки безпеки при поліруванні поверхонь вручну.

3.  Абразивну шкірку не можна притискати до полірованої поверхні пальцями в обхват, оскільки вона може намотатися на деталь 1 і затиснути пальці.

4.  Полірувати зовнішні поверхні деталей обома руками.

4.  Абразивну шкірку 2 на полотні, необхідно утримувати за кінці обома руками, з невеликим зусиллям (рис. 2), притискаючи до деталі 1 і виконувати руками повільний прямолінійний зворотно-поступальний рух уздовж полірованої поверхні до отримання необхідної чистоти.

5.  Полірувати зовнішні поверхні деталей жимком.

5.   У напівкруглі поглиблення жимка 3 (рис. 3) вкласти абразивну шкірку 2 або нанести на них абразивний порошок, змішаний з маслом. Правою рукою утримувати і переміщати жимок, а лівою переміщати жимок і стискувати його ручки.

Пустити верстат і повільним прямолінійним зворотно-поступальним переміщенням жимка, полірувати поверхню деталі 1 до необхідного класу чистоти.

6.  Полірування  абразивною шкіркою з притисканням дерев'яною колодкою:  

1 - колодка; 2 - абразивна шкірка;

6.  При внутрішньому поліруванні шкірку намотують на дерев’яну оправку, який закріплюють у різцетримачі.Категорично забороняється полірувати отвори, притискуючи шкірку рукою або ж пальцем.Колова швидкість при поліруванні шкіркою становить 60..70 м/хв. Для захисту від абразивного пилу напрямні станини прикривають брезентом.

II. Притирання (доведення) поверхонь

1.   Притерти   (довести)    зовнішню поверхню деталі.

1. Для деталей діаметром від 10 до 20 м залишати припуск на притирання (доведення) до 0,015 мм на діаметр, а для деталей діаметром від 20 до 75 залишати припуск до 0,025 мм.

Притир 2 (рис. 5) деталь з чавуну - для загартованої сталі, з бронзи, латуні, червоної меді, для інших металів і сплавів.

Внутрішній діаметр притиру має бути більше діаметру поверхні що притирається на 0,15 мм при чорновій і на 0,05 мм при чистовому притиранні.

Товщина стінок притиру повинна складати від 1/6 до 1/8 розміру його діаметра. Втулку-притир 2 (см. рис. 4) змастити зсередини тонким рівномірним шаром дрібного абразивного порошку, змішаного з маслом, або доводочною спеціальною пастою ГОЇ.

Вставити втулку-притир в жимок 3, надіти його на деталь 1. Налагодити і пустити верстат на необхідне число обертів і, злегка підтягуючи жимок 3 гайкою 4, переміщати його повільним прямолінійним зворотньо-поступальним рухом уздовж поверхні деталі.

Швидкість притирання (доведення) встановлювати 10-20 м/хв.

Рекомендується змащувати поверхню деталі рідким маслом або гасом. Притирання виконувати до отримання необхідного розміру і класу чистоти поверхні деталі.

2. Притерти  (довести)  внутрішню поверхню деталі.   

2. Зовнішній діаметр оправки 1(рис. 5) робити з конусністю 1/30 . Зовнішній діаметр притиру має бути менше діаметру отвору деталі що притирається на 0,15 мм при чорновій і на 0,05 мм при чистовому    притиранні. Товщина стінок притиру від 1/6 до 1/8 його діаметру.

Довжина притиру має бути більше довжини отвору.

Зовнішню поверхню притиру 2 покрити абразивним дрібним порошком, змішаним з маслом, або спеціальною доводочною пастою ГОЇ і встановити на конічну оправку. Одягнути на притир оброблювану деталь і відрегулювати діаметр притиру осьовим переміщенням його за допомогою гайок 4 і 5 (рис. 5).

Встановити необхідне число обертів шпинделя і, ввімкнувши верстат, переміщати деталь прямолінійним зворотньо -

- поступальним рухом уздовж поверхні притиру до отримання необхідного розміру і класу чистоти поверхні отвору 5. Притерти внутрішню поверхню деталі (рис. 3). Для притирання поверхні деталі 4 застосовувати розтискний притир 3.

 Для розтиску притиру гайку 6 нагвинчувати при одночасному відгвинчуванні гайки 2, таким чином притир зрушуватиметься по конічній оправці  і розтискатиметься. Оправу 1 притиру встановити в шпиндель верстата. Деталь, що притирається насадити на оправку, заздалегідь вкритою абразивною пастою, складеною з дрібнозернистого абразивного порошку і масла. Встановити і закріпити на деталі жимок 5, як і при притиранні зовнішньої поверхні деталі. Налаштувати, а потім включити верстат і робити притирання внутрішньої поверхні деталі.