Т. Г. Шевченко – «духовний батько» українців, основоположник нової української літератури

Т. Г. Шевченко – «духовний батько» українців,

              основоположник нової української літератури

Мета: доповнити, систематизувати й узагальнити знання учнів про письменника, його життєвий і творчий шлях, значення письменника для згуртування українців, підвищення національної самосвідомості; розвивати навички оцінки суспільних та літературних явищ, підготовки комп’ютерних слайдів, повідомлень; виховувати почуття гордості, пошани до духовних здобутків минулого, залучати до вивчення літератури, історії.

Обладнання: портрети письменника різних років, слайди, цитати відомих людей про письменника, ілюстративний матеріал до біографії, аудіо записи, книжкова виставка.

Теорія література: роди й жанри літератури, автобіографічні мотиви.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Лунає музичний уривок з поеми Т.Г.Шевченка «Причинна» - «Реве та стогне Дніпр широкий».

На фоні музики учитель зачитує слова  І.Я.Франка:

«Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».

•                   Кого так влучно міг охарактеризувати відомий український письменник І.Я.Франко, чому ці слова лунали на фоні даного музичного уривку?
•                    

Вступне слово вчителя

Тарас Шевченко - «духовний батько» українців, основоположник нової української літератури. Це ім’я стало «візитною карткою» України. Письменник для нашої Батьківщина – безсмертний месія, а його «Кобзар» - літературна «Біблія». Пам’ятники цьому письменнику встановлено по всьому білому світу, цитати з його творів у своїх промовах використовують не лише пересічні українці, а й президенти різних країн світу. В українському літературознавстві існує навіть окрема галузь науки – шевченкознавство.

II. Оголошення теми і мети уроку (учитель знайомить з метою та завданнями уроку, учні записують їх у зошит, додаючи  очікувані результати)

1.              Хвилинка мудрості

(На мультимедійний дошці портрети письменника різних періодів життя, учні зачитують цитати про поета)

Готуючись заздалегідь до уроку, ви мали знайти вислови відомих людей про Т.Г.Шевченка, які і послужать нам сьогодні епіграфами до уроку. (Учні зачитують цитати, вивішуючи заготовленні фрази на дошку).

           Не поет – бо це ж до болю мало,

            Не трибун – бо це лиш рупор мас,

               І вже менш за все – «Кобзар Тарас»

Він, ким зайняло і запалало.

                                                                          Є. Маланюк

Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…

                                                         Є. Сверстюк

Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, - се ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя.

                                                                                          І.Я.Франко

Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вклад у культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини.

Джон Ф. Кеннеді

Слово вчителя. Подивіться на портрет Великого Кобзаря, послухайте, як   описують поета його сучасники.

Повідомлення учнів

Повідомлення № 1. «Ось як описують сучасники зовнішність 29 – літнього Шевченка: молодий, здоровий. середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по -  козацькому, але зачесане назад.  Він був темний блондин, з його лиця пробивалася відвага, в темно – сірих невеличких очах світилися розум та енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах – зосередження. При першій зустрічі із ним у ньому не прикмічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватий, сухий, хоч і простий, приступний. До людей ставився спершу недовірливо і перед першим – ліпшим не відкривав своєї душі. Зате коли пізнавав чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем. З бідними ділився останнім.»

Повідомлення № 2. «Ось як малює Шевченка в останні роки життя російський письменник І. С. Тургенєв: широкоплечий, присадкуватий, кремезний, це був козак зі слідами солдатської муштри.  Голова в нього було гостроверха, майже зовсім лиса, чоло високе, зморшкувате, очі невеликі, сірі, ніс широкий, губи покриті широкими густими вусами. Погляд здебільшого суворий, недовірливий, іноді світився ніжною ласкою разом з гарною, доброю усмішкою.»

III. Актуалізація опорних знань

Відновлення отриманих у попередніх класах знань.

1.              Технологія «Ажурна пилка». Тексти подаються на комп’ютерах. 

Повторення відомостей біографії письменника

Використаний матеріал:

• Н. И. Костомаров. Автобиография. Ч.VII: Избрание на петербургскую кафедру. Переезд в Петербург. Приготовление к профессуре. Профессорская карьера. Литературные занятия эпохи петербургского профессорства. Вторая поездка за границу

• http://www.russk.ru/st.php?idar=110710

1 ГРУПА

   Тарас Григорьевич Шевченко родился в селе Моринцы Звенигородского уезда Киевской губернии в семье крепостного крестьянина помещика П. В. Энгельгардта Григория Ивановича Шевченко (1782—-1825). Через два года родители Тараса переселились в село Кирилловка, где он провёл всё детство. Мать его умерла в 1823 г.; в том же году отец женился вторично на вдове, имевшей троих детей. Она относилась к Тарасу сурово. До 9-летнего возраста Шевченко находился на попечении природы да отчасти старшей сестры своей, Екатерины, девушки доброй и нежной. Вскоре она вышла замуж. В 1825 г., когда Шевченко шёл 12-й год, умер его отец. С этого времени начинается тяжёлая кочевая жизнь беспризорного ребёнка, сначала у учителя-дьячка, затем у соседних маляров. Одно время Шевченко был пастухом овец, затем служил у местного священника погонычем. В школе учителя-дьячка Шевченко выучился грамоте, а у маляров познакомился с элементарными приёмами рисования. На шестнадцатом году жизни, в 1829 г., он попал в число прислуги помещика Энгельгардта, сначала в роли поварёнка, затем казачка. Страсть к живописи не покидала его. Пребывая в Вильне, Энгельгардт отдал Шевченко в обучение преподавателю Виленского университета портретисту Яну Рустему. В Вильне Шевченко пробыл около полутора лет.

Годы 1840—1847 — лучшие в жизни Шевченко. В этот период расцвело его поэтическое дарование. В 1840 г вышел под названием «Кобзарь» небольшой сборник его стихотворений; в 1842 г вышли «Гайдамаки» — самое крупное его поэтическое произведение. В 1843 г. Шевченко получил степень свободного художника; в том же году, путешествуя по Украине, познакомился с княжной В. Н. Репниной, женщиной доброй и умной, испытавшей впоследствии, во время ссылки Шевченко, самые тёплые чувства к нему. В первой половине 1840-х годов вышли «Перебендя», «Тополя», «Катерина», «Наймичка», «Хусточка» — крупные художественные произведения.

Петербургская критика и даже Белинский не понимали и осуждали украинскую национальную литературу вообще, Шевченко — в особенности, усматривая в его поэзии узкий провинциализм. Но Украина быстро оценила Шевченко, что выразилось в тёплых приёмах Шевченко во время его путешествия в 1845—1847 гг. по Черниговской и Киевской губерниям. «Нехай буду мужицький поет, — писал Шевченко по поводу отзывов критики, — аби тільки поет; то мені більше нічого і не треба».

2 ГРУПА

 Ссылка в Оренбургский край

Ко времени пребывания Шевченко в Киеве в 1846 г относится сближение его с Н. И. Костомаровым. В том же году Шевченко стал поклонником формировавшегося тогда в Киеве Кирилло-Мефодиевского общества, состоявшего из молодых людей, интересовавшихся развитием славянских народностей, в частности украинской. Участники этого кружка, в числе 10 человек, были арестованы, обвинены в составлении политического общества и понесли разные кары, причём больше всего досталось Шевченко за его нелегальные  стихотворения: он был сослан рядовым в Оренбургский край, с запретом писать и рисовать. Орская крепость, куда сначала попал Шевченко, представляла грустное и пустынное захолустье.    Для Шевченко был очень тягостен запрет писать и рисовать; особенно удручал его суровый запрет рисовать. Запрещение рисовать не было снято до самого его освобождения. Некоторое утешение дало ему участие в экспедиции по изучению Аральского моря в 1848 и 1849 гг.; благодаря гуманному отношению к ссыльному генерала Обручева и в особенности лейтенанта Бутакова, Шевченко позволено было срисовывать виды Аральского побережья и местные народные типы. Но эта снисходительность вскоре стала известна в Петербурге; Обручев и Бутаков получили выговор, и Шевченко сослан в новую пустынную трущобу, Новопетровское, с повторением воспрещения рисовать.

3 ГРУПА 

 Петербургский период

Освобождение Шевченко состоялось в 1857 г., благодаря настойчивым за него ходатайствам графа Ф. П. Толстого и его супруги графини А. И. Толстой. С продолжительными остановками в Астрахани и Нижнем Новгороде Шевченко вернулся по Волге в Петербург и здесь на свободе предался поэзии и искусству. Тяжёлые годы ссылки   привели к быстрому ослаблению здоровья и таланта. Попытка устроить ему семейный очаг (актриса Пиунова, крестьянки Харита и Лукерья) не имели успеха. Проживая в Петербурге (с 27 марта 1858 г до июня 1859 г.), Шевченко был дружески принят в семье вице-президента Академии художеств графа Ф. П. Толстого. Жизнь Шевченко этого времени хорошо известна по его «Дневнику», подробно переданному его биографами нового времени (преимущественно Конисским). В 1859 году Шевченко побывал на родине. Тут у него возникла мысль купить себе усадьбу над Днепром. Было выбрано красивое место под Каневом. Шевченко усиленно хлопотал о приобретении, но поселиться тут ему не пришлось: он был тут похоронен, и место это стало объектом паломничества для всех почитателей его памяти. Отвлекаемый многочисленными литературными и художественными знакомствами, Шевченко в последние годы мало писал и мало рисовал. Почти всё своё время, свободное от званых обедов и вечеров, Шевченко отдавал гравированию, которым тогда сильно увлекался. Незадолго до кончины Шевченко взялся за составление школьных учебников для народа на украинском языке. Скончался Шевченко 10 марта (25 февраля ст. ст.) 1861 года от водянки.  Похоронен в Петербурге, Перезахоронен в городе Каневе на Чернечей горе, позже названой Шевченковой кручей. 

«Його могила стала для українців місцем паломництва… В сучасній історії дуже важко знайти аналогічний випадок, коли б літературна постать так хвилювала всі прошарки нації, щоб письменникові віддавалася шана, подібно до святого або пророка» (Еміль Дюран)

«Тут духовна вершина нашого народу, вершина, що світить усій Україні» (Олесь Гончар)  

ПЕРЕВІРКА ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Літературний  диктант за біографією Т.Г.Шевченка

1.              Де й коли народився Т.Г.Шевченко?
2.              У якій сім’ї народився поет?
3.              Коли й у кого почав навчатися грамоти малий Тарас?
4.              Коли уперше прибув до Петербурга?
5.              Коли поета викупили з неволі?
6.              Хто з видатних людей Росії допоміг Т.Г.Шевченку викупитися з кріпацтва?
7.              Де вчився після викупу?
8.              Як називалася перша збірка Т.Г.Шевченка?
9.              До якого таємного угрупування входив поет?
10.         Скільки років прожив Т.Г.Шевченко на засланні?
11.         Коли помер і де похований спершу Т.Г.Шевченко?
12.         Коли й де перепохований?

IV. Опрацювання нового матеріалу

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- Чому Шевченка називають Великим Кобзарем?

Орієнтовані відповіді:

•                  Найвидатніша книга прожиття українського народу «Кобзар»
•                  Як поет, лірик, драматург увів українську літературу в коло світових
•                  Високий взірець справжнього поета і патріота

2. Складання схеми «Жанрова різноманітність творчості Т.Г.Шевченка»

Доповнення до сказаного буде ті факти, що Т.Г.Шевченко не лише геніальний письменник, він ще й талановитий художник, гравер, високоосвічена людина свого часу, поет, який збагатив українську літератури новими темами, жанрами.

3. Хвилинка літературознавства

Згадаємо поняття «жанр»

Жанри творів Т.Г.Шевченка

1.              Лірика: вірші, елегії.
2.              Ліро – епос: поеми, послання, містерії.
3.              Епос: повісті російською мовою, «Щоденник».
4.              Драматургія: п’єса «Назар Стодоля».

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Метод «Незакінчене речення»

1.              Т.Г.Шевченко – «духовний батько» українців, основоположник … (нової української літератури).
2.              Тарас Григорович Шевченко народився … ( у селі Моринці        в родині кріпака).
3.              Перша збірка вийшла у …. році і називалась … ( 1840, «Кобзар»)
4.              Входив до складу таємної організації … (Кирило – Мефодієвське братство).
5.              Відбував заслання протягом … (10 років).
6.              У своїй творчості використовував такі жанри … (лірика, ліро – епос, епос, драматургія).

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. ОЦІНЮВАННЯ

Рефлексія

•                  Що з уроку ви взяли для себе?
•                  Мої очікування виправдались/ не виправдались, тому що…
•                  Сформуйте побажання собі, однокласникам і вчителеві.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити біографію письменника, у розділі «Хвилинка мудрості» підготувати цікаві факти з життя митця, прочитати баладу «Причинна».