УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ МІСЬКОЇ РАДИ

Комунальний заклад «Навчально – виховний комплекс

«Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» № 3 м. Дніпродзержинська»

Дніпродзержинської міської ради

             Відкритий урок у 9-В класі

                                                                    Учитель  Новак Т.О.

Тема .   Т.Г. Шевченко. Поема “Кавказ” – тема національно-визвольної   боротьби.                                                                                                                                                 Мета:                                                                                                                                            навчальна – ознайомити дев’ятикласників зі змістом та патріотично-визвольним звучанням поеми «Кавказ», розкрити її ідейно-тематичний задум і порушені проблеми, попрацювати над образами-символами;                                                                       розвивальна -  розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння коментувати фрагменти поеми, робити підсумки;                                                                                                 виховна – виховувати почуття солідарності з іншими народами в їх боротьбі за визволення від гніту, зневажливе ставлення до насильства, жорстокості, прагнення до збагачення шляхом воєн, виховувати волелюбність національну гідність.         Очікувані результати: учні знають зміст поеми, уміють виділяти ключові епізоди, переказувати їх, аналізувати твір, висловлювати власне ставлення до проблем, порушених автором.                                                                                                                 Обладнання: міні-виставка творів письменника періоду «Трьох літ», пам’ятки з правилами, картки само оцінювання, комп’ютер.                                                                                Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.                                                              Вид уроку: урок – дослідження.                                                                                                             Хід уроку.                                                                                                                                                             І.  Мотивація навчальної діяльності учнів   (налагодження добрих, довірливих стосунків).                                                                                                                                       Повторення правил, за якими працює клас.                                                                                Правила : 1. Доброзичливість.                                                                                                                  2. Не перебивай того, хто говорить.                                                                                                   3. Активність.                                                                                                                                      4. Конфіденційність.                                                                                                                                5. Чесність і правдивість.                                                                                                                                  6. Тут і зараз.                                                                                                                                                      7. Не критикуй відповіді своїх товаришів, не давай поради.                                                                                    Учитель: ці правила допоможуть нам у нашій праці під час уроку.                                                  ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.                                                                                                        Робота з асоціаціями.                                                                                                                                    З чим асоціюється у вас слово Кавказ? Чому? ( Обговорення.                                                                ( гори Ельбрус, Грузія, війна, вівці, аул, лаваш, кавказька вівчарка).                                        Учитель: Кавказ – це чарівний край, у якому багато загадок. І одна з них – поход-ження назви, яка до цього часу не вирішена. Послухайте одну із версій походження назви «Кавказ»                                                                                                                   Повідомлення учня - «дослідника»  про походження назви «Кавказ».                                                    Одну із версій походження назви можна знайти у книзі «Мандрівка в астраханські та кавказькі степи» графа Яна Потоцького, який посилається на слова давньогрець-кого філософа Кманфа. Він говорить, що назва «Кавказ» походить від імені одного пастуха Кох-Кафа, убитого Сатурном. На перській мові ім’я означає «Гора Кафа». На її вершині за легендою живе птиця Анка. Ця священна птиця живе в роздвоєній горі Ельбрусу, і коли народи Кавказу сперечаються між собою, починають ворогу-вати, цей птах трясе своїми кігтями скелі і відбуваються страшні землетруси. А ко-ли на вершину Ельбрусу в 1829 році піднялась перша експедиція під керівництвом генерала Емануеля, учасників вразила скеля, що нагадує великого птаха.                           Вступне слово вчителя. Сьогодні ми розглянемо поему Т.Г.Шевченка «Кавказ», у якій порушено проблему визвольної боротьби корінних народів Кавказу проти ро-сійської окупації, а також показано одночасне таврування засобами сміху бруталь-ної, зухвалої, антинародної політики царського уряду як всередині Росії, так і за її межами у вигляді посягань на чужу територію.                                                                Повідомлення учня – «дослідника» про історичну основу твору.                                                                У першій половині 19 століття імперський розподіл світу був фактично узаконе-ний. Усі сильні тогочасні держави «неситим оком» зазирали «за край світа…Чи нема країни, щоб загарбать…». Загарбували, хто як хотів і хто що міг. Домовля-ючись одна з одною про «сфери впливу», відштовхували суперниць від ласих шматків, аби приберегти їх собі.                                                                                      Російський царат постійно провадив жорстоку колонізаторську політику. Одним із виявів її була загарбницька війна 1840-1845 років імперії проти народів Кавказу, які мужньо чинили опір самодержавству. Особливо загострилася ця боротьба в Північному Дагестані й Чечні, де її очолив сміливий ватажок Шаміль. Проте сили були нерівні, і протистояння закінчилося приєднанням Кавказу до Росії.   Повідомлення учня – «дослідника» про історію написання поеми «Кавказ».               Ще до написання «Кавказу» Т.Шевченко дуже цікавився кавказькими народами. Він записував відомості про дагестанців і чеченців у О.Афанасьєва-Чубинського, який повернувся з Кавказу. Вони довго розмовляли про горців; все, що цікавило поета до найменших подробиць тамтешнього побуту, він розпитував у приятеля. Причиною появи гнівної інвективи-поеми стали страждання поета від втрати на війні за приєднання до Росії Дагестану й Чечні доброго приятеля, художника й військового лікаря Якова де Бальмена, який загинув на Кавказі 26 липня 1845р. У присвяті поет пише «Искреннему моему Якову де  Бальмену».                                                     Учитель.   Епіграф твору теж пов'язаний із загибеллю друга:                                                       Кто даст главе моей воду                                                                                                                 И глазам моим источник слёз,                                                                                                                             И плачуся и день, и ночь о побиенных.(Иеремии. Глава 9, стих 1)                    Повідомлення учня – «дослідника» про Якова де Бальмена.                              

Учитель.   Мета нашого уроку:  проаналізувати поему-інвективу Кобзаря, дати характеристику її образам-символам , розкрити її ідейно-тематичний задум і порушені проблеми. Для цього ми працюватимемо в групах. Але спершу я переві-рю, як ви знаєте зміст поеми. Пропоную вам тест.                                                                             1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема «Кавказ»:
    а) ранньої; б) «Трьох літ»; в) останніх років; г) «У казематі».
2. Поему "Кавказ" Т.Г.Шевченко присвятив:
     а) В.Григоровичу; б) В.Жуковському; в) К.Брюллову; г)Якову де Бальмену ;
3. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони:                                                                                                                                                    а)  надто високі; б) засіяні горем; в) дуже старі; г) дивують своєю красою.
4. Поет у творі возвеличує не тільки «лицарів великих», але й:
а) гори Кавказу; б) Бога святого; в) батьків загиблих; г) тогочасну історичну епо ху.
5. Характеризуючи правду, Т. Шевченко обурено проголосив, що вона:                                     а) закута в кайдани; б) кров’ю полита; в) п’яна; г) химерна і підступна.
6. «Ненагодованою і голою» в поемі є:
   а) мудрість людська; б) ріка зі сльозами і кров’ю муштрованих; в) хмара за гора-
      ми; г) сердешна воля.
7. Поема написана у формі революційно-викривального ліричного:
   а) діалогу; б) полілогу; в) монологу; г) трактату.
8.Лейтмотивом у творі є рядки:
  а) Не нам на прю з тобою стати! / Не нам діла твої судить!
  б) Кати знущаються над нами, / А правда наша п’яна спить;
  в) Борітеся — поборете, / Вам бог помагає!
  г) За горами гори, хмарою повиті... / Засіяні горем, кров’ю политі.
9. Символічними у творі є образи:
  а) Прометея та орла; б) чуреку і саклі; в) правди і волі; г) храму і каплиці.
10. Неситим автор поеми називає:
  а) Прометея; б) орла; в) царя Миколу І; г) Кавказ.
11. Назвіть символічний образ із поеми "Кавказ", який передає незламність, титанізм народів:
   а) неситий орел; б) Прометей; в) Бог; г) Сибір.
12. Назвіть слова, із поеми «Кавказ», у яких звучить гімн нездоланності народів:
   а) «По закону апостола /Ви любите брата»; б) «За вас правда, за вас слава /І воля   
       святая»; в) «От молдованина до фінна /На всіх язиках все мовчить...»
  г) «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».

                                                      Відповіді на тест                                          

І. Група  досліджувала: жанр, композицію, тему та ідею поеми.  І. Франко назвав «Кавказ» огненною поемою. «Шевченко з його сонячним темпераментом —це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу...»;                                                                                                                                       Поему "Кавказ" називають то поемою, то ліричним твором типу медитації, то сати-ричним твором –інвективою з елементами лірики та героїки.                                           Словникова робота
Медитація – філософські роздуми про свою долю і долю батьківщини.
Інвектива – гострий виступ проти кого-небудь, чого-небудь.
Композиція поеми . Твір написаний у формі революційно-викривального лірично-го монологу, сповненого ораторських, агітаційно-закличних інтонацій надзвичай-ної  пристрасної сили. Це монолог, точніше — цикл монологів, що має різних адресатів, і від адресатів залежить характер і ступінь поетової пристрасті. Вся колосальна панорама російського життя з безліччю внутрішніх планів і переходів, зі складними образами в поемі вмістилася в 178 віршованих рядках.
Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея.                                                                                                                             Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності про-стого  люду в зв’язку з цим.
Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.
Розв’язка: інтимним реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив з московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.                                                                                Тема:  викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ  страждань поневолених народів Кавказу, зображення реакційної ролі церкви і прогнилої дворянської культури.
Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства, кріпосництва і православ’я — душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі, полум’яний інтернаціональний заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму.                                  Основна думка: «Борітеся – поборете!»                                                                                                               ІІ. Група характеризувала образи-символи поеми.                                                         У поемі «Кавказ» наявна низка яскравих образів-символів: Прометей, орел,завойовник –колонізатор, тюрма.                                                                      Прометей.                                                                                                                        Довідка. Прометей у давньогрецькій міфології — титан, покровитель і захисник людей, який викрав вогонь з Олімпу і віддав його людям. За це Зевс жорстоко його покарав: наказав прикувати до скелі в Кавказьких горах, і щодня орел видирав з його грудей печінку, яка за ніч виростала знову. Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за грецьким міфом, а взяв із нього тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. У Шевченка . У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів. Народ безсмертний, тому царат "не вип’є живущої крові", "не скує душі живої". Поет радіє, що серце народу "знову оживає і сміється". Як гімн не здоланності народів, звучать натхненні слова "Невмирає душа наша, не вмирає воля". 
Прометей —це узагальнений символ нескореності, невмирущості, прагнення  до свободи, волі, державної незалежності народів Кавказу.                                 Орел. Символом Російської імперії, гербом якої був двоглавий орел, виступає образ орла. Цей орел, що споконвіку карає Прометея та «що день Божий добрі ребра / Й серце розбиває»,— недвозначний, прозорий натяк на загарбницьку політику царського самодержавства проти вільнолюбного народу Кавказу.            Орел – це символ Російської імперії.                                                                         Тюрма, Сибір.  Символи колоніальної політики Російської імперії, яка для всіх інакомислячих обмежувалася каторгою, засланням. «Братні» ж народи зазнавали великодержав-ницькі утиски, не мали можливості для національного культурно-освітнього роз- витку. Саме за це Росію називали «тюрмою народів».
Тюрма, Сибір – це символи колоніальної політики Російської імперії, яку називали «тюрмою народів».                                                                        Завойовник-колонізатор.    Колонізатор — царизм фальшиво твердить, що хліб і хату горця ніхто не відбере в нього, а його самого «не поведе... в кайданах». Втрачаючи владу над собою, за- гарбник проговорюється, що він хотів би «подарувати» йому його власну хату, а хліб хотів би кинути горцеві, «як тій собаці». Він мріє про той час, коли горці бу- дуть платити податок навіть за сонце. Підступний колонізатор облудливо закликає горців до дружби з ним і обіцяє, що від нього горці «багато б дечому навчились!». У пориві туполобого захоплення собою загарбник хвалиться своєю «культурою», а в дійсності показує своє варварство і цинізм.
Хижак хвалиться тим, що «французів лає», тобто переслідує вільнодумний дух французького просвітительства — Вольтера, Дідро: «Продаєш або в карти про-граєш людей... не негрів.., а таких... хрещених.., но простих. Ми не гішпани». Чим же вихваляються колонізатори? Класовою нерівністю, злиднями, політичним безправ’ям, насильством, темнотою, продажністю і фальшивістю церкви, пере- слідуванням прогресивної думки і торгівлею людьми, мов худобою.
Завойовник-колонізатор – це символ царизму.
ІІІ. Група досліджувала художні особливості поеми. Для викриття та засудження загарбницької політики влади Т. Шевченко ство- рює рядки, сповнені великого емоційного напруження. Мова поеми наповнюється гіперболами, використаними у зростаючій градації риторичними питаннями й  окликами. Сатирична метафора «війна — царське полювання» розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю-«батюшке» та його «хортам, і гончим, і псарям». Протиставляє цареві він справжніх славних героїв, борців за волю. Так на контра- сті створюється напружена поезія: від сарказму — до лірики, від іронії — до услав- лення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг вели- чезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів. Тому мова твору афористична і лаконічна («борітеся — поборете»)
    Значна частина сатири написана чотиристопним ямбом, поет відчув силу «ви- кривального ямба», як називають цей розмір, і з гнівом кинув його на ненависного ворога.
   Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих таємними хмарами і засія- них горем, политих кров’ю. Горем і кров’ю горців. Пейзаж — подальша розповідь про сумні події. З цією метою автор використав народнопоетичний метафоричний образ засівання горя і сліз.
Художні засоби поеми «Кавказ»:                                                                                      народнопоетичний метафоричний пейзаж;                                                                                      гіперболи: «Од молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить…»                   метафори: «За горами гори…засіяні горем, кровію политі»                                                                        епітети: «Ненагодована і гола….сердешна воля.»                                                                                   іронія, сатира, сарказм : «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям.»                                                                                                                        афоризми: «Борітеся – поборете».

Аудіопрослуховування початку поеми.
Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Вільний мікрофон».

 __  Поема «Кавказ» змусила мене задуматися над тим, що…

— Яка причина кавказької війни?

— Як ви розумієте зміст фрази «Борітеся — поборете?» Чи актуально звучить вона сьогодні?

Оцінювання.                                                                                                                             Домашнє завдання,  інструктаж щодо його виконання.                                                  1.Завдання для всього класу.                                                                                                                             Вивчити напам'ять уривок з поеми „Кавказ".                                                                                     2. Індивідуальні завдання.                                                                                                        Підготуватися до виразного читання вірша «Чигрине, Чигрине…» та    уривків твору «Великий льох»».                                                                                                                                              3. Творче завдання.                                                                                                                                                                   Написати міні-твір на тему «Прометей — образ нескореного народу».