Тарас Григорович Шевченко Кобзарем його ми звемо,Так від роду і до роду: Кожний вірш свій і поему Він присвячував народу. Він любив усе прекрасне Все ненавидів потворне, —І його ім’я — незгасне, Світлий образ — неповторний. Чисту матір і дитину Він прославив серцем чистим, Всю осяяв Україну Поглядом він променистим. Ось чому в сім’ї великій,У цвіту садів прекрасних Буде жити він вовіки,Як безсмертний наш сучасник. М. Рильський
Влияние4 Объясните аудитории влияние, оказанное субъектом за свою жизнь. Перед смертю батько залишив відоме передбачення: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його мов наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе» Господарювання в домі доручив старшому синові Микиті.
5 Дитинство юного Тараса пройшло у селах Моринці та Кирилівка. З самого раннього дитинства у майбутнього письменника була велика жага до малювання. Свій малярський талант він залишав повсюди, де тільки було можна – і на стінах, і на дверях, і на воротах. Спочатку Тарас Шевченко для своїх малюнків використовував вугілля, потім крейду, а коли, навчаючись у школі, зміг придбати папір та олівець, то пристрасть до малювання ще більше зросла.
Садок вишневий коло хати Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть. Сем'я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати. Маленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата. Та соловейко не затих.6
За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилаєІ сонце спатоньки зове. У синє море: покриваєРожевою пеленою,Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку,Малую годину. Ніби серце одпочине,З Богом заговорить... А туман, неначе ворог,Закриває мореІ хмароньку рожевую,І тьму за собою. Розстилає туман сивий,І тьмою німою. Оповиє тобі душу,Й не знаєш, де дітись,І ждеш його, того світу,Мов матері діти.7
10 Робота у зошиті «Садок вишневий коло хати»Запишіть. Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю. Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією. Жанр: пейзажна лірика.