Елементи продуктивного навчання на уроках математики (таблиці та задачі для 9 класу, геометрія)
Методичні матеріали
вчителя математики
вищої кваліфікаційної категорії,
старший вчитель
ЛГ «Престиж»
Шевченківського району
Боднар Оксани Степанівни.
Львів 2022
ЗМІСТ
ПРЯМОКУТНИК і його властивості
ПАРАЛЕЛОГРАМ і його властивості
На уроках геометрії впроваджую технологію інтенсивного навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу за Шаталовим.
Принципи технології інтенсифікації навчання В. Ф. Шаталова: багаторазове повторення; обов’язковий поетапний контроль; блочне вивчення матеріалу; динаміка діяльності; використання опор.
Технологічні етапи:
· перший – вивчення теорії у класі;
· другий – самостійна робота вдома;
· третій – перше повторення – фронтальний контроль засвоєння конспекту;
· четвертий – усне проговорювання опорного конспекту (це необхідний етап мовленнєвої діяльності при засвоєнні матеріалу, що реалізується під час різних видів опитування);
· п’ятий – друге повторення: узагальнення і систематизація; взаємоопитування та взаємодопомога; ігрові елементи (змагання команд, розв’язування ребусів тощо).
Прогнозовані результати:
- формування системи знань, умінь, навичок;
- навчання всіх дітей незалежно від індивідуальних даних;
- прискорене навчання.
Український учитель-новатор В.Ф. Шаталов завдяки широкому використанню опорних схем конспектів домагався високих результатів у навчальній діяльності. Він широко використовував різні види опорних схем, опорних сигналів та опорних конспектів у процесі пояснення нового навчального матеріалу безпосередньо на уроці, а потім учні використовували ці прийоми під час виконання різних видів домашніх завдань і самостійно моделювали опорні схеми. В основі цієї роботи лежали певні закономірності про особливості конкретно-образної пам'яті та психологічні асоціації.
Методика В. Ф. Шаталова суттєво економить час уроку, дає можливість приділяти більше уваги формуванню вмінь і навичок учнів, застосовувати здобуті знання на практиці. Однак для розробки опорних сигналів необхідно використовувати особливі позначення, рисунки, символи, схеми, таблиці, які мали б нагадувати про конкретні приклади чи факти. Тому без пояснення вчителя та свідомого використання підручника учень не може самостійно засвоїти навчальний матеріал лише за опорними сигналами.
Структурно-логічні схеми будуються на принципі структурування навчальної інформації, без якої неможливо формувати в учнів уміння аналізувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати .
Основне призначення структурно-логічної схеми - доведення до учня логіки організації навчального матеріалу на уроках. Основні труднощі в засвоєнні і практичному застосуванні вивченого матеріалу – це виділити головне, побудувати логічну схему матеріалу і на основі цього визначити підходи до вирішення завдань.
Етапи послідовного складання структурної схеми.
1 етап: пояснення нового матеріалу методом розповіді із застосуванням звичайних методів навчання;
2 етап: стисле пояснення з опорною схемою на аркушах;
3 етап: докладне опитування 2-х,3-х учнів за схемою (без оцінювання;
4 етап: переписування схем у зошит;
5 етап: розфарбування схем вдома;
6 етап: читання матеріалу в підручника;
7 етап: запам'ятовування;
8 етап: письмове відтворення схеми на наступному уроці;
9 етап: усні відповіді за опорним конспектом біля дошки.
Отже, матеріал сприймається учнями після 7-9-ти разового повторення. Для слабких учнів кількість повторень повинна бути більшою, доки учень і учитель не будуть упевнені у позитивній відповіді.
У зошиті довіднику з геометрії для учнів 7-9 класів подані основні формули та властивості геометричних фігур, вправи для закріплення матеріалу ( апробовані та використані при складанні опорних конспектів на моїх уроках)
Малюнок і позначення
|
Формули |
|
1.Кути ∠С=90° (прямий) ∠А +∠ В =90° (сума гострих кутів = 90°) ∠A+∠B+∠C=180°
|
2.Периметр Р= а+b+c
|
|
3 Теорема Піфагора c2=a2+b2 |
|
|
4.Площа
|
5. Медіана, проведена до гіпотенузи
|
|
|
6.Радіус описаного кола
|
7. Радіус вписаного кола
|
|
8. Тригонометричні функції
|
|
|
9. Катети та їх проекції на гіпотенузу
|
Вправи
Малюнок і позначення
|
Формули |
|
1.Кути ∠А =∠ В =∠С=60° ∠A+∠B+∠C=180°
|
Р - периметр |
2.Периметр Р= 3а
|
h = m = l |
3 Висота =медіана =бісектриса
|
S – площа |
4.Площа Sтрикутника= (a2*√3 )/4 |
|
5.Радіус описаного кола
R=a/√3 |
6 Радіус вписаного кола
r=a/2 √3 |
|
Зауваження R=2r , . h=R+r
|
Вправи
Малюнок і позначення
|
Формули |
|
1.Кути ∠А =∠В , АВ- основа (кути при основі рівні) ∠А+ ∠B+∠C = 180°
|
2.Периметр(сума усіх сторін) Р= а+а+с b=a
|
|
3 Висота =медіана =бісектриса, проведині до основи, АВ-основа
|
|
4.Площа Як у довільного трикутника |
|
|
5.Радіус описаного кола Як у довільного трикутника
|
|
6 Радіус вписаного кола Як у довільного трикутника
|
Вправи
Малюнок і позначення |
Формули |
||||||||||||||||||||||||||
|
1.Кути ∠A+∠B+∠C=180° ∠ВСК – зовнішній кут
1.якщо α > β, тоді a > b 2.нерівність трикутника
a + b > c |
||||||||||||||||||||||||||
|
2.Периметр Р = a + b + c |
||||||||||||||||||||||||||
|
3 Середня лінія
MN = ½ AC MN || AC KN || AB KM || BC |
||||||||||||||||||||||||||
S - площа трикутника,
|
4.Площа
S = √p(p - a)(p - b)(p - c)
S = p · r |
||||||||||||||||||||||||||
|
5. Медіана-ділить навпіл протилежну сторону, Бісектриса ділить навпіл кут трикутника, Висота – перпендикуляр (утворює кут 90 ) |
||||||||||||||||||||||||||
|
6.Радіус описаного кола R = abc/4S |
||||||||||||||||||||||||||
|
7 Радіус вписаного кола r = S/p |
||||||||||||||||||||||||||
|
8 Теорема синусів
|
||||||||||||||||||||||||||
|
9 Теорема косинусів c2 = a2 + b2 - 2ab·cos γ |
Вправи
Малюнок і позначення
|
Формули |
||
|
1.Кути ∠А =∠ В =∠С=∠D=90° ∠A+∠B+∠C+∠D =360° |
||
2.Периметр P = 4a |
|||
3 Діагоналі (за теоремою Піфагора) d = √2a (перпендикулярні ,рівні, діляться навпіл, є бісектрисами кутів) |
|||
4.Площа S = a2
|
|||
|
5. Радіус описаного та вписаного кіл
|
Вправи
ПРЯМОКУТНИК і його властивості
Малюнок і позначення
|
Формули |
||
|
1.Кути ∠А =∠ В =∠С=∠D=90° ∠A+∠B+∠C+∠D =360° |
||
2.Периметр (сума усіх сторін) P = 2(a + b) |
|||
Діагоналі рівні та точкою перетину діляться навпіл АО=ВО=СО=DO |
3 Діагональ (за теоремою Піфагора) d = √a2 + b2 |
||
|
4.Площа S = a · b
|
||
|
5. Радіус вписаного кола Вписати коло не можливо
|
||
6.Радіус описаного кола
|
Вправи
ПАРАЛЕЛОГРАМ і його властивості
Малюнок і позначення
|
Формули |
||||
|
Кути ∠B + ∠A = 180° ∠D + ∠C = 180° (кути ,що прилягають до однієї сторони =180° ) ∠А =∠С , ∠В=∠D (протилежні кути рівні)
∠A+∠B+∠C+∠D =360° |
||||
|
2.Периметр(сума усіх сторін) P = 2(a + b) |
||||
Діагоналі не є рівними, не є бісектрисами кутів, точкою перетину діляться навпіл АО=ОС ,ВО=ОD |
3. Діагоналі паралелограма
|
||||
S - площа паралелограма, |
4.Площа
S = a · ha S =a · b · sin α
|
||||
|
5. Радіус вписаного та описаного кіл Описати та вписати кола неможливо Не існують |
Вправи
Малюнок і позначення |
Формули |
||||
|
1.Кути ∠B+ ∠A = 180° ∠D + ∠C= 180° Протилежні кути рівні ∠А = ∠C ∠D=∠D ∠A+∠B+∠C+ ∠D=360° |
||||
|
2.Периметр Р= 4а |
||||
|
3 Діагоналі не є рівними, є бісектрисами. Діагоналі взаємно перпендикулярні, точкою перетину діляться навпіл АО=ОС ,ВО=ОD |
||||
S - площа ромба, |
4.Площа S = a · h S = a2 · sin α
|
||||
|
5. Радіус вписаного та описаного кіл r = h/2
Описати коло неможливо
|
Вправи
Малюнок і позначення
|
Формули |
||||||||||||
|
1.Кути ∠A+∠B+∠C +∠D=360° ∠B + ∠А = 180° ∠D + ∠C = 180° (Сума кутів, що прилягають до бічної сторони 180°) ∠А=∠D ∠B=∠C (тільки у рівнобічній трапеціі ) |
||||||||||||
a ,b - основи |
2.Периметр (сума усіх сторін) Р= а+b+с+d |
||||||||||||
|
3 Середня лінія МN=(a+b) /|2 МN паралельна АD,ВС
Якщо діагоналі взаємно перпендикулярні, то висота дорівнює півсумі основ (середній лінії): h = МК |
||||||||||||
S-площа h- висота m- середня лінія d1, d2 - довжини діагоналей γ - кут між діагоналями
|
4.Площа
S = m · h
|
||||||||||||
|
5. Висота – перпендикуляр (утворює 90° ) Прямокутна трапеція ,тоді АВ=h
|
||||||||||||
R=AO=BO=CO=DO |
6.Радіус описаного кола ,як радіус кола описаного навколо трикутника АВD, ВСD, АСD, АВС |
||||||||||||
r=OE=OF |
7 Радіус вписаного кола r = h/2
|
||||||||||||
|
8 Можна вписати коло ,коли суми протилежних сторін рівні
АВ+СD =ВС+АD
|
||||||||||||
|
9 Можна описати коло навколо чотирикутника, коли сума протилежних кутів 180° ∠А+∠С=180° ∠В+∠D=180°
|
Вправи
Малюнок і позначення
|
Формули |
|
Радіус,діаметр,хорда Радіус кола R,r - відстань від центра кола О до будь-якої точки на колі. Діаметр кола D,d - відрізок, який сполучає дві точки кола та проходить через його центр. Хорда кола - відрізок, який сполучає дві точки кола. АВ,СD |
|
2. Довжина кола, L = 2πr |
Центральний кут – α l-довжина дуги, |
3. Довжина дуги кола l = πr/180°∙ α |
|
4.Площа круга S = πr2 |
|
5. Площа сектора S = πr2 /360° ∙ α
|
|
6.Площа сегмента Від площі сектора відняти площу трикутника АОВ |
|
7 Зовнішній та внутрішній дотики OO=R+r OO=R-r
|
|
8. Вписаний та центральний кути Вписаний кут дорівнює половині центрального кута, що спирається на ту саму дугу β = α/2 |
|
9 Дотична до кола( відрізки дотичних ,проведені з однієї точки рівні, дотична перпендикулярна до радіуса ,проведеного в точку дотику) АВ ОВ, АС ОС AB = AC |
Вправи
З метою активізації мислення учнів корисно залучити їх в процес створення узагальнюючого опорного конспекту. На першому етапі наприклад, запропонувати як домашнє завдання узагальнити матеріал уроку у вигляді невеличкої схеми. Наступний етап: при розв’язуванні завдань з теми, крім запропонованого запитання, знаходимо всі можливі величини даної фігури.
Найбільш вдалі роботи корисно обговорити у класі і використовувати їх згодом при складанні узагальнюючого опорного конспекту.
Використання опорних конспектів на уроках математики дозволяє:
- підвищити пізнавальну діяльність за рахунок раціональності та економічності засвоєння інформації та довготривале збереження в пам'яті;
- покращити якість знань, за рахунок багаторазового повторення;
- при роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань.
(Відвідано 25.10.2022)
1