Таблиця для вивчення теми "Пряма мова"

Правило

Приклад

Схема

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою – після них ставиться двокрапка.

Максим усміхнувся: «Дивний ти чоловік, боярине» (І.Франко).

А: «П».

Якщо слова автора стоять після прямої мови – перед ними ставиться тире.

«Така моя доля...» – безжурно засміявся дід у бороду (М.Дочинець).

«П…» – а.

Якщо слова автора стоять у середині прямої мови – вони виділяються з обох боків комами й тире.

«Нічого, батьку, згадувать того, що минуло, – рівно озвався Остап, – що було, те загуло!» (М.Гоголь).

«П, – а, – п!»

Якщо слова автора  розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставиться крапка й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови.

«То моя тітка Василина, – одразу прояснилось обличчя Люби. – Вона так гарно вміє співати й виводити» (М.Стельмах).

«П, – а. – П».

Якщо репліки записуються підряд у рядок, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире.

«Здоров будь! У Христа віруєш?» – «Вірую!» – відповідав прибулий. – «І в Тройцю Святу віруєш?» – «Вірую!» – «І до церкви ходиш?» – «Ходжу». – «Ану, перехрестись!» Прибулий хрестився (М. Гоголь).

«П!?» – «П!» – а. «П?» – «П!» – «П?» – «П». – «П!» А.

Якщо пряма мова, розірвана словами автора, є складним реченням із двокрапкою, то перед його другою частиною після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з малої літери.

«Дівчатонька мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, – сміється Катря дівчатам: – славні бубни за горами, а зблизька – шкуратяні» (Марко Вовчок).

«П, – а: – п».

Якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив і докинув», «спочатку запитав боязко, а потім уже сміливіше додав» тощо), то після них треба поставити двокрапку й тире, а другу частину прямої мови почати з великої літери, тобто, якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга – другої, що йде після слів автора, то після першої частини розділові знаки ставляться за загальними правилами, а перед другою частиною – двокрапка й тире.

«Жаль, звичайно, серенади, – буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав: – Ходімо спати, а завтра щось придумаємо» (В.Чемерис).

«П, – а: – П».