Презентація. Синоніміка складних речень із сполучниками, без сполучників і простих речень. Тире між частинами безсполучникового складного речення

Синоніміка складних речень із сполучниками, без сполучників і простих речень. Тире між частинами безсполучникового складного речення.

Мета: поглибити в учнів знання про безсполучникове складне речення, смислові відношеннями між його частинами; розвивати вміння трансформувати прості речення і складні сполучникові в безсполучникові складні; удосконалити вміння правильно інтонувати ці синтаксичні конструкції, доцільно вживати потрібні розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень; виховувати любов і повагу до рідного слова як до святині.

Спишіть слова, уставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть написання.І група. Св..ятковий, без..ядерний, арф..яр, Мін..юст (Міністерство юстиції), торф..яний, духм..яний, медв..яний, конъюнктура, ін..єкція, пів..яблука. II група. Любов..ю пролл..ється, Лук..ян, В..ячеслав, возз..єднання, роз..ятрив, моркв..яний, зап..ястний, грав..юра, ад..ютант, прем..єра.

« Мозковий штурм».— Чим відрізняються безсполучникові складні речення від сполучникових?— Назвіть смислові зв’язки між простими реченнями, що входять до складу  складного безсполучникового.— Пригадайте смислові зв’язки у складносурядних і складнопідрядних реченнях. Назвіть спільні ознаки.— Які розділові знаки вживаються у безсполучникових складних реченнях?— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо кому?— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо кому та крапку з комою?— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо двокрапку?— Коли у безсполучникових складних реченнях ми ставимо тире?

Визначення очікуваних результатів уроку (спільно з учнями)Я  поглиблю…Я  навчусь…Я  зможу…

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Просте речення. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення. Безсполуч никове складне речення. Після дощу яскраво зазеленіла озимина. Пройшов дощ, і яскраво зазеленіла озимина. Після того як пройшов дощ, яскраво зазеленіла озимина. Пройшов дощ —яскраво зазеленіла озимина.

ДВА - ЧОТИРИ - УСІ РАЗОМ. Поміркуйте, яке з поданих речень просте, а яке - складне. Відповідь обґрунтуйте.1. Розказав другу - пішло по кругу (Нар. творчість).2. Життя без книг - це хата без вікна (Д. Павличко).

Дослідження-трансформація простих речень у складні. Трансформувати прості речення у складні (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між частинами складних речень. Через розмиті дороги будівництво мосту припинено. Раннього осіннього вечора йшов дощ. Під час туристського походу хлопці й дівчата значно здружилися. Через рік у нашому місті збудували новий залізничний вокзал.

Завдання пошуково-аналітичного характеру за планом.—  Трансформувати подані складні речення в безсполучникові.—  Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.—  Визначити смислові відношення.—  Зробити висновок, починаючи словами «Синонімічними є безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями… і  … речення…» Луки були пишні, і ниви багаті, і сади густі (Ю. Смолич). Першими покуштували картоплю іспанські моряки, а потім вона потрапила до Італії (І. Вихованець). Кішки гризуться, а мишам привілля (Нар. творчість). Геніальні твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки доводять, що українська мова є мовою великого й гордого народу (Б. Харчук).5. Якщо на столі лежить паляниця, буде продовження роду (В. Скуратівський).6. Побачу цю ніжну, тремтливу вербу-красуню, і наринають світлі спогади дитинства (В. Скуратівський).

Між частинами безсполучникового речення ставимо ТИРЕ, якщо: Схеми. Приклади• зміст частин зіставляється або протиставляється (їх можна з’єднати сполучниками а, але)[ ] - [ ].протиставлення, зіставлення. Літо дбає - зима поїдає (Нар. творчість).• друга частина виражає наслідок, висновок з того, про що йдеться в першій (їх можна з’єднати сполучником так що; можна поставити питання який наслідок?)[ ] - [ наслідок ]. На поле набігла тінь - ділянка темніє (В. Бабляк).• частини виражають різку зміну подій (частини можна з’єднати сполучником і)[ ] - [ ].різка зміна подій. Відчинили двері - вітер як дмухне, аж засвистів (Марко Вовчок).• перша частина виражає час або умову того, про що йдеться в другій (у першій частині можна поставити сполучники коли, якщо, хоч)[ час ] - [ ].[ умова ] - [ ]. Захочеш пити - підеш до струмка (Нар. творчість). Посієш впору - матимеш зерна гору (Нар. творчість).• друга частина містить порівняння з тим, про що йдеться в першій (їх можна з’єднати сполучниками наче, як)[ ] - [ порівняння ]. Гляне - холодною водою обіллє (Нар. творчість).

Безсполучникові речення. Сполучникові речення. Дощ намочить - вітер висушить. Хочеш дружби - будь сам другом. Насунула хмара - майже споночіло. Говорить - шовком шиє. Дощ намочить, а вітер висушить. Якщо хочеш дружби, то будь сам другом. Насунула хмара, так що майже споночіло. Говорить, наче шовком шиє.

КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому між частинами першого речення ставимо двокрапку, а другого - тире.1. Назарову презентацію визнали найкращою: він використав багато ілюстрацій і схем.2. Назар використав у презентації багато ілюстрацій і схем — її назвали найкращою.

Спишіть речення, розставляючи на місці риски потрібні розділові знаки. Доведіть, що лише в одному реченні треба поставити двокрапку. 1. А слово скаже / з пам’яті не викинеш (Л. Костенко). 2. Подивилась ясно / заспівали скрипки (П. Тичина). 3. Туманець понад кущами лепехи моститься / тепла ніч буде (Гр. Тютюнник). 4. Але нелегко було знайти вихід / довкола їжилися обриви скель (І. Франко). 5. Із близького згустка пшениці пурхнув жайворонок / Марія здригнулась (В. Бабляк). 6. Землі кланяйся низько / до хліба будеш близько. 7. На годину спізнишся / за рік не доженеш. 8. Січню морози / лютому хуртовини (Нар. творчість).

Утворіть із пар простих речень спочатку складне сполучникове, а потім - безсполучникове. Поясніть вживання розділових знаків.1. За ніч випало багато снігу. Іти було важко. 2. Хочеш багато знати. Дружи з книгою. 3. Під Новий рік сильний мороз. Буде врожай хліба. 4. Продзвенів дзвінок. Гра обірвалася. 5. Літо добуває. Зима поїдає.

Чи цікавим був для вас урок? На початку уроку ми визначили  завдання й мету нашої роботи. Чи досягли ми цієї мети?Я  знаю!            Я вмію!            Я можу!На скільки балів зрозумів тему уроку?