"Так ніхто не кохав" . Навчальний проєкт з літератури(8 клас). Інтимна лірика В. Сосюри
Навчальний проєкт «Так ніхто не кохав»
Тема. Інтимна лірика Володимира Сосюри.
Ключове питання. Яким був ідеал жінки В. Сосюри?
Навчальні предмети, з якими пов’язаний навчальний проєкт: зарубіжна література, музика, образотворче мистецтво, художня культура.
Клас, у якому проводиться навчальний проєкт: 8-й.
Навчальні цілі та очікувані результати навчання: дослідити тему кохання у творчості В. Сосюри, ввести учнів у світ інтимного життя поета; актуалізувати й активізувати ментальний досвід школярів, залучивши їх до обговорення проблем, порушених поетом в інтимній ліриці; спонукати учнів до висловлення особистої позиції з обговорюваного питання; виховувати любов до рідного краю, рідного слова, інтерес до творчості поета.
Діяльність учнів: випереджувальні завдання щодо групової проектної діяльності: 1 група (« Теоретики») має глибше дослідити поняття «кохання», «інтимна лірика», жанри ліричних творів; 2 група (« Біографи») визначатиме, які жінки зустрілися на життєвому шляху В. Сосюри, як вплинули вони на формування його світогляду, вивчатимуть зміст автобіографічного роману «Третя Рота», вибиратимуть ті факти особистого життя поета, які допоможуть краще зрозуміти його лірику кохання; 3 група ( «Декламатори») готуватиме виразне читання напам’ять найкращих творів інтимної лірики В. Сосюри; 4 група («Літературознавці») мають дослідити творчість В. Сосюри ,проаналізувавши твори, присвячені жінкам, яких кохав поет; 5 група («Мистецтвознавці») проаналізують зображувально -виражальні засоби прочитаних поезій, зв’язок вивченого матеріалу з народознавством, музикою, образотворчим мистецтвом; 6 група («Актори») проінсценізує зустріч В. Сосюри з його дружиною Марією Гаврилівною.
Кожна група ознайомить учнів із виконаним завданням.
Початкові знання та навички.
Знати: про особисте життя В. Сосюри на основі автобіографічного роману «Третя Рота» та творів інтимної лірики; зміст інтимної лірики поета; ; зміст понять «кохання», «інтимна лірика».
Уміти: виразно читати твори В. Сосюри; пояснювати особливості поезій інтимної лірики; глибше розуміти внутрішній світ поета.
Обладнання: запис музики і пісні про кохання, фотографії В. Сосюри та його дружини, портрет поета, виставка його творів, фотоматеріали із зображенням коханих жінок В. Сосюри, зображення богині кохання, костюми.
Програмне забезпечення: твори В. Сосюри, фотоальбоми ,матеріали з інтернету.
Диференціація навчання: надання консультації керівникам груп.
Оцінювання знань та навичок учнів: самооцінювання та взаємооцінювання.
Запланований результат: презентація учнівських проєктів, літературно-музична композиція за інтимною лірикою В Сосюри «У світі ж без любові і життя нема».
Епіграф. Краса душі, краса любові-
Найвища на землі краса.
В. Сосюра
Хід проєкту
- Організаційний момент
Лунає лірична мелодія з колекції оркестру Поля Моріа.
- Мотивація навчальної діяльності.
Прийом «Здивуй». Легенди про кохання.
(На дошці-зображення богині кохання. Звучить мелодія. Учень і учениця в національних костюмах читають легенди).
Виступ групи «Мистецтвознавці»
Учениця. Я розкажу вам про руту. Вона цвіте жовтим суцвіттям, але трапляється й таке, що вона один раз на десять років зацвітає червоно. Чим пояснити цю таємницю? Її розкриває старовинна грецька легенда про кохання юнака і дівчини. Від їхнього кохання розквітали поля і ліси, люди раділи, співали пісень.
Та на горе закоханим врода дівчини викликала любов у серці старезного бога Еола, який почав залицятися до красуні- удень і вночі він обсипав її облесливими словами та обіцянками. Хотів, щоб дівчина поставилася до нього прихильно і відповіла любов’ю на його лестощі. Та вона й чути не хотіла про Еола- була вірна юнакові.
Ревнощі запопадливого Еола не знали стриму. Він геть оскаженів і нарешті помстився за своє нерозділене кохання та потоптану й зневажену гідність божка. Він вибрав хвилину, коли закохані прийшли на побачення, накинувся на хлопця і дівчину і відняв у них життя.
Жалюгідний стариган. Хоч йому вже було понад 1000 літ, не міг збагнути просту істину: кохання твердіше від каменя, палкіше від вогню і сильніше смерті. Любов дівчини й хлопця не загинула, а перетворилася на дві квітки: руту з жовтим суцвіттям і червонястими листочками та лілувато-рожевий ясенець. Вони-як двоє дітей, завжди й усюди одне біля одного.
Ясенець трохи вищий-ніби для того, щоб пильнувати, аби якийсь стариган не забрав його кохану. І рута не байдужа до ясенця: один раз на десять років розквітає червоним квітом, аби коханий милувався нею й увібрав її вроду у своє серце. Якщо під час того чудодійного цвітіння будь-яка дівчина знайде той цвіт, то візьме всі чари і причарує назавжди свого коханого легеня.
Учень. Колись на світ народилася гарна та щира богиня Кохання. Блукала світом, щоб знайти сенс життя. Зустрічала різних людей, намагалася їм подарувати найцінніше- кохання. Але жорстокі люди відштовхнули її, кидали у неї каміння. І тоді богиня сказала, що кохання буде вартий той, хто зможе заради нього віддати все, що має. Світ вмирав, люди ставали жорстокими. Аж ось богиня почула голос , який благав про допомогу. Вона з’явилася перед дівчиною, на руках якої вмирав юнак. Дівчина сказала, що ладна віддати своє життя, аби врятувати коханого. Богиня віддала юнакові своє життя, оселившись назавжди в серцях двох закоханих. З того часу у світі з’явилися люди, у серцях яких й досі живе кохання.
Вчитель. Ви вже здогадалися, про що буде йти мова на сьогоднішньому уроці. (Про кохання)
Фронтальна бесіда
-Чи важлива для вас ця тема?
-Яку роль відіграє кохання в житті людини?
-Чому цій темі присвячено багато творів художньої літератури?
-Які класичні приклади кохання вам відомі з історії, літератури?
-Як ви розумієте «божественне кохання» 7
-Які почуття властиві закоханій людині ?
-Яким може бути кохання?
-Чи кожен здатний кохати?
-Чи є у кохання національність ? Або вік? Або місце знаходження ?
-Назвіть слова видатних людей про кохання.
«Довідкове бюро» (Робота з інформаційними джерелами )
Вчитель. Поети і художники, філософи і вчені, користуючись відповідними засобами пізнання, намагалися проникнути в загадкову сутність кохання, описати його сиптоми або намалювати вигадливу картину його проявів. З глибин віків дійшли до нас слова, від яких віє чаруванням, ніжністю, сердечною щирістю.
Учень 1. «Кохання-найвранішнє з наших почуттів,- писав Фонтель. У цих словах акумульовано багатовікову мудрість людини в розумінні кохання як свята людської душі, як пристанища радощів, чистоти, святості.
Учень 2. «Поклади мене, як печать, на серце, як перстень на руку твою, адже міцна, як смерть, любов. Стрімкі води не можуть згасити її, і руки не заллють її, і якби хтось давав усе багатство дома свого за любов, він був би зневажливо, відкинутий .» Ці рядки з «Пісні пісень» Соломона, поеми, що включена в канонічний текст Старого Заповіту.
Учень 3. Стендаль у своєму «Трактаті про кохання» так зображує ауру цього почуття: «Кохати-це значить пізнавати насолоду, коли ти бачиш, торкаєшся, відчуваєш усіма органами чуттів і на якомога близькій відстані істоту, котру кохаєш і котра кохає тебе».
Учень 4. Почуття любові подібно до променів світла, що складається з багатьох променів, є сплавом цілої множини почуттів. «Кохання!.. Скільки неосяжного в цім слові. Який океан в єдиній сльозі ! Яке небо в єдиному погляді ! Яка буря в єдиному зітханні ! Яка блискавка в єдиному дотику ! Яка вічність в єдиній меті»,-писав Анатоль Франс.
Учень 5. Кохання, як всеохоплююче почуття, полонить людину, підносить її, духовно і морально очищує, збагачує її душу. « У світі зла, глупства, ненависті й сумнівів, що звуться існуванням,-стверджував Генріх Сенкевич,- є одна річ, для якої ще варто жити, яка, без сумніву, могутня, як смерть : це кохання.
Учень 6. Але кохання-це не тільки блаженство і високий злет духу, а й пекельні муки, і знемога духу і плоті. Навіть розділене воно не є лише насолодою, зачаруванням. У реальності ці емоційні поривання поєднуються з тривогою , тугою, муками ревнощів, неспокоєм, стражданням. Однак страждання і муки кохання-це особливі емоційні стани людини, вони в цьому разі мають інакші тональності й сутнісну насиченість. Г. Гейне говорив: «Янголи називають це небесною відрадою, дияволи-пекельною мукою, люди—коханням».
Метод «Асоціативний кущ»
-Які асоціації викликає у вас слово «кохання»? (Радість, щастя, дружба, задоволення, романтика, сюрприз ,взаєморозуміння ,терпіння,
благородство).
Виступ групи «Теоретики»
Метод «Мікрофон»
Говорять: «Щастя-це коли тебе розуміють а любов-…» (Учні по колу визначають своє поняття «кохання»).
Метод «Мозкова атака»
-Що, на вашу думку, означає поняття «кохання» ? (учні-теоретики зачитують тлумачення слова «кохання»)
Учень 1. За тлумачним словником, кохання-це почуття приязності одного суб’єкта стосовно іншого.
-Словник з філософії подає таке тлумачення: спрощення недоліків або допомога в їх усуненні ; прагнення постійного близького контакту стосовно обраного суб’єкта.
-У стародавній міфології та поезії-космічна сила, подібна до сили тяжіння.
-У психології, як правило, йдеться саме про кохання як емоцію сильної(палкої) прихильності й особистої відданості об’єктові кохання.
Учень 2. Кохання завжди означало сильну емоційну прив’язаність до людини. Кохання поділяється на два типи: кохання-дружба та романтичне кохання. Кохання-дружба засноване на спільних інтересах, прив’язаності, довірі , турботі один до одного і духовній єдності. Воно найбільш характерне для тривалих і надійних зв’ язків. Романтичне кохання-це сильне почуття, що супроводжується вихором емоцій-від жаги до ревнощів та страждання. При цьому одна людина майже повністю розчинена в іншій.
Учень 3. Видатні письменники тлумачать це поняття по-різному. Так, у словнику Б. Грінченка кохання-це:
- любов, любовна пристрасть;
- улюблений предмет, коханий або кохана;
- виховання, плекання, вирощування( дітей, .тварин, рослин).
- Оголошення теми ,мети. Епіграф
Учитель. Любов… Це золота сторінка в житті кожної людини. Скільки ніжних і ласкавих слів придумали поети, щоб висловити свою палку любов до рідного краю, до матері, нареченої. Кохання-це внутрішній світ, який окрилює людину, це казка, світлий сон, це тихе сяйво, яке лишається на все життя.
Шановні учні! Сьогодні ми маємо чудову нагоду помандрувати країною Любові, поблукати вулицями Щастя, Радості, Розчарувань, Болю, Падінь і Злетів.
Кохання надихає митців на створення шедеврів. Найкращі картини написані закоханими художниками, найславетніша музика створена в ім’я кохання, найзворушливіші поезії присвячені своїм обраницям та обранцям.
Це прекрасне почуття надихало на створення шедеврів і майстрів слова. Талановитим, неперевершеним співцем кохання був Володимир Сосюра.
Сьогодні ми забудемо про все, відкладемо наші турботи, проблеми на потім і поринемо у світ почуттів, який нам сьогодні відкриють поезії Володимира Сосюри.
«Його поезія-це гімн любові, це горіння великого серця, якому відомі всі відтінки і радості, і смутку»,- писав про творчість Сосюри В. Моринець. Та й сам Сосюра зізнавався: «Такий я ніжний і такий тривожний».
Поезія В. Сосюри-це насамперед книга інтимної лірики, частіше втіленої коханням умиротвореної душі, а інколи сумної, збуреної ревнощами чи оповитою печаллю, що йде від неможливості цілковитого злиття закоханих сердець-споконвічного людського протиріччя.
4.Сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу
Учитель. Саме в любовній ліриці, у віршах про кохання В. Сосюра постає найбільш відкритим, ніжним ,довірливим. А ніжність і довіра завжди приваблюють, і не лише у творчості, а й у житті. Вірші про любов хвилюють душу читача, не залишають його байдужим. Але вони теж різні : це і крик душі, що звучить на весь світ, і ніжний, трепітний шепіт…
Тож перегорнемо першу сторінку Книги Кохання В. Сосюри, що має назву «Перше кохання».
Виступ групи «Біографи»
Учень 1. Любов-всевладне, всемогутнє, прекрасне ,жагуче, сумне, тривожне, драматичне почуття. Невід’ємною складовою життя людини вважав кохання і В. Сосюра. «У світі без любові і життя нема»,-писав він. І не дивно, бо саме любов рухає сонце і світила, вона в усі віки вічна й прекрасна. Це особливий дарунок життя долі, це союз двох закоханих сердець, особливий союз, освячений Богом.
Краса душі, краса любові-прекрасніша від неба й сонця, землі й поля. Це велика людська сила. І подарувала їх людству жінка. Для багатьох поетів, у тому числі і для Володимира Сосюри, саме жінка була натхненницею любовних поезій.
В автобіографічному романі «Третя Рота» В. Сосюра писав: «Я дуже хотів бути поетом, гадаючи, що поети-це надзвичайні люди: до них в ароматі кімнати приходять закохані й покірні жінки, неодмінно з жертвеним і тихим коханням і , звичайно, у цих жінок сині небесні очі й золоте волосся.» Тому з перших років своєї поетичної діяльності В. Сосюра вплітає у вінок кохання свій неповторний, неординарний голос.
Учень 2. Любов-вічнозелене дерево життя. Воно то бурхлива, немов океан, то невичерпна, як джерело, гаряча, як промені сонця, як іскра вогню, що спалахує дивовижною загравою, як страшний буревій, що гасить ту пожежу і запалює нову, ще дивовижнішу. Той, хто знав її, вічно зберігатиме цю пісню в серці, у своїй душі. Особливо це стосується першого кохання, адже це золотий спомин душі. Яким же було перше кохання Володимира Сосюри ?
Учень 3. Першим справжнім коханням поета була Дуся Фоменко. У романі «Третя Рота» він згадує : «Її звали Докія, Дуся. Три роки любив її так, як ніколи і нікого не любив до неї. І прийшла ніч, що стала золотим, повним квітів і радості днем. Був квітень 1917 року».
«Поетичний калейдоскоп»
Виступ групи «Декламатори»
(Читання напам’ять вірша «Коли потяг у даль загуркоче»)
Виступ групи «Літературознавці»
Аналіз поезії за планом
- Кому присвячений цей вірш?
- Які деталі створюють атмосферу побачення закоханих?
- Які почуття сповнюють душу ліричного героя?
- Чим зачаровує вірш? Над чим примушує задуматись?
- Чому цей вірш став романсом?
Вчитель. Вірш «Коли потяг у даль загуркоче…» став народною піснею, розповсюдженою у багатьох варіантах. Так, наприклад, на Івано-Франківщині вона має назву «Рушив поїзд в далеку дорогу».
Любов окрилює, підносить до небес, але й розриває, ятрить душу і викликає голосні ридання в душі, коли вона невзаємна.
Друга сторінка Книги Кохання- «Нещасливе кохання»
Виступ групи «Біографи»
Учень. Мабуть, не знайдеться жодного, хто не прочитав і не запам’ятав би цих натхненних рядків, які В. Сосюра присвятив жінці-своїй першій дружині Вірі Каспарівні.
Виступ групи «Декламатори»
(Читання напам’ять вірша «Так ніхто не кохав»)
Виступ групи «Літературознавці»
Аналіз поезії за планом
- Чим полонить нас цей вірш?
- Що здатний зробити ліричний герой для своєї коханої?
- Які образотворчі засоби вживає поет і яка їх роль у творі ?
- Розкрийте зміст вислову: «Так ніхто не кохав. Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання»
- Кому присвятив поет цей вірш?
Виступ групи «Біографи»
Учень. Перша дружина поета-золотокоса «рабфаківка» Віра Берзіна, з якою поет познайомився ще будучи студентом Харківського комуністичного університету імені Артема, виявилася дріб’язковою міщанкою (принаймні у сприйнятті самого Сосюри). Вона не змогла зрозуміти, підтримати чоловіка у скрутну годину гонінь і переслідувань. Поет розлучився з нею, залишивши двох синів.
Учитель. До когось кохання приходить у житті раз і назавжди. В, Сосюрі любов явилася тричі . У когось кохання не витримує випробувань на життєвому шляху-і люди розлучаються.
Наступна сторінка Книги Кохання-«Усе було: любов, поезія, розлука. Жінка-це вічний біль і вічна втіха»
Виступ групи «Актори»
Інсценізація
Марія. Боже, хто це ? Він-наче вирізьблений на дерев’яній стіні. Чорнявий красень…
Володимир. Дівчино, чи є у вас закурити?
Марія. Ображаєте? Чи це така чудна манера знайомитися?
Володимир. Ну, пробачте, красуне. Як вас звати?
Марія. Марія.
Володимир. А які у вас очі, Маріє?
Марія. Кажуть люди , що сині.
Володимир. Ой, я пропав…
Учитель .Дійсно, пропав. На третій день знайомства поет запропонував Марії одружитися. Це було кохання, яке вони пронесли через розлуку, страждання, відстань. Що нам відомо про Марію Гаврилівну-поетичну музу В. Сосюри?
Виступ групи «Біографи»
Учень1. Для В. Сосюри, за його словами, вічним щастям і горем була Марія Гаврилівна (дівоче прізвище Данилова-його дружина, з якою він познайомився у березні 1931 року під час вшанування пам’яті Шевченка на Донбасі. У романі «Третя Рота» він писав так: «І я в Сталіно одружився з моїм синьооким щастям і горем, полюбив її на все життя».
В. Коваль зазначав, що «дружина поета-то муза, без якої немає поезії. Дружина В. Сосюри-то мучениця. Була вона і музою , і матір’ю, і куховаркою, і прибиральницею, і вантажницею, і хранителькою домашнього вогнища».
Виступ групи «Декламатори»
(Читання напам’ять поезії «Марія»)
Виступ групи «Літературознавці»
Аналіз поезії за планом
- Коли був написаний вірш?
- Який настрій ліричного героя?
- У чому особливість побудови поезії?
- Які ліричні твори Сосюри, присвячені Марії, ви знаєте?
Виступ групи «Біографи»
Учень 2. Складні 30-і роки… В. Сосюру як «зоологічного націоналіста 1934р. виключили з партії. Не міг поет змиритися зі звинуваченнями на адресу Скрипника й Хвильового-і цього було досить, щоб перекреслити його життя. В. Сосюру не друкували, і з ним навіть не віталися. Марія вважала, що слід протестувати проти безглуздих звинувачень, доводити свою правоту. Потай від чоловіка вона писала до уряду листи, наївно, але гаряче захищала свого поета й друга, пояснювала, що патріотизм В. Сосюри не має нічого спільного з націоналізмом.
А навколо коїлося щось незрозуміле… Невідомі дзвонили до них на квартиру, натякали поету на подружню невірність Марії. Поет нервував, не міг працювати. Марія набиралася витримки, заспокоювала чоловіка.
Учень 2. І раптом вона зникла: не прийшла ночувати додому. Це було з 18 на 19 листопада 1949 року. А вранці В. Сосюра вже розшукував її. Дзвонив до приймальні М, Хрущова, уночі пішов до Міністерства держбезпеки, вимагав відомостей про дружину в чергового коменданта. Але відомостей не було. Марія зникла надовго.
Сталося це так. О першій годині дня в їхній квартирі пролунав телефонний дзвінок. Ввічливий голос попросив Марію Гаврилівну зробити послугу: підійти до Міністерства держбезпеки й підтвердити особистість однієї людини, котру вона знає як порядну і благонадійну. Справа дуже термінова. За хвилину вона виходила з дому. Лише синові Володимиру, якийсь чомусь у цей день залишився вдома, сказала, куди йде.
За три хвилини на площі біля оперного театру біля неї зупинилася легкова машина, і чоловік у цивільному запропонував підвезти до установи, куди її викликали. Вона сприйняла це як вияв особливої поваги до неї- і зникла з життя на 5 років.
Учень 3. А далі була камера-одиночка в підвалі, де її щодоби, три місяці підряд, допитували. Ні, не били, але не давали ні на хвилину присісти, заснути. Вона мала зізнатися, в яких терористичних організаціях перебувала, та розповісти про націоналістичну діяльність письменників, щоб купити собі якщо не звільнення, то хоча б полегшення. А Володимир Миколайович у великій невідомості страждав за своєю коханою.
Таборів у Маріїному житті було 5. Її охопив смертельний жах, коли викликали до якогось тюремного чину й повідомили, що з нею хоче особисто розмовляти Берія. Зустрічалися на етапі й добрі люди, які допомагали втікати подалі від смерті, від однієї в’язниці до іншої. Володимир Миколайович нічим не міг допомогти, бо й сам чекав на арешт.
У житті Марії були й Казахстан, табір поблизу Актаса, де за кільканадцять метрів над землею довбала кайлом кам’яну стіну; і Чурубай- Нура, цегельний завод, де з печей, температура в яких понад 900 градусів, виймали гарячу цеглу, аж рукавиці горіли в руках; Кемерово, сільськогосподарський табір, де викопували голими руками з-під снігу картоплю, і , нарешті, табір на річці Томі, лісоповал і лісосплав, де ця маленька жінка із слабкими руками рубала величезні кедри та ялини.
Учень 4. Після смерті Сталіна-жадана амністія. А в серці сумніви: чи ж захоче Володимир любити її, змучену, зранену, постарілу. Марія Гаврилівна повернулася в Київ , але не додому, а до матері й сестри Сіми, яка й повідомила В. Сосюрі про повернення дружини. І невдовзі Володимир, її поет, обціловував зношений арештанський одяг і плакав, і ніс її, легеньку, як пір’їнку, на руках по вулицях до самого дому.
Виступ групи «Актори»
Ліричний ідеал
Він. Привіт…
Вона. Привіт…
Він. Я скучив…
Вона. Я теж…
Він .А пам’ятаєш…
Вона. Пам’ятаю, твій дотик у пітьмі…
Він. Ще й зорі…
Вона. Поцілунок…
Він. Ми були…
Вона. Мовчи, молю!
Він .Пробач…
Вона. Мені так боляче, коли…
Він. Коли я згадую ту ніч? А ти жалієш?
Вона Мабуть, ні…
Він. Але в очах твоїх…
Вона. Ти знаєш, та ніч-найкраща у житті…
Він. Чому ти плачеш?
Вона. Я не плачу, я просто правду загубила…
Він. Я так люблю тебе…
Вона. А я… Як я тебе тоді любила…
Вчитель. Незважаючи на всі негаразди, саме Марія Гаврилівна Була для Сосюри тим єдиним коханням, яке не згасає з плином часу, яке вічно живе в серці. Сині очі Марії супроводжували поета все життя.
Виступ групи «Декламатори»
(Читання напам’ять поезії «Васильки»)
Виступ групи «Літературознавці»
Метод «Мікрофон»
-Якими засобами створено у вірші образ щасливого кохання?
-Чому поезію названо «Васильки» ?
-Яку роль відіграє образ польових квітів у висловленні віри поета у вічність життя, краси й кохання ?
- Розкрийте філософський зміст вірша. Яку істину він стверджує?
- Що бентежить душу поета?
- Невже все пройде? А що ж нетлінне ?
- Які художні засоби використав автор у своїй поезії ?
Прийом «Кольоровий настрій»
(Учні передають в кольорі настрій поета)
Золотий-«золоті погасли коси», «Оріон золотий»
Синій-«сині очі в моєї дружини», «синім сном душа палахкотить».
Метод Прес»
-Довести, що «Васильки»-це зразок інтимної лірики.
В. Сосюра в поезії «Васильки» по-філософськи осмислює життя. «Минуть роки. У полі будуть іти двоє, але нас не буде,- пише автор.- Може, васильками у полі стали ті, що жили до нас і так само кохали і були щасливими. Як для іншого далекого нащадка, може, васильками станемо я і ти.»
Вчитель. Пливе ріка часу, минають роки, тисячоліття. Приходять одні герої
, відходять інші, але вічною залишається тема кохання.
Наступна сторінка Книги Кохання «Любов безсмертна». РефлексіяЧудовий зразок величі кохання знаходимо і в інших поезіях В. Сосюри, де згадується образ Марії Гаврилівни.
Виступ групи «Декламатори»
(Учні читають напам’ять поезії «Марії», «Люблю», «Любов моя», «Шаллю зорі золотої…» , «На перлами роси…», «М5ені ти приснилась давно…»)
- Підсумок уроку
Рефлексія
- Чому найкращі поезії інтимної лірики В. Сосюри написані в 20-х роках?
- Чим відрізняються поезії про кохання в його пізнішому доробку?
- ЧИ актуальні поезії В. Сосюри сьогодні?
Сенкан
Любов
Безмежна, всевишня
Возвеличує, надихає, живить
Благотворний вогонь для закоханих
Щастя
Заключне слово вчителя
Як щиро й натхненно висловлював В. Сосюра свої думки, почуття, розповідаючи про свої душевні переживання. Він і творив , і читав «Книгу кохання»:
Мов книга ти, моє кохання,
Але на книзі цій печать.
Я до останнього зітхання
Її не зможу прочитать.
Кохати-значить кохання творить.
Тож будьмо достойні цього покликання.
Нехай до останку в серці горить
Безсмертний вогонь боротьби і чари кохання.
(Звучить пісня «Час рікою пливе»)
Книга кохання безкінечна. Ми перегорнули лиш кілька її сторінок.
Сьогодні ми слухали акорди любові В. Сосюри, а завтра напишете нові сторінки своєї, і майбутні покоління з подивом і захопленням будуть їх переписувати. Нехай ця кришталево чиста поезія западе у ваші душі, щоб прорости згодом такими ж чистими почуттями.
-
про публікацію авторської розробки
Додати розробку