19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Виховна справа на тему: "Я - коваль свого життя та щастя."

Про матеріал
Мета: формувати у підлітків відповідальність за свої вчинки, навички спілкування в колективі; формувати активну життєву позицію, вміння бути самим собою; розвивати логічне мислення, увагу, комунікативність, уміння аналізувати власні вчинки, давати їм моральну оцінку; виховувати у підлітків високі моральні якості. Обладнання: листи, завдання для груп, ватман, цеглинки, дах, квіти з кольорового паперу. Форма проведення: тренінг
Перегляд файлу

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Заруддя

 

 

 

 

 

 

 

Виховна справа на тему:

« Я – коваль свого

 життя  та щастя.»

 

 

 

 

Провела

класний керівник

 7-го класу

 Беш О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заруддя 2015р.

Мета: формувати у підлітків відповідальність за свої вчинки, навички спілкування в колекти­ві; формувати активну життєву позицію, вміння бути самим со­бою; розвивати логічне мислення, увагу, комунікативність, уміння аналізувати власні вчинки, давати їм моральну оцінку; виховувати у підлітків високі моральні якості.

Обладнання: заготовки листів, завдання для груп, ватман, це­глинки, дах, квіти з кольорового паперу.

Форма проведення: тренінг

Хід заходу

(Учитель пропонує дітям поділитись за покликом душі, за покликом серця. Учні сідають за групами своїх уподобань: І група - ті, хто любить майструвати, щось моделювати, виготовляти своїми руками;ІІ група – ті, хто любить слово, книгу, любить творити за допомогою слова; ІІІ група – ті, хто любить сцену, бути перед людьми, мають творчу натуру:танцюють, співають, малюють .)

Учитель.

У драмі людській не­багато дій:

Дитинство, юність, молодість і старість.

Роби, що хоч, ридай або радій —

Неси свій хрест.

Все інше — позосталість.

Настане час, і піде все в архів,

Уламки долі винесе на сушу.

Життя — спокута не своїх гріхів,

Життя — це оббирання реп'яхів.

Що пазурами уп'ялися в душу

                       (Ліна Костенко).

Дорогі друзі, сьогодні ви 7-класники, а через кілька років ви вже будете самостійними, дорослими людьми зі своїми поглядами на життя, зі своїми моральними цінностями. Кожен з вас обере в майбутньому свій шлях. Та який би ви шлях не обрали, для того щоб життя було барвистим, світлим, варто кольори підбирати уже сьогодні, щоб відчути себе справжньою людиною, потрібною, цікавою, інтелігентною, а головне – милосердною.  

Ви є будівничими свого майбутнього. Сьогодні ми з вами уявимо себе в ролі будівельників і спробуємо побудувати, змоделювати свої взаємини з людьми...

Але для початку зверніть ува­гу на цей клубок ниток, який би я порівняла з клубком життя,зітканим із ниток буття, наших думок, почуттів. Почнімо його
розмотувати і при цьому будемо говорити, яким ми бачимо навко­лишній світ, за що ми його люби­мо,    

(Діти розмотують клубок і го­ворять: «Я люблю цей світ за те, що...».)

Учитель. Ось і вийшло у нас із вами замкнене коло наших емо­цій та почуттів. Так і в світі все зв'язано, все переплітається. І ко­жен із вас є частинкою цього світу. Як важливо уважно дивитися навколо себе. Адже людям, що на­вколо нас, може бути дуже незручно від нашої бездушності, нашої бай­дужості, нашої невихованості. Буду­ючи людське суспільство, дуже важ­ливо по-людськи побудувати і себе.

 

Учитель. Кожна людина формує себе як особистість з раннього дитинства. А що ж таке особистість? Це те , що відрізняє одну людину від іншої, це як будинок, де кожна цеглинка – риса вашого характеру

Із яких же якостей споруджу­ють будинок  особис­тості, як ви вважаєте?

(Відповіді учнів.)

Учитель. Для сьогоднішнього нашого будівництва ми приготу­вали з вами будівельний матеріал. А оскільки будівництво наше не­звичайне, то і матеріал у нас осо­бливий — кращі ваші якості. Хай кожен із вас у будову загального Будинку особистості дасть одну свою цеглину — одну свою кращу якість. Отже, починаймо.

Першим у будь-якому будів­ництві закладають фундамент, бо саме від нього залежить міцність будинку.

Що, на вашу думку, ми повин­ні закласти у фундамент Будинку особистості? (Здібності, здоров 'я, родина, темперамент, традиції і звичаї народу, інтуїція.)

Стіни можна порівняти з харак­тером людини. З яких цеглинок, на вашу думку, ми побудуємо стіни Будинку особистості? (Доброта, любов, дружба, розуміння, мило­сердя, толерантність, повага, чесність, справедливість,  дисциплінованість, принциповість, мужність, ініціативність, наполегливість, працелюбність,  акуратність , щирість, відкритість, відвертість, чуйність, доброзичливість , довірливість, ввічливість, мудрість, порядність, цікавість, гідність,  відкритість,  старанність, лідерство, вдячність, , скромність, організованість тактовність, вимогливість, відповідальність, дотримання слова, щедрість, відданість, колективізм, розсудливість,  товариськість, гордість, організованість, захопленість, ощадливість, енергійність, послідовність)

Що може бути світлом у вікон­ці нашого будиночка? (Уміння лю­бити людей.)

І нарешті, що завершує будь-який будинок? Правильно. Це його дах. У нашому розумінні — це те, до чого прагне особистість. (Мрія, ціль, реалізація планів,опанування професією(професійність), створення сім’ї )

Що прикрасить наш будинок? ( кольорова квітка, на пелюстках якої слова: життєрадісність, оптимізм, зо­внішній вигляд, духовність, захо­плення)

Ось і побудували ми прекрасну будівлю — Будинок особистості.

Мені б дуже хотілося, діти, щоб кожен із вас побудував такий пре­красний будинок у своїй душі і беріг його від усього, що могло б його зруйнувати.

Учениця.

Запам'ятай, дитино, з юних літ

На все життя, щоб знала, як прожити:

Людина для добра приходить в світ

Й покликана завжди добро тво­рити.

Нелегко це, що б хто не говорив.

Й не кожному зробити це вда­ється,

Бо в світі стільки смертних є гріхів,

Що доброта не завжди йде до серця.

Та ти людина і тому учись

Добро творити, людям спів­чувати.

До цього світу пильно при­дивись,

Злим помислам навчися лад да­вати.

Йди з добротою — це собі затям,

Із ласкою, прихильністю, при­вітно.

Й не розлучайся з добрим по­чуттям.

Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

Учитель. Дорослість дитини визначає її моральність. Подумайте і скажіть, завдяки якій рисі ви відчуваєте, що дорослішаєте.

 (Інтерактивна вправа «Мікро­фон»: діти по черзі називають свої якості,  які їм  допомагають відчути дорослість «» Я вважаю, що мені..».)

Учитель. Усі названі вами якості допомагають нам комфорт­но жити серед людей, знаходити вихід із будь-яких життєвих ситу­ацій, вирішувати конфлікти. Наші вчинки характеризують нас самих. Попрацюємо в групах, розв’язуючи конкретні життєві ситуації. Зро­біть висновок, закінчивши думку: «Щоб добре жилося серед людей, необхідно...».

(Кожна група отримує свою ситуацію, обговорює її і записує висновок на листку, прикріплює на дошці під початком думки, ознайомивши інших із ситуацією. Виступ почати словами:»Ми обговорили цю ситуацію і вирішили…», «Ми у групі дійшли такого висновку…», «Порадившись, ми вирішили…»

Ситуація 1. Сергій поспішав додому після тренування. Несподі­вано його увагу привернув мобіль­ний телефон, що лежав на дорозі. Він дуже зрадів такій знахідці, підняв її, а в голову спала думка: «Ось і подарунок для тата на день народження».

Ситуація 2. Учитель захворів, і на заміну в клас прийшов його колега. Урок почався з перевірки домашнього завдання, але всі учні, змовившись, сказати, що не готові відповідати з теми, бо цей мате­ріал ще не вивчали. І тоді новий учитель, за рахунок нового мате­ріалу, повторно пояснив цю тему.

Ситуація 3. Ви стали свідкам того, що над вашим однокласни­кам насміхаються хлопці з інших класів, користуючись його наївніс­тю, довірливістю.  Вчись жити серед людей і для людей.)

Учитель. Діти, у житті часто буває, що ми занадто поблажливо ставимось самі до себе, жаліємо себе, виправдовуємо власні вчинки, з одного боку, а з іншого, насміхаємось над товаришем, учителем, ставимо інших людей в незручне становище. Прислухайтесь до моїх порад, щоб душа і совість залишались чистими перед своїм сумлінням. (Учитель у вигляді хмарок вивішує правила )

1.     Учись переборювати свої корисливі бажання.

2.     Перш ніж завдати комусь прикрощів, постав себе на його місце.

3.     Не соромся добрих поривань.

4.     Сильніший той, у кого не кулаки більші, а багатша душа.

Наступне завдання для груп. Пропоную вам написати ві­ршовані поради «Правила гідної поведін­ки». Над цим за­вданням я пропоную попрацювати і нашим гостям.

1 група

Злом на зло не відповідай,

Добро в людині  помічай,

Лінь і заздрість проганяй,

Любов і щирість зберігай.

2 група

Допомагай,

пробачай,

пожалій,

зігрій.

3 група

пробачай,

    простягай,

усміхнись,

    поділись

Учитель. А тепер я запрошую наших гостей і вас , діти, до спілкування.

(Варіанти гостей)

Учитель. Милосердя, доброта, співчуття, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати, допомог­ти в горі чи біді, чесність — це кращі якості людини. Мені дуже хотілося б. щоб вони були прита­манні й вам, щоб ви виросли високоморальними людьми.

А зараз я пропоную скласти розповідь про себе, але про себе — в майбутньому. Уявіть себе дорос­лими. Ваші розповіді я збережу, до них ми повернемося в 9 класі та порівняємо, як змінилися ваші думки і мрії за ці роки.

(Учитель роздає заготівки листів:

 

Лист до себе в майбутньому

 

У майбутньому я,  звичайно, буду  ______________людиною це означає

Я буду працювати _____________________________________________________

На роботі я буду намагати­ся працювати так, щоб людям з  мною було ______   

_____.  А для цього важливо пам 'ятати про те, що__________________  

У мене буде сім 'я. Я хочу, щоб взаємини між всіма _______________________        

У своїй поведінці з ними я буду ___________________________________________ Особливу увагу, турботу я буду приділяти _________________________________ ______________________________________________________,  тому що

У мене будуть друзі, з якими я___________________________________________

Але головне, до чого я буду прагнути у майбутньому,  це__________________

Учитель. Можливо, хтось із вас хоче прочитати свій лист?(Відповіді учнів.)

Учитель. Закінчити сьогод­нішню розмову з вами я хочу сло­вами Стендаля, які, власне кажу­чи, об'єднують все сказане вами сьогодні: «Щоб добре жити серед людей, не треба жити для себе». Людина повинна жити для людини!

Будьмо милосердними, не ску­пімося на добро, поспішаймо його творити. А ще всім серцем любіть свою землю; своє коріння.

Учень.

Моє село не вмерло і не вмре! —

Тут кожен дім — поезія у прозі.

Живлюща сила напува мене,

Як тільки стану на своїм порозі.

Тут на грядках ростуть кущі поем

І стигнуть на гілках добірні вірші...

Найменша квітка й дерево — тотем.

Щодня і схід, і захід сонця — віщі.

Сиваське — це моє село —

Його так предки називали не­відомі.

Не стань коротка, пам'яте моя,

Вертай мене з усіх усюд — до­дому

Короткою дорогою — в Едем,

У купіль із жасмину й маті­оли...

Моє село не вмерло і не вмре — ніколи!

Учитель. Хай нове тисячоліт­тя стане тисячоліттям душі й сер­ця. Дуже хочеться, щоб панівною була мода не тільки в одязі, а були «моди» в житті і такі, про які го­ворить Любов Забашта в поезії «Моди».

Є моди на зачіски,

На гострі носки в черевиках,

На декольте, на сукні

І на короткі штанці,

На плечі — вузенькі і широкі,

На вуха малі і великі,

І навіть на форму браслета

На ніжній дівочій руці.

    І ми, незалежні, зайняті завжди ділом,

Хоч пізно, а все ж плетемося

У моди тієї в хвості.

    Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,

    Щоб стали навік панівними моди в житті:

    Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На серце, повне щедрот...

А ще, скажімо, мода

На щиру людську бентежність.

На вічний дух непокори

До скритих лакуз і підлот.

І наостанок, я хочу побажати, щоб будинок, який ви сьогодні побудували, і в реальному житті був будинком любові, радості і добра.

 

1

 

doc
Додано
26 березня
Переглядів
95
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку