26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

"«Тарас Бульба» Миколи Гоголя – повість про любов до України, героїзм, мужність й звитягу українського народу в боротьбі за рідну землю".

Про матеріал
Мета: ознайомити учнів зі змістом та історією написання повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя; формувати вміння цілісного ідейно-художнього аналізу твору, художніх образів; розвивати інтелектуальні здібності, багатство й образність мислення, пам’ять, увагу, уяву, мовлення, навички аналізу й синтезу прочитаного, самостійного добору інформації, презентації в цікавій формі; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності учнів; формува¬ти почуття гордості за волелюбний український народ зі славними традиціями; виховувати любов до своєї батьківщини та почуття прекрасного. Форма уроку: урок-дослідження. Обладнання: текст повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя, підручники, портрет письменника, ілюстрації до повісті, репродук¬ція картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турець¬кому султану», фрагменти фільмів «Тарас Бульба», пісня «Гей ви, козаченьки», презентації учнів.
Перегляд файлу

 

C:\Users\User\Desktop\фото (2).jpg

О.М. Кизименко, учитель української мови

та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків

Урок-дослідження у 9 класі

 «Тарас Бульба» Миколи Гоголя – повість про любов до України, героїзм, мужність й звитягу українського народу в боротьбі за рідну землю

Мета: ознайомити учнів зі  змістом та історією написання повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя; формувати вміння цілісного ідейно-художнього аналізу твору, художніх образів; розвивати інтелектуальні здібності, багатство й образність мислення, пам’ять, увагу, уяву, мовлення, навички аналізу й синтезу прочитаного, самостійного добору інформації, презентації в цікавій формі; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності учнів; формува­ти почуття гордості за волелюбний український народ зі славними традиціями; виховувати любов до своєї батьківщини та почуття прекрасного.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання:  текст повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя, підручники, портрет письменника, ілюстрації до повісті, репродук­ція картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турець­кому султану», фрагменти фільмів «Тарас Бульба», пісня «Гей ви, козаченьки», презентації учнів.

 

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)

Хай же славною буде довіку Козацька Земля!

М. Гоголь

Можна все на світі вибирати сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Слово учителя

Сьогодні ми будемо говорити про повість «Тарас Бульба» великого майстра пера Миколи Гоголя, якого народила українська земля, випестила й виховала, наділила витонченим відчуттям краси, збагатила й розвинула душу народною піснею, чарівною казкою й легендою, героїчною звитягою історичного минулого. «Великий чародій слова, прозорливець з даром проникати в найпотаємніші глибини людської душі…», так називав нашого всесвітньовідомого земляка український письменник Олесь Гончар.

У повісті «Тарас Бульба» Микола Гоголь показав свою любов до України, зобразив героїзм, мужність і ратну звитягу українського народу в боротьбі за рідну землю.

Наш  урок не зовсім звичайний, це – урок-дослідження. Для того, щоб розглянути тему уроку повніше, творчі групи повинні були провести дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями:

  1. Дослідження історії написання повісті.
  2. Історична основа повісті.
  3. Дослідження жанру твору.
  4. Дослідження сюжету повісті.
  5. Дослідження проблематики повісті.
  6. Дослідження образів повісті.
  7. Кінематографічна історія повісті.

Протягом уроку ви будете оцінювати роботу груп і виставляти оцінки. Будьте уважні! Ви маєте змогу дещо занотовувати, усі питання можете поставити після закінчення доповідей.

ІІІ. Захист творчих проектів

Виступ І творчої групи «Дослідження історії написання повісті».

Повість «Тарас Бульба» має складну творчу історію. Вона була вперше надрукована в 1835 році у збірнику «Миргород». У 1842 році (в другому томі своїх «Творів») Гоголь помістив «Тараса Бульбу» у новій, докорінно переробленій редакції. Робота над цим добутком тривала з перервами дев’ять років: з 1833 до 1842. Між першою й другою редакціями «Тараса Бульби» був написаний ряд проміжних редакцій деяких глав. Написавши й навіть надрукувавши повість, Гоголь ніколи не вважав свою роботу закінченою, продовжував невтомно вдосконалювати її.

«Миргородська» редакція «Тараса Бульби» була незрілою: схематично обкреслені образи, нерозгорнуті конфлікти, стилістична недовершеність. Друга редакція повісті створювалася одночасно з роботою Гоголя над першим томом «Мертвих душ», тобто в період найбільшої ідейно-художньої зрілості письменника. Повість значно розширилася у своєму обсязі. Замість дев’яти глав стало дванадцять, з’явилися нові персонажі, конфлікти, ситуації. Істотно збагатилося історико-побутове тло твору, були уведені нові подробиці в описі Січі, боїв, заново написана сцена виборів кошового, набагато розширена картина облоги Дубно.

У першій, «миргородській» редакції «Тараса Бульби», рух українського козацтва проти польської шляхти ще не було осмислено в масштабі загальнонародної визвольної боротьби. Саме ця обставина спонукала Гоголя до корінної переробки всього твору. У той час як в «миргородській» редакції «багато струн історичного життя Малоросії» залишилися, за словами Бєлінського, «недоторканими», у новій редакції автор вичерпав «все життя історичної Малоросії». Яскравіше й повніше розкривається тема народно-визвольного руху, з розмахом описані батальні сцени. Також піддається серйозній переробці образ Тараса Бульби. Саме в другій редакції Тарас вимовляє свою знамениту промову про те, «що таке є наше товариство». 

Виступ ІІ творчої групи «Історична основа повісті».

У повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» історичні події не конкретизовані, досить важко буває визначити, в який час вони розгортаються у ХV, ХVІ або ХVІІ столітті. Жоден з персонажів твору не є історичною особою, включаючи самого Тараса.

Звернення письменника до теми козацтва не було випадковим. Уродженець Полтавської губернії, він з дитинства багато чув про героїчний подвиг народу під час боротьби з численними зовнішніми загарбниками. Пізніше, коли Гоголь уже став писати, особливий інтерес у нього викликали такі відважні й віддані батьківщині люди, як Тарас Бульба. У Січі їх було чимало. Нерідко козаками ставали колишні кріпаки вони знайшли тут будинок і товаришів. Письменник вивчив чимало джерел, присвячених цьому питанню, в тому числі рукописи українських літописів, історичні дослідження Боплана та Мишецкого, також звернувся до фольклору. Історичні пісні і думи, присвячені національним героям, розповідали про особливості характерів, звичаїв та побуту козаків. Вони дали письменнику чудовий «живий» матеріал, який став прекрасним доповненням до наукових джерел, а якісь сюжетні лінії в переробленому вигляді увійшли в повість.

Історична основа повісті «Тарас Бульба» житття вільних людей, що населяли в ХVVІ століттях територію Наддніпрянщини. Центром їх була Запорізька Січ її назва пов’язана з тим, що вона зміцнювалася з усіх боків огорожею з повалених дерев засіками. У Січі існував свій уклад життя і управління. Козаки піддавалися частим нападам з боку поляків, турків, литовців, мали дуже сильне, добре навчене військо. Велику частину часу проводили вони в битвах і військових походах, а здобуті трофеї ставали головним засобом до існування. Не випадково опис Тараса Бульби і світлиці в будинку, де жила на самоті його дружина, включає численні прикмети похідного життя господаря.

1596 рік став фатальним для українського народу, що був у той час під владою литовців і поляків. Річ Посполита прийняла унію про об’єднання під владою Папи Римського двох християнських релігій: православної і католицької. Прийняте рішення ще більше ускладнило непрості відносини між поляками та козацтвом, що вилилися у відкриті військові протистояння. Цьому періоду і присвятив Гоголь свою повість. Запорізька Січ була школою для виховання стійких, мужніх воїнів. Одним з них був полковник Тарас Бульба. Його біографія це розповідь про становлення справжнього патріота, для якого понад усе виявляються інтереси і свобода Вітчизни.

Запорізька Січ нагадувала велику республіку, засновану на принципах гуманізму і рівноправності. Кошовий вибирався загальним рішенням, звичайно з числа найдостойніших. У ході бою козаки повинні були беззастережно йому підкорятися, а в мирний час саме в його обов’язки входила турбота про запорожців. У Січі все було влаштовано для забезпечення побуту і військових походів її жителів: працювали всілякі майстерні та кузні, розводили худобу. Все це побачать Остап і Андрій, коли їх привезе сюди Тарас Бульба. Історія недовгого існування Запорізької республіки показала новий спосіб організації життя людей, заснований на братерстві, єдності і вольності.

Отже, історична основа повісті «Тарас Бульба» це визвольна боротьба народу із загарбниками, що зазіхнули на його країну і віру. Завдяки таким сильним духом людям, як Тарас Бульба, його син і товариші, вдавалося не раз відстояти незалежність і свободу. Твір Миколи Гоголя та його персонажі для багатьох стали зразком мужності і патріотизму, тому він не втрачає своєї актуальності і значущості.

Виступ ІІІ творчої групи «Дослідження жанру твору».

«Тарас Бульба» історична повість. Микола Гоголь змальовує тут події, що насправді відбулися в Україні за часів існування Запорізької Січі. Це боротьба українського народу за національну незалежність. Як відомо, письменник не намагався точно відтворити картину історичного XV, чи XVI, чи XVII ст. (точних дат немає). Він будував загальний образ героїчної, пісенної, ідеальної козаччини.

Прийнято вважати, що прототипом головного персонажа послужив один з прихильників Б. Хмельницького, у якого також було кілька синів. Працюючи над рукописом, Микола Гоголь ретельно вивчав історичні джерела, зокрема, ті роботи, які були присвячені запорізьким козакам.

  • Повість – це епічний художній твір з однолінійним сюжетом, менший ніж роман, але більший, ніж оповідання
  • Історична повість різновид повісті (середнього за обсягом епічного твору), в якому історія, переплітаючись з авторським вимислом, є рушієм сюжету, обумовлює долі персонажів твору.

Деякі дослідники вбачають риси історичного роману в повісті «Тарас Бульба». Твору, незважаючи на його невеликий обсяг, присутні риси епічної літератури: це видно з опису сцен народного життя, природи, побуту козаків. Місцями автор вдається до піднесеної і урочистої промови, яка нагадує старовинні давньоруські оповіді. Цим відрізняється від повісті книга «Тарас Бульба». Жанр твору дуже схожий на велику історичну прозу, так як в ньому історія служить не просто тлом дії, а є частиною сюжету. Мова, якою написана книга, дуже нагадує билинний склад. Зазначені особливості надають твору схожість з історичним епосом.

Виступ ІV творчої групи «Дослідження сюжету повісті».

Сюжет повісті «Тарас Бульба» поєднує драму однієї родини з великою драмою, що її пережив український народ у боротьбі за свою свободу.

Експозицію твору складає повернення синів козацького полковника Тараса Бульби до батьківської домівки. Остап і Андрій закінчили своє навчання в Київській академії, тож тепер на них чекає нова, більш сувора школа. Батько має намір віддати синів у військову науку на Запорожжя.

Події розвиваються швидко: не побувши вдома й доби, парубки вирушають у дорогу й за кілька днів потрапляють на Січ. Дуже скоро вони стають своїми в січовому товаристві. Тарас Бульба розуміє, що лише діяльна участь у походах зробить із його дітей справжніх воїнів. Хитрістю він домагається переобрання занадто миролюбного отамана, після чого планує відрядити Остапа з Андрієм у морський похід до Туреччини. Тим часом надходить тривожна звістка про посилення гніту з боку польської шляхти та про жорстокі знущання з мирного українського населення. Запорозька громада одностайно готується до війни.

Основні воєнні події розгорнулися біля міста Дубно, у якому укріпився чисельний польський гарнізон. Довготривала козацька облога спричинила голод серед міських жителів. Тоді до Андрія по допомогу звернулася дочка польського воєводи, в яку хлопець закохався ще в часи свого шкільного навчання. Не роздумуючи, він пробирається до міста й вирішує перейти на бік ворога – хлопець готовий на все заради кохання.

У повісті є не одна, а декілька кульмінаційних ситуацій. Усі вони пов’язані з загибеллю когось із персонажів. Помирає від батькової руки зрадник Андрій. Гине від страшних тортур у Варшаві полонений Остап. Як герой іде з життя сам Тарас Бульба, перед тим помстившись ворогам за сина. Смерть козацького полковника та його останні слова, звернені до бойових побратимів, завершують твір, виступаючи одночасно розв’язкою повісті.

Виступ V творчої групи «Дослідження проблематики повісті».

У повісті «Тарас Бульба» порушено цілу низку проблем:

  • міжнаціональні та релігійні стосунки;
  • конфлікт особистого і суспільного (почуття та обовязку);
  • захист рідної землі;
  • моральний вибір;
  • честь і зрада;
  • єдність, згуртованість;
  • кохання, вірність, самопожертва;
  • патріотизм;
  • милосердя;
  • побратимство;
  • сімейні стосунки;
  • вплив епохи на формування характеру людини;
  • стосунки батьків і дітей.

Виступ VІ творчої групи «Дослідження образів повісті».

Тарас Бульба головний персонаж однойменної повісті М. Гоголя. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва. Ходив він у бойові походи й проти турків, і проти ляхів. Тарас Бульба нещадно карає польських магнатів і захищає пригноблених і знедолених. Це людина величезної волі й великого розуму, тому запорожці обирають його отаманом. Зворушливо й дбайливо ставиться Тарас Бульба до своїх товаришів. Перед боєм він захотів висловити все, що було на серці, і звернувся до козаків із промовою, у якій сказав: «Немає уз святіше товариства!» Мудрий і досвідчений ватажок козачого війська, тому перед боєм хоче зміцнити волю й віру запорожців, щоб міцно вони стояли, захищаючи рідну землю. За рідну землю, за православну віру, за Січ і бойове товариство закликає Тарас Бульба стояти до кінця.

Сильним і могутнім був отаан. Але, коли в останньому бої повисло в нього на руках і ногах майже тридцять чоловік, то «сила здолала силу». І коли його прив’язали до стовпа, цвяхами прибили йому руки й розклали під ногами багаття, Тарас думав не про смерть, а про своїх товаришів, щоб вони утекли від ворога.

Гоголь не ідеалізує Тараса. З різних епізодів твору ми дізнаємося, що він буває грубий, різкий, упертий. Але, попри всі ці хиби, Тарас персонаж, який викликає захоплення своїм героїзмом, відвагою, відданістю рідній землі і своїм товаришам. Тарас Бульба невід’ємна частина українського козацтва, історія якого овіяна невмирущою славою. Він цінував у людині насамперед мужність і відданість ідеалам Січі, тому невблаганний до зрадників і боягузів. Він не пощадив навіть свого молодшого сина Андрія й сам убив його за зрадництво. Він пишався мужністю й стійкістю Остапа й пробрався до місця його страти, щоб підтримати дух сина.

В Остапі автор зобразив продовжувача справи батька. Цим своїм сином Тарас по праву пишається. Для нього, як і для багатьох інших козаків, Вітчизна – найдорожче, що є в житті. Заради неї Остап готовий перенести жахливі муки і навіть прийняти смерть. Підданий жорстоким тортурам, він в сцені страти не втрачає мужності. Хлопець розуміє, що не гине марно. Ратний труд – найважливіше заняття для Остапа. У духовному плані цей персонаж дещо примітивний, так як йому не цікаво нічого, крім військових дисциплін. Проте патріотизм Остапа, вірність його своїм товаришам і присяги змушують читача захоплюватися ним.

Андрій встав на шлях зради, не став захисником Вітчизни. Разом з ворогами він почав вбивати своїх колишніх товаришів і друзів. Мрійливому, піднесеному і романтичному персонажу чужа дійсність, що оточує його, грубі звичаї і побут Запорізької Січі. Андрій бачить ситих і безтурботно сплячих козаків і помираючих від голоду людей. І картина світу в його свідомості змінюється. Персонаж не може розібратися у власних переживаннях. Для нього найвищою цінністю стає любов. Саме заради неї Андрій і зважується на зраду товаришів. Яке ж ставлення автора до цього персонажа? Він жалкує про загибель Андрія, який умів глибоко і тонко відчувати, а також хоробро битися. Гоголь вигукує: «І загинув козак». Незважаючи на те, що Микола Васильович малює персонажів Січі з захопленням, ми не відчуваємо прямого засудження Андрія. Можна сказати, що позиція автора неоднозначна.

У повісті «Тарас Бульба» Остап і Андрій уособлюють собою два можливих шляхи, якими може піти людина. Перший шлях – безсмертя в ім’я щастя свого народу, другий – безславна смерть, зрада і опороченное ім’я, яке нащадки якщо і будуть згадувати, то з соромом і ненавистю.

Також Гоголь у своєму творі розповідає не тільки про відважних і сильних воїнів. У повісті подано розгорнуті картини пишної природи Малоросії. На безкрайніх степових просторах виростають такі самовіддані й волелюбні бійці. І цей прекрасний світ, вони, подорослішавши, захищають.

Виступ VІІ творчої групи «Кінематографічна історія повісті».

Про Тараса Бульбу знято, напевно, найбільше фільмів. Він екранізувався в Німеччині (двічі), Франції, Великій Британії, Італії, Югославії, США і Чехословаччині. В Україні «Тараса Бульбу» вперше вирішив екранізувати Олександр Довженко. Початок зйомок було призначено на 22 червня 1941 року. Ця мрія великого Довженка так і не була втілена на екрані. Згодом, уже в 1960-х роках, фільм за цією повістю намагався зняти Сергій Бондарчук, написав навіть сценарій, але реалізувати свій задум йому не вдалося. І лише в 2009 році було знято український повнометражний художній телевізійний фільм «Дума про Тараса Бульбу».

Одна з найяскравіших екранізацій була спільно здійснена кінематографістами Югославії й США. Режисер цієї стрічки Дж. Лі Томпсон зняв свого часу такі культові кінофільми, як «Планета мавп» та «Копальні царя Соломона». Головну роль у картині виконав знаменитий голлівудський актор Юл Бріннер.

У 2009 році відбулася прем’єра російської стрічки режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба» з видатним українським актором Богданом Ступкою в головній ролі.

У 2008 році до 200-річчя з дня нарождення М.В. Гоголя було випущено поштові марки, на одній з них зображено Тараса Бульбу.

Перегляд уривків фільмів.

ІV. Рефлексія. Закріплення нових знань

Зроблені плакати-схеми лідери груп закріплюють на дошці. Учням дається 5 хвилин на складання узагальнюючої таблиці «Що я знаю про повість «Тарас Бульба» Миколи Гоголя».

V. Підбиття підсумків

1) Вправа  «Вільний мікрофон»

 

  1.               Чи сподобався вам твір?
  2.               Яку роль відіграла повість в розвитку української літератури?
  3.               Яке виховне значення вона має?
  4.               Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
  5.               Мені здається, що такі твори навчають нас…

2) Оцінювання роботи учнів (учитель і учні оцінюють роботу кожної групи, відповідно виставляються оцінки за урок)

VІ. Домашнє завдання

1. Уявити себе режисерами, яким потрібно екранізувати повість «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Дібрати сучасних акторів, які б змогли найповніше розкрити неперевершені характери персонажів твору.

2. Створити буктрейлер повісті.

Підсумкове слово учителя

Миколі Гоголю в повісті «Тарас Бульба» вдалося відтворити дух епохи, дати правдиве зображення сил, які діяли тоді на історичній арені. Велике пізнавальне значення цього твору. Він дає читачеві багатий матеріал про минуле України, про чудові якості російського та українського народів, знайомить з історичними поглядами письменника.

      Думаю, що прочитана і опрацьована повість М.В. Гоголя надовго залишиться у вашій пам’яті. Адже байдужих серед вас не було. Я бажаю вам жити завжди у злагоді з самими собою, вміти самостійно приймати рішення, робити правильний вибір, бути і залишатися завжди, за будь-яких обставин, людьми. Хай вам щастить на теренах нашої Батьківщини!

Література

  1.               Баришполець Н.А. Остап і Андрій: два брати, дві долі (за повістю       М. Гоголя «Тарас Бульба // Все для вчителя. – 2009. – № 9-10. – С. 162-164.
  2.               Батіг Л.Г. Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2007. – № 3. – С. 28-29.
  3.               Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби. Вплив творчості М. Гоголя на розвиток українського письменства // Бібліотечка «Дивослова». – 2017. – № 11-12. – С. 44-50.
  4.               Микола Гоголь. «Тарас Бульба» (пер. з рос. В. Шкляра).  Львів: «Кальварія», 2007. 104 с. 
  5.               Микола Гоголь. «Тарас Бульба» // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – № 4. – С.16-17.
  6.               Сова В.В., Косенко Н.Я., Вінничук Г.А. М.В. Гоголь. «Тарас Бульба»: у пошуках методичних варіантів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 10. – С. 27-43.
  7.               Храброва В. Тарас Бульба – виразник українського національного духу

(система уроків за однойменною повістю М. Гоголя) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – № 10. – С.17-26.

  1.               http://moyaosvita.com.ua/literatura/istoriya-stvorennya-povisti-taras-bulba-gogolya/
  2.               https://uk.wikipedia.org/wiki/Тарас_Бульба_(повість)
  3.          http://moyaosvita.com.ua/literatura/istorichna-i-folklorna-osnova-povisti-taras-bulba/
  4.          http://faqukr.ru/mistectvo-ta-rozvagi/100639-istorichna-osnova-povisti-taras-bulba-realni.html
  5.          https://dovidka.biz.ua/taras-bulba-gogol-analiz/
  6.          https://mozok.click/333-mikola-gogol-taras-bulba-chitati-onlayn-skorocheno-analz-kritika.html
  7.          http://moyaosvita.com.ua/tvoru/analiz-povisti-taras-bulba-gogolya/
  8.          http://gidonline.in/film/1-taras-bulba/
  9.          http://gidonline.in/film/1-taras-bulba/
  10.          https://www.youtube.com/watch?v=i1M6YCEjT70
  11.   http://www.litra.ru/characters/get/chid/00779831222077134811/
  12.   http://mykniga.com.ua/tvory/taras-bulba-golovni-geroї-povisti-gogolya-opis-obraziv-dlya-tvoru-po-temi.html
  13.   http://lessons.com.ua/taras-bulba-kriz-prizmu-literaturoznavstva/
docx
До підручника
Українська література 9 клас (Борзенко О.І., Лобусова О.В.)
Додано
3 серпня
Переглядів
62
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку