Тарас Шевченко. “Заповіт”.

Тема. Тарас Шевченко. “Заповіт”– твір, що єднає минуле, теперішнє і

           майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія

           про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього.

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка;

          ознайомити з історією створення “Заповіту”; вчити аналізувати ліричні

          твори; розвивати усне мовлення учнів; формувати інтерес до

          поетичного слова; виховувати почуття патріотизму, національну

          свідомість.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, презентації, фонозапис “Заповіту”. 

Випереджувальні завдання: підготувати повідомлення про історію створення «Заповіту» та інформацію про музичний твір  “Заповіт”.

                   Епіграф:

                                                                             Хто угледів в час безчасся

                                                                            Сонце крізь тумани,

                                                                           Той для люду рідним батьком

                                                                            І пророком стане.

                                                                                                                          О.Олесь   

Перебіг уроку

I. Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя.  

   Ім’я Тараса Григоровича Шевченка стало символом України. Якщо культурні надбання Росії уособлює ім’я Олександра Пушкіна, Польщі – Адама Міцкевича, Англії- Вільяма Шекспіра, то для українців у сфері культури знаковою постаттю є Шевченко – взірець мужності, патріотизму, великого таланту, сили духу.

   Гра “Найкращий знавець творів Тараса Шевченка”

( Учитель зачитує уривки з творів Т. Шевченка, а учні мають відповісти, з якого твору взяті рядки. За кожну правильну відповідь нараховується 2 бали. Переможець той, хто набирає найбільшу кількість балів, - одержує найвищу оцінку.)

1.   Зажурилась Україна -

   Така її доля!  ( “Тарасова ніч”.)

2.Тече вода в синє море,

   Та не витікає…    ( “Думка”.)

3.Було колись – в Україні

   Ревіли гармати  (“Іван Підкова”.)

4.Сім’я вечеря коло хати,

  Вечірня зіронька встає.  ( “Садок вишневий коло хати...”.)

5.Неначе сонце засіяло,

   Неначе все на світі стало

   Моє… ( “Мені тринадцятий минало...”.)

6.Стан високий, лист широкий

   Нащо зеленіє? (“Тополя”.)

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми й мети уроку.

 Прочитайте епіграф уроку та висловіть своє розуміння.

 Слово вчителя.

Моляться за Україну вуста Шевченковими словами, і чути їх у кожному куточку України. І стоятиме воно на сторожі людини, доки в наших серцях житиме пам'ять про Пророка, Кобзаря — Тараса Шевченка. Людини, яка стала символом нескореності духу, неординарної творчої обдарованості. Його твори відомі у світі, вони перекладені багатьма мовами. Вірш “Заповіт”, у якому висловлена щира любов до рідної землі, віра у свій народ, його майбутнє, відтворено 147-ма  мовами.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Хвилинка теорії літератури

   Заповіт — документ, що містить розпорядження особи щодо її майна на випадок смерті; наказ, настанова нащадкам.

Проблемне запитання.

   У якому значенні вжито слово заповіт у назві твору? Відповідь на це питання готуйте  протягом уроку.

              Повідомлення учнів про історію створення “Заповіту”

   1-й у ч е н ь. Листопад 1845 року видався мокрим, вітряним, холодним. Шевченкові ця погода дуже дошкуляла. Він працював у Археологічній комісії й постійно їздив селами і містами, змальовуючи старовинні церкви, монастирі, рідкісні будівлі.

   Якось уранці поет виїхав із села В'юнище в село Андруші, в дорозі потрапив під дощ. Увесь день його лихоманило, а надвечір повернувся у В'юнище зовсім слабим. Довелося злягти в чужій хаті серед чужих людей.

   Думки роїлися в голові, просилися на папір.

   Про поетову недугу дізнався приятель — переяславський лікар Андрій Козачковський — і негайно перевіз його з В'юнищ до себе в Переяслав. У Шевченка почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знали як лікар, так і поет. Після 20 грудня Шевченкові погіршало, стан його був майже безнадійний.

   Він лежав у чистій, теплій кімнаті й думав про свою останню годину, про долю України, про майбутнє рідного народу. В уяві поставав Дніпро, лани широкополі й села-писанки. Було боляче, що лишились невиспіваними думи, що любов до земляків доведеться забрати із собою в домовину. Поета турбувала не так особиста смерть, як доля батьківщини. І захотілося сказати народові України, своїм друзям тепле, щире слово. Перемагаючи біль, підвівся й ослабленими руками запалив свічку. На папір лягли перші рядки:

   Як умру, то поховайте…

Вірш написано на Різдво 25 грудня 1845 року.

2-й у ч е н ь. Шевченко не знав тоді, що ця поезія стане найпопулярнішою  піснею, народним гімном, закликом до боротьби. Автор не думав ні про славу, ні про почесті, ні про можливу кару за свої сміливі думки, тільки хотів, може, востаннє, сказати народові те,  що думав, що почував. То був його заповіт.  

На щастя, міцний Шевченків організм переміг хворобу  -  і через два тижні він уже вирушив у путь на Чернігівщину за завданням Археологічної комісії.

Назва знаменитого вірша була не однаковою в різні роки і виходила не від автора. Ставши волею долі завершальним твором плідної для Кобзаря осені 1845року, він був популярним у колі Кирило-Мефодіївського братства, серед інтелігенції, селян. Його переписували десятки і сотні примірників, передавали з рук у руки, вивчали напам'ять. Та найбільшого поширення набув “Заповіт” під час перевезення поетового тіла в Україну.

Слово вчителя (розповідь супроводжується мультимедійною презентацією).

Водночасі Шевченків “Заповіт” став знаним і в інших країнах. Разом з віршами   “ Реве та стогне Дніпр широкий...” і “Думи мої, думи мої...” він був візитівкою митця, творчість якого сприяла формуванню нової літератури та її піднесенню на початку нової доби. Цим зумовлений великий інтерес перекладачів до поетичної спадщини Кобзаря.

1862 року з'явився  “Заповіт”польською мовою ( переклав Гожалчинський)    1868 року — сербо-хорватською ( в інтерпретації Ніколіна), 1869 року — російською ( переклад здійснив Гербель).

1870 року в Чернівцях вийшла і здобула популярність у Західній Європі книжка австрійського поета Йоганна-Георга Обриста “Тарас Григорович Шевченко”. Вона вміщувала розвідку про життя і творчість Кобзаря та німецькі переклади його віршів високого громадського та гострого політичного звучання, у тому числі “Заповіту”.

У червні 1918 року на сторінках тижневика  “Вольная Беларусь” був надрукований перший білоруський переклад поезії під заголовком “Запаведзь”, здійснений Макаром Кравцовим.

Перший переклад “Заповіту” російською зробив у 1862 році Михайло Михайлов. Зверталися до “Заповіту” й інші російські перекладачі. Та однією з найкращих вважається версія Олександра Твардовського.

Виразне читання поезії “Заповіт”.

Аналіз поезії “ Заповіт”.

                                              Бесіда з учнями.

• Яким чином вірш передає стан поетової душі? (Усвідомлення поетом невідворотності власної смерті оформилося у віршований заповіт, у якому він висловив усі думки, переживання, що хвилювали його.)
• Як побудований твір? (У формі монологу.)
• Яка тема поезії? (Оспівування свободи в умовах кріпосницької держави.)
• Яка ідея твору? ( Заклик до боротьби проти несправедливого суспільного ладу-  “порвати кайдани і вражою злою кров'ю волю окропити ”.)

Хвилинка теорії літератури

Словникова робота

Ідея — основна думка про зображені в художньому творі життєві явища.

• З яким проханням звертається Тарас Шевченко до українського народу?  (Поховати його в Україні над Дніпром, звідки видно рідні простори .)
• Чи вірить поет у вільне майбутнє рідного народу? (Так. Вірою в майбутнє вільної України пройняте друге заповітне прохання письменника : згадати — пом'янути його у щасливий час “в сім'ї вольній, новій”.)
• Через які конкренті вияви постає перед читачем Україна? (Степ широкий, лани широкополі, Дніпро, пороги, кручі.)
• Які незвичайні образи наявні в поезії? (Опоетизована могила .)
• Як прагнення Шевченка виражають сутність його душі? (Вони засвідчують, що особиста доля поета переплітається з долею народу, України .)
• Як ви розумієте слова “...а до того я не знаю Бога”? (Єдність поета з батьківщиною настільки міцна, що він навіть не допускає думки, що його дух здатний покинути рідну землю і полинути до Бога, пеш ніж вона стане вільною.)
• Чому цей твір став усенародним гімном українців? (Вірш передає найзаповітніші мрії і сподівання народу — жагу волі. )

Словникова робота

   Гімн — урочиста пісня, прийнята як символ державної єдності , хвалебна пісня або музичний твір на честь кого-, чого-небудь.

• Який моральний заповіт залишив поет нащадкам? (Боротися за вільну батьківщину навіть ціною власного життя.)
• Назвіть вислови із твору, що стали крилатими. (“Як умру, то поховайте...”, “не забудьте пом'янути незлим тихим словом”.)

Повідомлення учнів про музичний твір “Заповіт”

(супроводиться мультимедійною презентацією.)

1-й у ч е н ь. Першим “Заповіт” Тараса Шевченка поклав на музику Микола Лисенко у 1868 році на прохання громадськості Львова, яка збиралася відзначити сьомі роковини від дня смерті поета великим концертом. Композиторові вдалося поєднати дух Шевченківської поезії зі специфікою української народної пісні. Твір прозвучав у виконанні збірного хору львівської громади у рамках заходів на вшанування пам'яті Кобзаря.

Одночасно з Миколою Лисенком написав музику до “Заповіту” й галицький композитор Михайло Вербицький, проте особливого розповсюдження його твір не набув.

2-й у ч е н ь. У 1870 році з'явилася нова, оригінальна мелодія “Заповіту”, яка швидко поширилася Україною і стала популярною народною піснею. Написав її вчитель музики Гордій Гладкий. Пізніше її зредагував Лисенко і видав у Полтаві Маркевич, не зазначивши автора, тому тривалий час вона вважалася народною. Хорові обробки її здійснили Яків Степовий, Кирило Стеценко, Порфирій Демуцький, Олександр Александров та інші.

На текст “Заповіту” написано й музичні твори великих форм: кантати Василя Барвінського, Станіслава Людкевича, Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, симфонічна поема Рейнгольда Глієра.

Загалом є понад 60 музичних інтерпретацій “Заповіту”.

Прослуховування фонозапису “Заповіту” (муз. Г.Гладкого).

Висловлюємо власну думку

• Чи вдалося композиторові досягти органічної єдності тексту і музики?

IV. Закріплення вивченого матеріалу. Попрацюймо у парах

Поспілкувавшись із сусідом по парті, дайте письмову відповідь у формі роздуму на запитання «Чому вірш «Заповіт» не втратив своєї актуальності й нині?» Обсяг – 6-7 речень, час для виконання роботи – 5хв.

                              Експрес-контроль здобутих знань

1. Установіть послідовність періодів творчості Т. Шевченка.

2. Збірка поетичних творів Т. Шевченка має назву:

А  “ Гайдамаки”

Б   “Тополя”

В   “Буквар”

Г   “Кобзар”

3. Срібної медалі Академії мистецтв Т. Шевченко був удостоєний за картину:

А  “ Автопортрет”

Б   “Циганка-ворожка”

В   “Крутий берег Аральського моря”

Г   “Хлопчик-жебрак, який дає хліб собаці”

4. Твір “ Як умру, то поховайте...” мав усі названі заголовки, окрім

А  “ Думка”

Б   “Заповіт”

В   “Завіщаніє”

Г   “Кобзар”

5. Основна думка про зображені в художньому творі життєві явища називається

А  ідеєю

Б  темою

В  мотивом

Г  сюжетом

6.  Твір “ Як умру, то поховайте...” за жанром -

А  дума

Б  поема

В  балада

Г  ліричний вірш.

“Добери епітети”. На місці пропусків у віршах установити епітети.

       Серед степу    ...

      На Вкраїні    ...,

      Щоб лани    ...,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ...

Як понесе з України

У     ...    море      Кров … ...

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І …   …   кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ї …  ,

В сім’ї    …    , …    ,

Не забудьте пом’янути

...      ...      словом.

 V. Підсумки уроку. Оцінювання.

                                                 Метод “ Прес”

• Що заповідав Т.Шевченко у творі «Заповіт»? Готуючи відповідь на запитання, скористайтеся поданою пам'яткою.

           П а м ' я т к а

VI. Домашнє завдання.  

Вивчити напам'ять вірш “Заповіт” та ,узявши за взірець твір Т. Шевченка, написати заповіт нащадкам.