Театралізоване дійство "Андріївські вечорниці у світлиці".

  Театралізоване дійство        «Андріївські вечорниці у світлиці».

Мета:   Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України.  Познайомити вихованців з давнім народним звичаєм проводити вечорниці,  обрядом ворожіння й  кусанням калити. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу.  Розвивати творчі та  акторські здібності вихованців. Вдосконалювати мовну культуру вихованців. Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого, повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди.

Обладнання:  українська хата, вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; мисник, глиняний посуд та макітра; українська піч;  учні – в українських народних костюмах, на столах- українські страви, ікони, свічки, тощо.

Вік, на який розраховане свято: середній та старшій шкільний вік. Обов’язково на святі присутні батьки вихованців.

Хід свята:

Святково прикрашена зала являє собою українську світлицю. У центрі її стоїть стіл, накритий до обрядової вечері: миски з варениками, пирогами, глечик з узваром, інші пісні страви. Праворуч від столу — мисник, у якому складено посуд; ліворуч — піч. У кутку біля печі стоять віник, рогач, коцюба та горщик із сажею.

№  01            

До залу входять в е д у ч і  в національних костюмах.

1.     Добрий вечір, любі гості,

          Просимо до світлиці!

          Будем разом святкувати

          Наші вечорниці!

2.     Українські вечорниці

                      Починаєм  вже не раз,

                 Хай сміх, і пісня ллється

                      В серці кожного із нас.

3.  Просим всіх на наше свято,

       Превелике, пребагате,

       Від зірниці до зірниці

       Хай лунають вечорниці.

4.  Гей, на наших вечорницях

     Хто сумний – розвеселиться!

     Співи, танці, небилиці –

     Гарні будуть вечорниці!     № 02

1. 13 грудня, в Україні відзначається чудове свято — день святого Андрія Первозванного. За старовин­ними літописами він був одним із дванадцяти апостолів Христа і приніс слов'янським народам християнство.

 

2. Але на 13 грудня припадає й інше свято — на­родне молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. Свій поча­ток воно бере ще з дохристиянських часів і славиться надзвичай­но веселими вечорницями, красивими й цікавими обрядами.

3. За довгі віки народні традиції міцно пере­плелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Церков­не свято Андрія відтоді зветься в народі Калитою, а молодіжні зібрання, що влаштовувалися ще за часів язичництва, набули на­зву «андріївських».

4. Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно, кру­пи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям пісну вечерю (адже тривав Пилипівський піст).

1. Але найпочеснішою стравою на це свято вва­жалася калита — великий круглий корж з отвором посередині, спечений із прісного тіста. Калиту прикрашали маком, родзинка­ми, ягідками калини, змащували медом. І саме навколо неї і від­бувалося веселе обрядове дійство — «кусання калити».

2. От і ми з вами ненадовго повернемося в ми­нуле та завітаємо на андріївські вечорниці, щоб відчути красу та поезію стародавніх українських обрядів.

3 та 4(вклоняючись глядачам, разом). Отже, ласкаво просимо до нашої хати!

(Ведучі не залишають зал. Звучить лагідна українська пісня.  Розкривають ширми.) 

№ 03  «Ой, там на вечорницях..»

Ведуча 1 (Господиня)
( Наряджається. Запинає хустку, дивиться у дзеркало)
- Ой, лишенько, що ж це я так забарилась, поки все повимітала, поприбиралась в хаті, самій вже ніколи в дзеркало глянути. А зараз вже і люди будуть сходитися. О, промовка про вовка, вже хтось іде.  № 04
Ведуча 2
- Добрий вечір Вам у хату.
Ведуча 1 (Господиня)
- Та й Вам бути здоровими, кумонько. Заходьте.
Ведуча 2
- Ой, сьогодні на небі ані зіроньки, та й місяць десь сховався за хмарами. Поки йшла до Вас, кумонько, у тій темряві ледь не вбилася.
Ведуча 1 (Господиня)
- А чи Вам дня не було перевідатися? Як стемніє, тільки парубки та дівчата бігають на вечорниці.
Ведуча 2
- То вже я дивлюсь ти паніматкою вже вбралася, знов весь куток у себе збираєш. Зараз же піст не можна гуляти, вечорниці збирати. Господь накаже.
Ведуча 1 (Господиня)
- Не накаже, а простить, це ж свято Андрія. З давніх давен сходяться хлопці і дівчата до просторого дому гуляти – «калиту кусати.»
Ведуча2  От я і пришла до тебе

Ведуча 1 (Господиня)
- Так тож хлопці та молоді дівчата, а ти стара баба, ви подивіться, вирядилась, як молодичка.

№ 05

Ведуча 2.  Я – стара баба….  Стара баба… я тобі зараз скажу, яка я.

(співає та танцює)

Заманулось старій бабі
Молодою бути.
Натикала на припічку зеленої рути.
Рута моя,
Рута зелененька.
Я думала, що я стара,
А я молоденька.
Посадила стара баба
На припічку гусака.
Сама вийшла за ворота
Та й вдарила гопака.
Рута моя,
Рута зелененька.
Я думала що я стара,
А я молоденька .

№ 06 (Десь чути пісню "В саду гуляла". Раптом чується стукіт, і до хати з веселим гомоном заходить гурт дівчат.)  № 07

Дівчата  - Добрий вечір, пані Калитинська!

      Добрий вечір вам, тітонько! А чи можна вже до вас на вечорниці?

Ведуча 1 (Господиня)
І вам добрий вечір. Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві, грійтеся, бо надворі мороз.

Дівчата

1. Добрий вечір вашій хаті. Уклін господині

2. Чи веселі вечорниці у нас в Україні?
3. Добрий вечір, вам дівчата, і вам молодиці.

4. Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці.
(Дівчата підходять грітися до пічки, виглядають у віконце)
Ведуча 2
А чия це ти є ( звертаючись до дівчини)
Дівчина 1
Мамчина та татчина.
Ведуча 2
Чи не Семена Курдуплика, менша?
Ведуча 1 (Господиня)
Ні, Ганни Перебийкорито! Ну, вже всі зібрались, чи ще хтось прийде
Дівчина 2
Мо й прийдуть, як не заблукають.

Ведуча 2 Дівчата,  мийте руки будемо вареники ліпити. 

Ведуча 1 (Господиня)  Я вже поставила у піч пшоняну кашу з маком. Бо без неї не може бути свята. Гори, вогонь, ясно. Спечи нам калиту красну, щоб ми  її кусали і горя не знали.

 Ведуча 2.  Щоб не забули, дівчатка, окропімо нашій калиті дорогу до стелі, щоб ми всі були здорові та веселі.

Дівчата: Водице- студенице, окропи калиті дорогу до стелі, щоб ми були гарні та веселі.

Господиня: А  тепер я вас цією водицею вмию, щоб ви були красні- прекрасні, як наша калита. Щоб вона так славно спеклася, як ви славно потрудилися.  № 

щоб ти росла гарна та здорова;

щоб ти вчилась лише на 12;

щоб ти всюди встигала;

щоб ти співала, як соловейко;

щоб ти ніколи горя не знала;

щоб ти лише радість приносила батькам  (Господиня вмиває дівчат)

Дівчата:  (сідають за стіл на лавки)

1. Поспішайте, дівчатонька,

    Все приготувати,

2.Бо пора вже вечорниці

   Всім нам починати.

3. Зваримо вареників

    Біленьких, смачненьких.

4. Та й запросим до нас в гості,

    Хлопчиків гарненьких.

5. Щоб вони разом із нами

    Дружно працювали,

6. Андріївські вечорниці

    Піснею стрічали.

№  08     «А мій милий вареничків хоче»

 (Всі дівчатка приймаються за роботу.  Ліплять вареники  .Співають)

Дівчата: 

3. Ой, дівчата, що я вам розповім! Сьогодні моя старша сестра, Оксана, ворожити ходила. Як стемніло, пішли з подружками селом слухати під вікнами, що люди кажуть.

4. Навіщо?                       

3. Бо кажуть, що на Андрія під чужим вікном почуєш — те й справдиться.                            

1. І що ж Оксана?                  

3. Та й весела ж прийшла! Каже, чула, як у хаті дядька Опанаса тітка Уляна дочку за водою на двір послала.

4. Що ж це означає?                   

3. Значить, наступного року Оксані сватів чекати — заміж піде.                                          

5. А моя сестра, щоб про свою долю дізнатись, набрала в сараї полін для печі, занесла їх у хату і перекладала  на два боки, тихенько промовляючи: «вдівець», «молодець». Мама кажуть, що так дівчина може визначити, за кого заміж піде.  

6. І що ж випало?                    

5-та дівчина. Звичайно, «молодець».               
Ведуча 1 (Господиня)

Бачу поворожити всім хочеться, аж жижки трусяться.  Ну що, дівчата, де наша миска, наберемо водиці святої, дістанемо з комірчини свічки.

(Дівчата наливають воду в миску, запалюють свічки. У залі вимикається світло)

Дівчина 1

 Хто перший свого нареченого буде роздивлятися

Дівчина 2

Я зараз.

Дівчина 3

Якого хочеш побачити білявого чи чорнявого ?

(Ходять дівчата по колу приказуючи )

Всі дівчата

Андрію, Андрію (2),

На тебе маємо надію,

Долю хочемо знати,

Просимо допомагати.

Прийди до нас

У цей вечірній час,

У цю годину -

Та обдаруй кожну дівчину.

Дівчина 2

( дивиться у миску і бачить коханого)   Бачу, бачу, який красень !

(Все повторюється, коли дивляться всі дівчата)

Дівчина 3   Бачу, бачу он вже обіймається .

(Всі дівчата сміються. Аж раптом двері в хату відчиняються і хлопці кидають чобіт в хату. Переляк.  Дівчата починають кричати, а потім сміються роздивляючись, що то таке. )

Дівчина 1

Тю, та тож Федір до Катрі залицяється.

Дівчина 2

 Ні, то до тебе залицяється.

Ведуча 2.

 Хлопці знають, що дівчата ворожать в цей вечір. У Святого Андрія долю питають, судженого обирають і намагаються побешкетувати, дівчат налякати.

Господиня. То, мабуть, хлопці бешкетують. Треба подиви­тися.

№ 07   Троє дівчат вибігають і. повертаються, ведучи із собою 1-го хлопця.

4-та дівчина. Та це ж Василь!      

1-ша дівчина. Він хотів підперти двері, щоб не від­чинялися.

3-тя дівчина. І вже до стріхи віника прив'язав.

6-та дівчина (жартівливо). Давайте його покараємо!

2-га дівчина. Сажею вимажемо!

1-й хлопець. Ой, дівчаточка, відпустіть мене. Що хочете зроблю, будь-яке бажання виконаю!

5-та дівчина. Ану, відгадай загадку: «Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться».

1-й хлопець. Коза.

2-га дівчина. Добре, а таку: «Стоїть півень над водою з червоною бородою».

1-й хлопець. Калина.

6-та дівчина. А ще таку: «Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка, крил не має, а гарно літає».

1-й хлопець (після паузи). Не знаю...

3-тя дівчина. Ой, леле, це ж сніг.

1-й хлопець. Та не карайте мене, дівчатка, краще відпус­тіть. А я за це хлопців приведу, повеселимось!

2-га дівчина. Правду кажеш?

1-й хлопець. Їй-богу, приведу!

 

 

Ведуча 2

 Що це смердить? Горить ?!

Ведуча 1

(Господиня)

Чого кричиш?  Каша.

Ведуча 2  Ой Лишенько Рятуйте!  Горим!

Ведуча 1 (Господиня)

Та це каша, каша в печі може підгоріла.

Дістає кашу з печі.

Ведуча 1 (Господиня)

 Ану, дівчата, хто піде частувати кашею Святого Андрія, слово у нього питати

Всі дівчата  Я, я, анумо, пошикуймося, хто піде.

Дівчина 1 (Бере кашу, виходить з хати іде до тину, на дорогу і каже )  №07

Доле, доле (2 рази)

Йди до мене

Кашу їсти .

( Здалеку чуються чиїсь кроки. Іде дід)  № 04

Дід

- Кхе! Кхе!

Дівчина 1

Хто це тут. Дід якийсь сунеться. Здоровеньки були, діду. Діду, ану, я вас кашею пригощу.

Дід.   Тю, на Андрія усі геть подуріли, хто це поночі кашу їсть

Дівчина 1

 Як не хочете їсти, то хоч назвіть своє ім'я.

Дід. Дормідонт.

Дівчина 1

 Ой, та це у чоловіка, мабуть, таке ім'я буде.

(Всі дівчата, що підглядали, сміються і заходять у хату)

Ведуча 2

Ну, що, дізналися ім'я?

Всі

Дормідонт.

Ведуча 1 (Господиня)

– А що це дівчата у нас за вечорниці без танців, ану ж бо потанцюйте!

№ 09  Дівчата танцюють

(Чується здалеку, як співають парубки пісню: "Їхали козаки додому.» № 10 Стук у двері. Заходять хлопці.)

Хлопець 1

Добрий вечір у вашій хаті

Ведуча 1 (Господиня)

І вам добрий вечір, парубки

Хлопець 2

Добрий вечір, дівчата. А чи приймете нас на вечорниці

Ведуча 1 (Господиня)

Проходьте, сідайте. Десь ви трохи забарились.

Хлопець 3   А що ви тут ворожите, то, може, і нам поворожите.

Дівчина 1

Це не хлопчаче діло - ворожити.

Хлопець 1

Тоді даваймо в ігри пограймося, в "Чоботи»?!

Дівчата

Ні, краще, зайчиком, хлопці, пострибайте!

(Рогача та коцюбу кладуть навхрест. )

Хлопець  стрибає, а всі співають

«Ой, на горі жито»  № 11.

 

Хлопець 1 збивається і наступає на коцюбу.

Хлопець 2 робить те саме, але перемагає і обирає гарну дівчину, саджає її на коцюбу і робить коло на коцюбі.

№ 12

Дівчина 4.

Ой, накаталась наша Мотря вже. Розкажи, куди їздила

Дівчина 5.

Далеко, звідси не побачиш В тих краях подарили мені "шапку- ворожанку".

(Дістає шапку, в ній лежать цвях, підкова, олівець, ґудзик, ложка)

Дівчина З

Ну, то зараз дізнаємось, ким буде майбутній чоловік

Дівчина 1 (тягне цвях)    Чоловік чоботар.

Дівчина 2  (тягне підкову)

"Конокрад" - кричить хлопець. Всі сміються.

Дівчина З

(тягне олівець) - То вже, напевне, писарем буде

Дівчина 4

(тягне ложку) - Шинкар!

Дівчина 6  (тягне гудзик).

Хлопець: "Щаслива будеш - до Ізраілю поїдеш"

Дівчина 6:Чого це я поїду до Ізраілю?

Хлопець 1  Та чоловік кравець чи швець тобі дістанеться.

Хлопець 2

 Сьогодні свято Калити, а самої калити чогось у хаті немає.

Дівчинка виносить калиту

Я – велика і кругленька.

Дуже пишна, рум’яненька.

І висока,  і широка,

Ще й до того білобока!

Славна! Гарна! Ясна!

На весь світ прекрасна!

Господиня    бере в руки калиту, підносить її над головою і всі тричі повторюють:

 

- Сонце заходить, а калита сходить!

 

 

Дівчина: ( на вишитому  рушникові підносить до калити горнятко з кашею)

Калито наша, оце тобі каша!

А нам дай краси і сили,

Щоб ми у світі славно жили.

 

                       (Всі водять хоровод. Калита у колі.)

№ 13

Хоровод:     Ой, калита, Калита!

Із чого ти оповита?

Калита:  Ой, я з жита оповита,

Я сонцем налита!

Для красного цвіту! По білому світу!

 

Господиня: А зараз починаємо основне дійство свята – кусання калити. Але ж ми так і не обрали пана Калитинського.

Ведуча 1: Увага! Хто має бажання бути паном Калитинським?

Хлопець: Я маю бажання бути паном Калитинським.

Ведуча 2:  Витримаєш іспит - пан, а ні - пропав! Знаєш, як дівчата тісто для пампушок замішують?

Хлопець: Знаю, розчиняють тісто водою, що приносять ротом з семи криниць. І, не дай Боже, пролити цю воду і посміхнутися!

Ведуча 1: Отак зараз і ти, набереш води в рот, виїдеш на коцюбі перед наші ясна очі і,  якщо витримаєш хоча б кілька секунд, щоб не засміятись – бути тобі паном Калитинським. А ні – то пропав ти!

                ( Хлопець віїжджає на коцюбі, гарцює. Всі регочуть)

Ведуча 2: Увага! Розступіться! І-гі-гі! Кінь з водою повертається! Дорогу коневі!

Хлопець: ( розсміявшись) пропав! Не бути мені паном Калитинським!

Ведуча 2: Ага! Віддавай коцюбу іншому!

(Хлопці по черзі намагаються втримати воду в роті. Нарешті обирають пана Калитинського. Калиту передають пану Калитинському. Починається кусання калити)

Пан Калитинський: Дякую, друзі, за довіру, але вибачайте, якщо  прийдеться когось мазнути віхтем із сажею.  Виграє той вершник, який не засміявшись і не присівши зуміє відкусити калиту.

Хлопець 3. Нехай спочатку дівчата спробують, а тоді вже ми.

Дівчина. Давайте я першою до сонця калити поїду.

Господиня. Тоді маєш коня.

Дівчина. (сідає на коцюбу) Дозвольте заїхати до хати.

Пан Калитинський. Заїжджай, але що ти робитимеш в ній?

Дівчина. Їду, їду калиту кусати.

Господарка. Я буду писати.

Дівчина. А я вкушу!

Господиня. А я впишу!

Хлопець2. Ти дивись, замок на губи повісила та ще й киває головою, як ведмідь у Спасівку.

Хлопець 4. Покосом, покосом, тай у помийницю носом.

Дівчина сміється і писар обмазує її сажею.

Дівчина 1. Вам смішки, а ви самі спробуйте.

Дівчина 4. А от і спробую. Діду, діду, калиту кусати їду.

Господиня. Звідки ти?

Дівчина 4. З Колитви.

Господиня. А документи маєш?

Дівчина 4. Ось паспорт. (показує)

Господарка. Все ніби в порядку. А чого ти хочеш?

Дівчина 4. Калити.

Господиня. А не боїшся чорноти?

Дівчина. Ні! Не боюсь!

Господиня. Тоді присядь. (Дівчина присідає і писар обмазує її сажею) Оце тобі за те, що всуху, без пісні їхала калиту кусати.

Хлопець. А тепер я поїду калиту кусати.

Їду, їду калиту кусати.

 Діду, діду, я на коцюбі їду.

Пан Калитинський. А що везеш?

Хлопець. Міх.

Пан Калитинський. А що в міху?

Хлопець. Сміх. 

Пан Калитинський. То засмійся.

Хлопець. Нема чого реготати, якщо хочеш калиту кусати.

Разом. Один, два, три.

Хлопець підстрибує і кусає. Ті, хто був обмазаний сажею, робили коло: хлопці на коцюбі, дівчата на рогачі.

Дівчина. Ого, який молодець. Та і спритний же який.

Ведуча 1 (Господиня)

 О, відкусив шматок щастя

 

Калиту знімають і ділять приказуючи :

- Калита, калита - солодка була,

- Тепер ми її з'їли - за женихом полетіли

 

Господиня (знімає калиту і віддає її дівчатам)

Ведуча 2 Калитники – житники, славно дбайте, сонце красне калиту прославляйте.

Ведуча 1 (Господиня)

Просимо всіх скуштувати калиту!

(Хлопець і дівчина розносять калиту. Всі співають

№  13 «Ой, калита, калита..»

Хлопці: Ох. Як ми замучилися, проголодалися. Може б нам чогось з’їсти?!

Господиня: Милі гості, просим сісти.

1 дівчина: Вареники будем їсти.

2 дівчина: Вареники непогані,

3 дівчина: Вареники у сметані.

4 дівчина: Вас чекають у макітрі

5 дівчина: Вареники дуже ситні.

6 дівчина: Білобокі, круглолиці,

1 дівчина: З української пшениці.

2 дівчина: Їжте, їжте, просим щиро

3 дівчина: Вареники наші з сиром

4 дівчина: Вареники непогані

5 дівчина: Вареники у сметані.

 Господиня:  Дівчата, почастуйте хлопців та наших гостей. (Лунає музика, дівчата пригощають хлопців  та гостей варениками)

№ 08                 (Співають пісню «Ой, мій милий вареничків хоче»)

Перші ведучі діти, які сиділи у залі

1. От поволі затихають наші вечорниці.
2. Не забутьте ви дороги у наші світлиці.
3. Хай любов і щире слово душу вам зігріє.
4. Пам’ятайте вечорниці у ніч на Андрія.

Ведучі 1 та 2: Шановні друзі, вихованці, батьки, гості, щиро дякуємо, що сьогодні ви були разом з нами і розділили радість родинного свята.

Хай славиться українська земля  своїми дітьми, хай лунають скрізь чарівні  українські пісні та оживають народні традиції.

Хай живе мелодійна українська мова! Хай щасливою буде наша Україна!

                                 Все, що в серці мали, Ми вам подарували!

                                 І нехай і у вас, і у нас все буде гаразд!

№ 14, 15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій театралізованого дійства розробила керівник театрального гуртка «Витівники» Білозерського ОКЦ Афонічева А.Л.  2017 рік.