Театралізоване дійство "В українській родині щедрують – усім щастя та добра бажають та віншують!»

Театралізоване дійство «В Українській родині щедрують – усім щастя та добра бажають та віншують!»

 

№ 01(  «Різдвяні дзвони»)

Ведучий:

Добрий день, шановне  панство!

Добрий день, малята, любі хлопці та дівчата!

Ми зібрались з вами нині, щоб

Згадати, як в українській родині

Святкували зимові свята чарівні.
Як в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні,
А в Щедрий вечір за столами
Раділи святам і зимі,
На Василя як засівали
Зерном світлиці нам усім.

Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі.

№ 02 ( звуки завірюхи)

/Дівчатка одягнуті в українські зимові костюми/

Ведуча 1:  

По Вкраїні знов хурделить,

Снігом білим землю стелить.

Лише місяць тонкий

На небі зітхає,

В подвір’я і хати

Людські зазирає.

Ведуча2

Так гарно і дивно

На вулиці в нас.

Насипало снігу

Й додало прикрас.

Ведуча 1

Он дах притрусило біленьким сніжком,

А он на воротях  лежить сніжний ком.

Ведуча 2

Мир і спокій цьому дому,

Тут немає місця злому.

Добрі маємо новини

Для старого і дитини.

Ведуча 1

Чути, чути, чути дзвін,

Ллється пісня в кожний дім-

Старий рік вже за горами,

Рік новий вітайте з нами!

№ 02   (відкривають ширми)

(Хата. На столі – посуд. Їжа щедрого вечора. Ялинка, прикрашена паперовими квітами. «Дідух»  Мати порається біля столу. Двоє дітей бігають по хаті.)

Мати: Люблю Різдвяні свята, коли гості до хати приходять. Ось і вечерю приготувала.  Сяду хоч на хвилинку, зовсім набігалася. Скоро Щедрий вечір настане, Маланка прийде.

Діти, чого розбігалися по хаті? Зараз батько прийде , буде сваритися.

(з усмішкою) Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!

Син. Мамо, ми не балуємося, ми готуємося до щедрування. Ось дивися, я вишиванку новеньку вдяг, тільки ніяк пасок не можу знайти, мабуть Даринка сховала.

Дочка. І нічого я не ховала. Я теж ніяк не знайду фартушок вишиваний, що мені бабуся подарувала.

Мати. Агов, метушливі ви мої, ось ваші загублені речі: лежать тихенько та на вас чекають.

( діти беруть речі,  одягають їх)

Чи не забули  щедрівку, якої вас бабуся навчила?

Син. Ні, не забули.

Як ходили ми бродили,
То щедрівочку зустріли.

Дочка.

З нею ми прийшли до хати,
Тож дозвольте щедрувати!

Син.

Щастя, радості, достатку,
В охорону — ангелятко!

Дочка.

Хай приходять до оселі
Друзі вірні і веселі,

Син.

Море сміху і любові.
Щоб усі були здорові!

Дочка. Ми ще гарний танець вивчили. Як прийде Маланка – ой і потанцюю.

Син. А як Козу приведуть, то пограємо з нею!

Мати: Мої дітки любі, до кого щедрувати підете?

Син. До дідуся з бабусею, вони нас чекають.

Дочка. До хресних батьків. А ще до тітоньки Мотрі, до дядька Миколи…

А ще  я буду ворожить з дівчатами!

Мати: Мала ще. Трохи підрости, бо й на вечорниці ще не пускають.

Дочка.(стала навшпиньки)  Дивись, мамо, правда, я вже велика.

Мати: (жартома) та велика, велика. Треба тобі вже чоловіка.

Донька: Матусю, скажіть, чи гарно ми у цьому році прикрасили ялинку?
Мати :Гарно, гарно. Молодці, дітки. Чи пам’ятаєте, звідки прийшов цей звичай?

Син: Розкажіть, матусю ще раз! (Сідають біля столу).

Мати:  Коли народився Ісус, усі приходили до нього з поклоном і приносили
дарунки. Лише ялинка не мала що подарувати. Вона тільки сказала:
Я принесла лише щиру любов.
Ти будеш благословенна і вічнозелена, — відповів Ісус. — Кожного року на
Різдво люди прикрашатимуть тебе.

Здається, тато йде.

(Входить господар. У руках свічка і невелика тарілочка. Він обходить усіх і ставить на стіл.)

Батько: Всім веселий Щедрий вечір, щоб в сім'ї у нас був лад, щоб без сварок-суперечок дочекатись других Свят!

 (Батько сідає за стіл, ховається за пирогами)

Мати: (скроплює дітей свяченою водою ) Ой славен, славен Щедрий вечір. Ой дай, Боже! Ось десь візьмуться з-за гори гостоньки, з-за ріки гостоньки-щедрівники.

А де ж це наш тато?

Батько. А хіба ви мене не бачите?

Діти Ні, не бачимо...

Батько. Дай, Боже, щоб і на той рік за такою горою пиріжків ви мене не бачили. ( Пригощає дітей пирогами)

Батько. Віншую вас зі Щедрим вечором,
               Щоб ви це свято відсвяткували,
               До наступного року дочекались.
               Від ста літ — до ста літ,
               Поки нам Бог назначив вік.

(Сипле на підлогу горішки).

Мати. Ходіть-но, дітоньки, горішки збирати і голосно квокайте, щоб на другий
рік у нас квочки водилися й було багато курча

Батько.

Падайте, горішки, рясно,
Хай худоба наша буде красна.
Падайте, горішки, ніби град,
Хай на хазяйстві панує лад.

Мати.
Падайте, горішки, як злива,
Аби весна-красна була живо.

 (Бере макітру з кутею, промовляє).

Щедрий вечір на поріг, а на стіл хліб, пиріг.
Хай у полі — зерно, а в домі — добро. (Передає макітру господареві).

Батько (підходить до дверей). Морозе, Морозе! Ходи до нас кутю їсти! (З
рази.) Як зараз не йдеш, то не поморозь нам ні жита, ні пшениці, ні орачів старих, ні погоничів малих. Дай, Боже, дочекатись віднині за рік у щасті, здоров'ї, щоб нас прибувало, а не убувало.

Батько. Пішли діти у сад обстукувати дерева, щоб добре на другий рік родили. (Взяли з собою миску з кутею, сокиру та перевесла, пішли в сад. Господар підходив до дерева і звертався до нього:

Доброго вечора тобі! Чи будеш нам родити, чи ні?

 (діти заховалися за деревом)

Діти: Не рубай мене. Я тобі один год не вродю, а сім вродю!

Батько:  Роди нам, Боже, рясно, як на небі зірочок, і так красно, як од них ясно!

(Потім почергово підходили до інших дерев, які менше плодоносили. )

Батько:  Яблуне,  яблуне, я тебе зрубаю, бо ти погано родиш!

Діти: Не рубай мене. Я тобі один год не вродю, а сім вродю!

(Вислухавши прохання, господар тричі розмахував сокирою і стукав обухом у стовбур.)

Батько:   Гляди ж мені, роди, бо як не вродиш, то на прийшлий рік зрубаємо.

(По цьому кожне дерево підв'язували перевеслами.)

Син: тато, а ми підемо вранці засівати, з Новим роком сусідів вітати?

Донька: А я хочу піти до крутилки на санчатах покататись.

Батько:  Обов’язково підемо. З тобою (до сина) вранці підемо засівати та щастя і добра бажати усім рідним та знайомим, бо завтра Василя. Жорно я теж люблю з дитинства (до доньки) підемо, покатаєшся на санчатах. А зараз пішли до хати. Будемо щедрувальників чекати! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку щедрувальники обминають.

Дай Боже  до нас прийдуть  щедрувальники.

 

(№    Зайшли до хати, роздягаються. Чути гомін, співи. )

Щедрувальники : Чи вдома пан господар?

Господар і господиня. Вдома, вдома, просимо до хати!

№  «Добрий вечір, люде, вашій теплій хаті»

Звіздар  
Ходить місяць, ходить ясний  

Зорями багатий.
Тихо стукає у шибку,
Щоб защедрувати.

Щедрувальник  

Ви впустіть, впустіть до хати,

Нас тут зовсім небагато.

Четверо чи п’ятеро,

А всього аж двадцятеро.

Щедрувальниця  

Ви впустіть, впустіть до хати
всіх нас, любі друзі!
Принесли ми вам щедрівку-
В домі щастя буде.

Пісня «Старий рік минає. Новий наступає» №  

Старий рік минає. Новий наступає.(2рази)

Пане господарю. Великий владарю. 2рази)

Дайте нам з полиці із медом пшениці.(2рази)

І ще щось такого до того смачного.(2рази)

Новий рік приходить, щастя він приносить.(2рази)

Щедрувальник  

Новий рік вже йде, ступає
По сніжку м’якому.
Щедрий вечір на порозі
Щастя зичить дому. 

Щедрувальниця 

Він несе щедрот вервечку
До хліва й комори.
Щедрий вечір, добрий вечір
В хаті і надворі.

 Щедрувальниця 

Щедрий вечір вашій хаті!

Щоб були ви всі багаті.

Щоби вам було доволі і в коморі, і в  стодолі.

Щедрувальниця 

Тут живе господар – багатства володар!

Всі.  Щедрий вечір, добрий вечір!

А його багатство – золотії руки.

Всі.  Щедрий вечір, добрий вечір!

А його потіха – хорошії діти!

Всі.  Щедрий вечір, добрий вечір!

Мати:        Заходьте, сідайте,

                    Що принесли, викладайте.

Щедрівниця   

Принесли ми із собою гарні подарунки: добрий настрій, веселі жарти, щирі побажання та привітання.

(діти сідають на лави)

(Раптом чути голос кози. „ Ме-е ".)

 Мати: О! Коза голос подає - багату кутю віщує.

Парубок    

Дозвольте, господарі, козу вести,

До вашої хати щедрівки принести.

Циган   

Ой, станьте в ряду —

я козу веду!

На горі коза з козенятами,

під горою вовк з вовченятами.

То ж до господи своєї

Пустіть козу з козенятами.

Тітко, пустіть козу до хати! У вас дітей багато, хай побачать козу.

Мати: Та в нас хата маленька, та ще холоду напустите!

Циган: Будь ласка, пустіть а то козенятко померзне. Ми місця багато не за­ймемо.    

Батько: Та наші дітки, мабуть, вже й спатки похотіли. Чи пустимо, діти, як?

Діти:  Пустимо, пустимо! Хай заходять погрітися.

Щедрувальниця: Козу треба привести обов'язково, бо де коза ходить, - там жито родить.

Щедрувальниця  : А де пасеться, там худоба ведеться.

Батько: Що ж, заводь козу, аби добро було в хаті, аби ми були багаті.

Циган заводить Козу. №  Коза танцює

Циган :Може, купите козу? Вона молоко дає.

Батько: В тебе не коза, а кляча, Та до того ще й ледача.

Циган:  Не ображай мені козу. А то хату рознесу.

Батько: У тебе коза вкрадена, а не куплена. Та до того ще й облуплена!

Циган : Неправда твоя, козаче. Моя коза ще добре скаче! Правда, дівчата?

Дівчата: Правда, правда, добра коза, купуйте, доки циган продає.

Мати: А що, може купимо козу? Буде молоко для дітей. Скільки хочеш за свою козу?

Циган.  Мірку гречки коза коштує, бо ще й добре танцює, та ще й з діточками грає.

Діти:  Козо, пограй з нами!  Козо, пограй з нами!   

Син:

Раз, два, три, чотири,
Козі дзвоника вчепили.

Донька:
Коза бігає, кричить,
Просить дзвоник відчепить!
(Діти починають насміхатися: «Коза, коза, ме!»

  Вона сердиться, тупає ногами)

Коза:                           

Я коза-дереза.

Я за три копи куплена

Півбока луплено 

Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами
Ніжками затопчу, 
Хвостиком замету. 
Ме-е!

(Поміж «козою» і дітьми відбувається така розмова)
Діти:  Коза-коза, де ти була?
Коза: Траву їла.
Діти:   Чого сюди прийшла?
Коза: Відпочити.

Діти:   А де діти?
Коза А розбіглися! Ме-е-е... 
     За останнім словом «коза» кидається ловити тих, хто її піддражнював. А вони навтіки.
Діти: Тато, купіть Козу!
Господар: Що ж куплю козу!

Циган:  Дайте за Козу мішок зерна й ячменю. І ще й гривень повну жменю.

Господар: Де ж я тобі грошей візьму, коли ніде не платять?

Циган:  Бог з тобою, думаю, сторгуємось. І з козою розцілуємось.

(Коза хитається й падає)

 Циган: Лікаря! Треба козу нашу рятувати!!!

(Притуляється до кози, слухає її вухом)

- Ой, людоньки! Щось у моєї кізоньки сил немає, щось з нею трапилося. Ой, батечку, що ж тепер робити?             

Щедрувальники:

1. Ой, людонькі! Щось наша кізонька захворіла.   

2. Така добра тварина була! І розумна, і вдатлива,  

3. І до харчів не вибаглива.   

4.  Що ж робити?    Разом всі

Господиня: (хитро)  Треба козі сала, щоб вона встала.

Господар:  Нема сала - коза вкрала!

Господиня: Та ось є трішки.

(Коза нюхає сало і починає ворушитися, потім піднімається)

 Циган: Ожила! Наша кізонька жива!

Всі: Наша кізонька жива!

Щедрівники:

 Го-го-го, коза, го-го-го, сіра,  

Го-го, рогата, го-го, кудлата.  

Ти розходися, розвеселися,   

Козо-небого, поскач немного.   

Де коза ходить, там жито родить.   

Коза ногами, жито копами.          

Де коза рогом, там жито стогом,   

Де не буває, там вилягає.                

Коза. Я коза периста, маю років триста

 Всім у ріднім краю, бажаю врожаю.

 Зі святом всіх вітаю!

№   (танцює Коза)

Парубок: Дайте козі ячменю, а нам гривень повну жменю. 

Як маєш сина – давай сира,   

Як маєш дочку – давай квочку! 

(Господар обдаровує гостей)

Циган: Дякуємо, господарю, від усієї душі, що дали дари нашій козі.

Мати: Хтось стукає у віконце

Щедрувальниці: 

1.Ой господарю, господарочку, Пустіть Маланку до хати, Буде Маланка щось казати. Дайте Маланці їсти, пити, Буде Маланка говорити!

2.Наша Маланка сама не ходить, Нашу Маланку Василь водить. Привів її аж під хату, Посадив її на загату.

1.Нашій Маланці так хліб  удався, Щоб під шкіру аж кіт сховався.

Наша Меланка прекрасна хороша, Вона каші наварила з самого проса.

Мати: Ось, візьміть гроші Меланці на вінок. Щоб у Василя була гарна наречена.

Дочка: Матусю. А можна нам затанцювати. Маланка біля нашого віконця. 

 Діти танцюють та співають «Маланка і Василь посварились за кисіль»

Батько: Ой, які молодці. Які гарні в нас діти.

Син: Який дуб, такий тин; який батько, такий син.

Дочка : Яка мама — така сама

Батько: Збирайтесь, діточки, щедрувати. А ми будемо вас чекати!

 

Щедрувальники:

1. Дякуємо цій хаті за те, що нас приймала
   Щоби й наші господарі
   Мали з неба щастя й дари,
   Щоб усе велось віднині
   Нашій любій господині.
2. Я бажаю щастя й долі,

          Добра в хаті і на полі,
          Всім, дорослим і маленьким,
          Зичу, жийте здоровенькі
          На потіху всій родині
          І на славу Україні.

3. Щоб вас Бог благословив,

           Вас і вашу стріху,
           Щоб прожили в Україні
           Богу на утіху.

4. Щоби лихо перебути,
   Й гаразду всім нам добути,
   І щоби цвіли, як квіти,
   Добрі українські діти.

Мати: Дякуємо за колядки, побажання! Приміть від нас солодощі, зі святом привітання.

№  09 «Скільки б не співали..»

Господар:

Та й будьте здорові

живіть у достатку

а ми вас запросим

до нас ще на свято.

Та добре повсюди

Хай мир з вами буде

На щастя, здоров’я

і на новий рік.

(№     щедрувальники уходять)

Господиня

Хай діточки наші

Ростуть, наче квіти

І чемні , і щирі

І серденьком чуйні.

У дружбі, у мирі

На радість родині

На славу Вкраїні                     

        № 10 «Україна колядує»

 

  Сценарій театралізованого дійства розробила керівник театрального гуртка «Витівники» Білозерського ОКЦ Афонічева А.Л.  2017 рік.