7 квітня о 18:00Вебінар: Інтернет-середовище для професійного розвитку вчителів математики

Театральний квест до Міжнародного Дня театру "Театр - життя, актори в ньому люди..."

Про матеріал
Виховний захід у 9 класі Театральний квест до Міжнародного Дня театру "Театр - життя, актори в ньому люди..."
Перегляд файлу

Театральний квест до Міжнародного дня театру

«Театр – життя, актори в ньому люди…»

   Мета заходу: узагальнити знання учнів про театральне мистецтво, ознайомити їх з іменами уславлених корифеїв української сцени; розвивати  творчі здібності учнів; збагачувати їхній емоційно-естетичний досвід; виховувати духовність, мистецькі смаки, збуджувати інтерес до самопізнання та самовдосконалення в галузі мистецтв, а також бажання відвідувати театральні вистави.

  Обладнання:  фотографії театральних митців; висловлювання про театр  

В. Шекспіра, К. Станіславського та інших діячів культури; театральні маски – трагічна і комічна; виставка драматичних творів українських та зарубіжних письменників; словничок театральної лексики; музичні записи.

   Святково прибраний навчальний кабінет. На дошці ліворуч висить маска, що символізує трагедію, праворуч – маска, що символізує комедію. На дошці записані тема та епіграф до заходу, висять портрети театральних митців.

                                                                    Театр – це кафедра, з якої можна

                                                                    багато  добра принести людям.

                 М. В. Гоголь

Вислови про театр:

   Театр – це життя, і треба вчитися грати свою роль.

        Вільям Шекспір

    Розум людський ніколи не винаходив нічого шляхетнішого за театральні дійства як для вдосконалення, так і для очищення людської натури.

                                                                                              Вольтер

 

Перебіг заходу

 (Лунає вальс А. Хачатуряна до драми М. Лермонтова Маскарад. Музика стишується, на сцену виходять учні)

http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQom_BdpdLt0h87J1VyX8WBYzfTrH3R674cyGyQTy_U4i1Yc4BlLw          Театр опери  та  балету, м.Львів

   1-й учень

                                   Дощу нема, а капає з дахів:

                                   Поволі тане сніг, насичений водою.

                                   Узбіччя сонячних зволожених шляхів

                                   Невдовзі вкриються травою молодою.

    2-й учень

                                  Покинувши надовго чужину,

                                  Над морем сотні миль долають чорногузи.

                                  Тим часом на зорі десь прокричали гуси,

                                  На пружних крилах несучи весну.

  Вчитель. От і прийшов березень, а з ним і весна. Час пробудження природи й людських почуттів, час оновлення і щирого завзяття в думках, справах і прагненнях. Людину завжди вирізняло з-поміж інших істот глибоке світовідчуття та потяг до прекрасного, адже не лише турботами про хліб насущний живе людина. Її душа прагне яскравих вражень, видовищ, естетичної насолоди. Задовольнити ці потреби покликаний театр. З 1962 року щорічно, 27 березня, святкується Міжнародний день театру. Це не просто професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів шанувальників цього жанру мистецтва.

            ANd9GcTBBSOj3ToRmR6arBp-BVMROW_T4ByhbNDCio-tEhCT8uojF8YRpQ

 3-й учень                   Театр для нас – це наче казка.

                                     Тут можна зняти свою маску,

                                     І стати можна тут поетом,

                                     Й складать віршовані куплети.

                                     Тут можна різного почуть,

                                     А ще й збрехать і обмануть.

                                     Театр – це море сподівань,

                                     І нездійсненних побажань.

                                     Це гарне місце відпочинку,

                                     І восени, і навіть взимку.

                                     Тому я хочу привітати

                                     Усіх людей із Днем театру!

                

 

4-й учень

                                   Шановні слуги Мельпомени!

                                   Всі театральні діячі!

                                   Сьогодні свято і у мене,

                                   Бо я – один із глядачів.

                                   Бо я закоханий віддавна

                                   В мистецтво ваше і в ваш храм.

                                   Хай творчість ваша буде славною,

                                   І хай щастить у всьому вам!

                                   Щастить і завтра, і сьогодні,

                                   Щоб кожний час був у вазі.

                                   Хай будуть всі у вас – народні,

                                   Бо ви заслужені усі!

          5-й учень

                                   Що світ – театр,

                                   Ми знаємо не з преси,

                                   Що ми актори –

                                   Теж не новина…

                                   Саме життя для всіх нас

                                   Пише    п’єси,                               

                                   Де кожна дійова особа - Головна   

Вчитель.  Шановне товариство, ми зібралися сьогодні у цій святковій залі для того, щоб долучитися до джерела духовної наснаги, ім’я якому – театр.

(Тихо лунає мелодія Р. Паулса із кінофільму “Театр”. На фоні мелодії вчитель розповідає про театральне мистецтво)

20080504-karmen-vitebsk-01

  Слово театр походить із грецької і має декілька значень. Наведу головні з них: вид мистецтва;

  • творчий колектив, який готує і дає вистави;
  • приміщення, де відбуваються спектаклі. 

 Театр – особливий і прекрасний світ. У ньому все надзвичайне. Перебуваючи у театрі, ми бачимо декорації, намальовані художником і виготовлені в театральних майстернях. На сцені – надзвичайні люди, котрі не існують у повсякденному житті: їх придумав драматург, а зіграли актори. Та, дивлячись на сцену, забуваєш про все: про декорації, освітлення, акторів – тут поринаєш у зовсім інший світ, той, що існує лише на сцені, стаєш свідком чудового процесу, коли літературний твір оживає у сценічних образах. Події у театрі відбуваються і розвиваються на твоїх очах – ти ніби сам береш у них участь, знайомишся з персонажами п’єси, співчуваєш горю і радієш щастю одних, обурюєшся поведінкою інших. Театр вчить бачити прекрасне в житті та людях.

        Локація №1 – «Театральна абетка»

  • Які види театрів ви знаєте?

( Драматичний, музичний, пантоміми, театр ляльок).

  • Що відносять до музичного театру?

( Оперу, балет, оперету, мюзикл, театр-кабаре).

  • Які ви знаєте правила поводження у театрі?

   Величезна армія людей – письменників, режисерів, композиторів, художників, хореографів, гримерів і костюмерів, операторів світла і звуку – працює для того, аби ми зустрілися з головними чарівниками – акторами. Це вони знаходять шлях до наших сердець. Часто актор створює на сцені образ, відмінний від його власного, для різних ролей змінює своє обличчя  як зовнішнє, так і внутрішнє. Змінити зовнішність актора допомагають грим, костюм, маска. Для відображення характеру персонажа актор використовує свою пластику, мистецтво мовлення, міміку, жести. Художня мова акторів залежить насамперед від жанру. В оперному спектаклі актори співають, у балетному всі думки й переживання героїв передають мовою танцювальних рухів, у драматичному театрі вони розмовляють, як у житті, а в ляльковому – беруть собі за помічників ляльок.

  Локація №2 - Рольова гра.  Постукавши у двері, до класу заходить учень із мікрофоном. Він відрекомендовується кореспондентом журналу Театральне життя і проводить експрес-опитування учнів за такими питаннями:

      1.  Чи часто ти відвідуєш театр?

  1. Коли ти був там востаннє? Яку виставу дивився?
  2. Із ким ти любиш ходити до театру?
  3. Які вистави тобі більше подобаються?
  4. Як ти вважаєш, спочатку краще прочитати твір, а потім переглянути його у виконанні акторів чи навпаки?
  5. Чи не забуваєш ти, ідучи до театру, набрати повні кишені цукерок і насіння, щоб пожувати під час дії?
  6. Якщо вистава тобі не подобається, то що ти робиш (голосно розмовляєш із друзями, виходиш із зали під час спектаклю)?

 

     Локація №3 – Розв’яжи кросворд

                                    еатральне мистецтво

  1. Роздуми вголос або мова, звернена до глядачів.
  2. Перший виступ актора у виставі чи взагалі в театрі.
  3. Предмети сценічної обстановки (меблі, посуд, прикраси, деталі одягу і т. п.), виготовлені із замінників (картону, пап’є-маше і т. п.), які  мають створити видимість справжніх речей. Служать для декоративного оформлення вистави.
  4. Безсловесне театральнее дійство, в котрому розкриття змісту дії і створення художнього образу відбувається за допомогою міміки, жестів, пластичних рухів.
  5. Сукупність п’єс, поставлених театром за певний час.
  6. Невеличка комедійна п’єса з легкою та дотепною інтригою, перевдяганням, жартівливими куплетами, з музикою, танцями, обов’язковим благополучним кінцем і зверненням до глядача.
  7. Перерва між діями вистави.
  8. Перший показ вистави в театрі.
  9.  Художнє оформлення місця та обстановки, де відбувається театральне дійство, заповнення сцени речами, предметами побуту, що створюють зоровий образ вистави.
  10.  Попередня робота при підготовці вистави, багаторазове повторення окремих сцен, епізодів, актів з метою допрацювання, удосконалення акторами своїх ролей.
  11.  Акторський склад театру. Колектив, що складає творчу основу театру.

 

 

 

 

 

 

1.М

О

Н

О

Л

О

Г

2.Д

Е

Б

Ю

Т

3.Б

У

Т

А

Ф

О

Р

І

Я

4.П

А

Н

Т

О

М

І

М

А

5.Р

Е

П

Е

Р

Т

У

А

Р

6.В

О

Д

Е

В

І

Л

Ь

7.А

Н

Т

Р

А

К

Т

8.П

Р

Е

М'

Є

Р

А

9.Д

Е

К

О

Р

А

Ц

І

Я

10.Р

Е

П

Е

Т

И

Ц

І

Я

11.Т

Р

У

П

А


          

                  6-й учень

                                      Життя – театр, а ми – актори,

                                      І кожен грає свою роль,

                                      У когось радість, в когось горе,

                                      Хтось раб злиденний, хтось король.

 

                                      Хтось тут в раю, а хтось, як в пеклі,

                                      Хтось в світлі є, а хтось у тьмі,

                                      У когось вороги запеклі,

                                      А в інших друзі є старі.

                                     Хто ти у світі цих контрастів?

                                     Яка у тебе зараз роль?

                                     Зіграй її ти якнайкраще,

                                     І ти для інших вже – герой.

                                                                                              В. Сновида

Локація №4 – Читання з імпровізацією. (Уривок з повісті І. С. Нечуй – Левицького «Кайдашева сім’я»)   

Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. По другий бік тину стояла баба Кайдашиха, висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, в здоровій хустці на голові. Сліпе око біліло  ніби наскрізь, як вушко в голці. Хоч туди нитку затягай. За бабою стояла Мелашка в білій сорочці, в червоній новій хустці з зеленими та синіми квітками, в зеленій ситцевій рясній спідниці. Рядом з Мелашкою стояв Лаврін в широких рясних з білими смугами штанях, в чоботях.

 - Нащо ви одвязали нашого коня та заперли в свій хлів?- крикнула Мотря.

- Не святі ж прийшли з неба та одвязали його!

- Одчепись, сатано! Хто його одвязував? То твої діти їздили по дворі та й  упустили його,- крикнула Кайдашиха.

- То, мамо, баба одвязали коня та й пустили по дворі! – брехали Мотрині діти.

- Ні, не баба! То Василь одвязав та їздив, доки не впустив коня, а кінь як задер задні ноги та плиг в наш город!- кричав Лаврінів хлопець.

- Он глянь , суко, на тин! Це твій кінь звалив. Заплати три карбованці та оддай нашого кабана, тоді візьмеш свого коня, - кричала баба Кайдашиха.

- Як то? За свого невірного гнилого кабана, та ви взяли нашого коня! – репетувала Мотря, піднявши лице вгору.

- То ваш кінь гнилий та червивий, а не наш кабан,- кричала Мелашка з-за бабиних плечей.

- Ще й та обзивається! Мовчала б уже та не гавкала,- кричала Мотря до Мелашки.

- Принеси лишень три карбованці, а ні, то піду в волость тебе позивати, - обізвалась Мілашка.

- Ще й вона піде в волость! Втри передніше віскривого носа та тоді підеш в волость, - кричала Мотря.

- Не лайся, бо я тобі в вічі плюну, - говорила баба Кайдашиха

Молодиці підняли ґвалт на все село.

Люди з кутка позбігались і дивились в ворота й через тин. Декотрі сусіди почали вмикуватися, хотіли їх мирити і вговорювали Мотрю.

- Та це ж ті каторжні Балаші! Хіба ж ви їх не знаєте? – кричала Мотря до людей.

- Та це ж ті іродові Довбиші! Хіба ж ви їх не знаєте? – репетувала баба Кайдашиха.- Це ж вона того вовчого заводу з чортячими хвостами.

- Та годі вам лаятись! -  гукнув з з-за тину один чоловік.

- Як це годі! Та це ж ті підтикані, задрипані Балаші! Хіба ж ви їх не знаєте? Це ж ті Бієвські лобурі, що старців по ярмарках водять! – кричала Мотря. - Он зав’язались, як на Великдень, а батько ходить по селі з торбами.

- Брешеш, брешеш, як стара собака!Та й брехати добре не вмієш! В тебе й до того розуму та хисту нема, - кричала Мелашка.

- В тебе вже розуму, як в дірявому горшку; стільки, як у твоєї свекрухи! – кричала Мотря,взявшись за два кілки й висунувшись в Лаврінів двір.

- Що я тобі винна. Що ти мене потріпуєш? – крикнула Кайдашиха й кинулась до тину так швидко, що Мотря покинула кілки й оступилась од тину.

- Оддайте мені коня! – крикнув Карпо після всього. - Бо як не оддасте , то я й сам візьму!

Ба не візьмеш! Оддай перше кабана та ще й доплати, - обізвався Лаврін.

-  А за віщо я буду тобі платить? Твої сини скакають в мій город, а моя коняка вскочила в твій! Оддай коня, бо піду з дрючком одпирать хлів, гукав Карпо.

- Ба не оддам! Про мене, йди в волость позивати, - кричав Лаврін

Карпо стояв блідий,  як смерть. В його голові трохи шуміла горілка. Він ухопив дрючка, скочив через тин і кинувся до хліва. Всі в дворі стояли та мовчки дивились на Карпа; всі боялись його зачіпати, бо знали, що він не спустить, як розлютується. Одна баба Кайдашиха кинулась до хліва й заступила двері

 

Звернення вчителя до теми, епіграфа до заходу, висловів про театр.

  Вчитель.  Український і російський письменник Микола Васильович Гоголь назвав театр кафедрою, з якої можна багато добра принести людям. Кафедра – слово багатозначне. Одне з його значень: проміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача, промовця. І так, як промовець намагається донести суть своєї промови до слухачів, так і театральні діячі намагаються надати відвідувачам театру можливість відчути естетичну насолоду і катарсис (за Аристотелем – очищення емоцій мистецтвом).

      Життя – це гра, а люди в ній актори. Кожен з яких грає головну роль власної вистави свого життя. Втім, інколи дуже корисно зазирнути у себе крізь призму чужого світосприйняття. Бо кожен з нас гірший, ніж хоче здаватися, проте, кращий, аніж здається. І жоден не може побачити себе таким, яким бачать інші. Тому, щоб зрозуміти себе, необхідно навчитися бачити чужими очима. Це допомагає нам зробити театр.

     Театр – це казковий світ, в якому створюється ілюзія життя, де, вдягаючи маску на обличчя, знімаєш її з душі. Адже, виходячи на сцену, актори стають справжніми. Чи грають? Грають нас, глядачів? Людей з реального світу, з реальними почуттями, емоціями, долями…

     Сцена – це відображення людського життя, в якому актор віддзеркалює душу того, хто в нього вдивляється…

(У кінці свята на сцену виходять всі учасники квесту)

(Тихо лунає мелодія Р. Паулса із кінофільму “Театр”. На фоні мелодії учні читають поезії)

                           7-й учень

                                     Аплодуйте акторам,

                                     Завжди аплодуйте акторам!

                                     Не шкодуйте долонь,

                                     Не вважайте ніколи за сором

                                     Прохопитись невлад,

                                      Не до речі, невчасно,

                                      Не дивіться на того,

                                      Хто реагує мовчазно,

                                      На суворого критика

                                      З першого крісла в партері,

                                      Для якого мистецтво – як друга вечеря.

                        8-й учень

                                          Аплодуйте акторам –

                                          І на сцені театру і під осокором,

                                          В їх високій судьбі і в маленькій,

                                          Котрої не сором:

                                          Що живуть вони,

                                          Як споконвічні туристи,

                                          Що сорочку їм

                                          Стомлена жінка не випере чисто,

                                          Що доводиться їм мимоволі радіти,

                                          Бо нездатні вони

                                          На мистецьких харчах

                                          Розжиріти…

                      9-й учень

                                          І нехай ані терни,

                                          Ні мотлох життєвий, ні втрати

                                          Не завадять нам

                                          Роль на землі свою чесно зіграти!

                                          І прекрасність цього

                                          Не збагнути хіба що потворам…

                               

Усі:

                                          Аплодуйте, будь ласка,

                                          Завжди – аплодуйте акторам!

                                                                                                          Р. Третьяков

Музика звучить гучніше.

 

docx
До підручника
Мистецтво 9 клас (Масол Л.М.)
Додано
26 березня
Переглядів
50
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку