Виховний захід з мистецтва "Віртуальна екскурсія до театру. Зустріч з акторкою Молодого театру"

                                             Виховний захід 

"Віртуальна екскурсія до театру. Зустріч з акторкою Молодого  театру»

Мета: познайомити учнів з історією створення молодого театру, українськими театральними діячами, акторами;  розвивати критичне мислення , уяву, фантазію, свою артистичність, виховувати любов до театрального мистецтва; родзинкою заходу стане зустріч з акторкою театру.

Обладнання: телевізор, комп’ютер, презентація, портрети театральних митців

Оголошення теми і мети виховного заходу:

Мотивація виховної діяльності:

Діти, як ви гадаєте, чи треба високоосвіченій людині знати про театр?

(Відповіді дітей. Метод «Прес»)

Актуалізація знань («Мозковий штурм»)

• Що ви знаєте про театр? Про театральне мистецтво?
• Чи були ви в театрі?
• Які враження у вас залишилися?
• Чи саме ви брали участь у театральних постановках?
• Що більше сподобалося: бути глядачем чи актором?

Вчитель.

(Тихо лунає мелодія М. Скорика “Майже царівна”. На фоні мелодії вчитель розповідає про Леся Курбаса, звертає увагу присутніх на його портрети, що висять на дошці)

  Вчитель. 2019 року відзначається 132 річниця від дня народження Олександра Степановича (Леся) Курбаса, геніального українського режисера, актора, педагога, театрального і громадського діяча, який так само відомий, як і К. Станіславський, Є. Вахтангов, В. Мейєрхольд.

   Лесь Курбас народився 25 лютого 1887 року. Його батьки були професійними акторами. Він закінчив філософський факультет Віденського університету. Мав виняткову обдарованість і працездатність. Знав 8 мов. Пішов працювати актором, одразу на головні ролі.

    1916 року Лесь Курбас започаткував у Києві “Молодий театр”. Це був театр маски, арлекінади, елітарного “мистецтва для мистецтва”, театр вишуканого слова й літератури. 1922 року Курбас створює мистецьке об’єднання “Березіль”. За перші ж роки свого існування “Березіль” стає провідним театром України.

   У 1920-1921 роках Лесь Курбас працював у Білій Церкві у приміщенні, де зараз знаходиться Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені Панаса Карповича Саксаганського. У 1926-1935 рр. театр “Березіль” працював у Харкові. Ця театральна школа виховала таких народних артистів, як А. Бучма, М. Крушельницька, О. Сердюк, починали в Курбаса Наталя Ужвій і Гнат Юра.

   Л. Курбасові 1925 року першому після Марії Заньковецької присвоєно найвище на той час в Україні звання Народного артиста.

  Багато чого з творчих пошуків Л. Курбаса не розумілося широкими масами глядачів. Але незважаючи на несприятливу для творчості атмосферу нерозуміння, недоброзичливості, він не занепадав духом.

Сьогодні ми знайомимся з Київським національним академічним Молодим театром.

Виступи екскурсоводів, які розповідають про історію театру та демонструють фото, відеоматеріали.

Екскурсовод 1. Життя театру з назвою «Молодий» в приміщенні по вулиці Прорізна, 17 ділиться на два періода.

І-ИЙ ПЕРІОД

У 1870 році садибу на вулиці Прорізна, 17 придбав «під спорудження мурованого будинку» Микола Григорович-Барський. Через 3 роки проект будинку на два поверхи склав архітектор П. Федоров. У 1902-ому додали третій поверх. У 1912-1913 роках за проектом цивільного інженера О. Гілевича здійснили нову реконструкцію, добудувавши четвертий, а фасад декорували в стилі модерн. До появи в ньому Молодого театру, будинок функціонував як прибутковий, на першому поверсі розміщувалися крамниці. Після завершення першого періоду діяльності Молодого, в приміщенні певний час працював польський театр. Згодом тут розміщувався, так званий, «Будинок Червоної армії та фльоти». Це один із небагатьох будинків на Прорізній, що вцілів під час Другої світової війни. Протягом 1944-1985 років тут працював кінотеатр «Комсомолець України». З 1986-го до будинку на Прорізній, 17 знову повернувся театр, на той час Молодіжний. Так розпочався другий етап життя Молодого. Починаючи ще з 1916 року, група молодих акторів, об'єднавшись у театральну студію, активно працювала над створенням вистав і грала їх на різних майданчиках Києва. Отримавши приміщення на Прорізній, студійці власноруч зробили ремонт та за власний кошт обладнали його для показу вистав.

Екскурсовод 2

Маючи величезний успіх у глядачів і критики, молодіжна студія перетворилася на "Товариство на вірі - Молодий театр". Згодом трупа відмовилася від колегіального керівництва, і театр очолив видатний театральний філософ і практик, режисер-педагог Лесь Степанович Курбас.

Метою діяльності театру стало прагнення розвинути реалістичні традиції корифеїв і втілити у життя мрії про заснування нового українського театру, який би не поступався перед кращим європейським. Піднести українське театральне мистецтво на рівень світової культури - ось завдання, яке здійснював цей творчий колектив.

Театр знайомив глядачів зі стародавнім українським вертепом («Різдвяний вертеп»), шедеврами української та світової класики, сучасною драматургією.

Екскурсовод 3

Для реалізації художніх задумів театру був потрібний універсальний "невикривлений" актор. Заради виховання і вишколу такого актора, а також з метою мистецького пошуку, режисер Лесь Курбас поставив вистави, створені у традиційно-реалістичному плані.

У такій різноманітності репертуару Курбас вбачав можливість опанування акторами всього напрацьованого світового театрального досвіду. Саме це, на його думку, спричиняло появу нового універсального актора і як результат, – нового українського театру.

Тогочасний Молодий театр проіснував недовго, лише два роки (1917-1919). У 1919 році Радянська влада націоналізувала і знищила Молодий театр – у середині квітня вийшла постанова Всеукраїнського театрального комітету про об’єднання Державного драматичного театру з «Молодим театром» та перейменування цього колективу на Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка. Це був адміністративний акт, який ламав усі плани й сподівання, колектив втратив право вибору свого власного творчого шляху. Робота в театрі припинилась.

Але цих двох років вистачило, аби Молодий зчинив справжню революцію у театральному світі молодої   України. Під орудою Курбаса, Молодий оголосив війну театральній рутині, штампам, художній безхребетності.

Згодом із коріння Молодого виросло розлоге дерево національного українського театру. Молоді студійці перетворилися на видатних акторів та режисерів, які в різних театрах впродовж всього творчого життя продовжували справу Леся Курбаса і Молодого театру.

Ось їх імена - актори: П. Самійленко, Й. Шевченко, М. Терещенко, С. Бондарчук, А. Смерека, С.   Мануйлович, Г. Юра, В. Василько, О. Ватуля, С. Семдор, В. Калин, П. Дошина, Ф.   Лопатинський, В. Чистякова, О. Юрський; художники: А. Петрицький, М. Бойчук, С. Гречаний та інші.

                                                 ІІ-ПЕРІОД

Екскурсовод 1

У 1979 році наказом Міністерства культури УРСР було створено Молодіжний театр. 14 грудня відбувся перший збір трупи. Спочатку вистави Молодіжного театру гралися у БК «Метробуд» (вул. Прорізна, 8). Першу виставу «… З весною я до тебя повернусь!» зіграли 26 квітня 1980 року. Через шість років Молодіжний театр переїхав у будинок на вулиці Прорізна, 17, а в 1995 році театр отримав назву Молодий. Таким чином було з'єднано, розірваний історичний ланцюг часу, і Молодий театр Леся Курбаса відновив своє життя там, де і народився.

За роки існування театру неодноразово змінювалися і керівники. Серед них Олександр Заболотний, Микола Мерзлікін, Володимир Оглоблін, Валентин Козьменко-Делінде. Особливе місце серед його очільників посідає Віктор Шулаков, створивши «За двома зайцями» Михайла Старицького і «Сватання на Гончарівці», що стали візитівкою Молодого. Остання вистава й досі у діючому репертуарі театру, попри понад 30-літній вік. За цей час її зіграли більше 600 разів.

Завдяки Лесеві Танюку відбулося переселення Молодіжного до нинішньої споруди та присвоєння назви Молодий. Він також здійснив постановку низки вистав, серед яких славнозвісний «Революційний етюд».

У 1996-2012 роках театром керував Станіслав Мойсеєв. Його найвідоміші вистави «Дон Жуан», «РехуВілійЗор», «Четверта сестра», «Московіада», «Дядя Ваня» швидко здобули славу. Завдяки політиці С. Мойсеєва театр активно реформувався, оновився репертуар, були запрошені закордонні режисери, налагодилися зв'язки з театрами сусідніх країн. Молодий брав активну участь у різноманітних фестивалях в Україні і за кордоном.

З 2012 року художній керівник театру - Андрій Білоус. Молодий режисер збільшує кількість прем’єр до 10-ти за сезон, активно реалізує підтримку нового покоління режисерів, суттєво реконструює будівлю театру, запускає потужний механізм гастрольної та фестивальної діяльності.

Екскурсовод 2

Репертуар театру розширюється десятками вистав молодих режисерів на різних сценах Молодого. Крім основної та камерної сцени, в театрі у 2014 році відкривається третій ігровий майданчик - мікросцена для режисерських і акторських дебютів. Такі організаційні кроки призводять до збільшення в рази кількості глядачів у порівнянні з минулими роками, що свідчить про зростаючу любов глядачів до Молодого.

Як і за часів Курбаса, вистави вирізняються  різними стилями, формою і тематикою. В репертуарі класична і сучасна драматургія - І. Карпенко-Карий, Беккет, А. Платонов, Сароян, Ф. Шиллер, Е. Шмітт, А.Чехов, М. МакДона та багато інших. Молодий стає місцем творчих зустрічей, різноманітних проектів, осередком театрального студентства, місцем спроб і перших творчих перемог, адже поряд із досвідченими акторами в театрі активно виховується молодь.

Екскурсовод 3

У 2014 році театр стає членом Європейської театральної конвенції, бере участь у міжнародних проектах, налагоджує комунікації з європейськими театрами та режисерами. Реалізується головне завдання, яке ставив перед Молодим театром Лесь Курбас, - інтеграція українського театру в європейський культурний простір. Основними напрямками діяльності театру є робота з молодими режисерами та сучасною драматургією, пошук нових форм, міжнародна діяльність і копродукція.

7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.

Театр не зраджує маніфесту, проголошеному акторами Молодого 100 років тому. Як і тоді сенс життя та праці Молодого в пошуках вічних тем, що хвилюють людей в усі часи.

Молодий театр – театр для людей молодих душею!

Вчитель.  Сьогодні до нас завітала випускниця нашої школи, а нині провідна акторка Молодого театру Дар’я Баріхашвілі.   

   (Учень у ролі кореспондента знайомить всіх з актрисою театру -    Баріхашвілі Дарією, презентує фото та відеоматеріали)

  Кореспондент: Дар’я закінчила Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого, курс Зимньої В.І. в 2014 році, одразу почала працювати у Молодому театрі. Актриса народилась 5 серпня 1992 року в місті Привілля,  Луганської області. Баріхашвілі — грузинське прізвище, яке належить Дар'їному діду по батьковій лінії.

Інтерес до театру  Дар’я  почала виявляти ще в молодшій школі, коли навчаючись в 3-му класі, запропонувала класному керівнику зробити постановку в шкільному театрі казки Самуїла Маршака «Кошкин дом».

Ще під час навчання на 1-му курсі юна актриса отримує роль в серіалі «Маршрут милосердия» (2010). В 2014 році випускниця Київського національного університету театру, кіно і телебачення бере участь у прем'єрі театрального сезону — виставі за мотивами однойменної п'єси Фрідріха Шиллера «Підступність і кохання» у постановці Київського академічного Молодого театру, з яким пов'яже свою долю по завершенні навчання. В «Підступності й коханні» Дар'я грає тендітну й вразливу Луїзу, яка стає жертвою жорстоких ігор та амбіцій можновладців.

Дар’я  Баріхашвілі — різнопланова актриса, яку не можна віднести до конкретного амплуа. Їй переконливо вдається грати як спокусливих небезпечних жінок, так і милих персонажів дитячих вистав. Граючи ролі антагоністів, Дар'я дає можливість глядачу зрозуміти мотиви негативного персонажу, захоплюватись і навіть поспівчувати йому.

Значним успіхом актриси є головна роль у 95-серійному україномовному телесеріалі «Обручка з рубіном», який вийшов на вітчизняний телепростір 2 січня 2018 року.           

 Розповідь актриси про свій шлях у театральному мистецтві, улюблені ролі.

Питання дітей до актриси.

Рефлексія заходу

Інсценізація «Театральна абетка» (Провела акторка Дарья Баріхашвілі)

Дійові особи: ведуча (наша акторка), клоуни, які коментують її слова, за допомогою пантоміми.

Дар’я: У житті кожної людини відбуваються різні події. Коли людині весело – вона посміхається, сумно – плаче, якщо байдуже – ми також це помітимо.

( Під час розповіді весь час іде пантоміма). Хто дасть відповідь, як ми з  одного погляду визначаємо, який настрій у ваших рідних? (відповіді)

А яким словом можемо назвати вираз обличчя людини у будь – який момент?. Це емоції. Тож і театральне мистецтво побудоване повністю на емоціях. Завдяки емоціям актор передає глядачеві  свої відчуття.

                               (приклади емоцій та пантоміми)

Наприкінці заходу актриса запросила всіх бажаючих до театру та розповіла про екскурсію по Молодому «ЗА ЛАШТУНКАМИ МОЛОДОГО».

За театральними лаштунками ховається найцікавіше!

Зайти через парадний вхід до театру може кожен глядач... Але тільки на цій екскурсії ви маєте змогу потрапити туди, де панує творча атмосфера, і де актори готуються вийти на сцену. Ми зайдемо на три сцени театру, де на вас чекатимуть історії сивої давнини, раритетні фото- та відеоматеріали. Ви дізнаєтесь де зберігаються декорації, як працює гримувальний та костюмерний цехи. Побачите надсучасний пульт звукорежисера і процес налаштування світла, почуєте цікаві оповідки від театральних старожилів!