"Технічні схеми (електро та радіотехнічні) "

Технічні схеми

1. Призначення і види технічних схем:, електро- і радіотехнічні. 2. Графічні зображення, що застосовуються при виконанні схем. 3. Позначення на схемах. Читання нескладних технічних схем. План

Схемою називають – конструкторський документ, на якому умовно зображені чи позначені складові частини виробу і зв'язків між ними. Електрична схема — це зображення елементів електротехнічного виробу чи електричної мережі та зв’язків між ними. За допомогою електричних схем пояснюють будову радіоприймачів і телевізорів, телефонних апаратів, ЕОМ, систем електричного живлення в автомобілях; на електричній схемі можна показати електромережу житлового будинку чи населеного пункту тощо. За електричною схемою можна визначити послідовність проходження струму в ланцюгах, утворених сукупністю елементів схеми, і зрозуміти роботу цих елементів та виробу в цілому.

1. Призначення і види технічних схем:, електро- і радіотехнічні. Вивчити взаємодію окремих частин складальних одиниць і визначити процеси, що в них відбуваються, за кресленням самої складальної одиниці доволі складно, а іноді навіть неможливо. Це і є основною причиною того, що виникла необхідність у всіх галузях промисловості використовувати спрощене зображення складальних одиниць, в яких використовують кінематичні, електричні, гідравлічні, пневматичні та інші зв’язки – схеми.

На електричних схемах застосовують умовні позначення, наведені у таблиці 12. Ці позначення мають прості обриси. Щоб ними було легше користуватися, кожна з них має характерні риси зображуваного елемента. Умовні позначення електричних схем не відображають розмірів самих елементів, а тільки визначають їх вид (конденсатор, резистор, вимірювальний прилад, вимикач і т. ін.) Одним знаком позначають і маленький за розмірами і параметрами елемент, і великий.

Умовні позначення та розміри елементів принципових електричних схем (згідно ГОСТ2.710-81)

Крім графічних позначень, всі елементи схеми мають позиційні позначення, які розміщують зверху чи праворуч від них. Позиційне позначення складається з однієї чи двох великих латинських літер і цифри. Літери показують вид елемента: С — конденсатори, R — резистори, VD — діоди, VT — транзистори, L — котушки індуктивності, ВА — гучномовці, EL — лампи розжарювання, G — джерела живлення, UG — блоки елементів живлення, S — вимикачі, FU — запобіжники плавкі, TU — трансформатори і т.д. Цифра у позиційному позначенні вказує порядковий номер елемента на схемі. Порядкові номери для всіх елементів з однаковими позначеннями записують послідовно зліва направо чи зверху вниз, враховуючи їх розташування на схемі, наприклад: R1, R2, R3...

Основні правила виконання електричних схем 1. Електрична схема – це схема, що містить у вигляді умовних зображень або позначень електричних складових частин виробу або зв’язки між ними. 2. Схеми виконують, виходячи із розташування складових частин об’єкта. 3. Схеми, як правило, виконують без додержання масштабу, причому в них дійсне просторове розташування складових частин виробів або не враховують взагалі, або враховують наближено. На схемах у масштабі виконують умовні графічні позначення (УГП) елементів (резистори,конденсатори та ін.). 4. Всі написи, а також літерні і цифрові позначення на схемах виконують креслярським шрифтом. 5. УГП і лінії зв’язку виконують лініями однієї й тієї ж самої товщини. Оптимальна товщина ліній становить 0,3…0,4 мм. 6. Проміжок між двома сусідніми паралельними лініями має бути не менше як 2мм, незалежно від прийнятої товщини лінії. 

7. Розташування УГП на схемі визначається зручністю їх читання і має забезпечувати найкраще уявлення про структуру виробу та взаємозв’язки його складових частин. Для цього під час побудови рисунка схеми мають дотримуватися такі умови:елементи, які спільно виконують певні функції, мають бути згруповані й розташовані відповідно до розвитку процесу зліва направо;розташування елементів всередині функціональних груп має забезпечувати найпростішу конфігурацію кіл (з мінімальною кількістю зламів і перетинів ліній зв’язку);додаткові й допоміжні кола (елементи та зв’язки між ними) мають бути виведені зі смуги, зайнятої основними колами. 8. Елементам і функціональним групам присвоюють літерно-цифрові позначення, які призначені для запису у скороченій формі відомостей про елементи, пристрої та функціональні групи в документації на виріб або нанесення безпосередньо на виріб, якщо це передбачено в його конструкції. 9. Наносячи позначення, використовують великі літери латинського алфавіту, арабські цифри, а також кваліфікаційні символи. Позначення записують у вигляді послідовності літер, цифр і знаків в один рядок без пропусків. 10. Позиційні позначення проставляють на схемі поруч з УГП елементів і пристроїв по можливості з правого боку або над ними. 11. Всі схеми і УГП на них, виконуються згідно стандартів ЄСКД, а також рекомендацій міжнародних організацій ISO та ІЕС.

УМОВНІ ЛІТЕРНО-ЦИФРОВІ ПОЗНАЧЕННЯ НА ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМАХ

ЗАВДАННЯКористуючись таблицею умовних позначень, прочитайте електричну схему, наведену на рисунку 1. Рис. 1. Електрична схема