Технологічна карта уроку "Стереотипи та упередження"

Аліна Бережна

Технологічна карта уроку «Громадянська освіта»

10 клас

Тема уроку: «Стереотипи та упередження»

Розробка уроку

Цілі: учні усвідомлюють, як стереотипи та упередження пов’язані та як вони можуть привести до спрощених, але несправедливих поглядів особистостей, груп людей та цілих країн

Очікувані результати: після уроку учні розуміють та пояснюють зміст понять стереотипи та упередження; визначають причини виникнення стереотипів, їхній вплив на життя у багатоманітному суспільстві; здобудуть навички графічного зображення структури сучасного суспільства; зможуть розрізнити види соціальної відповідальності, види стереотипів та конфліктів; усвідомлюють необхідність поваги та толерантного ставлення до культурних відмінностей; зможуть обгрунтувати  твердження про те, що подолати більшість проблем багатокультурного суспільства можливо тільки завдяки спільним зусиллям людини, держави, міжнародної спільноти.

Обладнання: паперові аркуші А1, фліпчарт, маркери, завдання роздруковані на листках А4 сюжети життєвих колізій, «авансцена» – місце для презентації результатів роботи, презентація pptx.

Методи та форми роботи: Групова робота, мозковий штурм; робота в парах; групова дискусія, метод «Клубок».

Ключові поняття:

Стереотипи: це точки зору, які мають групи стосовно себе або інших груп.

Упередження: це емоційно забарвлені точки зору (хибні думки) про соціальні групи (часто меншини) або окремих людей (нерідко з представників меншин)

Етапи уроку:

І. Етап орієнтації мотивації діяльності

ІІ. Етап цілепокладання

ІІІ. Етап цілереалізації

IV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Хід уроку. Процедура проведення.

І. Етап орієнтації мотивації діяльності

1. Створення сприятливої атмосфери (1 хв).

Слово вчителя. Часто в розмові ми можемо почути такі вислови: “Та це ж всі знають, що…” і далі може слідувати: “жінки більш емоційні, ніж чоловіки”, “всі татари хитрі”, “щоб добре лікували – треба завжди платити” тощо.

Запитайте учнів: Чи можна довіряти таким судженням? Як вони називаються?

Зауважте, що сьогодні на уроці будемо шукати відповіді на те, як реагувати на стереотипи, чому люди таке говорять та як це впливає на наше життя.

Для подальшої роботи пропонуємо невеличку гру.

2. Мотивація. Гра «Детективи» (5 хв)

Ділимо учасників на невеликі групи (6 осіб). Бажано, щоб у кожній групі було по 4 особи, але треба виходити з загальної кількості учасників – щоб часу заняття вистачило на всі групи. Спосіб поділу – будь-який (розрахунок, кольорові картки або ін.).

Після того, як групи розташувалися в кімнаті, пояснюємо, що назва сьогоднішньої вправи – «Детективи», а кожна група – це самостійна команда детективів. Певною мірою вони навіть суперники, тому працюють самостійно. Завдання кожної команди – встановити особу людини за її особистими предметами, визначити за ними якомога більше її характерних рис: вік, професію, зовнішність, інтереси, сімейний і фінансовий стан тощо. «Детективи» можуть брати предмети до рук і детально розглядати, та потім мають їх повернути, щоб інші команди теж могли їх оглянути. Команди повинні аргументовано обговорити розглянуті предмети і після цього зробити висновки про особу їхнього власника.

Переконавшись, що учасники зрозуміли інструкцію, кладемо посеред кімнати речі «розшукуваного» (5-7 предметів). Їх треба підготувати заздалегідь. Бажано, щоб вони належали самому вчителю. Головне, щоб це були речі, які можна носити з собою, і щоб на них не було явних ознак власника (наприклад: ключі, цукерки, жуйка, сувенірний ніж, брелок, маленька перегоріла лампочка (щоб купити таку ж) тощо).

Під час роботи підходимо до груп і заохочуємо їх робити більше висновків про власника предметів.

Закінчивши обговорення і створивши портрет «розшукуваного», команди по черзі представляють висновки й аргументують їх. Бажано, щоб під час презентацій Ви записували на дошці озвучені висновки: ймовірну професію, вік і т. д.

Під час виконання інструкцій неодмінно виявиться, що "детективи" зробили різні висновки. Наприклад: одні стверджують, що це жінка, інші – що чоловік, деякі – що у нього діабет (так часто говорять через наявність цукерок), або що у нього маленькі діти, або що він любить дітей (через ці ж цукерки).

Проводячи презентації, учасники часто ведуть себе емоційно, кидають веселі репліки. Даємо їм можливість виявити емоції, а після цього запитуємо:

Як ви почувалися під час роботи?

Чи були в команді розбіжності, не зафіксовані у висновку? (Якщо так, то записуємо їх на дошці у висновках.)

Наскільки важко або легко було визначити характеристику за предметами?

Наскільки однаковими виявилися результати команд?

Наскільки реально знайти людину за вашими висновками?

Яка група зробила логічніші або правильніші (правдоподібніші) висновки?

Потому кажемо, що можемо познайомити учасників з цією людиною, і повідомляємо, чиї це насправді речі. Даємо учасникам можливість виявити емоції, а після цього запитуємо:

Як сталося, що за однаковими речами були зроблені різні висновки?

Як ця вправа пов'язана зі стереотипами?

ІІ. Етап цілепокладання

1. Формулювання мети й проміжних цілей заняття (1 хв)

Ознайомлюємо учнів з цілями заняття. Зазначаємо про особливості подальшої роботи: спробуємо визначити поняття стереотипів та упереджень, попрацювати в парах на цю тему.

2. Прогнозування змісту й результатів діяльності (1 хв)

ІІІ. Етап Цілереалізації

1. Робота в групах: дайте відповіді на запитання:

що на вашу думку є дискримінацією? що таке стереотип?

Усі відповіді записуємо маркерами на фліпчарті, розділеній на дві частини. На одній частині записуємо асоціації з терміном «дискримінація», а на іншій – з терміном «стереотип».

2. Слово вчителя (3 хв) + презентація «Стереотипи та упередження», слайд 2-4

Що ж таке стереотипи? Люди часто розрізняються як члени груп залежно від їх культури, релігійних переконань, походження або зовнішніх рис, таких як колір шкіри, зріст, зачіска або одяг.

Часто таке визначення груп супроводжується присвоєнням специфічних рис людям, що призводить до того, що з певними групами людей асоціюються певні специфічні образи. Якщо ці образи перебільшуються настільки, що вони більше не відповідають реальності, ми можемо назвати їх стереотипами.

Стереотипи також можна знайти у книгах (навіть у шкільних підручниках), коміксах, рекламі та мультфільмах. Звичайно, що ви самі також стикались зі стереотипами. Уявіть, наприклад, африканську жінку, одягнуту у вбрання з пальмового листя, з широкими губами та з сережками у ніздрях.

Якщо про людину або групу людей складають думку, базуючись на стереотипах, а не як про конкретну особистість чи групу людей, ми маємо справу з упередженнями. Такі погляди та ідеї найчастіше не мають жодного відношення до реальності і є нерідко неприємними та образливими.

3. Інтерактивна вправа «Критичне мислення» (3 хв)

Ми стикаємося зі стереотипами щодня. Наприклад, яким є стереотипне уявлення про:

- гарну ученицю;

- поганого учня;

- учительку;

- хлопця вашого віку;

- дівчину вашого віку;

- ділову жінку?

Робота в парах

Оберіть два стереотипи та стисло (3–4 речення) запишіть їхні характерні ознаки. Обміняйтеся своїми характеристиками. 

Обговорення

1. Чи в усіх були одинакові стереотипи? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому? 

2. Чому у вас виникли такі стереотипи?

3. Під впливом яких чинників формуються стереотипи у суспільстві?

Вправа. Прочитайте перелік слів: українець, селянин, турист, сліпий, конфлікт.

Оберіть одне слово з переліку та проілюструйте його невеликим малюнком (не кажіть одне одному, кого ви зобразили).

Обміняйтеся малюнками з сусідом  та спробуйте визначити, про яке слово йдеться.

Обговоріть вправу, відповідаючи на запитання.

1. Яке слово для ілюстрації ви обрали? Як його зобразили?

2. Чому ви обрали саме такі образи для ілюстрування слів?

3. Чи відгадали ви слово, проілюстроване вашим товаришем? Чому?

4. Які ваші уявлення щодо проілюстрованого слова — позитивні, негативні чи нейтральні?

5. Як можна уникнути стереотипів?

6. Які стратегії можуть бути ефективними для подолання негативного впливу стереотипів? (Рекомендації записуємо на дошці. Заохочуємо учасників вигадували конкретні рекомендації. Наприклад: «Перш ніж сформулювати думку про будь-кого, варто задуматися, чи не перебуваємо ми під впливом стереотипів».)

4. Інтерактивна вправа «Клубок» (3 хв)

- Деякі стереотипи можуть призвести до упереджень. 

- Що таке упередження?

Упередження – це негативне ставлення до певної групи людей, основане на стереотипах. 

Як виникають упередження

Упередження — це зазвичай негативні думки, про явища, людину або групу людей, що, однак не передбачають безпосереднього знайомства з ними, а тому формуються опосередковано.

Якщо стереотипи — це переконання, то упередження — це емоційне ставлення, яке зазвичай пов’язане з наявними стереотипами або сформоване на їх підставі.

Упередження бувають:

- етнічні, пов’язані з належністю людини до певної етнічної групи і, відповідно, до її звичаїв, культури, одягу, мови, їжі тощо;

- національні, які можуть виникати, коли хтось упереджено ставиться до особи, що належить до іншого народу;

- расові, коли ставлення до інших залежить від кольору шкіри або інших характерних ознак раси;

- релігійні, зумовлені релігійними переконаннями;

- статеві, якщо ставлення до іншої людини залежить від її статі;

- вікові, коли ставлення до інших зумовлено їхнім віком;

- пов’язані із зовнішністю або фізичними вадами, що обумовлено особливостями зовнішнього вигляду людини.

5. Робота в парах (2 хв).

Ознайомившись з описом кожного з упереджень, пригадати ситуацію, де воно могло датися в знаки, а також те, які типи упереджень, на ваш погляд, є найбільш поширеними в українському суспільстві.

“Краще не брати на роботу молодих дівчат, адже вони скоро можуть піти в декретну відпустку” – упередження, основане на негативних хибних стереотипах щодо молодих жінок.

“Потрібно звільнити усіх гомосексуальних вчителів, адже вони погано впливають на дітей” – упередження, основане не негативних хибних стереотипах щодо гомосексуальних чоловіків.

Якщо стереотипи інколи нам допомагають, то упередження завжди шкідливі – оскільки вони визначають нашу поведінку, і можуть спричинити несправедливе і нерівне поводження з людьми, тим самими порушуючи їх права. На жаль, упередження також маємо усі ми, але ми можемо аналізувати свою поведінку і її причини, відповідно намагаючись позбутися упередженого ставлення. 

Якщо не знати своїх стереотипів та упереджень можна вчинити дії, які призведуть до дискримінації, а отже порушити закон. 

6. Слово вчителя (1 хв). Факт наявності стереотипів не є чимось позитивним чи негативним. Людина використовує стереотипи в різних ситуаціях. Якщо ви намагаєтеся триматися якомога далі від небезпечних людей, уникаєте перебувати на вулиці пізно вночі, рахуєте гроші, не відходячи від каси, — ви теж дієте за стереотипами.

Стереотипи є корисними ще й тому, що вони допомагають систематизувати уявлення про світ. Стереотипи не завжди хибні. Чимало їх містять достовірну інформацію. Але інколи люди схильні вважати, що зерна істини, вміщені в стереотипах, — це вся істина. Стереотипи — це переконання, які впливають на нашу поведінку. Тому конче важливо навчитися критично аналізувати свої та чужі переконання й водночас бути терплячим, толерантним до переконань інших. В іншому разі вони спровокувати виникнення конфліктних ситуацій як в особистому життя, так і на рівні суспільства.

7 Рольова гра (2 хв)

Уявіть, що ви сідаєте в потяг, щоб здійснити тривалу подорож. У купе, окрім вам, подорожують ще три пасажири. З ким із пасажирів ви б хотіли опинитись в одному купе, а з ким ні?

- солдат, демобілізований із лав армії;

- український політик;

- афроамериканець;

- ВІЛ-інфікований молодий художник;

- дівчина з вадами зору;

- циганка середнього віку з маленькою дитиною;

- громадянин США;

- жінка, яка везе кошик з надзвичайно ароматними квітами;

- молодий чоловік, схильний до вживання алкоголю;

- відомий актор;

- жінка, що переїхала із зони АТО;

- працівник банку;

- студентка з Росії;

- жінка, хвора на рак.

Обговорення.

1. Чи важко було зробити вибір? Чому?

2. Чим ви керувалися, здійснюючи вибір?

3. Чи вплинули ваші стереотипи та упередження на вибір пасажирів? Які саме?

4. Як би ви почувались, якби ніхто не захотів їхати в одному купе з вами?

5. Що може вплинути на зміну вашого вибору?

8. Дискусія (2 хв). Далі об’єднайте учнів у групи по 4-5 осіб й попросіть ще раз звернутися до переліку пасажирів. На окремому аркуші по черзі хай поставлять знаки “плюс +” проти тих осіб, з якими б вони їхали, і знак “мінус -” – проти тих, кого б не хотіли мати супутником.

■ Проти кого з перелічених осіб найбільше плюсів? Як ви це пояснюєте?

■ Проти кого з перелічених осіб найбільше мінусів? Чому? 

■ Чи є особи у списку, з якими б хотіли їхати всі? Чому?

■ Чи є особи у списку, з якими б ніхто не хотів їхати? Чому?

На завершення цієї вправи обговоріть у загальному колі: Чи проявились у виборах ваші спільні стереотипи? Які саме? До яких наслідків може призвести існування цих стереотипів?

- Подумайте, чи можна відмовитись від стереотипів? Що потрібно для цього зробити? Після обговорення учні порівняють свої думки з пам’яткою.

9. Мозковий штурм «Користь і шкода стереотипів» (10 хв)

1-й етап. Групам роздається роздрукований матеріал з поставленим завданням і позначеними стереотипами. Експертам видається роздатковий матеріал з оцінною шкалою кожного аналізованого стереотипу.

Кожна група придумує собі назву, яка має в своїй основі якийсь стереотип, пов'язаний з утворенням. Генераторам ідей роздаються бейджи, на яких вони пишуть придумані тут же псевдоніми - імена історичних особистостей, героїв фільмів і т.д. Це обумовлює ставлення учасників гри до ідей, тому що це не Іванов висуває «таку дурну» ідею, а «Архімед». Сам вибір псевдонімів - весела процедура, що створює творчий настрій.

2-й етап: етап генерації ідей («фаза мрійника»)

Після привітального слова ведучого і пояснення умов гри учасникам пропонується проаналізувати поширені стереотипи, висунувши ідеї, які доводять їх користь чи шкода:

«Справжня любов трапляється тільки раз в житті».

«Всі українці люблять сало».

«Жінка - слабка стать».

«Старі люди - буркотуни».

«Англійці консервативні» і т.д.

Групи вибирають секретаря, щоб фіксувати виникаючі ідеї (ключовими словами, малюнком, знаком ...).

Учасники повинні знати, що час обмежений і їм необхідно видати, як можна більше ідей в стислі терміни. Це активізує гравців, змушуючи їх викластися. Чіткий регламент - таке ж обов'язкова умова для учасників штурму, як довжина дистанції для бігунів. Ведучий повинен нагадувати, скільки часу залишилося до кінця. Тактовно зупиняє креатив, який висловлює свою ідею довше півхвилини.

Додатково до цього ведучий може стимулювати процес генерації ідей, інтенсифікуючи роботу останніх хвилин: «Невже нічого не знайдемо в останні три хвилини?».

Всі висловлені ідеї записуються провідним на дошці (або ватмані). На даному етапі не відбувається ніякого аналізу і критики, лише фіксація ідей. Критика забороняється в будь-якому її прояві, навіть у формі жестів, іронічних поглядів і скептичних усмішок. Вітаються абсолютно будь-які ідеї, вони корисні хоча б тому, що стимулюють інші. Ідеї висловлюються без пояснень, викладаючи лише тезисно. Проте, ведучий і група повинні зрозуміти суть думки. Якщо це не так, ведучий допомагає автору сформулювати ідею під запис.

Після завершення активної фази генерації учасники штурму колективно редагують список напрацьованих ідей в групах. На цьому етапі вже можливо напівкритичне ставлення до них і розширення списку новими ідеями, що виникли в процесі редагування.

Результати: «сухий залишок» першого етапу - відредагований список коротко зафіксованих ідей, які доводять користь чи шкода стереотипу, оцінюється експертами за 10-бальною шкалою в індивідуальному роздатковому бланку.

На наших заняттях найчастіше стереотипи поділяються наступним чином:

За зовнішнім виглядом («Всі блондинки дурні», «Все люди в окулярах розумнішими, «ботаніки»», «Спортсмени тугодуми», «Дівчина в короткій спідниці - легкої поведінки»).

За етнічною, національної чи релігійної приналежності («Росіяни - алкоголіки / п'ють», «Цигани брудні і злодійкуваті», «Французи їдять круасани і жаб», «Прибалти + фіни загальмовані», «Всі японці - трудоголіки», «Німці - педанти», «Українці – люблять сало» і т.д.);

За гендеру («Жінки - погані водії», «Жінка не здатна побудувати кар'єру / місце жінки на кухні»).

За статусом («Студенти бідні / голодні», «Людина з вищою освітою обов'язково розумна»).

За професією («Прибиральниці і двірники без освіти», «Всі чиновники - хабарники», «В МакДональдсі працюють студенти-гуманітарії»).

За віком («Підлітки складні / важкі», «Молодий - значить, дурний»).

За інтересами («Все рокери наркомани», «Металісти = сатаністи»).

3-й етап: етап оцінки і розвиток ідей. Відбір кращих ідей (фаза «реаліста»)

На даному етапі вітається конструктивна критика висловлених ідей, контраргументи. На момент обговорення конкретної ідеї, група, що висунула її, виступає в якості генераторів, в той час як інші - аналітиків. По ходу гри ролі груп змінюються, і кожна виступає генератором, відстоюючи свої ідеї, і аналітиком, аналізуючи чужі.

Результати: при доказовоі аргументації своєї думки перед аналітиками група або отримує додатково 2 бали за кожну ідею, або втрачає їх, якщо аналітики показують її безперспективність і бездоказовість (відображається в роздатковому матеріалі експертами). Експерти можуть в ході обговорення позначати ідеї як «дуже хороша ідея» (+ 2 бали), «непогана ідея» (0 балів), «ідея неконструктивна і бездоказова» (- 2 балів).

4-й етап: Підведення підсумків гри

На наступному етапі йде узагальнення ідей, що доводить користь чи шкода конкретного аналізованого стереотипу, на основі якого робиться висновок про його корисності або шкоду. Так відбувається з кожним наступним вищеперерахованим стереотипом. В результаті узагальнень робиться висновок про користь чи шкоду стереотипів і забобонів в цілому в повсякденному житті людини.

Результати: експерти виносять свої бали, аргументуючи їх по кожній виступає групі, на підставі чого визначаються переможці. Організатор гри підводить підсумок роботі учасників гри, коментує результати, дякує всім за ефективну роботу.

10. Інтерактивна вправа: «Карта стереотипів: погодитися не можна заперечити» (презентація карти України за стереотипним баченням) (2 хв)

Слово вчителя. Пропонуємо серію карт України, що з гумором відображають стереотипи у сприйнятті областей України.

https://inspired.com.ua/creative/ukraine-maps/

11. Вправа «Мозковий штурм» (4 хв).

Проаналізуйте, на основі яких рис, подій чи фактів виникли стереотипи щодо представників різних областей країни? Чому сприйняття різних областей України  відрізняється? Які види стереотипів ви помітили у назвах на карті? Які почуття у вас викликають стереотипи стосовно областей України? Спрогнозуйте можливі наслідки таких стереотипів.

Обговорюємо Що думають про українців представники інших країн? Уявіть себе представниками інших країн. Методом мозкового штурму визначте уявлення мешканців інших країн про наших співвітчизників і запишіть їх. Ходять чутки, що українці (продовжіть перелік):

 працелюбні;

 організовують великі застілля;

 вміють відстоювати свої громадянські права;

Проаналізуйте список уявлень про українців. Чи всі позиції, на вашу думку відповідають реальній дійсності? Які з них можна вважати позитивними? Які — негативними? Чи ми можемо впливати на зміну цих уявлень? Якщо так, то яким чином?

https://citizen.in.ua/photos/topic/f/20181108_175632_rozdil-3.3.pdf

https://studway.com.ua/karta-stereotipiv/

IV. Етап рефлексійно-оцінюючий

1. Підведення підсумків

Вправа «Мікрофон» (2 хв)

– Що таке стереотипи? Що нового ви дізнались про стереотипи та упередження?

–  Які «позитивні» стереотипи ви знаєте?

Існують також і “позитивні” стереотипи. Наприклад, якщо хтось говорить про темношкірих людей як про швидких бігунів, ми маємо справу з позитивними стереотипами. “Що ж тут неправильного” – можете ви подумати. Однак у цьому випадку люди можуть помилятись разом. Тільки подумайте: чи дійсно правдою є те, що всі темношкірі люди можуть швидко бігти?

–  У чому стереотипи можуть бути корисними?

Здається, що упередження роблять світ простішим та менш складним. Якщо люди зустрічають тих, хто здається їм дивним, це викликає почуття непевності. У подібних ситуаціях упередження дає змогу людям справитися з невпевненістю – я претендую на те, що я знаю все про інших та не повинен задавати ніяких питань. Як результат, з самого початку відповідне ставлення та реальне взаєморозуміння стає неможливим.

–  Який ефект від упереджень?

Упередження є образливими. По-перше, їх застосовують, щоб несправедливо когось образити. Упередження утискають можливості людей показати те, ким вони є насправді та чого здатні досягти. Наприклад, роботодавець може не дати роботу турку за національністю тому, що він “десь чув”, що зазвичай турки запізнюються на роботу. Дехто може керуватись упередженнями та популістськими ідеями, навіть якщо вони не знають того, хто може підтвердити ці негативні точки зору.

–  Що ми можемо зробити проти упереджень?

Упередження зникають важко і з ними дійсно дуже важко боротися. Однак не потрібно втрачати надію: жоден не народжується з упередженнями. Якщо їх можна набути, то їх так само можна й позбутись. Перш ніж складати думку про людину, запитайте її про те, що вона зробила в контексті вашої розмови. Запам’ятайте, що про вас точно ніхто не буде складати судження до того, поки вас не вислухають.

Якщо залишається час, просимо учнів у групах обрати та прочитати один з фрагментів (А чи Б), що складається зі стислого опису життєвої ситуації й думок фахівців. Запросіть їх прокоментувати ситуацію, спираючись на інформацію від фахівців. Можна допомогти їм, ставлячи запитання: У чому полягає конфлікт ситуації? Що кажуть про це фахівці? Чи зустрічались ви в житті зі схожими ситуаціями? Як варто на них реагувати?

А. Ситуація

«Чоловік допив каву і кинув паперовий стаканчик біля лави. Жінка, яка проходила поруч, обурилася:

– Чому кидаєте сміття?

– Кажуть, що донецькі не достатньо культурні, так от вам, хай буде по-вашому…»

Думка фахівців: Стереотипи серйозно впливають не тільки на дії тих, хто є їх носіями, але і на суб’єкт стереотипу. Якщо до людини застосовується стереотипне судження, вона може підсвідомо намагатися відповідати ознакам, які їй приписуються (вчені називають цей ефект «пророцтво, що виконується саме»).

Б. Ситуація

Група учнів дивилась відеозапис бесіди з дівчиною, яка відповідала на питання тесту здібностей. Одній групі розповіли, що дівчинка – з бідної родини, живе на окраїні, у неблагополучному районі, іншій – що це донька інтелігентів-вчених з респектабельного району. Перша група оцінила здібності дівчинки нижче середнього рівня і згадала, що вона не відповіла майже на половину запитань тесту. Друга група оцінила рівень здібностей як високий, згадавши, що вона на більшість питань відповіла правильно.

Думка фахівців: Стереотипи відрізняються стійкістю. Це забезпечується вибірковим сприйняттям інформації: Звертається увага на частину інформації, яка відповідає стереотипу, а інша частина ігнорується.

3. Підсумкова частина (1 хв)

Просимо учнів обмінятись думками та враженнями від уроку, закінчуючи одне чи кілька речень:

Сьогодні для мене було важливо…

Для мене було корисно…

Сьогодні на занятті я зрадів/зраділа, коли…

Тепер я вмію…

Тепер я зможу…

Далі дякуємо усім за спільну роботу і бажає успіхів на шляху досягнення ґендерної рівності.

4. Домашнє завдання (записано на дошці)

1. Потренуйтеся у навичках розпізнавання негативних стереотипів. Поміркуйте, чи є у вас стереотипи? Як вони впливають на ваші дії стосовно інших людей?

2. Спостерігаючи ситуації роз’єднання людей та аналізуючи причини такого роз’єднання, спробуйте зібрати «колекцію» негативних стереотипів, що заважають людям з різних соціальних груп діяти разом.

3. Згодом об’єднайте свої «екземпляри» з тим, що назбирали друзі, можливо вийде цілий «музей», куди ви будете «приводити» тих, кому негативні стереотипи нав’язують руйнівну поведінку.

В наступному уроці Ви дізнаєтеся, про те, що таке дискримінація? Як соціальні стереотипи – узагальнені уявлення про групу людей можуть призвести до упереджень? яких форм може набувати дискримінація, та що робити, якщо Вас дискримінували.

5. Пропозиції з підготовки есе 2х учнів до уроку наступної теми (запис на дошці)

1) повідомлення учня 1: «Випадки дискримінації, відомі з історії або з засобів масової інформації» (на 5 хв).

2) повідомлення учня 2: «Приклади дискримінації з історії людства: расизм, фашизм, антисемітизм» (на 5 хв)