ТЕХНОЛОГІЯ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

 

 

ПРОБЛЕМНА ТЕХНОЛОГІЯ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Найважливіша риса сучасного професійного навчання – його спрямованість на те, щоб навчити учнів не лише пристосовуватись, а й активно діяти в ситуаціях, які зазнали соціальних змін.

Створення проблемності відбувається завдяки використанню різних методичних прийомів у процесі проведення уроків виробничого навчання і є одним з важливих орієнтирів підвищення ефективності навчально-виховного процесу в ПТУ.

Одним із основних принципів виробничого навчання є самостійність і активність учнів, що передбачає створення психологічних умов, які сприяють виявленню розвитку та реалізації проблемності й самостійності творчої активності особистості, її обдарованості й таланту.

Навчальні проблеми можна обґрунтовувати таким чином:

1. Галузі і місця виникнення:

  предметні проблеми, що виникають у процесі навчання, в результаті організації міжпредметних зв’язків і зв’язку з життям.

2.Роль у процесі навчання:

- урочні проблеми;

- позаурочні проблеми;

- основні проблеми можуть бути в розділі професії, окремої теми;

- часткові проблеми (складові основних проблем). Значення часткових проблем полягає в тому, що вони розкривають логіку (алгоритм) вирішення основної проблеми.

3.В залежності від суспільної, науково – теоретичної і педагогічної значимості:

Навчальні проблеми поділяються на: навчально-теоретичні; навчально-практичні; суспільно-практичні і наукові.

4.За способом організацій процесу вирішення проблеми можуть бути фронтальними, груповими, індивідуальними

З точки зору характеру труднощів і виду розумової діяльності, яка спрямована на його подолання, всі навчальні проблеми поділяються на два типи:

- алгоритмічна проблема – проблема, для вирішення якої потрібне застосування готових алгоритмів, але в нових умовах. Постановка алгоритмічної проблеми обумовлює аналітичний (логічний) вид розумової діяльності учня. До основних ознак алгоритмічної проблеми відносяться: програмування в логічній послідовності етапів вирішення, застосування відомих алгоритмів.

- евристична проблема – проблема, що виникає в такій ситуації, яка за змістом даних і мети не вказує алгоритмів вирішення. Виконується також аналітичним шляхом.

У цьому випадку спосіб вирішення даної проблеми необхідно знайти. Пошуки способів вирішення можуть бути пов’язані, як інтуїтивним мисленням, так із застосуванням спеціальних способів і прийомів евристичної діяльності. Вирішення евристичних проблем виконується також і аналітичним шляхом

В залежності від способу виділення всі навчальні проблеми вчені пропонують поділити на три основні групи:

- інформаційний тип є характерним для проблемного викладу, коли педагог ставить проблему і пояснює спосіб її вирішення. Інформаційні проблеми зустрічаються і в традиційному навчанні. Дослідники відзначають, що цей тип проблем недостатньо впливає на розвиток творчих здібностей учнів, але сам процес постановки проблеми у певній стимулює розумовий процес.

- аналогова проблема (проблема, що вирішується за допомогою аналогічних способів), є характерною для групи практичних методів. Поставлена проблема не завжди потребує нового способу вирішення навіть при засвоєнні нового матеріалу.

Застосування вже відомого способу вирішення проблеми у новій ситуації, при новому сполученні відомого і невідомого також потребує творчого мислення. Вирішення проблемних завдань за аналогією пов’язано із виникненням асоціацій;

• гіпотетична проблема вирішується шляхом розвитку ідей, припущень, гіпотез. Гіпотеза є не тільки повним судженням розумових висновків, а й самим процесом висунення, доказу і суджень про сутність.

В залежності від співвідношення відомого і невідомого, яке з зовні виражається як протиріччя між даними завданнями і його вимогами, всі навчальні проблеми поділяються на:

- повні (закриті) проблеми, несуть в собі майже всю необхідну інформацію „про себе”. Вирішення проблеми може бути успішне, якщо учень домагається ясного і зрозумілого зв’язку між даними завданнями (фактами) і метою.

- неповні (відкриті )проблеми – метод наукового дослідження, який полягає у розповсюдженні висновків, що отримані під час спостереження над однією частиною явища, на іншу його частину. Така проблема виникає з ситуації, що вміщує в основному тільки докладні дані, а ціль точно не встановлена.

- передчасні проблеми виникають в ході теоретичного або практичного навчання та практичної діяльності – до того, як з’являються умови для їх вирішення. Такі проблеми можуть використовуватись педагогом для створення перспективи в навчальному процесі.

- повторні проблеми – це такі проблеми, які формуються повторно, але вже вирішувались раніше. Внаслідок того, що вони формуються по-новому або принципи їх вирішення забуті, вони здаються новими. Даний тип проблем іноді педагоги використовують для самостійного вирішення недостатньо підготовленими учнями, як один із засобів індивідуалізації навчання;

- нереальні проблеми виникають у зв’язку з фантазією учнів в уявних, незвичайних ситуаціях. Такі проблеми не вирішуються. Учні не завжди усвідомлюють нереальність і часто намагаються знайти шляхи вирішення.

Враховуючи особливості сучасного навчання, дидакти доводять, що засвоєння знань може бути досягнуте за трьома рівнями:

- на рівні сприйняття, усвідомлення, запам'ятовування та навченості;

- на рівні застосування знань у подібній ситуації, яка вже мала місце під час уроку;

- на рівні застосування знань у нових умовах, що вимагає від учня творчої та розумової діяльності.

А.М. Матюшкин висловлює думку, що необхідно додати четвертий рівень, коли учень здобуває нові знання шляхом подолання протиріч, вирішення навчальних проблемних навчань тощо.

Враховуючи практичне застосування проблемного навчання в ПТУ, докторантом доведено, що процес проблемного навчання залежить від трьох факторів:

• змістової частини курсу навчання;
• створення пізнавального процесу (підготовка уроку до здійснення проблемності; постановка проблеми та етапність її вирішення; доказовість проблемних завдань; перевірка правильності вирішення проблемного процесу);
• застосування на уроках проблемного викладу навчального матеріалу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Залежно від досліду в процесі вирішення проблемних завдань можна запропонувати чотири види розв’язання проблем:

• перший – відносять до таких завдань, у процесі дослідження яких в учнів відсутній досвід. У таких випадках суб’єкти, де шляхом помилок доти, поки випадково не натрапить на правильне розв’язування проблем;
• другий – залежить від ситуації, стосовно до яких у людини є деякі формули, схеми та інші види досвіду. Проблема розв’язується в формі пізнання у процесі застосування однієї із схем у знайомій учню ситуації;
• третій – передбачає у людині деякий досвід, але він у свої сукупності не дозволяє розв’язувати дану проблему. Рішення складається із того, що на основі аналізу створюється нова умова завдань спеціально для нового випадку, яка не мала раніше схеми дій;
• четвертий – розв’язання проблеми можливо в умовах Сократівського методу, коли учень у процесі спілкування отримує проблемне завдання, а потім починає роздумувати і не знаходити правильної відповіді, тому що знову одержує запитання, яке суперечитиме його відповіді.

Розв’язування проблем є суттєвим і базується на збиранні інформації про ознаки та властивості елементів, які становлять проблемну ситуацію.

Проблемне навчання, як всім відомо, здійснюється з використанням проблемного викладання, евристичної бесіди і дослідницького методу, а основним прийомом проблемного навчання є створення проблемних ситуацій і їх вирішення.

До основних способів створення проблемних ситуацій можна віднести:

• зіткнення учнів з протиріччям між новими фактами, явищами і старими знаннями при необхідності їх теоретичного пояснення і пошуків шляхів їх застосування;
• зіткнення учнів з необхідністю вибору необхідної інформації;
• використання протиріч між наявними в учні захопленнями і практичними захопленнями які виникають;
• спонукання до порівняння співставлення і протиставлення фактів, явищ, правил, дій і їх узагальнення;
• зіткнення учнів з протиріччями між існуючими технічними рішеннями і новими вимогами, що їх пред’являє практика;
• пред’явлення учням ситуацій практичного характеру, що потребують оцінки стану системи, обладнання та механізмів;
• спонукання учнів до виявлення внутрішніх міжпредметних зв’язків і зв’язків між явищами;
• cпонукання учнів до аналізу станів і режимів окремих функціональних елементів, технічних процесів.

Формуючи проблему та процес розв’язання проблемного завдання, формується логіка дослідження навчальної проблеми, яка повинна складатися із таких елементів:

• складання плану розв’язання проблеми;
• висунення пропозицій та обґрунтовування гіпотези у процесі розв’язання навчального проблемного завдання;
• доказовість гіпотези, яка здійснюється шляхом виділення із гіпотези висновку та кроків, які привели до цього рішення;
• перевірка розв’язання проблеми: зіставлення мети, вимоги проблемного завдання і одержання кінцевого результату;
• повторення та аналіз процесу розв’язання навчального проблемного завдання.

Крім того , кожна тема навчального матеріалу, яка вивчається на уроці, має свій рівень проблемності, який, у свою чергу, відповідає різному рівню пізнавальної самостійності учнів. А це призводить до створення в учнів таких психолого-педагогічних та методичних якостей, як уміння сприймати проблему; уміння розуміти та вбачати проблему; уміння доводити гіпотезу дослідження; уміння застосовувати сократівський діалог; уміння знайти спосіб, як використати набуті знання на практиці тощо. Все це призводить учня до вміння аналізувати, формулювати, творчо підходити до вирішення проблем.

Постановка виробничої проблеми починається з правильного та чіткого формування, де означає що учень вже розуміє поставлене перед ним завдання і певним чином бачить або прогнозує шлях його розв’язання, тобто складає план, а далі здійснює задуману нам операцію з одержання результатів.

Структура проблемного уроку має елементи логіки пізнавального процесу продуктивності розумової діяльності, а не тільки процесу навчання. Структура проблемного уроку обов’язково пов’язана із зовнішніми та внутрішніми елементами навчання, можливістю управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю учня в процесі виробничого навчання.

Приклад схеми організації проблемного уроку: створення проблемної ситуації з метою виявлення інтересу до навчальної проблеми та мотивації доцільності її розгляду; постановка пізнавального завдання, виникнення проблемної ситуації та чіткі її формулювання вивчення різних методичних умов, які характеризують постановку та обговорення можливостей моделювання її умов; процес розв’язування поставленого завдання, його обговорення, виявлення суттєвого і не суттєвого та виявлення можливих труднощів у процесі її вирішення, співвідношення проблемного завдання до досвіду та знань учнів; розробка можливих напрямків проблемних завдань, відбір та вироблення оцінки правильності розв’язання, детальна реалізація плану вирішення завдань, обґрунтування кроків з реалізацією етапів розв’язання проблеми; дослідження одержаних результатів з розв’язанням завдань, обговорення та виявлення нових завдань у ході бесіди; застосування нових знань за допомогою розв’язання спеціальних проблемних завдань узагальнення результатів в рамках існуючої проблеми; підбиття підсумків, виявлення способів розв’язання завдань, обговорення перспективи застосування нових знань та досвіду.

Складаючи план організації проблемного уроку з виробничого навчання, слід знати відповіді рекомендації, на які потрібно звертати увагу. Перед усім, точне визначення обсягу та змісту навчальної інформації, що визначене для впровадження її на уроці. По друге, систематизація навчального матеріалу повинна відповідати змісту предмета структурі. По третє, розробку проблемних ситуацій слід пов’язати з поділом навчального матеріалу, який може бути як легким так і занадто важким для засвоєння. Крім того, засвоєний матеріал обов’язково супроводжується контролем і результатом, на який відповідає індивідуальний темп засвоєння навчального матеріалу учня або групи учнів. В умовах викладення виробничого навчання майстер на початку уроку стимулює виникнення проблемної ситуації, активізує розумову діяльність учня і направляє його увагу на поставлену проблему. Майстер виробничого навчання формулює проблему, включаючи різний рівень, а учень засвоює прийоми та методи логічного мислення на основі досвіду, отриманого в процесі навчання, і шукає шляхи її вирішення. Ступінь активності учнів та їхня пізнавальна самостійність повинні визначити їхнє місце у вирішенні проблем, а також використанні для цього міркування, припущення, обґрунтування та доведення гіпотези, яка була висунута майстром виробничого навчання. Пізнавальна діяльність учнів повинна охоплювати всі етапи процесу вирішення проблеми, яка може бути доповнена в процесі самостійного аналізу ситуацій .

Розпочинати проблемне навчання можна у будь-якому періоді навчання, але бажано враховувати на початку індивідуальність та системність. Учні повинні навчитися порівнювати та засвоїти основні прийоми аналізу проблемних ситуацій, співставляти, узагальнювати, уміти конкретизувати, але найголовніше – виробити вміння відрізняти головну проблему від другорядної. Варто звернути увагу на те, що всі учні зможуть навчатися на високому рівні проблемності, оскільки вони різні за індивідуальними особливостями. Залежно від внутрішньої диференціації навчального матеріалу та індивідуальних особливостей учнів, майстер виробничого навчання проводить проблемний урок, враховуючи інтереси особистості та використовуючи методичний прийом. При проблемному навчанні майстер виробничого навчання спеціальними прийомами включає учнів до активної пізнавальної діяльності. Він повинен розпочинати урок з того, що учень має бути зацікавленим поставленою проблемою і самостійно вести пошук, і обов’язково майстру виробничого навчання спрямовувати і контролювати цей процес. Варто наголосити на тому, що ніяким чином майстер виробничого навчання не повинен обмежувати учня в його діях із приводу розв’язання проблем, оскільки учень обов’язково побачить нові можливостей розв’язання постановленої перед ним проблеми.

В умовах проблемного навчання майстер виробничого навчання повинен розкрити учням метод, в умовах якого вони мають відкинути ознаки, якими можна знехтувати, виділивши суттєве. В процесі розв’язання проблеми учням потрібно допомагати, але не перед постановою проблемного завдання, а після.

Проблемна ситуація – цікавість , емоційність, взаємозумовлені явища, які разом відображають раціональний і чутливий аспекти активізації пізнавальної та розумової діяльності учня. Методична пізнавальна активізація досягається через проблемне запитання, завдання, наочність, словесну форму, а найкраще – через їх взаємозумовленість та поєднання. За визначених умов ці елементи стають у руках майстра виробничого навчання інструментом створення проблемної ситуації, збудження інтересу та емоційного настрою учнів, мобілізують їхню волю, спонукають до дій.

В активізації пізнавальної діяльності учнів постановлені проблемні запитання майстром виробничого навчання під час пояснення нового матеріалу, створюють суперечливі ситуації, загострюють в учнів пізнавальний інтерес та підштовхують свідомість віднайти відповідь, яка усуне суперечливість.

Для організації проблемного навчання та управління розумовою діяльністю учня важливе значення має поділ запитань, на основні принципи проблемності: інформаційні, пізнавальні та проблемні.

Проблемними запитаннями на уроці є тільки інтелектуально складні запитання, оскільки відповідь не знаходиться в попередніх запитаннях учня, ні в пропонованій, майстром виробничого навчання, інформації. Проблемне запитання містить у собі ще нерозкриту учнями проблему, сферу невідомого, нові запитання, для набування яких необхідна будь яка інтелектуальна дія, визначений майстром виробничого навчання цілеспрямований розумовий процес.

Проблемне навчання передбачає послідовне, систематичне та цілеспрямоване вивчення учнями пізнавальних завдань з проблемним підходом, розв’язуючи, які під керівництвом майстра виробничого навчання, учні активно засвоюють нові знання.

Мета проблемного навчання – засвоєння не тільки результатів наукового пізнання, а й самого шляху, процесу одержання цих результатів, яких включає ще й формування пізнавальної діяльності учня та розвиток його творчих здібностей, а також оволодіння системою знань, умінь і навичок, що дозволяє зробити акцент на розвиток мислення учня.

В умовах проблемного навчання діяльність майстра виробничого навчання складається із постійних ситуацій, під час яких, пояснюючи зміст навчального матеріалу і зупиняючись на найбільш складних поняттях, він систематично створює проблемні ситуації, повідомляє учням факти та організовує їхню навчально пізнавальну діяльність. На основі аналізу фактів учні самостійно роблять висновки та узагальнюють, самостійно застосовують знання в новій ситуації. Майстер виробничого навчання систематично організовує під час проблемного навчання самостійної роботи учнів із засвоєнням нових знань та вмінь, враховуючи також матеріал, який необхідно закріпити та відпрацювати практичні навички. Учні самі добувають нові знання, у них відпрацьовуються навички розумових операцій і дії, розвивається увага, творчий підхід до проблеми, здогадки, формуються здібність відкривати нові знання та знаходити нові способи дій, шляхом висунення гіпотез та їх обґрунтування.

Торкаючись сутності проблемного навчання, перш за все, слід відзначити, що воно ґрунтується не на передачі готової інформації, а на отриманні учнями нових знань та умінь за допомогою розв’язання теоретичних та практичних проблем. Суттєвою особливістю проблемного навчання є дослідницька діяльність учнів, яка передбачає постановку питань – проблем, формування гіпотез і перевірку їх у ході розумових і практичних операцій.

Методологічною основою проблемного навчання є процес вирішення протиріч. Протиріччя народжують думки – підкреслював філософ Є.В. Ільєнков – без протиріч не має думки. Саме в розвитку продуктивного мислення полягає одна з головних функцій навчання. Основними поняттями проблемного навчання слід вважати проблемну ситуацію, проблемні завдання.

Методична цілеспрямованість застосування навчальних проблемних ситуацій знаходить своє відображення в тому випадку, коли організація пізнавальної діяльності враховує наступні умови:

• проблемна ситуація дійсна тоді, коли в учнів виникають пізнавальні труднощі, які перешкоджають досягненню мети і вони прагнуть самостійно чи з допомогою майстра виробничого навчання знайти вихід з даної ситуації;
• усвідомлення учнями необхідності вивченню нових знань шляхом використання маючих знань, вмінь і способів дії;
• наявність в учнів значного обсягу знань і вмінь, необхідних для конкретної проблеми і досвіду використання відомих дій в змінених ситуаціях;
• зацікавленість учнів у вирішенні проблемної ситуації;

В процесі реалізації проблемного навчання використовують три види проблемних ситуацій: пізнавальна; оцінююча; організаційно-виробнича.

Вирішення пізнавальних проблем – використання знань з метою набуття нових способів розвитку теоретичного мислення.

Оцінююча діяльність – це рішення таких проблем, які вимагають критичної оцінки.

Організаційно-виробнича проблема спонукає розвитку практичного мислення, їх вирішення, веде до пошуку шляхів застосування знань на практиці, покращує виробничу і громадську діяльність.

На уроках виробничого навчання проблемні ситуації класифікується за наступними признаками:

• технологічні, які вимагають від учня вміння аналізувати кінцеві дані, намічати порядок виробничих робіт, контролювати і коректувати процес і результат праці;
• конструктивно технологічні, в основу яких покладені прагнення до раціонального використання технологічних знань, вмінь і навичок;
• навчальні проблеми, вимагаючи умінь передбачити можливі режимні відхилення, аналізувати утворені дефекти і знаходити способи їх усунення.

На основі даних психологічних досліджень Т.В. Кудряшов виділяє наступні основні типи проблемних ситуацій:

• невідповідність між існуючими системами знань учнів і тими вимогами, які ставлять при вирішенні нових навчальних завдань;
• вибір із багатьох існуючих систем знань тієї єдиної системи використання якої, може забезпечити правильне рішення;
• проблемні ситуації учнів виникають і при зіткненні з новими практичними умовами використання вже набутих знань;
• проблемна ситуація виникає при противоріччі між теоретично можливим шляхом вирішення завдань і практично неможливим вибраним способом, а також між практично досягнутими результатами даного завдання і відсутністю теоретичного;
• обґрунтованих можливостей створенню цілого ряду особливих проблемних ситуацій при формуванні просторової уяви;
• виникнення різних варіантів проблемних ситуацій в області просторової уяви, відношення і залежності.

На уроках виробничого навчання проблемна ситуація реалізується в трьох різних формах: - в виді проблемного питання;

- проблемного практичного завдання;

- проблемної практичної задачі.

Велику увагу в структурі проблемного уроку приділяють фіксуванню і аналізу типових помилок учнів, причому робота здійснюється на всіх етапах діяльності майстра виробничого навчання і учнів.

З цією метою педагог повинен дотримуватись наступних правил:

- помітити помилки;

- довести їх до усвідомлення учнями;

- вияснити у них причину помилкових дій;

- допомогти учням в пошуку істини;

- разом з ними дослідити помилку;

- чітко сформулювати шляхи вирішення.

Поставлення проблемних ситуацій на уроці виробничого навчання – складна методична задача для майстра виробничого навчання.

Готуючись до уроку виробничого навчання майстер виробничого навчання повинен диференційно підходити до поставлення проблеми перед учнями, маючи різний рівень знань і умінь. Одна і та пізнавальна задача для одного учня є проблемою, для другого – ще не стала проблемою, а для третього перестала бути проблемою. Тому готуючись до уроку майстру виробничого навчання потрібно враховувати індивідуальні особливості учнів, підбирати пізнавальні задачі різної складності і трудності, намітивши методику їх вирішення в залежності від складу і підготовки навчальної групи.

Якщо учні навчені майстром виробничого навчання до вдосконалення і осмислення практичних дій, то можна використати самий простий спосіб створення проблемної ситуації у ході бригадного вступного інструктажу. Проблемність може виражатись у надмірі чи недостатності даних в словесному завданні, кресленні, ескізі, технологічній карті, на основі невідповідності початкових і кінцевих даних завдання чи противоріччя між існуючими способами дій і новими технічними вимогами.

Як уже підкреслювалось в період навчання часто виникають непередбачені ситуації, вирішення яких потребує самостійних пошукових дій учнів. В основному це можуть бути противоріччя між очікуваним і кінцевим результатом технічних дій. Кожну утворену проблему учні аналізують самостійно чи частково з допомогою майстра, находячи варіанти її вирішення мобілізуючи при цьому всі маючі у них теоретичні знання і практичні уміння для вибору оптимальних способів дій.

Роль майстра виробничого навчання на проблемному уроці підвищується. Він не просто повідомляє знання учням в готовому виді, а направляє і керує їх розумовою діяльністю. Але не кожний урок дозволяє будувати його повністю проблемними методами. Якби не був продуманий і організований вступний інструктаж, в ході практичного виконання завдань учні можуть зіштовхнутись з непередбаченими труднощами, які можна вирішити в ході біжучого інструктажу в індивідуальному порядку, бригадно чи фронтально, якщо ця трудність зустрілась в більшій кількості учнів групи.

Майстер виробничого навчання може виявити труднощі в роботі учнів: під час цільових обходів їх робочих місць; коли вони задають питання; при операційному контролю, якщо знайдено помилку.

Щоб уникнути повторенню виявлених помилок іншими учнями майстру необхідно швидко зорієнтуватися в обстановці, проаналізувати помилку, як проблемну задачу і щоб група вирішила її свідомо.

Слід підкреслити, що проблемне навчання тяжко уявити собі на уроках виробничого навчання з диференційним підходом до учнів без застосування письмового інструктажу, технічних засобів навчання.

Активне відношення учнів до засвоєння програмного матеріалу значно підвищаться, якщо при створенні проблемних ситуацій використовуються наступні методичні прийоми, особливо на виробничому навчанні:

• порівняння (відношення спеціальних теоретичних знань з виробничою специфікою їх застосувань);
• суперечності (найменування декількох варіантів виконання одного і того навчально-виробничого завдання);
• формального парадокса (який здаються противоріччям між початковими і кінцевими даними навчально-виробничої ситуації);
• творчості (удосконалення, раціоналізація виробничих процесів, пошук нових засобів і способів виробництва робіт).

Інколи має смисл не розкривати на уроці проблеми повністю, щоб учні дійшли до істини виконуючи домашнє завдання.

В процесі виробничого навчання широке розповсюдження проблемних ситуацій можуть мати виникаючі непередбачені проблемні ситуації.

Коли потрібно переглянути відхилення, вияснити причини найти способи їх усунення.

Одним із поширених методів активною навчання в училищі є метод аналізу конкретних ситуацій, під яким розуміється проблема, з якою майбутній робітник може в будь-який час зустрітися і яка вимагає від нього аналізу, правильних рішень, яких-то конкретних дій.

Аналіз конкретних ситуацій характеризується наступними основними ознаками:

• наявність складних задач чи проблем;
• формування майстром виробничого навчання контрольних питань з вивчаючої проблеми;
• розробка варіантів рішення проблем з бригадами чи окремими учнями;
• обговорення розроблених варіантів з можливим попереднім рецензуванням, прилюдним захистом їх і т.д.
• підведення підсумків і оцінка результатів майстром виробничого навчання, що проводить заняття.

На початку навчання доцільно використовувати більш простий рівень ситуації, а потім в міру розвитку знань учнів, їх навчальної активності, ознайомлення з роботою базового підприємства, необхідно залучати їх до вирішення і аналізу більш складних ситуацій.

Важливим завданням майстра виробничого навчання є правильний вибір ситуації, а також пошук реального і актуального, його змісту, який чітко відповідає темі уроку. Сюжети, як правило, беруться із виробництва, науково-популярних журналів, передового досвіду.

Якщо ситуації не складні, можна запропонувати декілька карток-завдань з описання ситуації.

Під час уроку який проводиться в формі аналізу конкретних виробничих ситуацій група ділиться на бригади на чолі з бригадирами, а також утворюється учнівське журі, яке допомагає майстру виробничого навчання оцінювати відповіді, підводить підсумки.

Перед групою або бригадами ставиться завдання: вивчити виробничу ситуацію, обґрунтувати свої рішення і відповіді, прилюдно захистити свою думку.

Наводимо характеристику кожного виду ситуації, розташованих по порядковому рівню їх складності:

1. Ілюстрація Використовується коли з допомогою конкретного випадку із практики демонструється той чи інший спосіб вирішення проблеми:

Наприклад:

1. При пофарбуванні поверхні клейовими сумішами фарбова плівка відшарувалась.

Можливі помилки, які допустив маляр:

1. Поверхня пофарбована по товстому шару попередніх набілів;
2. Застосовано рідку колірну суміш;
3. Надмірна кількість клею в кольоровій суміші;
4. Надто густа колірна суміш;
5. Недостатньо перемішана суміш.

Способи усунення:

Розтушувати набіл чистою водою, а при значному відшаруванні зшкребти фарбу, перетерти штукатурку, заґрунтувати і заново пофарбувати.

2. Вправа. Дозволяє навчитись застосовувати конкретні правила і положення; вирішувати типові, часто повторюючи задачі:

. Наприклад:

1. Після виконання казеїнового пофарбування на поверхні видно крупні частинки.

Можливі причини дефекту.

1. Застосовано рідкий склад;
2. Пофарбування виконано по вологій поверхні;
3. Для приготування кольору використана зіпсована казеїнова фарба, в якій містяться частинки казеїнового клею, що не розчиняються;
4. Недоброякісно підготовлена поверхня під фарбування.

Знайти причину дефекту, вказати способи виникнення дефекту і усунути виявлений дефект. Учні вправляються в пошуках типових причин дефекту і способів його усунення.

3.Оцінка. Дає розуміння тих підходів, шляхів, які призводять до успішного (неуспішного) результату. В цьому випадку проблема вирішена, але учням потрібно дати аналіз ситуації і прийнятого способу вирішення.

Наприклад:

1.Господиня вирішила обклеїти спальну кімнату шпалерами. Замовила за кордоном шпалери і запросила спеціалістів. Коли бригадир порахував площу, яку потрібно обклеїти шпалерами і кількість шпалер, то виявилось, що шпалер є недостатня кількість. Тоді бригадир запропонував: докупити недостатню кількість рулонів, подібних за тоном, виконати обклеювання спальної кімнати, комбінуючи шпалери.

Дайте оцінку дій бригадира.

4. Проблема. Використовується для формування умінь вирішувати різного виду виробничих проблем, тобто від учнів вимагається знайти найбільш правильне вирішення проблеми.

Наприклад:

На восьмому поверсі потрібно виконати штукатурення віконних косяків, віконна рама відсутня.

Ваші дії:

Завданням учнів є колективне прийняття рішень в різних ситуаціях. Для активізації занять, краще проблемні ситуації проводити серед бригад, кожна із яких виробляє свій варіант вирішення, а потім обговорює її. При обговоренні можливо прилюдний захист рішення і інші способи створення і підтримки емоціонального напруженого навчання.

Впровадження методів аналізу конкретних виробничих ситуацій в традиційну систему навчання – ефективно. Це міняє структуру організаційних форм навчання, сприяє переходу від шаблонної структури комбінованого уроку до творчо проведеного уроку, активізує пізнавальну діяльність учнів, інтерес до навчання, формує вміння ставити проблеми, приймати рішення в нестандартних ситуаціях.

При виконанні самостійних робіт майстер виробничого навчання створює проблемне завдання «Алгоритм» і видає його учням. В учнів виникає проблема самостійного вирішення завдання.

Наприклад:

«Алгоритм»

Завдання:

1. Відважити 5 кг сухої суміші Ceresit CT 36
2. Відміряти 1,1 л води.
3. У воду всипати відважену суміш Ceresit CT 36 і перемішати дреллю з насадкою, до однорідної маси.
4. Отриману суміш витримати 5 хв.

Повторно перемішати отриману суміш

«Алгоритм»

Завдання для самостійного виконання підготовки основи до облицювання.

1. Визначити міцність поверхні.
2. Усунути відшарування за допомогою скарпеля.
3. Усунути нерівності.
4. Заґрунтувати поверхню ґрунтовкою Ceresit CT 17
5. Вирівняти нерівності шпаклювальною сумішшю Ceresit CT 29.

Виконуючи самостійні роботи з використанням «Алгоритмів» учні вчаться: самостійно приймати рішення; вирішувати проблеми, що виникають; вивчають послідовність операцій заданої роботи.

Велику увагу майстру виробничого навчання у проведенні уроків виробничого навчання потрібно приділяти: вирішенню проблемних ситуацій з охорони праці, промислової санітарії, пожежній безпеці.

Наприклад

«Розповідь старости»

Був спекотний літній день. Учні групи №14 вирішили піти відпочити. Йдучи по вулиці, дівчата розмовляли і відставали від хлопців. Хлопці почали свистати і гукати. Дівчата, не зважаючи на рух транспорту, перебігли дорогу і наздогнали хлопців. Підійшов автобус. Учні, штовхаючись, почали заходити до автобуса, а два хлопці не встигли зайти до нього і вчепились за двері. Автобус рушив з відкритими дверима.

Група швидко добралась до лісу, облюбувала місце і розташувалась неподалік водоймища. Одні хлопці розпалили багаття, інші пішли купатись до водоймища, яке виявилось незнайомим з торф’яними берегами.

Щоб багаття горіло цікавіше, у вогнище полетіли петарди, які кидали учні, петарди розривались, як на феєрверку.

Надвечір група повернулась в гуртожиток і вирішила приготувати вечерю. Коли прийшли на кухню то вільної електроплити не виявилось. В кутку кухні учні знайшли електричну плитку, яка була з надірваним проводом і без вилки. Взявши цю плитку, вони встромили в розетку провід і приготували вечерю.

Так провели день відпочинку учні гр. №14

 

Знайдіть 10 порушень з техніки безпеки в поведінці учнів.

Шкала оцінювання правильних відповідей:

10 п. – «11»

9 п. – «10»

8 п. – «9»

7 п. – «8»

6 п. – «7»

5 п. – «6»

4 п. – «5»

3 п. – «4»

2 п. – «3»

1 п. – «2»

Відповідь:

1. Забороняється їхати на транспорті з відкритими дверима.
2. Група повинна йти вулицями в шерензі.
3. Свистіти й гукати на вулицях міста не можна.
4. Дорогу потрібно переходити тільки на переходах і не перебігати.
5. Штовхатись в автобусі не можна.
6. Чіплятись за двері автобуса забороняється.
7. Літом вогнище не можна розпалювати в лісі.
8. В незнайомому водоймищі купатись заборонено.
9. Забороняється вибухові пристрої кидати в багаття.

10. Не можна користуватися несправними електроприладами.

«Проблемне завдання»

Висвердлюючи отвір в стіні для кріплення рейки, учень непередбачено зачепив електричний провід, який проходив в стіні і був під напругою. Учень не випускаючи електродрелі з рук, немов «прикипів» до стіни

Ваші дії:

За допомогою таких прикладів учні вчаться, як діяти в непередбачених ситуаціях, де від правильної дії та вирішення проблемної ситуації залежить життя товаришів.

Порівнюючи традиційні навчання з проблемним, можна сформувати основні функції проблемного навчання – засвоєння учнями системи знань та способів розумової й практичної діяльності;

• розвиток інтелектуальних здібностей учнів, тобто їх пізнавальної самостійності та творчих здібностей;
• формування діалектичного мислення;
• формування всебічно розвиненої особистості;
• формування та накопичення досвіду творчої діяльності, оволодіння методами наукового дослідження, розв’язання практичних проблем та відображення дійсності;
• формування мотивів навчання: соціальних, пізнавальних, проблемних.

Кожне проблемне завдання здійснюється в різноманітній практиці та теоретичний діяльності учня і залежить від урахування характерних особливостей проблемного навчання, яке одночасно є відмінною ознакою в процесі навчальної діяльності учня.

Проблемне навчання потрібне лише тоді, коли ставиться пізнавальне завдання спеціально для розвитку в учнів прийомів та способів розумової діяльності у процесі засвоєння знань та розв’язання пошукових завдань. За правильної організації проблемного навчання суперечність, яка виникає у процесі розв’язання проблемних ситуацій, змушує учня шукати вихід із складних ситуацій і сприяє розвитку його розумових здібностей. Самостійне бачення проблеми, формування проблеми і проблемної ситуації, самостійне застосування знань та прийняття нестандартних рішень у процесі навчання забезпечує більш міцні знання, що сприяє розвитку аналітичного та логічного мислення.

Проблемне навчання озброює учнів методами пізнавальної діяльності, а майстра виробничого навчання методам проблемного навчання, розвиває уміння та навички, застосовування їх у повсякденному житті, виховує здатність до узагальнення висновків та обґрунтувань, привчає учнів до дослідницької роботи. Це дає змогу розвивати пізнавальний інтерес, виховувати в учнів переконаність в знаннях, одержаних шляхом проблемного навчання та майбутнім робітникам самостійно виконувати різні виробничі завдання і творчо підходити до виконання незнайомих видів робіт задовго до державної кваліфікаційної.

Тільки при раціональному поєднанню традиційних і нетрадиційних методів навчання можна підвищити ефективність  уроків  виробничого навчання.

Використовуючи багатий арсенал методичних прийомів в навчальному процесі, майстер виробничого навчання в кінцевому результаті добивається глибоких, творчих і міцних знань учнів, які сприяють формуванню нового світогляду та зростанню самостійності у вирішенні життєвих питань.

Наводжу приклад одного із  планів   уроків  виробничого навчання.

Урок  додається.

План   уроку  виробничого навчання з професії                             

штукатур , лицювальник, плиточник, маляр.

Тема програми. Ремонт пошкоджених опоряджень.

Тема  уроку . Оздоблення поверхні стін.

Мета уроку: вдосконалити та систематизувати знання, уміння і навички при виконанні оздоблення поверхні стін; розвивати логічне мислення, творчість і вміння приймати правильні рішення при виникненні виробничих проблем; виховувати дисциплінованість, відповідальність і взаємодопомогу.

Тип уроку: виконання комплексних робіт, проблемних.

Матеріально-технічне оснащення уроку.

• технологічні карти;
• ЕН і Р і БН і Р;
• таблиця. «екран успішності бригад протягом дня»
• картки-завдання;
• інструкції з охорони праці;
• рекламна кореспонденція;
• зразки видів оздоблень;
• інструменти та матеріали для виконання оздоблень поверхні.

Хід уроку

І Організаційна частина.

1. Доповідають бригадири про наявність членів бригади на заняттях.
2. Огляд зовнішнього виду учнів відповідно до вимог правил техніки безпеки.

ІІ Вступний інструктаж.

Повідомлення теми уроку і мети.

Майстер виробничого навчання:

Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему „Ремонт пошкоджених опоряджень”.

Тема уроку:”Оздоблення поверхні стін”

Незабаром, ви закінчите навчання в училищі і підете самостійно працювати. До вас будуть звертатися замовники за порадою по оздобленню інтер’єрів приміщень. Для цього, навчаючись в училищі ви повинні: вчитись бути дизайнерами; правильно підбирати колір приміщення і вид оздоблення в залежності від призначення приміщення; вміти порахувати витрату матеріалу і вартість; вміти переконати замовника у варіанті, який на вашу думку найкращий.

На попередніх уроках ви виконали ремонтно-штукатурні роботи і підготовили поверхню до виконання оздоблення.

Розглянемо домашнє завдання, яке було видано на попередніх уроках. Оцінки за виконання завдань виставляються в таблицю «Екран успішності бригад протягом дня».

Домашнє завдання: виконати ескіз інтер’єру кімнати, де потрібно показати оздоблення поверхні стін, використовуючи при цьому знання і вашу фантазію.

Розглянемо ваші пропозиції: спочатку першої бригади, а потім другої.

Пояснення до проведення розгляду пропозицій:

кожен учень бригади висловлює свої пропозиції. Бригадир групує, аналізує обговорює ці пропозиції з членами бригади і робить висновок, вибираючи найкращу пропозицію, де враховується зовнішній вигляд, вартість матеріалів, термін виконання оздоблення, відповідність оздоблення за призначенням даної кімнати і різноманітність у поєднанні видів оздоблювальних матеріалів.

Вибравши із всіх пропозицій найкращу, бригадир пропонує її майстру виробничого навчання.

Майстер оцінює варіант, який вибрала бригада. Якщо варіант вибраний не з кращих, то майстер виробничого навчання називає найкращий варіант, обґрунтовуючи і доводячи його.

Таким способом бригади вибрали варіант оздоблення вітальної кімнати.

Майстер виробничого навчання. Перед тим, як приступити до самостійного виконання завдання, перевіримо ваші знання і вміння вирішувати непередбачені ситуації:

Завдання1 для бригади №1:

Фарбуючи стелю на столі-помості, ваш товариш оступився і впав. При цьому отримав відкриту рану, з якої витікала кров з великою швидкістю.

Ваші дії.

Завдання 1 для бригади №2.

Фарбуючи паркетну підлогу лаком, у вашого товариша виникла нудота і запаморочення.

Ваші дії.

Майстер виробничого навчання. Пам’ятайте, що від вашої правильної дії і вирішення проблемної ситуації, залежить життя ваших товаришів.

Завдання 2 для бригад.

Порахувати вартість і витрату матеріалу для виконання оздоблення вітальної кімнати за вашим варіантом

Завдання 3 для бригад.

Порахувати термін виконання оздоблення вітальної кімнати за вашим варіантом, беручи до уваги норму часу.

Підводжу підсумки завдань.

ІІ Самостійна робота учнів:

(кожна бригада виконує оздоблення вітальної кімнати за своїм ескізом, який вибрали).

ІІІ Біжучий інструктаж:

Проводячи обхід робочих місць надаю консультацію і допомогу учням, при виникненні у них питань і труднощів. Якщо виникають деякі дефекти у роботі учнів, то зразу ставлю проблемне питання: причини виникнення дефекту і способи його усунення.

IV Заключний інструктаж:

Оголошую бригаду що перемогла.

Обговорюю оцінку роботи кожної бригади в цілому, аналізую типові помилки та визначаю способи їх усунення.

Домашнє завдання:

Провести дослідження: вид оздоблення поверхні стін який має найбільший попит на вашій вулиці де ви проживаєте.