Технологія проведення відкритого заняття з дисципліни «Основи охорони праці» по темі: «Повітря робочої зони».

Про матеріал

В матеріалах методичної розробки представлена методика проведення заняття з дисципліни «Основи охорони праці» з використанням інноваційних технологій навчання. Матеріали адресовані викладачам з метою ознайомлення з досвідом організації та проведення занять.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний аграрний університет

Відокремлений підрозділ «Слов’янський технікум Луганського національного аграрного університету»

 

 

 

 

 

 

 

Технологія проведення відкритого заняття з дисципліни «Основи охорони праці» по темі:

«Повітря робочої зони».

 

методична розробка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слов’янськ – 2018 рік

 

 

Автор: НАЗАРОВА ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА  – спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

 

 

В матеріалах методичної розробки представлена методика  проведення заняття з дисципліни «Основи охорони праці» з використанням інноваційних технологій навчання. Матеріали адресовані викладачам з метою ознайомлення з досвідом організації та проведення занять.

 

Рецензент:– Бутиріна Марина Володимирівна, в.о. завідувача кафедрою загально-технічних дисциплін, промислової технології та безпеки життєдіяльності ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», к.пед.н, доцент

 

 

 

 

 

 

 

Ухвалено на засіданні циклової комісії професійно-технічної підготовки

Протокол № 5 від «25» травня 2018 року

Голова циклової комісії  _______ О.О.Балазан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Відкрите заняття – це можливість викладача показати колегам свої методичні напрацювання, вміння застосовувати інноваційні технології навчання, продемонструвати свою педагогічну майстерність.

Тема заняття «Повітря робочої зони» є однією з методологічних тем. Вивчення чинників, що визначають  санітарно-гігієнічні умови праці, їх вплив на фізіологічний стан та працездатність працівника є дуже важливим для розробки заходів і засобів щодо нормалізації мікроклімату, оздоровлення повітряного середовища з метою створення здорових, нешкідливих умов праці.

У методичній розробці показано методи навчання традиційні та інноваційні:  демонстрація презентацій, лекція з елементами евристичної бесіди, робота в малих групах. Такі методи роботи урізноманітнюють навчальний процес і роблять його змістовним та цікавим.

 Матеріали заняття структуровані за типовою схемою:

  1. Організація навчальної діяльності.
  2. Актуалізація пізнавальної діяльності.
  3. Вивчення нового матеріалу.
  4. Закріплення, корекція нових знань, умінь , навичок.
  5.  Підсумки заняття.
  6.  Завдання для самостійної роботи.

Матеріали теми мають великі можливості у вихованні почуття відповідального відношення до охорони здоров’я та життя людини, її працездатності; розвивати професійний інтерес до охорони праці, спонукати до пізнавальної діяльності, активізувати творче логічне мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

  1. План заняття.
  2. Технологія проведення відкритого заняття по темі: «Повітря робочої зони».

     Висновки

     Література.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ ПО ТЕМІ: «ПОВІТРЯ РОБОЧОЇ ЗОНИ»

 

Вид заняття: лекція.

Тема: Повітря робочої зони.

Мета заняття:

навчальна: вивчити чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, їх вплив на фізіологічний стан та працездатність працівника; засвоїти заходи і засоби щодо нормалізації мікроклімату та оздоровлення повітряного середовища;

розвивальна: розвивати професійний інтерес до охорони праці, спонукати до пізнавальної діяльності, активізувати творче логічне мислення, розвивати комунікаційні навички студентів;

виховна: виховувати почуття відповідального відношення до охорони здоров’я та життя людини, її працездатності.

Методи: бесіда, лекція з елементами евристичної бесіди, демонстрація, презентація, робота в малих групах.

Міжпредметні зв’язки:

передують дисципліни:Безпека життєдіяльності.

забезпечуються дисципліни: Охорона праці в галузі.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: мультимедійні засоби навчання, підручник, роздавальний матеріал

Література:

Базова:  

1.. Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004,  с.137-164.

2. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2011, с. 73-85.

Допоміжна:

1.ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

2.Кучерявий В.П., Павлюк Ю.Є., Кузик А.Д., Кучерявий С.В. Охорона праці. – Львів: Оріяна-Нова, 2007,  с. 95-108, 207-253.

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

  1. Організація навчальної діяльності.

Викладач проводить бесіду та з’ясовує готовність студентів до заняття.

  1. Актуалізація пізнавальної діяльності.

Фронтальна перевірка понять, визначень: праця, умови праці, виробниче середовище, шкідливий виробничий чинник, мікроклімат, мікроклімат виробничого приміщення;  забруднення виробничого середовища.

Визначили поняття, терміни:

  • праця - це фізіологічний процес витрачання людської енергії;
  • умови праці – сукупність чинників виробничого середовища і робочого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків;
  • виробниче середовищесукупність фізичних, хімічних, біологічних соціальних та інших чинників, що діють на людину під час виконання нею трудових обов’язків;
  • робоча зона - простір заввишки 2м над рівнем підлоги або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працівників;
  • шкідливий  виробничий  чинник - виробничий чинник, вплив  якого на працівника, за певних умов, може  призвести  до захворювання,  зниження працездатності й (або) негативного впливу на здоров’я нащадків; 
  • мікроклімат-це клімат організму в місці його перебування;
  • мікроклімат виробничого приміщення – це умови його внутрішнього середовища, які впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування ;
  •  забруднення навколишнього середовища.
  1. Вивчення нового матеріалу.

Викладач повідомляє тему, мету заняття, мотивує навчальну діяльність студентів.

Новий матеріал пропонується вивчати за планом:

  1. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
  2. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.
  3. 3аходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
  4. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин.
  5. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.

1. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.

Матеріал вимагає пояснення чинників, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Для викладання матеріалу обрано метод міні-лекції.

Викладач.

Відповідно до  Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу  клас умов праці визначається тим чинником виробничого середовища, напруженості або тяжкості праці, який має найбільше відхилення від нормативних вимог. Реальні умови праці мають виключати передумови для виникнення травм та професійних захворювань. Одними із чинників, що зумовлюють умови праці є санітарно-гігієнічні.

Санітарно-гігієнічні чинники включають показники, що характеризують виробниче середовище робочої зони: шкідливі речовини у повітряному середовищі, мікроклімат, освітленість, вібрацію, шум, ультразвук, випромінювання, атмосферний тиск, професійні інфекції та біологічні агенти. Вони залежать від особливостей виробничого обладнання і технологічних процесів, можуть бути оцінені кількісно і нормовані.

Характер впливу цих чинників на організм людини, у реальному житті, залежить від санітарно-гігієнічних умов праці, побуту, гігієнічної культури і виховання та всього того з чого складається життя.

 Оптимізація санітарно-гігієнічних чинників на виробництві забезпечується гігієнічними нормативами та санітарними рекомендаціями.

Гігієнічний норматив – це визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров'я людини.

 Об’єктами гігієнічного нормування є чинники антропогенного походження (шум, пил, вібрація і ін.) і чинники природного середовища (мікроклімат, ультрафіолетове опромінення і ін.).

 Гранично-допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничих чинників вважається такий, який при щоденній роботі протягом 8 годин, впродовж усього робочого стажу не може викликати змін у стані здоров'я працівника або його нащадків.

 Гігієнічні нормативи узагальнюються у спеціальних документах, що називаються санітарними нормами.

Висновок: Отже, до чинників, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці, відносяться шкідливі речовини у повітряному середовищі, мікроклімат, освітленість, вібрація, шум, ультразвук, випромінювання, атмосферний тиск, професійні інфекції та біологічні агенти, які можуть бути оцінені кількісно і нормовані.

2. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату

Матеріал вимагає пояснення впливу параметрів мікроклімату на фізіологічний стан працівника, нормування та контроль його параметрів.

Пояснення викладача:

До нормованих показників мікроклімату робочої зони належать:

  • температура (С);
  • відносна вологість (%);
  • швидкість руху повітря (м/с);
  • інтенсивність теплового випромінювання (Вт/м2);

Всі ці параметрі поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. При зміні зовнішніх умов середовища терморегуляція в організмі людини відбувається за рахунок посилення або послаблення фізіологічних процесів, що обумовлюють теплоутворення в організмі, а також впливають на тепловіддачу тіла людини в навколишнє середовище. Терморегуляція відбувається такими шляхами: 30% - конвекцією (безпосередньо нагрівання повітря шкірою людини), 45% - випромінюванням, 20% випаровуванням і 5% диханням.

 Якщо температура навколишнього середовища підвищується до 25°С і вище, а відносна вологість становить більше 75%, тоді теплообмін людини з навколишнім середовищем порушується, підвищується температура тіла. Терморегуляція відбувається на 95% випаровуванням. За таких параметрів людина втрачає за зміну 5-8 л рідини, 50-80 г. солей, тобто порушується водно-сольовий і вітамінний  обмін в організмі людини, виникає слабкість, головний біль, шум у вухах, нудота. Дихання і пульс стають частішими, артеріальний тиск зростає, а потім падає. У важких випадках настає тепловий удар, який класифікується як нещасний випадок. Можливе виникнення також судомної хвороби; якщо людина втрачає 20% води, настає смерть.

          Робота при низьких температурах може призвести до переохолодження організму людини. Периферійні кров’яні судини звужуються, надходження  крові до них і тепловіддача знижується. У людини з’являється бажання інтенсивно рухатись, що посилює обмін речовин  в організмі з утворенням тепла. Якщо температура тіла знижується до 34°С, людина відчуває слабкість, а при температурах 25-26°С настає смерть. Обмороження теж класифікується як нещасний випадок.

Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно на віддачу тепла випаровуванням. Середній рівень відносної вологості 40…60% відповідає умовам метеорологічного комфорту у стані спокою, або при дуже легкій фізичній праці.

Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлюється теплотворенням в організмі людини. Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 40…50 кДж/хв. в стані покою до 3340 кДж/хв. – при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає за умови, що тепловиділення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Впливає на людину також швидкість руху повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. При великих швидкостях повітря і низькій його температурі зростають втрати тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини. Дуже низькі швидкості повітря, менше 0,2 м/с, негативно впливають на самопочуття людини, особливо при виконанні одноманітної, монотонної роботи. Різкі перепади температур зазвичай супроводжуються простудними захворюваннями.

Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, це санітарні норми.

Допустимі мікрокліматичні умови – це такі параметри  мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати перехідні, і такі, що швидко нормалізуються, зміни теплового стану організму, які супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції, але не виходять за межі фізіологічних пристосувань. Цьому може виникнути деяке зниження працездатності, але пошкодження або порушення здоров’я у людини не викликає.

Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людини забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруження  і порушення механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності.

Оптимальне поєднання метеорологічних умов виробничого середовища називають комфортністю.  Нормуються показники в залежності від категорії робіт по важкості виконуваної роботи, категорії приміщень  та сезону року.

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень

Сезон

Категорія робіт

Температура, С

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с, не більше

Холодний і перехідний періоди року

Легка – І

20 – 23

40 – 60

0,2

Середньої важкості ІІа

18 – 20

40 – 60

0,2

Середньої важкості ІІб

17 – 19

40 – 60

0,3

Важка ІІІ

16 – 18

40 – 60

0,3

Теплий період року

Легка – І

22 – 25

40 – 60

0,2

Середньої важкості – ІІа

21 – 23

40 – 60

0,3

Середньої важкості ІІб

20 – 22

40 – 60

0,4

Важка ІІІ

18 21

40 60

0,5

 

              Виділяють холодний та перехідний періоди року (із середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче за +10°С), а також теплий період року

( з температурою +10°С і вище).

             Всі роботи за ступенем важкості поділяються на три  категорії: легка (енергозатрати до 120Вт), середньої важкості (енергозатрати на рівні 172-293 Вт) і важка (енергозатрати вище 293 ВТ).

              Категорії робіт за ступенем важкості

Категорія робіт

Характеристики робіт

Легка - І

Роботи, які виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням, але не вимагають фізичних зусиль

Середньої важкості – ІІа

Роботи, які постійно виконуються ходячи, а також виконуються  сидячи або стоячи, але не вимагають переміщення вантажів

Середньої важкості – ІІб

Роботи, пов’язані з ходінням і переміщенням вантажів до

10 кг 

Важка - ІІІ

Роботи, які пов’язані з систематичними напруженням, постійним переміщенням і перенесенням (понад 10 кг) вантажів

 

             Оптимальна величина температури повітря робочої зони може коливатися від сезону року і важкості виконуваної роботи від 16°С до 25°С, допустима – від 12°С до 30°С.

            Оптимальна відносна вологість складає 40-60%. Допустима величина відносної вологості зростає до 75%.

             Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,2 до 0,5 м/с, а в приміщеннях з надлишком тепла збільшується до 1м/с.

Завдання: під час пояснення нового матеріалу робота в малих групах: визначати за допомогою номограми для визначення відносної вологості за показниками статичного психрометра (Августа)  рівень відносної вологості повітря і зробити висновки відповідає чи ні  значення відносної вологості повітря допустимим нормам. (Додаток1).

Викладач. За допомогою евристичних елементів лекції  зясовує:

  • яким чином можуть впливати параметри мікроклімату на фізіологічний стан та працездатність працівника;
  • прилади для контролю параметрів мікроклімату;
  • оптимальні і допустимі норми параметрів мікроклімату;
  • якою відносною вологістю повітря вважається сухим, нормальним, вологим мокрим;
  • визначення студентами рівня відносної вологості повітря за допомогою номограми для визначення відносної вологості за показниками статичного психрометра (Августа).

Висновок: Отже, погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду

року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, це санітарні норми.

3. 3аходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

Перегляд презентації студентами щодо  заходів та засобів нормалізації параметрів мікроклімату.

В матеріалах презентації заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату :

  • механізація;
  • автоматизація виробничих процесів;
  • раціональне розміщення обладнання;
  • захист від джерел теплового випромінювання;
  • влаштування систем вентиляції та кондиціонування повітря;
  • опалення;
  • постачання питною водою.

Висновок: визначені заходи і засоби сприяють нормалізації параметрів мікроклімату.

4. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин

Викладач розповідає:

За фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділяють на групи:

  • подразнюючі, що вражають шляхи дихання, шкіру, слизові оболонки (аміак, хлор, кислоти);
  • задушливі (сірководень, вуглекислий газ, оксид вуглецю, азот, метан, інертні гази тощо);
  • канцерогенні;
  • мутагенні;
  • такі, що впливають на репродуктивну функцію;
  • наркотичні, такі, що спричиняють наркотичний вплив (ацетон, бензин, летучі вуглеводи тощо);
  • соматичні (миш’як, ртуть, свинець тощо).

Викладач. За допомогою евристичних елементів лекції  забезпечує міжпредметний зв'язок з дисципліною «Безпека життєдіяльності»:

  • типи забруднень: фізичні, хімічні, механічні, біологічні;
  • джерела надходження забруднювачів природного і виробничого середовища.

Пояснення викладача.

        Для повітря робочої зони виробничих приміщень стандартами встановлені гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.

Гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров’я нащадків.

Склад і ступінь забруднення повітряного середовища різними речовинами оцінюється по масі (мг) в одиниці об'єму повітря (м3) – концентрації (С, мг/м3). Крім одиниці виміру – мг/м3, можуть використовуватися – %, а також – млн–1 (кількість часток речовини на мільйон часток повітря).

За ступенем дії  на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

  1. надзвичайно небезпечні, що мають ГДК  менше 0,1 мг/м3 у повітрі (смертельна концентрація в повітрі менше 500 мг/м3);
  2. високонебезпечні – ГДК = 0,1…1,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 500…5000 мг/м3);
  3. помірно небезпечні – ГДК = 0,1…10,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі 5000…50000 мг/м3);
  4. малонебезпечні – ГДК  більше 10,0 мг/м3 (смертельна концентрація в повітрі більше 50000 мг/м3).

Висновок: Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме.

5.Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.

Перегляд презентації студентами щодо  заходів та засобів попередження забруднення повітря робочої зони.

В матеріалах презентації заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони:

  • локалізація токсичних речовин у зоні до їх утворення, очистка забрудненого повітря у спеціальних апаратах і його повернення у виробниче приміщення;
  • оснащення джерел викидів шкідливих речовин пило-та газоочисними установками;
  • очистка відпрацьованих газів енергоустановок; заміна токсичних речовин нетоксичними або менш токсичними;
  • автоматизація виробничих процесів;
  • механізація;
  • дистанційне управління з метою усунення контакту працюючого з токсичними речовинами;
  • герметизація обладнання із застосуванням місцевої і загальної вентиляції;
  • зволоження пилоподібних матеріалів;
  • брикетування і гранулювання пилоподібних матеріалів;
  • систематичний контроль вмісту в повітрі токсичних речовин;
  • застосування засобів індивідуального захисту;
  • дотримання встановленого режиму праці і відпочинку;
  • проведення попередніх і періодичних медоглядів;
  • проведення профілактичного і санітарно-курортного лікування.

Висновок: Критерієм впливу шкідливих речовин на організм людини  є рівень практичних концентрацій домішок у виробничому середовищі порівняно з гранично допустимими концентраціями. З метою  попередження забруднення повітря робочої зони передбачаються технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи і засоби.

4.Закріплення, корекція нових знань, умінь, навичок

Бесіда:

  1. Які основні нормативні показники мікроклімату?
  2. Як впливає на організм людини температура, відносна вологість та швидкість руху повітря?
  3. Охарактеризуйте поняття «оптимальні параметри мікроклімату» та «допустимі параметри мікроклімату».
  4. Які вживають заходи для підтримання нормальних параметрів мікроклімату?
  5. Охарактеризуйте поняття «забруднення виробничого середовища» і як воно впливає на організм працівника?
  6. Назвіть основні заходи і засоби щодо запобігання забруднення повітря робочої зони.

5.Підсумки заняття.

1.Мікроклімат робочої зони суттєво впливає на фізіологічний стан працівника. Системою стандартів безпеки праці  встановлені  нормативні документи, які регламентують метеорологічні умови виробничого середовища. Нормуються оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочому місці. Для забезпечення нормальних метеорологічних умов на виробництві  застосовують певні заходи і засоби: механізацію; автоматизацію виробничих процесів; раціональне розміщення обладнання; захист від джерел теплового випромінювання; влаштування систем вентиляції та кондиціонування повітря; опалення; постачання питною водою.

2.Для створення здорових і безпечних умов праці потрібно мати гігієнічне нормування шкідливих речовин, надійні способи визначення їх концентрацій у повітрі і сучасне технічне та організаційне їх знешкодження.

3. Оцінювання навчальної діяльності студентів.

6. Завдання для самостійної роботи.

Опрацювати навчальний матеріал за літературою Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004, ст..137-164.

Самостійне вивчення. Питання: Вентиляція, її види. Організація повітрообміну в приміщеннях. Література: Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2011, с.84-90.

Пояснення викладача:

Під час самостійного вивчення звернути увагу на види вентиляції; організацію повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну; природну вентиляцію; системи штучної (механічної) вентиляції, їх вибір.

 

 

Додаток 1

Номограма для визначення відносної вологості за показниками статичного психрометра (Августа)

 

 

                                               Показання вологого термометра

Відносна вологість, %Описание: C:\Users\Лидия\Desktop\24119_html_24b9deb6.png

                                                     Показання сухого термометра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Вид заняття: лекція.

Тема: Повітря робочої зони.

Мета заняття:

навчальна: вивчити чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, їх вплив на фізіологічний стан та працездатність працівника; засвоїти заходи і засоби щодо нормалізації мікроклімату та оздоровлення повітряного середовища;

розвивальна: розвивати професійний інтерес до охорони праці, спонукати до пізнавальної діяльності, активізувати творче логічне мислення, розвивати комунікаційні навички студентів;

виховна: виховувати почуття відповідального відношення до охорони здоров’я та життя людини, її працездатності.

Методи: бесіда, лекція з елементами евристичної бесіди, демонстрація, презентація, робота в малих групах.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: мультимедійні засоби навчання, підручник, роздавальний матеріал.

Література:

Базова:  

1. Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004,  с.137-164.

2. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2011, с. 73-85.

Допоміжна:

1.ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

2.Кучерявий В.П., Павлюк Ю.Є., Кузик А.Д., Кучерявий С.В. Охорона праці. – Львів: Оріяна-Нова, 2007,  с. 95-108, 207-253.

№ п/п

Структура заняття

Форми, методи

Відведений час

1

Організація навчальної діяльності.

Перевірка готовності студентів, аудиторії до заняття.

Бесіда

2 хв.

2

Актуалізація пізнавальної діяльності.

Фронтальна перевірка понять, термінів: праця; умови праці; робоча зона; шкідливий  виробничий  чинник; мікроклімат; мікроклімат виробничого приміщення; забруднення навколишнього середовища.

 Фронтальне опитування

5 хв.

3

Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності.

Вивчення нового матеріалу за планом:

  1. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
  2. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.
  3. 3аходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
  4. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин.
  5. Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.

(М.П.Гандзюк…, ст..137-164)

Пояснення, лекція з елементами евристичної бесіди, бесіда, демонстрація презентацій, самостійна робота в малих групах

 

 

54 хв.

4

Закріплення, корекція нових знань, умінь , навичок.

Питання для перевірки:

  1. Які основні нормативні показники мікроклімату?
  2. Як впливає на організм людини температура, відносна вологість та швидкість руху повітря?
  3. Охарактеризуйте поняття «оптимальні параметри мікроклімату» та «допустимі параметри мікроклімату».
  4. Які вживають заходи для підтримання нормальних параметрів мікроклімату?
  5. Охарактеризуйте поняття «забруднення виробничого середовища» і як воно впливає на організм працівника?
  6. Назвіть основні заходи і засоби щодо запобігання забруднення повітря робочої зони.

Бесіда

13 хв.

5

Підсумки заняття.

Висновок за вивченими матеріалами.

Оцінювання діяльності студентів.

Пояснення

4 хв.

6

Завдання для самостійної роботи.

Опрацювати навчальний матеріал за літературою Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004, ст..137-164.

Самостійне вивчення. Питання: Вентиляція, її види. Організація повітрообміну в приміщеннях. Література: Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2011, с.84-90.

Пояснення

2 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

         Матеріали методичної розробки «Технологія проведення заняття з дисципліни «Основи охорони праці» по темі: «Повітря робочої зони»  відповідають вимогам щодо їх оформлення.

Основним матеріалом методичної розробки є методичне наповнення відкритого заняття, де представлено інноваційні методи навчання: лекція з елементами евристичної бесіди, демонстрація презентацій, робота в малих групах. Методи навчання обґрунтовані. Велика увага приділена оптимізації навчального матеріалу – обрано цікаві, змістовний матеріал.

         На занятті, під час вивчення нового матеріалу, були проаналізовані оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочому місці, визначено відносну вологість повітря за допомогою  номограми для визначення відносної вологості за показниками статичного психрометра (Августа). Така робота сприяє вихованню  відповідального відношення до охорони здоров’я та життя людини, її працездатності.

         Вирішувались питання формування компетентностей: загально-наукових, уміння вчитися. Змістовна, логічно структурована відеопрезентація сприяла більш якісному засвоєнню матеріалу студентами. Використані матеріали розглянуто з точки зору сучасних наукових підходів.

Матеріали методичної розробки можуть бути використані викладачами ВНЗ І –ІІ рівнів акредитації з метою ознайомлення з досвідом організації та проведення занять з основ охорони праці.

ЛІТЕРАТУРА

 

1.. Гандзюк М.П. та ін. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004,  с.137-164.

2. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2011, с. 73-85.

3.Кучерявий В.П., Павлюк Ю.Є., Кузик А.Д., Кучерявий С.В. Охорона праці. – Львів: Оріяна-Нова, 2007,  с. 95-108, 207-253.

4.ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку «Технологія проведення заняття з дисципліни «Основи охорони праці» по темі: «Повітря робочої зони»

викладача Назарової Лідії Володимирівни

Методична розробка відповідає вимогам щодо її структури. Автором представлені матеріали: план заняття, методика проведення відкритого заняття, література, додаткові матеріали. У розділі «Технологія проведення заняття по темі: «Повітря робочої зони» викладач показує застосування традиційних методів навчання (бесіда, пояснення, розповідь) та інноваційних технологій: лекція з елементами евристичної бесіди, робота в малих групах, відео-презентація, що сприяють зацікавленості до навчання та більш якісному засвоєнню матеріалу.

Велика увага приділена оптимізації навчального матеріалу – обрано цікавий, змістовний матеріал, відеопрезентація.

         У матеріалах методичної розробки автор розкриває роботу з студентами над формуванням компетентностей: загальнонаукових, уміння вчитися. Матеріали теми сприяють вихованню почуття відповідального відношення до охорони здоров’я та життя людини, її працездатності.

Матеріали методичної розробки пропонуються викладачам ВНЗ І –ІІ рівнів акредитації з метою ознайомлення з досвідом організації та проведення занять з основ охорони праці.

 

Рецензент: в.о. зав. кафедрою 

загально-технічних дисциплін,

промислової технології та

безпеки життєдіяльності

ДВНЗ «Донбаський державний

педагогічний університет»,

канд. пед. наук, доцент                                                    М.В. Бутиріна

 

 

 

 

docx
Додано
4 липня 2018
Переглядів
369
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку